Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів icon

Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів



НазваниеПласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів
страница1/5
Дата конвертации23.09.2013
Размер1.08 Mb.
ТипПрограма
скачать >>>
  1   2   3   4   5

Пласт – Національна скаутська організація України

Крайова булава УПЮ




Напрямні

з організації та проведення Пластових таборів





Підготував Микола Бігус

bigus@i.ua


Київ 2010

ЗМІСТ

Що таке пластовий табір.

Дефініції

Види пластових таборів.

Класифікація таборів за статусом

Короткотривалі таборування

Місце таборування в виховній системі Пласту

^ Справи коменданта.

Підбір проводу

Зголошення таборів

Оголошення таборів та зголошення учасників.

Обов’язкові дозволи для проведення таборів.

Звітування таборів.

Діловоди на таборі. Загальні твердження.

Алгоритм організації табору.

Перелік основних тактичних завдань членів проводу

Прикмети таборового провідника.

^ Виховна робота на таборі.

Розподіл учасників та групи.

Впорядник гуртка на таборі.

Точкування на таборі.

Програма табору.

Як створити якісну програму табору.

Засадничі складові виховної програми пластового табору.

Навчальний план

Рамова програма

Рекомендації до поодиноких ділянок програми.

^ Таборові книговедення.

Правильник табору.

Таборові накази

Картотека занять гуртків.

Картотека таборового виряду

Таборова хроніка.

Посвідка і відзначка про відбуття табору

Звіт з табору

Лист до пластових осередків і повідомленням про висліди табору.

^ Традиції табору.

Духовна опіка на таборі.

Таборові комісії.

Медичне забезпечення.

Додатки:

Склад аптечки

Санітарно-гігієнічні вимоги до наметового табору

Безпека на пластовому таборі

Положення про таборову комісію

^ Що таке пластовий табір.

Дефініції.

Пластовий табір – це таборовий збір в польових умовах із конкретною виховною, вишкільною метою, із визначеною тривалістю, місцем чи маршрутом проведення, організований пластовою частиною (гуртком, куренем, станицею і т.д.), зголошений та зареєстрований в таборовій комісії (крім гурткового табору), що відбувається згідно приписів пластових статуту, правильників, положень.

Обов’язкові умови пластового табору:

  • зголошення організаторами табору в таборову комісію;

  • комендант, затверджений наказом відповідного рівня;

  • провід, затверджений пластовою владою;

  • чітка мета та завдання, з якими він проводиться;

  • таборовий правильник, що регулює основні питання таборового життя; мету, завдання таборування, взаємовідносини учасників з проводом, між собою, та з оточуючим середовищем;

  • чітка програма згідно пластової виховної методики та ідейних засад.

  • Кваліфіковані інструктори;

  • Чітка система зголошення та відбору учасників;

  • Рівень безпеки, визначений до пластових таборів.

Основні функції, які виконує пластовий табір:

  • Навчальна – на таборі відбувається цілеспрямований процес засвоєння певних знань та вмінь;

  • Виховна – на таборі відбувається цілеспрямований виховний та самовиховний процес;

  • Розвиваюча – на таборі в учасників розвиваються фізичні, розумові вміння та навички, здобувається соціальний досвід, відбувається духовне зростання;

  • Оздоровча – сприяє зміцненню фізичного, емоційного, духовного здоров’я дітей та молоді;

  • Пропагандивна – ширення ідей Пласту серед місцевого населення, української молоді, не залученої до організації.

  • Екологічна – табір сприяє вихованню екологічної культури в учасників, відбувається очищення постійних стоянок від забруднень, спричинених туристами.

Пластовий табір є:

  • Тереном для кращого пізнання Творця в його творах;

  • Вишколом практичного життя в природі;

  • Завершенням цілорічного пластування та боровика;

  • Місцем відпочинку від школи, вулиці, буденної рутини через зміну способу життя;

  • Місцем для реалізації надлишку юнацької енергії;

  • Нагодою для переживання пригод і романтики;

  • Тереном для нав’язування братерства й розвиток суспільного смислу і для життя серед спільноти;

  • Нагодою для вияву власної ініціативи, самодіяльності і творчості;

  • Заправою до впорядкованого способу життя, порядку й дисципліни;

  • Місцем для вироблювання позитивних пластових і громадських чеснот, гартування характеру та волі.

  • Обов’язковим місцем побуту кожного пластуна кожного року.

Пластовий табір не є:

  • Курортом для хворих

  • Установою, куди батьки віддають дітей, аби позбутися їх на час вакацій;

  • Виправною чи карною інституцією для нечемних дітей;

  • Місцем відпочинку й безділля, де кожний робить собі, що хоче;

  • Джерелом доходів пластових осель коштом таборів;

  • Школою українознавства і взагалі школою;

  • Школою для солдатів і підстаршин, під проводом сержантів і офіцерів;

  • Місцем, де таборовик вперше зустрічається з Пластом;

  • Місцем, де таборовик деморалізується.


Види пластових таборів.

Пластові табори розрізняються за:


Залежно від способу проведення:

  • стаціонарні

  • мандрівні

  • стаціонарно-мандрівні


Залежно від спеціалізації:

  • морські, водні

  • мистецькі

  • летунські

  • військово-патріотичні

  • лещетарські (лижні)

  • кінні

  • спелеологічні

  • альпіністські

  • спортивні

  • екологічні

  • радіоекспедиційні

  • археологічні

  • народознавчі, краєзнавчі

  • велосипедні

  • інше


Залежно від виховного призначення:

  • виховні

  • вишкільні

  • виховно-вишкільні

  • вишкільно-інструкторські

  • табори з особливим завданням



Залежно від адміністративно-територіального устрою організації:

  • гурткові

  • курінні

  • міжкурінні

  • станичні

  • міжстаничні

  • окружні

  • міжокружні

  • крайові

  • міжкрайові


Залежно від статі учасників:

  • хлоп'ячі

  • дівочі

  • змішані


Залежно від віку учасників:

  • новацькі

  • юнацькі

  • старшопластунські

  • сеньйорські

  • мішані


Залежно від пори року

  • літні

  • зимові


Кожен рід табору має власні характеристики і свій спосіб проведення, пристосований до програми і рамового порядку дня.

^ Класифікація таборів за статусом.

Міжкрайові табори.

В Україні на постійній основі такими є 3 табори – «Лісова школа», «Школа Булавних» та «Золота булава». Такий статус визначається тим, що опікується їх проведенням ГПБ. Але абсолютна більшість учасників останніх років з України.

^ Крайові табори.

Крайовим Пластовим Табором є спеціалізаційний табір, чи табір з спеціальним завданням, організований Крайовим пластовим проводом.

Основні характеристики крайового табору:

  • Наявність референтури, яка його організовує;

  • Всеукраїнський статус проведення (на рівні крайової організації із затвердженням комендантів в КБ УПЮ та наказом КПС);

  • Широка географія учасників;

  • Наявність чіткої мети проведення, яка сприяє розвитку спеціалізацій та ІІ-ІІІ проби програми УПЮ;

  • Фінансування відбувається при підтримці КПС;

Учасниками крайових таборів УПЮ можуть бути розвідувачі та скоби, в окремих випадках старшопластуни віком до 21 року, але не більше 1/3 від складу учасників. Участь пластунів-учасників, додаткові вимоги щодо учасників КТ встановлюються або потверджуються кожного року рішеннями КБ УПЮ.

Фінансування крайових таборів здійснюється при підтримці керівних органів Пласту. Кожного року КБ УПЮ встановлює чи потверджує критерії фінансування не пізніше 1 квітня.

Основними з них є такі:

  • Якість подання звіту з попереднього року;

  • Якість подання зголошення та всіх необхідних документів на наявний рік;

  • Рівень технічних витрат, пов’язаних виконанням програми;

  • Кількість зголошених учасників.

Вкладка на крайові табори визначається кожного року КБ УПЮ не пізніше 1 квітня. Кожен табір для учасників може встановлювати на свій розсуд додаткову вкладку.

^ Статус крайового табору.

Статус "крайового апробаційного пластового табору" надає КБ УПЮ організаторам таборів, що мають тяглість впродовж останніх 3 років, усталену виховну програму, в останні 3 роки чітко подавали зголошення і звіти з таборів. Крім того організатори подали до Булави УПЮ:

  • обгрунтування мети, завдань, спеціалізації табору;

  • детальну виховну та рамову програму табору, а також детальні плани занять з кожної таборової ділянки;

  • склад команди та орієнтовний провід табору.

Комендант чи заступник коменданта табору, що претендує на статус крайового, повинні мати ступінь в КВ УПЮ, та успішно перейдені вишкіл ЛШ/ШБ і крайовий вишкіл таборових провідників. Комендантом крайового пластового табору може бути дійсний член Пласту віком від 21 року.

Для членів проводу крайового табору МРСК затверджені вимоги. Див. нижче в розділі «Підбір проводу».

Після 3 років успішної апробації табір за рішенням МРСК може набути статус крайового.

Статус "крайового пластового табору" не є постійним та потребує щорічного потвердження (подання добрих звітів та вчасного зголошення на наступний рік).

^ Окружні табори.

Окружний табір – це табір, організований на рівні округи чи регіону.

Основні характеристики окружного табору:

  • наявність оргкомітету, який його організовує;

  • обласний чи регіональний рівень;

  • наявність учасників принаймні з 3 пластових осередків чи населених пунктів;

Базово окружний табір – це табір на ІІ пробу із елементами спеціалізацій та провідницьким вишколом курінних діловодів.

Інший варіант - окружні табори на рівні прихильників для осередків, які не здатні організувати курінних чи станичних таборів. Метою такого табору є допомогти здобути пластовий і таборовий досвід таким пластовим частинам.

^ Місцеві табори.

Місцевими таборами можуть бути курінні, станичні табори.

Вони відбуваються як підсумок річної програми УПЮ для юнацтва якоїсь виховної частини, в основному зорієнтовані дати добрий таборовий вишкіл пластунам-прихильникам, хоча і можуть мати елементи програми різних проб.

Курінний табір є обов’язковим для здобуття ступеня пластуна-учасника, в особливому випадку його може замінити табір іншого рівня.

Варіантами місцевих таборів є міжкурінні та міжстаничні табори.

Міжкурінні – це табір, організований кількома хлопчачими чи дівочими таборами, або в рідких випадках – хлопчачо-дівочий.

Міжстаничні – це табори малих станиць, що об’єднують зусилля для кращого таборування.

^ Гуртковий табір.

Таборування одного гуртка протягом якогось часу називається гуртковим табором. Погоджується на рівні зв’язкового куреня. Має за мету сприяти розвитку гурткового співжиття, сприяти розвитку спеціальних зацікавлень та захоплень юнацтва, пізнанню основ практичного пластування.

Гуртковий табір є дуже бажаним для гуртка, але не може замінити курінний табір. Рекомендовано протягом літа, особливо для гуртка прихильників спочатку зробити свій гуртковий табір тривалістю 4-5 днів, де пізнати основи таборового життя та співіснування в гурті в польових умовах, та окремо взяти участь в курінному таборі.

^ Коротко про зимові табори.

Зимовий табір – це пластовий табір, організований з ініціативи якоїсь пластової частини в зимову пору року (грудень - лютий), при середніх температурах нижче 0 градусів за Цельсієм, тривалістю не менше 4 днів і має за мету розвиток зимових спеціалізацій.

Зимовий табір потрібно зголосити в КБ УПЮ не пізніше ніж за 2 місяці до проведення.

Бланк зголошення типовий, як і для інших пластових таборів.

Рівень проведення зимового табору – курінний, станичний, окружний, крайовий.

Основні спеціалізації, які розвивають зимові табори – лещетарство різних видів, зимове мандрівництво, зимова альпіністка із використанням кішок та льодорубів, зимове виживання тощо.

Таборування зимою, не пов’язані із спеціалізаціями, не можуть називатись зимовими пластовими таборами.

^ Коротко про спеціальні табори

Це табори, які організовуються із спеціальною метою, мають нетиповий територіальний, чи кількісно-якісний склад, не мають прив’язки до пластових проб чи спецалізацій.

Загальні вимоги:

  • чітко окреслені спеціальна мета і завдання і обґрунтування чому потрібний такий табір;

  • наявність програми табору;

  • тривалість не менше 1 тижня;

  • дотримання загальних правил щодо впоряду, пластових церемоніалів, одностроїв, техніки безпеки;

Приклади таких таборів: культурно-екскурсійний табір «Стежками культури», краєзнавчо-історичний табір із відновлення могил «Вирій», пластовий табір на масових довготривалих заходах – релігійних прощах, фестивалях тощо.

Спеціальні табори зголошуються до КТК не пізніше як за 1 місяць до проведення.

^ Короткотривалі таборування.

Такі заходи характеризуються показниками:

  • Тривалість менше 5-7 днів;

  • Мають чітку обмежену мету;

Приклади: Дні Пласту в Києві, Свято Весни, курінний вишкіл в польових умовах тощо.

Ці таборування мають відбуватись із дотриманням загальних ознак пластового табору, зокрема наявність проводу, таборового правильника, церемоніалів відкриття-закриття, чіткої програми таборування тощо.

Дещо відрізняються від короткотривалих таборувань великі масові таборування у формі «Джемборі». Вони можуть в часі охоплювати більше 1 тижня. Особливістю такого заходу є велика автономія частин у плануванні часу та занять, відсутність виховно-вишкільної мети.

^ Місце таборування у виховній системі Пласту.

Пластова методика включає кілька основних елементів – самовиховання, всебічний розвиток, знання юнацьких притаманностей та особливостей, гурткова система, гра, життя в природі, система відзнак і символів, навчання дією, дисципліна.

Все це якнайповніше, може бути зреалізоване та зліплене до купи на пластовому таборі.

Місце таборування в житті пластуна можна виразити так – цілий рік він готується, щоб успішно відбути свої табори. В відсотковому відношенні – це десь 50 % часу, знань, умінь і навичок. Якщо взяти, що ідеальний виховник проводить щотижня сходини по 2 год, то за 9 місяців навчального року він проведе близько 80 годин з юнацтвом. Тривалість табору навіть 10 днів – це 240 год, з них 160 активної взаємодії.

Табір я по суті зрізом, іспитом на зрілість пластуна. Саме табір закріплює основи світогляду, рис характеру та міць сили волі, що здобувались протягом року.

Табір виконує чимало фунцій, які перераховані вище, з них наголошую на таких:

  • Табір соціалізує юнака, дає йому можливість повправлятись у взаємодії з однолітками, щоб краще навчитись жити в суспільстві та в групі.

  • Табір гармонізує єство дитини із оточуючим середовищем, спільнотою, самим собою. Відновлюються правильні біоритми, цикли в організмі. Хоча варто зазначити, що повноцінний період для таких змін – це 18 днів. Лише після двох тижнів наступає справжня радість від життя в природі та таборування. В 20-30 роки ХХ століття табори тримали 3-4 тижні.

  • Табір дає змогу відчути могутність та любов Творця, споглядаючи природу та досконалість організації всього сущого.

  • Табір створює якнайкращі умови для самовиховання, адже екстремальні умови заставляють боротись із труднощами, а це гартує дух, волю, характер. Табір відразу виявляє хто є хто і дає змогу виховнику краще пізнати своїх юнаків, і допомогти їм розвиватись.

  • Табір для юнацтва творить модель суспільства, де є права і обов’язки, де привчаєшся до дисципліни та порядку, де усвідомлюєш, що праця є основою права, і обов’язок іде перед правом.

  • Табір вихоавує любити працю, допомагати іншим в потребі;

  • Табір є дуже хорошою школою провідництва. Створені можливості суперництва, конкуренції, боротьби за кращість і якість сприяють вихованню в юнацтва лідерських якостей.

  • Табір загалом є дуже хорошим місцем плекання точок пластового закону, особливо таких потрібних для українців точок як словність, точність, сумлінність.

Як підсумок, можна сказати, що табір є немовби містком між особистістю, що розвивається і суспільством та майбутнім, де вона зможе себе зреалізувати, знайти своє покликання та стати щасливим.

^ Справи Коменданта.

Підбір проводу.

Міжкрайові табори.

Цими таборами опікуються референтури, які мають свої критерії відбору до проводу кандидатів. Переважно це є простий принцип – кращі вихованці їхні вихованці поступово зростають в таборовій ієрархії.

^ Крайові табори.

З 2009 року були оформлені референтури крайових таборів в Україні. Кожна з них виробляє своє бачення формування проводу.

Основні принципи:

  • Відбір з кращих вихованців свого табору, які проходять додатково вишкіл підстаршин (або інші вимоги);

  • Підбір з числа куренів УСП/УПС, які традиційно організовують той чи інший табір.

  • Залучення професійних спеціалістів.

Обов’язкові кваліфікації, затверджені МРСК у 2009 році для членів старшини та булави (крім лікаря та духівника):

    • Зарахований КВВ УПЮ;

    • Перейдений МВТ ЛШ/ШБ або 3 роки бездоганної праці в проводі крайового табору:

      • в кількості 2/3 від загального числа з 1.04.11

      • в кількості 1/2 від загального числа з 1.04.10

      • в кількості 1/3 від загального числа з 1.04.09

Процес підготовки крайового табору розпочинається вже після закінчення попереднього. Згідно Положення про порядок зголошення і проведення крайових таборів до 1 листопада подаються попередні зголошення КТ на наступний рік, де вже визначаються кандидатури комендантів та можливий склад проводу.

Протягом зими до 1 березня, терміну подання остаточного зголошення, формується остаточний склад проводу, відбувається розподіл основних завдань та обов’язків.

Якщо підбір команди з організації якогось заходу не зробити вчасно, то це ставить під загрозу успіх цілого проекту.

^ Окружні табори.

На цьому рівні процес підготовки починається переважно з весни, тому склад проводу потрібно сформувати десь в березні.

Критерії та вимоги до членів проводу визначаються безпосередньо із прив’язкою до кожного табору.

Важливо пам’ятати про наступне:

  • якомога більша кількість осіб із вишколом ЛШ/ШБ;

  • наявність в коменданта і кількох крайового вишколу провідників таборів;

  • досвід організації в минулому таборів курінного чи станичного рівня;

  • досвід виховницької праці не менше 2 років.

Ці вимоги допоможуть сформувати висококваліфіковану команду, готову якісно провести табір.

Якщо в окрузі важко знайти достатню кількість кваліфікованих осіб, то потрібно звертатись активно до інших осередків за допомогою через крайовий провід.

На сьогоднішньому етапі розвитку Пласту є дуже важливим розвинути систему окружних таборів, охопивши всі регіони України. Це дасть змогу посилити всі дрібні осередки, дати їм досвід організації якісних таборів.

^ Місцеві табори.

Ситуація з станичними таборами подібна до окружних. Провід підбирається із осіб, які мають кращі кваліфікації.

Але варто пам’ятати, що інколи варто залучити талановитих молодших друзів, потенційних майбутніх організаторів, щоб дати їм можливість росту та здобування досвіду.


^ Зголошення таборів.

Крайові табори мають два терміни – 1 листопада – попереднє зголошення, 1 березня – остаточне, згідно визначеного бланку.

Всі інші табори подають загальне зголошення згідно визначеного бланку в таборовій книзі – до 15 квітня.

^ Детальніше це описано в Положенні про порядок оголошення та перевірки пластових таборів. (див. в додатках)

Оголошення таборів та зголошення учасників.

Терміни оголошень та зголошень на крайові табори – 15 квітня – 1 червня.

1 – 10 червня – опрацювання КТК зголошень.

10 – 30 червня – передача зголошень проводам таборів.

1 – 10 липня – запрошення організаторами таборів учасників, яких вони відібрали.

Детальну процедуру кожного року визначає КБ УПЮ з подання КТК.

Терміни для місцевих таборів встановлюються організаторами самостійно.

Кожен табір може здійснювати самостійну інформаційну кампанію щодо залучення на свій табір потенційних учасників.

^ Обов’язкові дозволи для проведення таборів.

Коменданту будь-якого табору треба подбати про узгодження проведення табору на певній території з такими структурами:

  • місцева влада. Можна звернутись із листом-повідомленням в сільську раду, що буде проводитись в такий то час в такому місці пластовий табір. Якщо табір окружний чи крайовий, то варто також повідомити обласну і районну адміністрацію через управління молоді чи секретаріат, що буде проводитись такий захід. Це корисно для розвитку нашої організації в цілому. Владу потрібно запросити на відкриття чи закриття табору.

  • лісництво. Слід надіслати лист-прохання про дозвіл на проведення таборування в такому то лісовому масиві. Якщо територія має заповідній статус, то слід звертатись до адміністрації охоронної структури (заповідник, національний парк тощо). Зараз ліси мають багатьох різних відповідальних – від приватних структур до Міноборони. Тому перш ніж вибирати місце, варто з’ясувати, в чиєму підпорядкуванні територія.

  • Санепідемстанція. З цією структурою складно співпрацювати, оскільки пластові вимоги до проведення таборів не співпадають із вимогами цієї служби. Але варто пробувати налагоджувати контакт. Ця служба має визначити, які конкретні санітарні та протиепідемні заходи слід вжити – від простої перевірки питної води із основного джерела на території, аж до забезпечення табору ящиками для утилізації твердих відходів, туалетів, умивальників та стерильних вимог приготування їжі. Щодо мандрівних таборів в умовах туристичного походу, то влади над ними санстанція має дуже мало. Ці заходи підпадають під вимоги «Правил проведення походів із учнівською та студентською молоддю» та «Правил проведення туриських походів», виданих Федерацією спортивного туризму України. Якщо немає можливості узгодити своє таборування із санітарною службою, то подавайте офіційно свій табір як мандрівний табір в умовах туриського походу. З таким підходом можна 3 дні перебувати стаціонарно на одному місці.

Ці вимоги до всіх таборів. В окремих випадках можуть виникати додаткові обставини.

^ Діловоди на таборі. Загальні твердження.

Комендант:

1. Є юридично відповідальним за підготовку та проведення табору. Затверджується наказом пластової старшини (СПС, ОПС, КПС).

2. Керує роботою по плануванню та підготовці табору.

3. Полагоджує всі справи з органами влади.

4. Затверджує діловодства на таборі.

5. Відповідає за зв'язок з батьками та громадськістю.

6. Готує таборовий правильник.

7. Підбирає учасників та звільняє їх з табору.

8. Відповідає за фінансове забезпечення табору.

9. Є найвищою керівною особою на таборі.

10. Подає характеристику діяльності членів проводу.

Заступник коменданта (Суддя):

1. Складає та погоджує з комендантом виховну програму (навчальний план та рамову програму).

2. Підбирає інструкторів та інших осіб для виконання програми.

3. Організовує впорядників щодо виховної праці, веде точкування учасників (на деяких таборах додатково варто ввести посаду судді для виконання цього завдання).

4. Виконує інші доручення коменданта.

5. Якщо відсутній комендант, заступає його в правах та обов’язках.

Бунчужний:

1. Дбає про точне та правильне виконання рамового порядку дня та втілення в життя таборової програми.

2. Втілює в життя всі розпорядження коменданта.

3. Здійснює безпосереднє керівництво учасниками табору.

4. Проводить всі таборові збірки.

5. Відповідає за розтаборування та згортання табору.

6. Наглядає за роботою чергового гуртка.

7. Виконує інші доручення коменданта.

Писар:

1. Організовує інформаційну кампанію табору, готує та поширює оголошення про табір.

2. Виготовляє, розсилає та збирає зголошення на табір.

3. Пише, разом з комендантом, та відчитує таборові накази.

4. Веде хроніку табору та займається таборовою бібліотечкою.

5. Відповідає за дошку оголошень.

6. Виготовляє посвідки та відзначки про відбуття табору та здані вмілості.

7. Готує таборовий звіт.

8. Подає дописи про табір в пресу.

9. Проводить іншу канцелярську роботу за дорученням коменданта.

Інтендант:

1. Готує загальний кошторис табору.

2. Працює над пошуком ресурсів, зокрема фінансових для організації та проведення табору.

3. Проводить передтаборову роботу по складанню меню та закупівлі і доставці харчів.

2. Видає харчі для чергової групи.

3. Слідкує за якістю харчів, умовами їх зберігання та приготуванням страв.

4. Стежить за своєчасним поповненням харчових запасів табору.

5. Дбає про технічне спорядження табору та загальний виряд.

6. Виконує інші доручення коменданта.

Таборовий лікар.

1. Формує та відповідає за таборову аптечку.

2. Збирає картки медичного огляду учасників та веде картотеку стану здоров'я кожного учасника.

3. Дає поради щодо відповідності програми табору фізичній підготовці та стану здоров'я учасників.

4. Надає першу допомогу при різних пораненнях та захворюваннях. При потребі транспортує потерпілого до лікарні.

5. Слідкує за дотриманням гігієнічних вимог на таборі та при зберіганні продуктів.

6. Виконує інші доручення коменданта.

До діяльності проводу потрібно обов’язково залучати капелана – священика з найближчого села чи спеціально запрошеного, наданого Церквою семінариста, диякона чи піддиякона. Духовна опіка є дуже важливою. Але вводити в склад проводу капелана зараз не є доцільним, оскільки він фактично не може включатись в процес підготовки.

^ Провід на гурткових і курінних таборах.

Гуртковий табір організовує гурток, на чолі стоїть впорядник гуртка. Відповідно всі основні функції виконують гурткові діловоди – гуртковий – бунчужного, суддя – програма та суддівство, скарбник – майно і харчування, писар – документація.

На курінному таборі ситуація подібна. Зазвичай, зв’язковий мав би ставати комендантом, заступником з програми – член КВ, впорядник із досвідом.

Бунчужний – курінний провідник, заступник курінного – суддею, писар – писарем, скарбник – інтендантом. Для допомоги останньому може бути визначений хтось із повнолітніх членів КВ, оскільки тут потрібно оперувати великими коштами та домовлятись з гуртівнями тощо.

Оптимально, щоб таборовий провід з числа УПЮ був на ступінь вище за рядових учасників табору, відповідно досвіду та авторитету більше.

Впорядники гуртків та курінному таборі є ті ж, що і в житті. Якщо є обєктивні труднощі із присутністю їх на таборі, то виконання обов’язків впорядника треба покласти на вільного члена проводу.

Це є актуальним для гуртків прихильників. Якщо гурток учасників і вище – особливої опіки впорядника не потрібно.

^ Провід на станичних, окружних таборах.

Більші станичні табори можуть організовуватись спеціально покликаним СПС проводом.

Повнолітні особи обов’язково – комендант, заступник, тут вже дуже бажано мати лікаря.

В кращому випадку варто створювати булаву з числа розвідувачів чи скобів для виконання обов’язків бунчужного, писаря, інтенданта (якщо табір потребує, то можуть бути додатково начальник кухні, обозний), судді. Вони можуть щодня по ротації змінювати обов’язки, або ж виконувати їх постійно – залежно, яка виховна і вишкільна ціль.

Якщо немає достатньої кількості розвідувачів і скобів, то провід формується в звичайному режимі – всі основні діловодства беруть на себе ті особи, які готові і погодились їх виконувати.

Дуже добре на станичний табір залучити капелана, з яким варто перед тим співпрацювати протягом року.

Впорядники гуртків визначаються відповідно по потребі. Обов’язково для гуртків прихильників з числа членів проводу, гуртки учасників можуть координуватись відразу суддею.

Не варто в проводі вводити суто впорядників, які не мають інших обов’язків, крім інструкторства. Це може спричинювати не завантаженість житті табору.

Окружний табір може мати різні цілі проведення.

  • Табір для менших осередків, які кооперуються, щоб провести для свого юнацтва табір на І пробу.

  • Табір на ІІ пробу як вишкіл курінних діловодів, основи спеціалізації тощо (напр. табір «Вовча школа» Львівської округи).

  • Табір із спеціальним характером для виконання якоїсь поставленої мети (як напр. табір Ів-Франківської округи в Польщі на впорядкування могил в 2009)

В першому випадку провід формують дорослі члени осередків, або при допомозі сильної станиці з обласного центру.

В другому випадку варто працювати за схемою з булавою з УПЮ, адже це можливість для юнацтва поуправлятись у провідництві.

В третьому випадку найкраще підбирати провід по потребі, але звісно, чим більше буде з УПЮ, тим краще.

Впорядники гуртків потрібні для прихильників, для інших може бути опікуном суддя.

^ Провід на крайових таборах.

Крайові табори організовуються їхніми Референтурами і переважно команда готується завчасно, з числа осіб, вихованих на тих же таборах.

В більшості випадків усі члени проводу є дорослими членами.

Для плекання провідництва в учасників часто вводиться вишкіл підстаршин – для юнацтва, переважно уже другий рік на цьому таборі, яке поглиблює свої знання і вміння із спеціалізації табору, бажає пройти вишкіл провідництва на крайовому таборі.

Спосіб залучення УПЮ в підстаршину може бути різний – через систему загального зголошення, через запрошення проводом.

Інколи специфіка табору така, що в підстаршину запрошуються і члени УСП.

Щодо впорядників гуртків, то їх визначають із членів проводу, або ці функції виконують підстаршини.

Також є практика проведення ще одного рівня вишколу на крайових таборах – вишкіл інструкторів та організаторів. Його можуть реалізовувати не кожного року, а по потребі.

Але завжди слід пам’ятати, що крайові табори проводяться найперше для УПЮ.

^ Дещо про субординацію.

Пластовий табір має чіткі ієрархічні риси, де кожен має знати своє місце. Основним критерієм є теза: «Обов’язок іде перед правом, праця є підставою права, хто найбільше працює, той веде, хто не веде – повинується». Комендант загалом має авторитарну (одноосібну) владу, проте його провід – це команда, яка його «руки і ноги, а він голова».

Основне призначення коменданта – це організувати роботу інших, чітко роздати обов’язки та завдання, надихнути на працю, контролювати та унапрямлювати. Він працює до табору. Під час його проведення – він спостерігач, що споглядає за результатами своїх старань, перебуває в тіні і переважно нічого не робить безпосередньо.

Його головний консультант і порадник – заступник з програми. Його права рука – бунчужний, котрий реалізовує програму табору.

^ Алгоритм організації табору.

Організація табору - складний процес,- який вимагає багато часу та вмінь. Планування табору слід розпочинати не пізніше ніж за 6 місяців до початку проведення.

^ Пропонуємо наступний алгоритм організації табору:

1. Створення групи по організації табору (3-5 осіб).

До обов'язків цієї групи входить передтаборова робота. З членів цієї групи обирається комендант табору, керманич виховної програми, писар і т.д.

^ 2. Визначення мети табору.

Відповідно до неї – орієнтовної програми табору і кількості таборовиків (учасників та проводу). Під орієнтовною програмою табору розуміємо підбір тих тем гутірок та занять, які дозволять досягнути мети табору.

^ 3. Обрати час проведення табору та його тривалість.

Тривалість прямо залежна від мети та програми. При цьому слід враховувати, що в день може бути не більше 8 год. занять.

^ 4. Підбір місця проведення табору.

Це один з найважливіших, етапів, передтаборової організаційної роботи. Від нього в значній мірі залежить успіх чи невдача табору. Підбір місця табору проводиться комендантом особисто і обов'язково з виїздом на заплановане місце. Основна вимога до місця розташування табору - безпека. Не можна розбивати табір біля підніжжя берегових та гірських схилів, небезпечних можливістю падіння каміння, обвалами землі чи потоками води під час дощу. Не рекомендується розкладати намети в улоговинах, на дні ярів і вузьких долин, по яких протікають струмки. Потрібно уникати також окремих підвищень та гребенів хребтів. Не бажано розбивати табір в безпосередній близькості від населених пунктів, залізничних доріг, шосе, на пасовищах під лініями електропередач.

При підборі місця обов'язково необхідно врахувати:

  • наявність поблизу питтєвої води;

  • наявність поблизу лісу (для рубання дров);

  • особливості рельєфу (можливість розтаборення);

  • зручність добирання до місця таборування;

  • наявність поблизу річки чи озера.

5. Якщо місце табору вибране, то необхідно отримати дозвіл на проведення табору в:

  • органах місцевого самоврядування, на території яких проводиться табір (сільська рада тощо);

  • районній санепідемстанції, на території якої проводиться табір;

  • лісництві на рубання та збирання дров, таборування в лісовому масиві;

  • звернутись про супровід до міліції, якщо відбувається перевезення неповнолітніх автобусом. Треба потурбуватись за відповідні документи згідно вимог щодо організованих поїздок дітей.

6. Необхідно визначити розташування найближчого до табору:

  • житла;

  • телефону;

  • медпункту чи лікарні:

  • продуктового магазину;

  • автобусного та залізничного вокзалу.

7. Розшукати, а при відсутності – скласти мапу місцевості.

8. Визначити, які на даній території є шкідливі ягоди та гриби, а також хижі звірі.

9. Визначити шляхи фінансового забезпечення табору.

Необхідно заздалегідь сформувати бюджет табору.

Основні витрати потрібні на:

  • Підготовку табору (виїзд на огляд місця проведення, канцелярські витрати, розсилка листів і т.д.).

  • Закупівля харчів.

  • Аренду чи купівлю спорядження.

  • Транспорт.

  • Виготовлення відзнак, посвідок і т.д.

  • Непередбачувані затрати (їх сума не повинна перевищувати 10% від загальної вартості табору).

Джерела надходжень до бюджету можуть бути такими:

  • Вкладка учасників табору.

  • Спонсорська допомога.

  • Допомога органів влади (відділів у справах молоді і т.д.).

  • Надходження від благодійних організацій, фондів тощо.

11. Підбір інструкторів таборової програми.

Інструктори повинні бути професіоналами в своїй ділянці та володіти необхідними для викладення матеріалу педагогічними знаннями.

12. Підбір учасників.

Цей етап включає в себе наступні пункти:

  • розсилання зголошень;

  • збір зголошень та визначення кандидатів;

  • розсилання запрошень до участі в таборі.

Всі ці пункти вимагають затрат часу – врахуйте це, оскільки запрошення на табір повинні отримати учасники не пізніше ніж за 2 місяці до початку табору.

13. Узгодження виряду - особистого та спільного. Необхідно визначити шляхи отримання спільного виряду.

14. Детальне опрацювання програми.

Необхідно визначити скільки годин відводиться на заняття взагалі. Та скільки на читання окремих ділянок зокрема, а також сформувати рамовий порядок дня.

Практичні гутірки потрібно ставити першими під час проведення табору, оскільки вони мають важливе значення для розтаборування. Решту часу можна використати на спеціалізовані гутірки, мандрівки, теренові ігри та інше. Слід також пам'ятати, що працездатність найбільша зранку (8-11 год.), а потім поступово йде на спад.

Необхідно щоб усі інструктори здали до табору письмові конспекти тез гутірок, що дасть змогу контролювати якість занять.

^ 15. Виготовлення меню та створення списку необхідних продуктів.

Є два варіанти дій:

- Кожен учасник табору повинен отримати разом із картками зголошеннь список необхідних харчів для участі в таборі. Це дає змогу створити умови для повноцінного харчування таборовиків.

- збір вкладки із розрахунком на харчі, чи залучення додаткових коштів, централізоване придбання харчів.

^ 16. Обов'язково потрібно створити так звану "дощову програму".

Нерідко несприятливі погодні умови (літом переважно дощ) можуть перекреслити усі ваші плани. Тому до цього потрібно бути завжди готовими і мати в запасі відповідну паралельну програму.

^ 17. Особливе місце в підготовці табору займає робота з батьками.

(Це стосується тих випадків, коли учасникам не виповнилося 18 років).

Розуміння та сприяння з їхнього боку - запорука успіху табору. Необхідно письмово проінформувати батьків (а при можливості, зібрати їх на збори), про захід, що планується.

Це потрібно зробити заздалегідь і подати наступну інформацію:

- час початку та закінчення табору;

- місце проведення;

- спосіб добирання та відбуття;

- ціль та характер табору;

- оплата табору, харчовий та інший виряд;

- інформацію про керівництво табору;

- іншу інформацію, що цікавить батьків.

Без якісного проведення підготовки табору ви не зможете осягнути поставленої мети. Ваш успіх на 75% залежить від передтаборової роботи.

^ 18. По можливості подбати про транспорт для спільного доїзду учасників та доставки групового спорядження.

19. Провести передтаборовий вишкільний курс для члені таборового проводу. Познайомити між собою(якщо незнайомі) та перевірити, щоб всі були готові перевести свою частину програми на високому рівні. Перевірити, чи взяти до уваги правила безпеки.

^ 20. Перед від’їздом зібрати медичні довідки учасників.

До цього слід уважно поставитись таборовому лікарю, який має зробити висновок про навантаження, які можна покладати на тих чи інших людей та вияснити чи немає протипоказань до даних осіб.
  1   2   3   4   5



Похожие:

Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconІнформація про грантоодержувача назва організації: Молодіжна організація «Пласт Національна скаутська організація України». Керівник організації (прізвище та посада) : Колесник Дмитро Сергійович, виконавчий директор
Назва організації: Молодіжна організація «Пласт – Національна скаутська організація України»
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт національна скаутська організація України Зголошення Крайового Вишколу Впорядників упю час проведення: Місце проведення: Комендант
Комендант (пластовий ступінь, ім’я, прізвище, квв упю, квпв)
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт національна скаутська організація україни крайова пластова старшина звіт куреня уладу пластунів юнаків
Зв’язковий Дата останньої Ради
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт національна скаутська організація України Крайова булава уладу пластового юнацтва Змаг «Кращий юнацький курінь 2012 року» Положення конкурсу «Кращий юнацький курінь 2012 року»
Учасники конкурсу: Учасниками конкурсу можуть бути тільки ті курені, які зголосились до участі в змазі, надіславши заповнений бланк...
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт – Національна Скаутська Організація України
Телефон: дом моб. E-mail
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт Національна скаутська організація України
Час проведення: 30 липня-6 серпня 2011 року, місце: Люблін, Замостя, Мотич, вкладка: 20 євро +дорога (повертають 36 злотих) вік:...
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт Національна скаутська організація України
Час проведення: 30 липня-6 серпня 2011 року, місце: Люблін, Замостя, Мотич, вкладка: 20 євро +дорога (повертають 36 злотих) вік:...
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт – Національна Скаутська Організація України Крайова Пластова Старшина
Дорогі друзі, для полегшення заповнення цього звіту різними кольорами подані наступні речі: жовтим, підказка по заповненню, їх треба...
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт – Національна Скаутська Організація України Крайова Пластова Старшина
Дорогі друзі, для полегшення заповнення цього звіту, різними кольорами подані наступні речі: жовтим, підказка по заповненню, їх треба...
Пласт – Національна скаутська організація України Крайова булава упю напрямні з організації та проведення Пластових таборів iconПласт Національна скаутська організація України
Присутні: Голова опс – Руслан Марцинків, озо; Референт упн: пл сен. Дідик Василь, Референт упю: ст пл прих. Олена Леус, Референт...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов