Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз icon

Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз



НазваниеЕлементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз
Дата конвертации02.02.2013
Размер78.23 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут післядипломної педагогічної освіти


Науково-методичний семінар

Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі ЗНЗ

м.Київ, Шоколадний будиночок (вул. Шовковична, 17/2)

29 жовтня 2010 року


Ольга Володимирівна Дудар,

викладач кафедри методики

суспільно-гуманітарної освіти та виховання

ІППО КУ імені Бориса Грінченка,

кандидат історичних наук.


Актуальність використання елементів музейної педагогіки

у сучасній школі

(матеріали виступу)


Музейна педагогіка - відносно новий елемент навчально-виховного процесу українського освітянського простору. Притаманні їй нестандартні форми і методи роботи використовуються переважно професійними музейними осередками, хоча й потребують конкретних педагогічних знань, умінь та навичок.

Багато закладів освіти Києва та й усієї України, маючи зібрання документів, предметів старовини, особистих речей відомих діячів науки і культури, застосовують елементи музейної педагогіки, не маючи належної теоретичної бази і йдучи власним унікальним шляхом. Такий досвід є унікальним, оскільки відображає освітянські реалії і дає можливість розвивати цю надзвичайно актуальну сферу освітньо-культурної взаємодії і творчості.

За кордоном музейна педагогіка вважається частиною музейної справи, що має тісні взаємозв’язки з педагогікою та психологією. Російські дослідники визначають її зміст як «практичну культурно-освітню діяльність музеїв» і визнають окремою науковою дисципліною. Предметом її вивчення є закономірності, принципи і методи роботи музею з аудиторією. Її головний об’єкт – культурно-освітні музейної комунікації, тобто особливий підхід до різноманітних діалогових процесів, що мають місце в музеї, з метою формування вільної, творчої, ініціативної особистості. Завдяки міждисциплінарному характеру, музейна педагогіка як наукова дисципліна використовує понятійний апарат музейної справи, як-от: «музейний предмет», «музейна культура», «музейна комунікація», «музейна освіта», «музейний педагог», проте надає їм додаткового психолого-педагогічного акценту

Саме поняття "Музейна педагогіка" було сформоване і введене в науковий обіг на початку XX століття в Німеччині. Поняття пов'язане з іменами А. Лихтварка, А. Рейхвена, Г. Фройденталя. Спочатку воно трактувалося як напрям музейної діяльності, орієнтований в основному на роботу з учнями. На конференції "Музей як освітня і виховна установа", яка відбулася у Мангеймі в 1913 році, А. Лихтварк першим сформулював ідею освітнього призначення музею і запропонував новий підхід до відвідувача як активного учасника творчого діалогу. Реалізуючи метод "музейних діалогів" на практиці, А. Лихтварк уперше обгрунтував роль посередника, який має допомагати відвідувачеві спілкуватися з мистецтвом, розвивати здатність сприймати і насолоджуватися художніми творами (згодом такий посередник отримав ім'я музейного педагога). Як особлива галузь знань і досліджень музейна педагогіка починає формуватися в 1960-і роки. Цьому сприяли процеси зростання соціальної ролі музейної педагогіки в суспільстві та її демократизація, оскільки робота з аудиторією перестала розглядатися як другорядна.

Значний внесок у розвиток музейної педагогіки на другому етапі внесли німецькомовні країни, де з'являється ряд музейно-педагогічних центрів :

  • Робоча група музейної педагогіки (спочатку "Музейна школа" у Східному Берліні (1963) з власним друкованим органом "Школа і музей в єдиній освітній системі НДР";

  • Зовнішня служба державних музеїв Прусської культурної спадщини в Західному Берліні (1961);

  • Зовнішня служба Кельнських музеїв (1965);

  • Художньо-педагогічний центр Німецького національного музею в Нюрнберзі (1965);

  • Музейно-педагогічний центр у Мюнхені (1971), який видає журнал "Школа і музей" та ін.

Діяльність центрів, яка мала в цілому практичний характер, з часом спричинила активізацію наукових досліджень, що зумовило появу нової науки. Для формування уявлення про предмет музейної педагогіки і особливості її понятійного апарату серйозне значення мала дискусія, що відбулася в 1970-1980 роках. Активну участь у ній узяли провідні західнонімецькі музеєзнавці: Р. Ромедер, А.Кунц, В. Клаузевиц та ін. Її основним підсумком стали розширене трактування МП і усвідомлення важливості її зв'язків із дослідницькою, експозиційною, фондовою роботою музеїв. Дослідження цього періоду виявили роз'єднаність у розумінні суті і дефініцій музейної педагогіки, що свідчить про розвиток нової науки.

Короткий екскурс у музейну педагогіку Німеччини демонструє, що еволюція цього поняття така: від позначення певного виду діяльності до назви наукової дисципліни.

Англійська школа знана іменами та ідеями Ч.Гіббса-Смітта, А.Вітліна, Г.Осборна. В її основу покладено необхідність естетичного виховання дітей у музеях (т.зв."галерейна освіта"). США стали першою країною в світі, яка визнала музейного педагога як представника окремої професії. Необхідні кадри готували в трьох вищих навчальних закладах - Університеті ім. Дж. Вашингтона у Вашингтоні, у Бенк Стріт Коледжі в Нью-Йорку, у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Державна Академія культури в Санкт-Петербурзі перша в Росії запропонувала студентам-музеєзнавцям курс "Музейна педагогіка".

На пострадянському просторі поняття «музейна педагогіка» почало вживатися з початку 1970-х років і поступово набувало поширення. Радянський дослідник Аврам Мойсейович Розгін у 1982 році на конференції в Іваново «Музей і школа» одним із перших сказав про те, що створення такої наукової дисципліни, як музейна педагогіка, яка "знаходиться на перетині цілого комплексу наук, нині представляється вже не якоюсь віддаленою перспективою, а насущним практичним завданням". Її виділення у відносно самостійну наукову дисципліну було зумовлено необхідністю теоретичного осмислення освітньої діяльності музеїв і підвищення її якісного рівня, наприклад, із залученням досягнень суміжних наук.

На пострадянському просторі теорія музейної педагогіки почала формуватись у кінці XIX – на початку XX ст., якнайповніше обгрунтування отримавши в працях основоположників російської екскурсійної школи (Н.А. Гейнике, І.М. Гревс, Б.Е. Райків) і прибічників широкого використання в цілях освіти педагогічних, шкільних і дитячих музеїв (М. В. Новорусский, В. Коховский, М. С. Страхова, Н.А. Флеров, Ф. И. Шмит, Н. Д. Бартрам, А.У. Зеленко), а також у цілісній системі естетичного виховання в художніх музеях, що була створена А.В. Бакушинським і його послідовниками. У період становлення музейної педагогіки як наукової дисципліни їхні погляди, збагачені концепцією нового педагогічного мислення, що сформувалося до кінця 1980-х, має в основі ідеї гуманізації і гуманітаризації через звернення до світової культури, історії, духовних цінностей, стали особливо актуальними.

Сучасна музейна педагогіка розвивається в руслі проблем музейної комунікації і спрямована передовсім на рішення завдань активізації творчих здібностей особистості.

У сучасній українській освітянській системі музейна педагогіка має два вектори розвитку:

  • співпраця на рівні «музей» - «заклад освіти» у форматі партнерських відносин;

  • розвиток музейної справи всередині освітянської системи з урахуванням передових досягнень музейної педагогіки світу.

Щодо першого напрямку, то музей і школа в меті своєї діяльності традиційно мають багато спільного: вони прагнуть виховувати почуття патріотизму, свідоме ставлення до надбань світової та вітчизняної науки і культури; розвивати мислення, творчі здібності та певні практичні навички, стимулювати творчу активність особистості тощо.

На жаль, сьогодні, замість об’єднатися і спільно реалізовувати навчальні та виховні завдання, музеї і школи діють паралельно в одній площині.

Обидві сторони, здавалося б, зацікавлені в активних партнерських стосунках. Музеї мають залучати нових відвідувачів, а класні керівники і вчителі-предметники зацікавлені у використанні музейних розробок і на уроках, і в позакласних заходах. Чому ж за такої взаємної зацікавленості рівень співпраці або не змінюється, або, на жаль, навіть зменшується?

На наш погляд, одна з причин такої ситуації - відсутність єдиної скоординованої системи роботи, яка б орієнтувала музеї на розробку екскурсій, лекцій, проведення конференцій з урахуванням шкільної програми. Вчителі, у свою чергу, могли б з одного ресурсу дізнаватися про потенціал виставкових фондів, їхню тематику та зв’язок з навчальними програмами, про виховні заходи, які проводяться музеями.

Часто важлива та актуальна інформація вчасно не потрапляє від школи до музею і навпаки. Так, Національний музей українського народного декоративного мистецтва пропонує до уваги відвідувачів тематичну екскурсію-вікторину «Кожна одежина на ім’я красна» та тематичні екскурсії з демонстраціями одягання народного вбрання, пов’язування жіночого головного убору, одягання чоловічого та жіночого поясів. Такий вид роботи був би корисним для вчителів української мови та літератури, оскільки у творах вітчизняних письменників досить часто трапляються назви, які сучасному читачу маловідомі. Що таке очіпок, плахта чи запаска, учні знають лише приблизно, тому практичний елемент такої екскурсії дозволить їм не лише краще зорієнтуватися в національному вбранні, а й збагатити словниковий запас. Не менш корисні такі екскурсії для роботи вчителів історії, українознавства та класних керівників.

Музей Мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків пропонує тематичні екскурсії «Боги та герої Давньої Греції», «Біблійні події та життя святих у творах з колекції музею» та ін. Екскурсії дають можливість значно збагатити уроки зарубіжної літератури та всесвітньої історії, адже школярі отримують змогу не просто почути про значний вплив еллінізму та християнства на європейську культуру та освіту, а й побачити результат цього процесу.

Цікавою є розробка спеціальної програми Національного музею художнього мистецтва «Школа і музей: навчатися разом веселіше» Пропонується добірка тематичних екскурсій, дотичних до програми з історії України, історії художньої культури, українознавства, курсів «Я і Україна», «Мій Київ», української та зарубіжної літератури.

Уся названа вище інформація загальнодоступна, оскільки розміщена на музейних сайтах. Та чи всі вчителі користуються сьогодні Інтернетом, чи є така форма пошуку зручною та актуальною? Мабуть, ні. Можливо, і освітянам, і музейним працівникам необхідно координувати свою діяльність і полегшувати роботу один одному.

Використання елементів музейної педагогіки безпосоредньо в закладах освіти надає можливість оптимізувати процес навчання і виховання, активніше залучати батьків та ширше впливати на формування творчої особистості учня.

Оскільки шкільні музеї мають різне спямування, їх досить важко класифікувати. Проте ми можемо виділити певні їх групи, що продуктивно працюють у відповідних напрямках протягом тривалого часу. Це музеї військово-патріотичного спрямування (здебільшого присвячені подіям Великої Вітчизняної війни); музеї народознавчої чи українознавчої тематики, а також присвячені персоналіям чи історії власне навчального закладу. Цей перелік не є вичерпним, відповідно кожен музей потребує особливого підходу і спеціальних розробок.

Тому основним завданням і метою подальших наших зустрічей ми хотіли б визначити:

  • створення електронного каталогу музейних осередків при закладах дошкільної та шкільної освіти столиці;

  • дослідження і публікацію досвіду музейної педагогіки в ЗНЗ міста Києва;

  • налагодження більш тісної співпраці шкільних музеїв із професійними музеями.



ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:


Національний музей українського народного декоративного мистецтва

http://www.mundm.kiev.ua/MISCELL/ACTIV.HTM


Музей Мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

http://khanenkomuseum.kiev.ua/ua/educationalprograms/4.htm


Національний художній музей України

http://namu.kiev.ua/ua/educational-programs/namu.html



Похожие:

Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconЕлементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз
Шоколадному дому как интерактивная форма работы с детьми разных возрастов. В зависимости от возраста юных посетителей музея, научный...
Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconВідділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр
...
Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconЗвіт шкіл учасників дослідно-експериментальної роботи з теми: «Науково-методичні основи використання ікт у навчально-виховному процесі в середовищі «1 учень 1 комп’ютер» на базі шкільних нетбуків»
...
Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconЗвіт шкіл учасників дослідно-експериментальної роботи з теми: «Науково-методичні основи використання ікт у навчально-виховному процесі в середовищі «1 учень 1 комп’ютер» на базі шкільних нетбуків»
...
Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconПочаткові класи Програми курсів за вибором, рекомендовані до використання в навчально-виховному процесі Міністерством освіти і науки України
Програми курсів за вибором, рекомендовані до використання в навчально-виховному процесі Міністерством освіти і науки України
Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconПочаткові класи Програми курсів за вибором, рекомендовані до використання в навчально-виховному процесі Міністерством освіти І науки України
Програми курсів за вибором, рекомендовані до використання в навчально-виховному процесі Міністерством освіти І науки України
Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconПро реалізацію проекту Розвиток музейної педагогіки та впровадження її елементів у навчально-виховний процес
Ф. Л. Левітас, завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти І виховання іппо ку імені Бориса Грінченка
Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconПерелік програм, рекомендованих для використання у навчально-виховному процесі Міністерством освіти і науки України

Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconОльга Володимирівна Дудар
Питання музейної педагогіки надзвичайно актуальні, оскільки практичне застосування новітніх методів і форм роботи у форматі «школа...
Елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі знз iconУ доповіді викладача Шевченківського професійного аграрного ліцею Вельможної О. П
На мою думку інтелектуальні ігри повинні займати певне місце в навчально-виховному процесі, як один із методів навчально-пізнавальної...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов