Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького icon

Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького



НазваниеМіністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Дата конвертации01.12.2012
Размер195.54 Kb.
ТипПрограма
скачать >>>



Міністерство освіти і науки України

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького


Факультет мистецтв та художньої освіти


Затверджую”

Перший проректор


________ “ ­­___ ” _______ 2011 р.

(підпис)


ПРОГРАМА


з державного екзамену


ВИКОНАВСЬКЕ МИСТЕЦТВО

(диригентсько - хорове)


Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр


Напрям: 0103. Педагогічна освіта


Спеціальність: 8010103 ПМСО. Музика


Мелітополь – 2011


Програма державного екзамену з виконавського мистецтва для студентів магістратури факультету мистецтв та художньої освіти / Укладач: кандидат мистецтвознавства, доцент МДПУ ім. Б.Хмельницького А.К.Мартинюк. – Мелітополь: МДПУ ім. Б.Хмельницького, 2011. – 16 с.


Ухвалено на засіданні кафедри диригування (Протокол №3 від 12.10.2010 р.).


Рекомендовано радою факультету мистецтв та художньої освіти (Протокол №3, від 16.11.2010 р.).


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Формування особистості майбутнього вчителя є багатоскладовим процесом. Один з його важливих аспектів – зв’язок з загальним процесом становлення творчої особистості – спирається на загальновідому виключну роль музичного мистецтва, яке концентрує в собі світ людських цінностей. В свою чергу заглиблення і вивчення світу цінностей змістовно пов’язується в людині з духом пошуку і затвердження істини – ознакою цілісності особистості, повноти суб’єктності. Таке пізнання є складним проявом внутрішнього життя людини, тому що потребує необхідність об’єктивного відношення до світу і до себе на всіх рівнях дійсності.

Питання диригентської педагогіки набувають особливого змісту в умовах відродження хорової культури, яка в історії національної культури є визначальною традицією. Диригентська діяльність учителя музики виступає складною системою, що обумовлює необхідність вивчення цілого комплексу диригентсько-хорових дисциплін. Його основу складають диригування, хоровий клас, хорознавство та хорова практика в школі.

Курс хорового диригування – одна із центральних ланок у системі підготовки студентів на музично-педагогічному факультеті. Індивідуальна форма навчання, яка є основною при вивченні предмету і обумовлена специфікою диригування як виконавського мистецтва дає змогу ефективно вирішувати складні завдання даного курсу. Вона містить великі можливості для розвитку різноманітних сторін творчої діяльності майбутнього вчителя музики. Важливими сторонами навчання в курсі диригування є заняття в класі, самостійна робота студента, практична робота з хоровим колективом.

Предметом вивчення в курсі диригування є теоретичне і практичне засвоєння цілого комплексу питань, що характеризують діяльність такого складного організму як хоровий колектив, оволодіння методикою репетиційного процесу, навичками психологічного впливу на колектив. Профіль майбутньої діяльності вчителя музики обумовлює пильну увагу до проблем специфіки вокально-хорової роботи в школі, зокрема, діагностики і розвитку дитячого голосу в залежності від віку та індивідуальних особливостей учнів.

Програмні вимоги до студентів на державному екзамені розроблені у відповідності з основними положеннями програми з “Диригування” (Київ - 1992) і специфіки вокально-хорової роботи в школі. Поліфункціональність диригентської діяльності вчителя-музиканта, необхідність виявлення цілого комплексу професійних якостей і вмінь, що складають її суть визначають структуру і зміст державного екзамену з диригування.


Державний екзамен проводиться відкрито і складається з таких розділів:

1. ВИКОНАННЯ КОНЦЕРТНОЇ ПРОГРАМИ. Диригування студентським хором 2-х творів. Окремі студенти, крім хору, диригують оркестром.

2. РОБОТА З ХОРОМ. Розучування з хором твору із заздалегідь запропонованого списку.

3. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА ЕКЗАМЕНУ. Студент подає дипломний реферат на один твір.

4. Питання до державного екзамену до магістратури з курсу «Педагогіка вищої школи».


  1. ^ ВИКОНАННЯ КОНЦЕРТНОЙ ПРОГРАМИ


В цій частині екзамену передбачається виконання двох хорових творів, із супроводом і a cappella. Програма студента може бути підпорядкована єдиному художньому, технологічному або педагогічному принципу. Твори можуть об’єднуватися за жанровими, стильовими або іншими ознаками. Перспективною є тенденція до театралізації хорового концерту за допомогою світла, сценічної дії. Виходячи з цього, програма державного екзамену студента може включати більшу кількість невеликих за обсягом творів (3–4).

В умовах відродження національної культури великого значення набуває розвиток в школах ансамблевого та оркестрового музикування. Студентам, які виявили нахил до цього роду діяльності і мають відповідну підготовку та досвід гри в оркестрі, надається можливість крім хору продиригувати 1 – 2 творами з оркестром. Повна підміна хорового диригування оркестром неприпустима.

Великий педагогічний сенс має залучення до участі в державних екзаменах кращих художніх колективів (перш за все дитячих), керованих студентами, що поєднують навчання в університеті з роботою в цих колективах.

Твори, відібрані для державного екзамену, повинні відзначатися глибиною художнього змісту, різноманітністю диригентсько-технічних і педагогічних завдань, високим виховним потенціалом, врахуванням творчого потенціалу та естетичних потреб студента. Все це сприятиме виявленню кращих рис творчої індивідуальності випускника.

При виконанні програми мають демонструватися вміння студента використовувати мануальну техніку в художній інтерпретації творів, здійснювати керівну і виражальну функції диригування.

Диригентське виконання передбачає наявність логічно осмисленого художнього задуму, сформованого в ході аудиторних занять. Для його повноцінної реалізації студентами повинні бути освоєні основні розділи мануальної техніки, такі як навик передачі звуковедення, графічна ясність схем з можливими відступами від неї, якщо це обумовлено художніми завданнями, незалежність функцій рук.


  1. ^ РОБОТА З ХОРОМ


Кожний студент повинен вивчити з хором один твір або фрагмент (із заздалегідь запропонованого списку). Тривалість роботи 15-20 хвилин. З метою наближення диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів до реальних потреб організації художньо-творчої діяльності учнів даний розділ екзамену доцільно проводити в школі у кінці педагогічної практики. Якщо з організаційних або інших причин (наприклад, на заочному відділенні) здійснити таку форму контролю не уявляється можливим, створюються лабораторні умови, які б моделювали вокально-хорову діяльність учителя на уроці або в позакласній роботі.

При виборі репертуару, а також найбільш ефективних методів роботи необхідно керуватися принципом дидактичної обґрунтованості і враховувати вікові особливості учнів, ступінь сформованості голосового апарату, рівень їх музичного і загального розвитку.

Розучування хорового твору повинно відзначатися глибокою продуманістю всіх його етапів і передбачати можливі корективи в наміченому плані. На самому початку роботи необхідно дати коротку словесну характеристику музичних образів і визначити основні виконавські завдання. Важливим компонентом словесних пояснень є залучення асоціацій з літератури, живопису та інших видів мистецтва.

Виконавський показ за інструментом має відзначатися ансамблевою злагодженістю між співом та грою, виявленням власного відношення до виконуваних творів. Виразне виконання в поєднанні з аналізом повинні викликати в учнів емоціональний відгук на музику, бажання вивчити твір, активізувати їх мислення.

Процес розучування твору передбачає наявність таких професійних якостей студентів: навички орієнтації в хоровій звучності, виявлення її недоліків і застосування відповідної методики по їх усуненню вміння досягати художнього виконання за допомогою ефективних і аргументованих методів хорової роботи.

В процесі роботи над твором поряд з фортепіано і баяном слід ширше використовувати й інші музичні інструменти, відроджуючи тим самим цінні традиції української вокально-хорової педагогіки – скрипку, флейту.

В освоєні вокально-хорових творів перспективним уявляється застосування сучасних електромузичних інструментів, які дозволяють здійснити філіровку звуку, сприяють досягненню багатої тембрової різноманітності і створюють кращі умови для педагогічного спілкування вчителя з класом.

Даний розділ екзамену виявляє такі виконавські вміння, які в найбільшій мірі визначають суть диригентської діяльності вчителя-музиканта. Це – поєднання музичної та словесної інтерпретації хорових творів, спів та гра одночасно, інструментальна підтримка хорового співу і використання диригентського жесту.

Екзамен виявляє також сформованість загально-педагогічних навичок. Необхідний компонент роботи – мовна культура студента, вольовий початок майбутнього педагога, вміння передавати відтінки емоцій за допомогою голосу, виразність інтонацій, що допоможуть встановити психологічний контакт з аудиторією і досягнути позитивних результатів.


  1. ^ ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА ЕКЗАМЕНУ


Даний розділ екзамену включає співбесіду по дипломному реферату і аналіз виконаних творів, обговорення основних питань техніки диригування, хорознавства, методики роботи з дитячим хором.

Аналіз хорової музики є обов’язковою умовою професійної підготовки диригента. Теоретико-аналітичний підхід до музики дозволяє сформувати осмислену, об’єктивно аргументовану інтерпретацію, наблизитися до композиторського задуму, а також дає можливість виконавцю розкрити свою творчу індивідуальність.

Аналіз хорової музики забезпечує вирішення як творчих завдань (поглиблене вивчення хорового твору, вироблення високохудожньої інтерпретації репертуару), так і загально-педагогічних (формування аналітико-дослідницьких здібностей, прищеплювання естетичного смаку).

На теперішній час в основу аналізу хорового твору покладено прийнятий в теоретичному музикознавстві метод цілісного аналізу, який передбачає системний підхід до об’єкту.

Твір рекомендується аналізувати (письмово або усно) за визначеним планом.


І. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Твір розглядається на загальному історичному фоні в тісному зв’язку з естетикою часу і загальними тенденціями в мистецтві. При аналізі творчості композитора найбільш цінним є осягнення хорового стилю.


ІІ. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ

Розгляд хорового твору як синтетичного виду мистецтва, що об’єднує музикальну і літературно-поетичну основу. Визначення віршованого розміру і характеру музичного втілення тексту в хоровому творі. Співвідношення музики і тексту і їх вплив на інтерпретацію.


ІІІ. МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Визначення форми твору в цілому та структури окремих частин. Індивідуально-неповторний звуковий обрис хорового твору (в протилежність формі-типу). Жанрові ознаки твору. Тематична структура хорового твору. Особливості гармонічної мови. Характеристика фактури.


^ ІV. В ЦЕНТРІ ВОКАЛЬНО-ХОРОВОГО АНАЛІЗУ –

розгляд таких основних проблем як склад хору та його діапазон, теситура, хоровий ансамбль, хоровий стрій, дикція, вокальні особливості твору (співацьке дихання, спосіб звуковедення, характер звуку), прийоми хорового викладу.


^ V. ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ

Передбачає визначення ролі засобів музичної виразності в розкритті авторського задуму, вироблення темпового, а також динамічного плану, виявлення основного для даного твору виконавського принципу (цілісність, деталізація тощо) характеристику диригентського жесту.

В цілісній системі роботи над хоровим твором важливим є його вокально-інтонаційне та інструментальне освоєння. Студент повинен на прохання комісії здійснити виконавський показ твору голосом або на інструменті (переважно твір a cappella). Студентам необхідно прагнути до індивідуального звукового вирішення кожного хорового твору.

СПІВ ХОРОВИХ ГОЛОСІВ – має відзначатися вокальною грамотністю, виразністю виконання, усвідомленням особливостей звучання конкретної хорової партії і поєднуватися з диригентським жестом.

ОСОБЛИВІСТЬ ВИКОНАННЯ ТВОРУ НА ІНСТРУМЕНТІ полягає в необхідності мислити хоровими тембрами. Пошуки на інструменті тембру, притаманного даному голосу повинні бути в центрі уваги студента. Постійне вслуховування в твір, гнучка корекція гри – необхідні умови художності виконання.

Твори, призначені для виконання шкільним хором, потребують спеціальної педагогічної адаптації з урахуванням вікових особливостей учнів і рівня їх сприйняття.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ПРОБЛЕМ, з якими необхідно познайомитися студентам при підготовці до теоретичної частини екзамену.

1. Структура основних диригентських схем (згідно програми курсу).

2.Функції правої та лівої руки в диригуванні.

3.Загальні педагогічні принципи роботи з дитячим хоровим колективом.

4.Самостійна робота диригента над хоровою партитурою.

5.Методи розучування твору з дитячим хором.

6.Роль диригентського жесту і різних допоміжних прийомів в процесі розучування твору з хором.

7.Ансамбль як категорія хорового виконавства.

8.Методика роботи над ансамблем і строєм в дитячому хорі.

9.Особливі прийоми впливу на якість хорового строю. Роль диригентського жесту.

10.Характеристика дитячого голосу в різних вікових групах.

11.Основні компоненти вокальної звучності – співацьке дихання, звуковибудовування, резонування.

12.Основні правила вокально-хорової орфоепії.

13.Своєрідність вокальної роботи в юнацькому хорі.

14.Розспівування в хорі, його цілі і завдання. Форми і методи розспівування хору.

15.Основні принципи підбору вокально-хорових вправ і їх об’єднання в процесі розспівування.

16.Принципи підбору репертуару для дитячого хору.

17.Термінологічний апарат хормейстера і способи його адаптації до умов роботи з шкільним хором.


^ 4. ПИТАННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ ДО МАГІСТРАТУРИ З КУРСУ «ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ»


  1. Предмет, категорії та методи педагогіки вищої школи.

  2. Охарактеризувати лекцію як форму організації і метод навчання у ВНЗ.

  3. Розкрити структуру педагогічного процесу вищої школи. Загальні цілі викладачів ВНЗ та рушійні сили педагогічного процесу ВНЗ.

  4. Розкрити сутність і значення самостійної роботи студентів у оволодінні професійними знаннями.

  5. Розкрити поняття «педагогічна культура викладача ВНЗ», її значення у професійній діяльності.

  6. Охарактеризувати види самостійної роботи студентів.

  7. Охарактеризувати компоненти та рівні професійно-педагогічного спілкування викладачів ВНЗ.

  8. Охарактеризувати функції контролю досягнутих результатів навчальної діяльності студентів.

  9. Розкрити характерні особистісні та професійні риси викладачів високого рівня культури спілкування.

  10. Охарактеризувати причини низької культури педагогічного спілкування викладача ВНЗ.

  11. Охарактеризувати принципи організації контролю й оцінки знань студентів.

  12. Розкрити поняття педагогічної технології, її ознаки, етапи впровадження.

  13. Охарактеризувати види перевірки навчальної роботи студентів.

  14. Охарактеризувати мету та основні принципи вищої освіти в Україні.

  15. Вищі заклади освіти України: типи, характер діяльності.

  16. Києво-Могилянська Академія та її значення у розвитку вищої освіти України.

  17. Охарактеризувати технологію проблемного навчання.

  18. Дати характеристику основним напрямам діяльності ВНЗ.

  19. Професійна усталеність викладача вищої школи як показник професіоналізму.

  20. Розкрити напрями концептуального оновлення підготовки сучасного вчителя: фундаменталізація, гуманітаризація, інформатизація, інноватизація.

  21. Охарактеризувати функції, що забезпечують професійну підготовку сучасного учителя у ВНЗ.

  22. Розкрити стратегічні завдання в реалізації оновлення професійно-педагогічної підготовки сучасного вчителя.

  23. Охарактеризувати методи досліджень у розв'язанні завдань оновлення професійно-педагогічної підготовки сучасного вчителя.

  24. Розкрити сутність аксіологічного підходу до вивчення педагогічних явищ.

  25. Розкрити сутність впровадження Болонської системи у процес професійної освіти України.

  26. Розкрити сучасні підходи в методологи педагогіки.

  27. Охарактеризувати філософські методології педагогіки.

  28. Розкрити сутність аксіологічного підходу до вивчення педагогічних явищ.

  29. Технологія особистісно-орієнтованого навчання: особливості, етапи навчального заняття.

  30. Охарактеризувати сучасну гуманістичну методологію педагогіки.

  31. Охарактеризувати технологію розвивального навчання як активно-діяльносний спосіб навчання.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНОК


ОЦІНКА 98-100 балів (відмінно А) – ставиться за яскраве виконання програми.


ОЦІНКА 94-97 балів (відмінно А) – ставиться за виконання, яке виявляє повне і вільне володіння студентом всім арсеналом диригентських засобів, впевнену трактовку виконуваних творів з наявністю індивідуального відношення до музики, володіння методами репетиційної роботи і міцні знання теоретичного матеріалу.


^ ОЦІНКА 90-93 балів (відмінно А) – ставиться за високий рівень виконання в якому зустрічаються окремі неточності.


ОЦІНКА 82-89 балів (дуже добре В) – ставиться за виконання, яке виявляє повне володіння студентом диригентською технікою, але трактовка менш впевнена, зустрічаються неточності в диригентському втіленні, в теоретичних відповідях і при роботі з хором.


^ ОЦІНКА 75-81 балів (добре С) – виявляє володіння студентом диригентською технікою з незначними помилками, трактування недостатньо переконливе і мало емоційне. В теоретичних відповідях зустрічаються деякі помилки.


^ ОЦІНКА 67-74 балів (задовільно D) – ставиться за виконання, коли студент виявляє знання основних розділів диригентської техніки, але трактовка маловпевнена, жести неточні, при роботі з хором і в теоретичних відповідях зустрічаються серйозні помилки.


^ ОЦІНКА 60-66 балів (достатньо E) – виявляє достатнє володіння диригентською технікою, але виконання мало виразне, жест не відповідає характеру твору (динаміка, штрихи), теоретичні відповіді неповні.

^ ОЦІНКА 35-59 балів (незадовільно FX) – ставиться за виконання, коли студент виявляє окремі уявлення з курсу диригування, трактовка маловпевнена, допускаються неточності в відтворенні авторського тексту, грубі помилки в аналізі і при роботі з хором.


^ ОЦІНКА 1-34 балів (незадовільно F) – не володіє технікою диригування, незнання музичного матеріалу.

При виставлені оцінок обов’язково враховується артистизм, вольові якості, а також ступінь сформованості загальнопедагогічних навичок-вміння встановити психологічний контакт з аудиторією, стиль спілкування, мовна культура майбутнього педагога.


ДОДАТОК 1.


^ ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРОГРАМ З ХОРОВОГО ДИРИГУВАНННЯ

(концертне виконання)


І. 1. Л.М.Ревуцький, сл. Т.Г.Шевченка “Хустина”.

2. П.Г.Чесноков “Жертва вечерняя”.

ІІ. 1. С.В.Рахманінов “Хоровий концерт”.

2. Б.Сметана “Хор селян” (з опери “Продана наречена”).

Ш. 1. Л.Керубіні “Dies irae” (частина з “Реквієму”).

2. М.Леонтович “Літні тони”.

ІУ. 1. О.Аренський, сл. О.Пушкіна “Анчар”.

2. Ж.Бізе. Марш і хор з 4 дії опери “Кармен”.

У. 1. Д.Бортнянський. Концерт № 24.

2. О.Хромушин. Фантазія на теми українських народних пісень.

УІ. 1. І.Воробкевич, сл. Т.Шевченка “Огні горять”.

2. Д.Гершвін “Как тут усидеть” (хор з опери “Порги і Бесс”).

УП. 1. О.Нижанківський, сл. Ю.Федьковича “Золоті зорі”.

2. М.Лисенко “Туман хвилями лягає” (хор з опери “Утоплена”).

УШ. 1. К.Проснак, сл. Хрустельської, пер. А.Міцкевича “Море”.

2. В.Моцарт “Бегите, спасайтесь” (хор з опери “Ідоменей”).

ІХ. 1. М.Римський-Корсаков, сл. народні “Татарський полон”.

2. Г.Форе. “Libera me”.

Х. 1. Г.Свірідов, сл. О.Пушкіна “Наташа” (з хорового циклу “Пушкінський вінок”).

2. В.Моцарт “Hostias” (з “Реквієму”).

ХІ. 1. С.Танєєв, сл. Ф.Тютчева “Восход солнца”.

2. П.Чайковський. Хор селян // з опери “Євгеній Онєгін”. (“Болят мои скоры ноженьки” і “Уж как по мосту, мосточку”).

ХІІ. 1. С.Танєєв, сл. Я.Полянського “Посмотри какая мгла”.

2. М.Лисенко, сл. Т.Шевченка “Оживуть степи, озера”. (Ч. 5. з кантати “Радуйся, ниво неполитая”).

ХШ. 1. З.Фібіх “Поема”.

2. М.Леонтович “Достойно є”.

ХІУ. 1. М.Парцхаладзе, сл. М.Квлівідзе, пер. Ю.Полухіна “Листя”.

2. Я.Єжек, сл. Воскова і Вєріха “Когда я цветы собирала”.

ХУ. 1. П.Чесноков “Приидите, ублажим Йосифа” (з Всенощної).

2. Ж.Бізе. Хор робітниць (з опери “Кармен”).

ХУІ. 1. Б.Лаба “Дівоча пісня”.

2. В.Каменський, сл. Вацейтися “Когда просыпается море”.

ХУП. 1. Обр. О.Некрасова “Іди, іди, дощику”.

2. А.Страделла “Pieta, siqnare”.

ХУШ. 1. В.Торміс, пер. В.Рушкіса “Красавица на качелях” (з циклу “Эстонские календарные песни”).

2. П.Майборода, сл. Т.Шевченка “Тополя” (сюїта з музики до вистави “Не судилось”).


ДОДАТОК 2.


^ ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРОГРАМ З ОРКЕСТРОВОГО ДИРИГУВАННЯ

(концертне виконання)

І. 1. Є.Адамцевич “Запорізький марш”.

2. М.Малате “Іспанська серенада”.

ІІ. 1. А.Хачатурян. Вальс (з балету “Маскарад”).

2. І.Дмитрієв. “Старая карусель”.

Ш. 1. А.Теодоракіс. Увертюра до опери “Квартал ангелов”.

2. А.Кос-Анатольський “Коломийки”.

ІУ. 1. Ю.Бай “Молдавська рапсодія”.

2. Українська народна пісня “Гандзя”.


ДОДАТОК 3.


СИСТЕМА ЗАГАЛЬНИХ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З РОЗДІЛУ ДИРИГУВАННЯ “РОБОТА З ХОРОМ” (ДЛЯ СТУДЕНТІВ У КУРСУ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ МДПУ)


І. Глибина розуміння студентом одержаних знань, їх повнота, що виявляється у:

  • знаннях змісту художніх образів обраного твору;

  • знаннях основних виконавських завдань;

  • знаннях основних етапів вокально-інтонаційного освоєння твору;

  • знаннях послідовності засвоєння основних елементів музичної мови та опанування засобів вокально-хорової техніки;

  • знаннях основних методів роботи хорового диригента;

  • знаннях критеріїв оцінювання хорового виконання твору.

ІІ. Усвідомлені знання, самостійне мислення студентів виявляються в таких уміннях:

  • художньо-педагогічної інтерпретації хорового твору (мовленева або комунікативна культура студента + художньо-виконавська інтерпретація твору (гра партитури) + рівень використання диригентської техніки);

  • постановки виконавських завдань за розробленою репетиційною системою педагогічного цілепокладання та педагогічної імпровізації;

  • оцінювання ступеня виконання поставлених завдань (або завдання);

  • досягнення поставленого мета-завдання;

  • доцільного використання основних методів роботи хорового диригента;

  • контролювати і корегувати репетиційний процес.



^ ІНДИВІДУАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО РОБОТИ З ХОРОМ.


5” ставиться за:

  • художньо-педагогічну інтерпретацію обраного твору (відповідність змістовної характеристики й інструментального виконання партитури художньому образу твору);

  • впевнену трактовку виконуваного твору з наявністю індивідуального відношення до музики;

  • впевнене знання теоретичного матеріалу;

  • вільне володіння методами репетиційної роботи, їх доцільне використання;

  • компетентне оцінювання художнього виконання хорового твору;

  • повне володіння диригентською технікою;

  • самостійну постановку завдань, їх виконання;

  • контроль і корегування репетиційного процесу.

4” ставиться за:

  • виявлене володіння диригентською технікою, але художньо-педагогічна інтерпретація хорового твору менш впевнена, зустрічаються деякі неточності в диригентському втіленні, теоретичних відповідях;

  • володіння методами репетиційної роботи, але не завжди доцільне їх використання;

  • оцінювання художнього виконання твору, яке виявляє не всі недоліки й позитиви;

  • недостатньо логічну постановку виконавських завдань;

  • недостатньо виявлені вміння контролю й корегування репетиційного процесу.

3” ставиться за:

  • маловпевнену трактовку художнього змісту хорового твору й виконавську інтерпретацію;

  • виявлені знання і вміння диригентської техніки, але неточні жести;

  • недостатньо виявлену в процесі роботи з хором проективну функцію диригента;

  • виявлені серйозні помилки у диригентському жесті й теоретичних відповідях;

  • недоцільне використання методів репетиційної роботи;

  • узагальнене або вузьке оцінювання художнього виконання хорового твору;

  • слабкі вміння висувати доцільні виконавські завдання, не виявлений результат їх виконання (за умови наявності процесуальної диригентської роботи).

2” ставиться за:

  • виявлене деяке уявлення про художній зміст твору;

  • слабкі мовленеві й виконавські уміння змістовної та виконавської інтерпретації твору;

  • виявлені грубі помилки у використанні методів репетиційної роботи;

  • недостатньо виявлені вміння оцінювати виконання хорового твору;

  • постановку недоречних виконавських завдань та низький рівень їх вирішення;

  • наявну відсутність умінь контролювати і коректувати репетиційний процес.


Розробила ст. викладач

каф. хорового диригування Сегеда Н.А.


^ ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТВОРІВ ДЛЯ

РОБОТИ З ХОРОМ


  1. Бах І.С. Hilf deinen Volk.

  2. Бах І.С. O, Tkauriqkeit.

  3. Бортнянський Д. Многолетие малое.

  4. Бортнянський Д. Під твою милість.

  5. В гаю зелененькім. Українська народна пісня. Обр. Ф.Колесси.

  6. Кошиць О. Алілуя.

  7. Леонтович М.Д. Од. Івана Кант.

  8. Леонтович М.Д. Як на річці.

  9. Леонтович М.Д. Котилася зірка.




  1. А вже весна. Обр. М.Лисенка.

  2. До рідного краю. Українська народна пісня.

  3. Засвистали козаченьки. Українська народна пісня.

  4. Земле ріднесенька. Українська народна пісня.

  5. Корольок. Українська народна пісня.



СПИСОК


рекомендованої літератури до розділу “Робота з хором”


  1. Бiлявський Є.Г. Засвоєння сучасної музичної мови в хорi. К.: Музична Україна, 1984. – 40 с.

  2. Демчишин М.С. Методика музичного аналізу вокально-хорових творів: Навчальний посiбник для студентiв мистецьких вузів i вчителів освітньої галузi (Художня культура). - К.: IЗМН, 1996. – 132 с.

  3. Дмитревский Г.А. Ансамбль хора // Работа с хором. – М.: Профиздат, 1972.- С.56-69.

  4. Корыхалова Н. Интерпретация музыки. - Л.: Музыка, 1979. – 208 с.

  5. Краснощеков В.И. Вопросы хороведения. - М., Музыка, 1969. – 300 с.

  6. Левандо П.П. Хоровая фактура. - М.: Музыка, 1984. – 124 с.

  7. Мархлевський А.Ц. Практичнi основи роботи в хоровому класi. - К.: Музична Україна, 1986. – 96 с.

  8. Пархоменко Л.О. Українська хорова п`єса: Типологiя, тематизм, композицiя. - К.: Музична Україна, 1979. – 286 с.

  9. Стулова Г.П. Хоровой класс: (Теория и практика вокальной работы в детском хоре): Учебное пособие. - М.: Просвещение, 1988. – 126 с.

  10. Чесноков П.Г. Хор и управление им. - М.: Государтвенное музыкальное издательство, 1961. – 240 с.



^

До розділу “Теоретична частина екзамену”





  1. Безбородова Л.А. Дирижирование. – М.: Просвещение, 1990. – 159 с.

  2. Горюхина Н.А. Методика анализа национального стиля //Очерки по вопросам музыкального стиля и формы. - К.: Музична Україна, 1985. - С.81-100.

  3. Ержемский Г.Л. Психология дирижирования: Некоторые вопросы исполнительства и творческого взаимодействия дирижера с музыкальным коллективом. - М.: Музыка. 1988. – 80 с.

  4. Казачков С.А. Дирижерский аппарат и его постановка. - М.: Музыка, 1967. - 110 с.

  5. Канерштейн М.М. Про методику навчання диригентiв // Питання диригентської майстерностi. - К.: Музична Україна, 1980. - С.5-33.

  6. Колесса М.Ф. Диференцiйованi жести у диригуваннi //Питання диригентської майстерностi. - К.: Музична Україна, 1980. - С.33-41.

  7. Колесса М.Ф. Основи технiки диригування. - К.: Музична Україна, 1973. – 198 с.

  8. Корнiй Л.П. Iсторiя української музики. - Київ-Харкiв-Нью-Йорк: Видав-во М.П.Коць, 1996. – 314 с.

  9. Корнiй Л.П. Історія музики від найдавніших часів до початку ХХ ст. Програма – конспект і методичні матеріали для музичних вузів України. – К., 1993. – 60 с.

  10. Малько Н.А. Основы техники дирижирования. - Л.: Музыка, 1965. – 219 с.

  11. Мартинюк А.К. Диригування. Навчальний посібник.- Мелітополь, 1996.-125 с.

  12. Мусин И.А. Техника дирижирования. - Л.: Музыка, 1967. – 352 с.

  13. Холопова В.Н. Музыка как вид искусства: Ч. 1. - М.: Музыка, 1991. – 140 с.

  14. Шамаєва К.I. Музична освiта в Українi у першiй половинi ХIХ ст.: - К., 1996. – 112 с.









Похожие:

Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМіністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Комунальний заклад “Мелітопольський педагогічний ліцей-інтернат Творчість Запорізької обласної ради
Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМіністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Затверджено вченою радою Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького
Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Організатор конкурсу Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького та Мелітопольське відділення...
Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького
Організатор фестивалю Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМелітопольський державний педагогічний університет імені богдана хмельницького один з лідерів педагогічної освіти україни

Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького лісова зоологія (Курс лекцій)
Лісова зоологія (курс лекцій). Уклад.: С.І. Шевченко. Мелітополь.: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана...
Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМіністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Початкове навчання” освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” (на базі відповідної базової вищої освіти) / Укладачі: к геол м н.,...
Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМелітопольський державний педагогічний університет Імені Богдана Хмельницького

Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconПрограма на дек для студентів магістратури спеціальності „Історія Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького програма
Затверджено на засіданні ради природничо – географічного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету імені...
Міністерство освіти і науки України Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького iconМіністерство освіти І науки україни мелітопольський державний педагогічний університет імені богдана хмельницького хіміко-біологічний факультет
Програма державного екзамену з хімії з методикою викладання та педагогіки вищої школи/ Укладачі: проф., докт пед н. Максимов О. С.,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов