Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій icon

Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій



НазваниеЗакон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій
Дата конвертации13.06.2013
Размер224.32 Kb.
ТипЗакон
скачать >>>

Проект

вноситься народними

депутатами України

В. Крайнім, В.Барановим,

Т. Васадзе, Д. Святашем,

В. Хомутинніком


ЗАКОН УКРАЇНИ


Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України

щодо регулювання окремих операцій


Верховна Рада постановляє:


І. Внести зміни до таких законів України:


1. У Законі України Закону України «Про податок на додану вартість» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156 із наступними змінами):


1) у підпункту 1.4 статті 1:

у абзаці першому слова «операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача)» замінити словами «операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) орендарю (лізингоотримувачу)»;


2) у підпункті 3.2.2 пункту 3.2 статті 3:


абзац другий викласти в такій редакції:

«повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю)»;


абзац третій викласти в такій редакції:

«нарахування та сплати процентів або комісій у межах договору фінансового лізингу»;


після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

«платіж в частині відшкодування вартості житла за договорами фінансового лізингу»;

У зв’язку з цим абзаци четвертий та п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим та шостим.


3) абзац перший пункту 4.5 статті 4 замінити абзацами першим та другим такого змісту:

«4.5. Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів, повернення об'єктів лізингу за договорами фінансового лізингу (в тому числі у випадку їх примусового вилучення) особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Правила, визначені цим пунктом, застосовуються також по операціях фінансового лізингу при поверненні предметів лізингу від лізингоодержувачів, які не є платниками податку, за виключенням повернення житла за договорами фінансового лізингу житла, та при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом»;


4) у пункті 5.19 статті 5 після слів «які не є платниками податку, у заставу (в тому числі іпотеку)» доповнити словами «або прийнято ними у лізинг», після слів «звернено стягнення» доповнити словами «або вилучено»;


5) у абзаці другому підпункті 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 після слів «(крім таксомоторів» доповнити словами «та легкових автомобілів, придбаних платниками податків, основною діяльністю яких є надання платних послуг оперативної оренди)».


2. У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181 із наступними змінами):


1) у статті 1:

пункт 1.10 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту:

«лізинговий платіж в частині оплати процентів, винагороди та комісій за користування майном за договором фінансового лізингу»;

У зв’язку з цим абзаци п’ятий та шостий вважати відповідно абзацами шостим та сьомим.


у пункті 1.18:

абзац другий викласти в такій редакції:

«Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі»;


доповнити абзацом третім такого змісту:

«Лізинговий платіж по договору фінансового лізингу використовується у розумінні Закону України «Про фінансовий лізинг»;


абзац шостий підпункту 1.18.2 після слова «виготовленим» доповнити словом «(придбаним)»;


2) у статті 5:


у підпункті 5.4.6 пункту 5.4:


абзац перший після слів «що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку» доповнити словами «об’єктів фінансового лізингу»;


у абзаці третьому цифру «5» замітини цифрами «10»;


підпункт 5.5.2 пункті 5.5 після слів «що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів» доповнити словами «та від процентів по договорах фінансового лізингу»;


3) у підпункті 7.9.6 пункту 7.9 статті 7:


четверте та п’яте речення абзацу третього замінити таким реченням: «У разі коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів в частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення»;


у абзаці четвертому слова «житлового фонду або» виключити;


доповнити новим абзацом такого змісту:

«перехід права власності на об’єкт лізингу від орендордавця (власника майна) до іншої особи (нового власника) із збереженням відповідних права та обов'язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря та нового власника, сформованих до моменту передачі у власність такого майна іншій особі (новому власнику майна)»;


4) у пункті 22.15 статті 22:


абзац перший після слів «для банків-резидентів» доповнити словами «та лізингових компаній-резидентів», після слів «кредитних операцій» доповнити словами «та операцій фінансового лізингу» та після слів «таких доходів» доповнити словами «для платників податку – позичальників банків датою збільшення валових витрат на суми процентів (комісійних) за фінансовим кредитом є дата фактичної сплати таких процентів (комісійних)»;


у абзаці другому після слів «валового доходу банку» доповнити словами «та лізингової компанії».


3. Пункт 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, Відомості Верховної Ради України, 1997, № 37, ст. 237 із наступними змінами) доповнити словами «а також лізингоодержувачам за договорами фінансового лізингу».


4. У Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Відомості Верховної Ради України, Відомості Верховної Ради України, 2003, № 37, ст. 308 із наступними змінами):


1) підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 викласти в такій редакції:

«частину суми процентів (комісій, винагороди) за іпотечним житловим кредитом або договором фінансового лізингу житла, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно із статтею 10 цього Закону»;


2) у статті 10:


назву викласти в такій редакції:

«Стаття 10. Стаття 10. Оподаткування операцій, пов'язаних з іпотечним житловим кредитуванням та фінансовим лізингом житла»;


пункти 10.1 та 10.2 викласти в такій редакції;

«10.1. Платник податку – резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом або договором фінансового лізингу житла, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту або за договором оренди житла з викупом або фінансового лізингу житла придбається, а для іпотечного житлового кредиту та/або операцій оренди житла з викупом також будується житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання.

10.2. Частина суми процентів (винагороди) , яка включається до складу податкового кредиту платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту або лізингоодержувача фінансового лізингу житла дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року у рахунок його погашення, на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:


К = МП / ФП, де


К - коефіцієнт;


МП - мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 квадратних метрів;


ФП - фактична загальна площа житла, яке будується (придбається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту або фінансового лізингу.

Якщо цей коефіцієнт є більшим одиниці, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених процентів (винагороди) за іпотечним кредитом або фінансовим лізингом житла без застосування такого коефіцієнта»;

абзаци перший та другий пункту 10.5 викласти у такій редакції:

«Право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки (фінансового лізингу) придбається, передається у фінансовий лізинг або оренду житла з викупом або починає будуватися.

Якщо іпотечний житловий кредит, фінансовий лізинг житла має строк погашення більший, ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до складу податкового кредиту за новим іпотечним житловим кредитом, фінансовим лізингом житла виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів (винагороди) попереднього іпотечного житлового кредиту, договору фінансового лізингу житла»;


абзац перший пункту 10.6 після слів «процентів» доповнити словом «(винагороди)» та після слів «іпотечним житловим кредитом» доповнити словами «фінансовим лізингом житла»;


у пункті 10.7:


у підпункті 10.7.1:


у абзаці першому:

перше речення після слова «процентів» доповнити слово «(винагороди)», після слів «сплаченої за іпотечним житловим кредитом» доповнити словами «фінансовим лізингом житла», після слів «об'єкт іпотеки» доповнити словами «(фінансового лізингу)»;

у другому реченні слова «кредитна угода має бути підписаною» замінити словами «кредитна угода або договір фінансового лізингу мають бути підписані»;

абзац другий після слів «іпотечним житловим кредитом» доповнити словами «або фінансовим лізингом житла», після слів «об'єкт іпотеки» доповнити словами «(фінансового лізингу)»;


підпункт 10.7.2 викласти в такій редакції;

«Якщо внаслідок розлучення об'єкт іпотеки (фінансового лізингу) поділяється між колишніми членами подружжя, то правом на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів (винагороди) за іпотечним житловим кредитом, фінансовим лізингом житла мають обидва колишніх члени подружжя відповідно до розподіленого між ними обов'язку з погашення суми такого кредиту (фінансового лізингу житла), виплати процентів за ним, якщо такий розподіл дозволено кредитним іпотечним договором або фінансового лізингу»;


підпункт 10.7.3 після слова «процентів» доповнити словом «(винагороди)», після слів «іпотечним житловим кредитом» доповнити словами «фінансовим лізингом житла»;


підпункт 10.7.4 після слів «отримання іпотечного житлового кредиту» доповнити словами «або фінансового лізингу», після слів «позичальник» доповнити словом «(лізингоодержувач)», слова «власність, яка» замінити словами «об’єкт, який», після слів «в іпотеці» доповнити словами «(фінансовому лізингу житла)», після слів «іпотечного житлового кредитування» доповнити словами «або фінансового лізингу житла», після слів «іпотечного житлового кредиту» доповнити словами «або фінансового лізингу житла»;


пункт 10.8 після слова «процентів» доповнити словом «(винагороди)», після слів «за іпотечним житловим кредитом» доповнити словами «або фінансовим лізингом житла»;


3) підпункт 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 після слів «оподаткування процентів» доповнити словами «та підпункти 5.3.1 статті 5, підпункти 10.1, 10.2, 10.5, 10.7 статті 10 в частині віднесення до складу податкового кредиту процентів (комісій) за договором фінансового лізингу житла»;


5. Підпункт «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами) доповнити абзацами четвертим – п’ятим такого змісту:

«фінансового лізингу - 0,01 відсотка предмета фінансового лізингу, але не менше 5 та не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

оренди (суборенди) транспортних засобів 0,01 відсотка предмета фінансового лізингу, але не менше 5 та не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»


ІІ. Прикінцеві та перехідні положення


1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Норми пункту 1 розділу I цього Закону застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, на який припадає день опублікування цього Закону, пункту 2 розділу I цього Закону – починаючи з податкового періоду, на який припадає день набрання чинності цим Законом.


2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:


1) Статтю 292 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144 із наступними змінами) викласти у такій редакції:


«1. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та інших законів»;


2) У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356 із наступними змінами):


а) статтю 806 викласти в такій редакції:

«Стаття 806. Договір фінансового лізингу

1. За договором фінансового лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування річ, що належить лізингодавцю на праві власності і була набута ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або річ, спеціально придбану лізингодавцем у визначеного лізингоодержувачем продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

У разі, якщо лізингодавець придбає предмет договору фінансового лізингу у визначеного лізингоодержувачем продавця (постачальника), він зобов’язаний письмово повідомити продавця (постачальника) про те, що договір купівлі-продажу (поставки) укладається у зв’язку з договором фінансового лізингу (стаття 516 цього Кодексу). При цьому таке повідомлення може бути викладене в тексті договору купівлі-продажу (поставки).

2. За згодою лізингодавця з моменту укладення договору фінансового лізингу до лізингоодержувача переходить право лізингодавця за договором купівлі-продажу (поставки) вимагати передачі йому предмету лізингу, якщо інше не встановлено договором.

3. Лізингоодержувач зобов’язаний прийняти предмет договору фінансового лізингу безпосередньо за місцем проживання (місцезнаходження) продавця (постачальника), якщо інше не встановлено договором або законом.

4. До договору фінансового лізингу застосовуються положення статей 759 – 786 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених законом.

5. Фінансовий лізинг житла є особливим видом фінансового лізингу. До договору фінансового лізингу житла застосовуються положення статей 812-821, 823 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених законом.

6. Особливості окремих видів і форм фінансового лізингу встановлюються законом»;


б) доповнити статтею 8071 такого змісту:

«Стаття 8071. Право власності на предмет договору лізингу

1. Предмет договору лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. У разі переходу права власності на предмет договору лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця переходять до нового власника предмету лізингу.

2. Після закінчення строку договору лізингу предмет договору лізингу може бути:

переданий у власність лізингоодержувача після сплати повної його вартості у складі лізингових платежів за договором фінансового лізингу;

викуплений лізингоодержувачем за залишковою вартістю за договором фінансового лізингу;

повернутий лізингодавцю за договором фінансового лізингу»;


в) статтю 808 викласти в такій редакції.

«Стаття 808. Відповідальність продавця (постачальника) предмету договору фінансового лізингу

1. Якщо відповідно до договору лізингу вибір продавця (постачальника) предмету договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем та/або лізингодавцем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмету договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо лізингодавець здійснив вибір продавця (постачальника) предмету договору лізингу, лізингоодержувач має право на власний вибір звернутися з вимогами, що випливають з порушення умов продажу (поставки) предмету договору лізингу, до продавця (постачальника) або лізингодавця, якщо договором лізингу не встановлено інше.

2. Ремонт та (або) технічне обслуговування предмету договору лізингу може здійснюватись на підставі відповідного договору»;


г) статтю 809 викласти в такій редакції:

«Стаття 809. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмету договору фінансового лізингу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмету договору лізингу переходить до лізингоодержувача з моменту його передачі у володіння лізингоодержувачу, якщо інше не встановлено договором.

2. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмету договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила»;


3) У Законі України «Про фінансовий лізинг» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 16, ст..68; 1999 р., № 9-10, ст. 67; 2004 р., № 15, ст..231):


а) частину другу статті 3 викласти в такій редакції:

«2. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти та об’єкти інтелектуальної власності»;


б) у статті 4:

у абзаці другому слова «лізингодавець – юридична особа» замінити словами «банк або небанківська фінансова установа»;


доповнити частинами другою - четвертою такого змісту:

«Лізингові компанії при наданні послуг фінансового лізингу мають право надавати супутній послуги, крім того виступати орендодавцем в межах операцій оперативної оренди (найму).


Слова «лізингодавець», «лізингова компанія», «лізингова організація» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які отримати статус фінансової установи у визначеному чинним законодавством порядку.


Юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не можуть займатися лізинговою діяльністю в якості лізингодавця»;


в) у статті 5:

абзац перший частини першої замінити десятьма абзацами такого змісту:

«1. Сублізинг - вид договору фінансового лізингу, при якому лізингоодержувач передає третій особі сублізингоодержувачу за договором сублізингу у володіння й користування за плату й на строк відповідно до умов договору сублізингу річ, отриману раніше від лізингодавця за договором фінансового лізингу й складовий предмет лізингу. При передачі речі в сублізинг право вимоги до продавця переходить до сублізингоодержувачу за договором сублізингу.

Договір сублізингу укладається на наступних умовах:

строк, на який надається предмет лізингу у володіння й користування, не повинен перевищувати строк договору лізингу;

лізингодавець має право зажадати фінансову звітність про сублизингоодержувача;

лізингодавець має право здійснювати контроль за використанням предмету лізингу;

обмеження щодо використання предмету лізингу повинні бути перенесені в договір сублізингу;

з лізингоодержувача не знімається відповідальність за передбачена відповідним договором фінансового лізингу;

розірвання договору фінансового лізингу через несплату лізингових платежів автоматично веде до розірвання сублізингового договору;

вимога повернення предмету лізингу на підставі договору фінансового лізингу автоматично веде до вимоги повернення предмету лізингу за сублізинговим договором незалежно від виконання своїх зобов'язань сублізингоодержувачем;

права сублізингоодержувача не можуть виходити за межі прав лізингоодержувача, а обов'язки сублізингоодержувача повинні враховувати обов'язки лізингоодержувача»;


доповнити частиною четвертою наступного змісту:

«Сублізингодавцем може бути особа, яка відповідає вимогам, визначеним у статті 4 цього Закону»;


г) у статті 7:

частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:

«Якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу заявлена лізингоодержувачем у зв’язку з невиконанням своїх обов’язків продавцем (постачальником), лізингодавець має право протягом 30 днів надати лізингоодержувачу іншу річ, що відповідає умовам договору лізингу»;


частину другу викласти в такій редакції:

«2. Лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу та/або вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 15 днів.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження».

Вчинення виконавчого напису на договорах фінансового лізингу здійснюється нотаріусом за умови надання:

оригіналу договору фінансового лізингу;

копії рахунку з відміткою про несплату;

розрахункового документу, що підтверджує надання послуг поштового відділення з описом вкладення, як підтвердження відправлення рахунку»;


ґ) у статті 8:

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Після закінчення строку лізингу предмет лізингу може бути:

переданий у власність лізингоодержувача після повної сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу  з урахуванням повної його вартості;

викуплений лізингоодержувачем за залишковою вартістю, розрахованою шляхом зменшення вартості предмету лізингу за договором фінансового лізингу на суму здійснених платежів в частині відшкодування вартості предмету лізингу, якщо договором не передбачено інше»;


доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. У разі ліквідації лізингоодержувача право власності лізингодавця на предмет лізингу не припиняється та є чинним по відношенню до третіх осіб»;


д) доповнити статтею 91 такого змісту:


«Стаття 91. Захист прав лізингодавця

1. Лізингодавцю забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.

2. Лізингодавець має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

3. Лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу у безспірному порядку від лізингоодержувача (сублізингоодержувача), якщо лізингоодержувач (сублізингоодержувач) не сплачує протягом 15 календарних днів черговий лізинговий платіж, або його частину, неналежно експлуатує та/або зберігає предмет лізингу»;


е) у статті 10:


у частині першій:


пункт 4 викласти в такій редакції:

«4) вимагати розірвання договору та/або повернення у безспірному порядку предмет лізингу від лізингоодержувача (сублізингоодержувача), якщо лізингоодержувач (сублізингоодержувач) не сплачує протягом 15 календарних днів черговий лізинговий платіж, або його частину, неналежно експлуатує та/або зберігає предмет лізингу, у інших передбачених законом та договором випадках»;


пункт 5 викласти в такій редакції:

«5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору та закону»;


доповнити пунктом 8 такого змісту:

«8) якщо заборгованість лізингоодержувача перевищує 15 (п’ятнадцять) календарних днів та лізингодавець письмово попередив лізингоодержувача про необхідність погашення заборгованості, але заборгованість не була погашена лізингоодержувачем в строк, визначений в письмовій вимозі, лізингодавець має право вимагати дострокової сплати розміру всіх майбутніх лізингових платежів, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу»;


пункт 5 частини другої після слів «користування предметом лізингу» доповнити словами «якщо інше не встановлено договором»;


є) у статті 11:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

«1) обрати продавця (постачальника) та/або визначати предмет лізингу, якщо інше не встановлено договором»;


у частині другій:

пункт 7 викласти в такій редакції:

«7) у разі закінчення строку лізингу, якщо це передбачено договором, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу та супровідну документацію на нього - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. В разі тимчасової реєстрації предмета лізингу на лізингоодержувача, лізингоодержувач повинен зняти його з такого обліку та передати лізингодавці постійні реєстраційні документи»;


доповнити пунктом 8 такого змісту:

«8) у разі заборгованості лізингодавцю лізингового платежу або його частини більше ніж на 15 календарних днів, неналежної експлуатації та/або зберігання предмету лізингу, на письмову вимогу лізингодавця, зобов’язаний протягом п’яти банківських днів за свої кошти безспірно повернути предмет лізингу, якщо інше не передбачене договором».


ж) пункт «б» частини другої статті 16 викласти в такій редакції:

«платіж у вигляді комісії та/або процентів, нарахованих як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно»;


4) У статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24 , ст. 207 із наступними змінами):


а) пункт 5 частини першої доповнити словами «(крім виконавчих написів нотаріусів)»;


б) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

«У разі, якщо виконавчим документом є виконавчий напис нотаріуса з пропозицією вчити певні дії, виконавець обирає захід примусового виконання рішень з передбачених статтею 4 цього Закону заходів та виходячи зі змісту вказаної у написі дії»;

У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною четвертою.


5) У Законі України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними змінами):


а) статтю 34 доповнити частиною десятою такого змісту:

«Власники транспортних засобів, переданих у користування за договорами фінансового (оперативного) лізингу, здійснюють їх перереєстрацію на осіб, які використовують такі транспортні засоби у разі, якщо це передбачено умовами договору фінансового (оперативного) лізингу, в інших випадках документами, що підтверджують право користування лізингоодержувачем є доручення власника транспортного засобу (лізингодавця). На транспортні засоби, які реєструються за лізинговими компаніями з метою їх передачі у фінансовий (оперативний) лізинг юридичним і фізичним особам, лізингові компанії на підставі заяв лізингоодержувачів, можуть оформлювати довіреність на право керування на осіб, які будуть безпосередньо керувати цими транспортними засобами за підписом уповноваженої особи і печаткою лізингової компанії на весь строк фінансового (оперативного) лізингу. При отримані довіреності відповідно до цього пункту, лізингоодержувача можуть не здійснювати подальших реєстраційних дій на отриманий транспортний засіб. Юридичні особи, які надають послуги фінансового (оперативного) лізингу, здійснюють реєстрацію переданих у фінансовий (оперативний) лізинг транспортних засобів без відкриття автогосподарства незалежно від кількості таких транспортних засобів. Транспортні засоби, які передані у користування за договорами фінансового (оперативного) лізингу, до поїздки за кордон допускаються на підставі свідоцтва про реєстрацію, виписаного на ім'я власника транспортного засобу та копії договору фінансового (оперативного) лізингу, посвідченої в установленому порядку»;


б) статтю 35 після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

«Державний технічний огляд транспортних засобів, переданих у користування за договорами фінансового (оперативного) лізингу, здійснюють їх власники (лізингодавці) або лізингоодержувачі, якщо це визначено умовами договору фінансового лізингу».

У зв’язку з цим частини восьму – одинадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою – дванадцятою.


3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


4. Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу лізингових компаній, до Державного реєстру фінансових установ.


5. Юридичні особи, які до набрання чинності цим Законом здійснювали діяльність з надання послуг фінансового лізингу, повинні подати документи для включення їх до Державного реєстру фінансових установ протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом.


Голова

Верховної Ради України В. Литвин



Похожие:

Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconПояснювальна записка до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій
Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання...
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconЗакон України "Про податок на додану вартість" Стаття Визначення термінів Стаття Визначення термінів
України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих...
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconПояснювальна записка на 6 арк. Порівняльна таблиця на 54 арк. Проект Постанови Верховної Ради України на 1 арк. Електронна версія зазначених документів
Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону...
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconЗакон україни про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) Верховна Рада України постановляє
Проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconЗакон україни про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) Верховна Рада України постановляє
Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconЗакон України " Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування" Верховна Рада України постановляє: І. Внести зміни до таких законодавчих актів України
В законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради 1997, №27, ст. 181, із наступними змінами)
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconЗакон УкраЇни Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку
У податковому кодексі України (Офіційний вісник України, 2010 р., №92, ст. 3248)
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconПояснювальна записка до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування
Законопроектом передбачено внести зміни до деяких законодавчих актів з метою недопущення погіршення умов діяльності суб’єктів господарювання...
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconЗакон україни про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності
У податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., Nn 13 17, ст. 112)
Закон україни про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування та інших законодавчих актів України щодо регулювання окремих операцій iconЗакон україни про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності
У податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13 17, ст. 112)
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов