Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк icon

Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк



НазваниеСоціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк
Дата конвертации16.06.2013
Размер87.88 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>



Соціологія


Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем


Дарина Черняк,

аспірант кафедри історії і теорії соціології

Національного Університету ім. Т. Шевченка


У статті здійснюється екстраполяція ідеї соціології соціальних змін П. Штомпки на соціальні реалії українського суспільства. Автор розглядає концепцію травми в контексті дії ряду соціологічних законів.


П. Штомпка, президент Міжнародної соціологічної асоціації, один з провідних сучасних теоретиків, що досліджують трансформаційні процеси в посткомуністичних країнах, запропонував теоретичний конструкт, в межах якого він аналізує зміни в країнах Східної і Центральної Європи. Будь-яку соціальну зміну, вважає польський соціолог, можна розглядати як травму. Травма, за П. Штомпкою, – це процес, що динамічно розгортається і має такі стадії:

1) структурне і культурне минуле – середовище, котре сприяє виникненню травми;

2) травматична подія чи ситуація, що визначається як стан напруги, пов’язаний з конкретною соціальною зміною; це порушує звичний спосіб життя, моделі поведінки та мислення;

3) способи визначення, інтерпретації травматичних подій;

4) травматичні симптоми, що проявляються на біологічному, демографічному рівні колективності, на рівні соціальної структури і культури;

5) посттравматична адаптація;

6) подолання травми [3].

П. Штомпка виокремлює демографічну, соціально-економічну і культурну види травм.

Такий теоретичний конструкт можна використовувати, зокрема, для аналізу змін в українському суспільстві – звісно, з врахуванням наших соціально-економічних, культурних, національних та історичних особливостей.

Проаналізуємо нинішню демографічну травму в Україні, користуючись законами соціальних систем, та перевіримо гіпотезу, чи спрацьовують закони соціальних систем в умовах динамічних, кардинальних зрушень.

В другій половині ХХ століття соціологи стали широко застосовувати системний підхід в дослідженнях. Основи такого підходу було закладено в монографії Л. фон Берталанфі (Bertalanffy L. General System theory: foundation, development, application: L. 1971). Серед найвідоміших представників цього напряму можна назвати О. Ланге, М. Месаровича, В. Садовського, Е. Юдіна, У. Росса Ешбі, І. Блауберга, Дж. Кліра.

Системний підхід спочатку застосовувався в біології й техніці. До того ж, певний час системні дослідження у цих галузях практично не взаємодіяли. Проте досить швидко виявилася спільність деяких істотних принципів аналізу систем. І після цього почали говорити про системний підхід як єдиний методологічний напрям. Згодом цей метод спробували застосовувати і в інших сферах досліджень, зокрема в соціології, психології, економіці, теоретичній геології та ін. Серед останніх праць в галузі соціології варто відзначити монографію доктора філософських наук А. Давидова „Системний підхід в соціології” [1].

Центральним поняттям системного підходу є поняття „система”, яке тісно пов’язується з такими поняттями, як „структура”, „організація”, „зв’язок”, „елемент”, „відношення”. За результатами системного аналізу соціальних явищ та їх порівняння з фізико-хімічними процесами було сформульовано низку законів соціальних явищ.

У нашій статті аналізується дія деяких законів соціальних систем при впливі на суспільство травматичних подій на прикладі соціальних перетворень в нашій країні наприкінці ХХ століття.


^ Закон соціальних змін

В роботі [1] запропоновано й обґрунтовано математичну інтерпретацію закону соціальних змін. А саме, величина змін ∆y визначається виразом

, (1)

де ∆y = |y0-y1|,

y0 - значення величини у до прикладення сили F,

у1 - значення величини у після прикладення сили F,

F – величина зовнішнього (внутрішнього) впливу на соціальну систему,

р – еластичність соціальної системи,

b – характер функціональної залежності між величинами ∆y та F

Приклад 1. Співвідношення між смертністю (F) та народжуваністю (∆y).

За результатами аналізу смертності та народжуваності в світі за 1950 - 1990 роки одержано співвідношення [1]:

,(2)

Cтупінь довіри 98 %.

В (2) показник ∆y та F беруться в розрахунку на 1000 осіб.

Слід відзначити, що показники р і b узагальнені, і стосовно окремо взятої країни вони залежатимуть від соціально-економічних, політичних, культурних умов.

Перевіримо дію співідношення (1) на прикладі України.

Згідно з даними статистичного збірника „Україна у цифрах 2003”, показники смертності та народжуваності в Україні такі:


Таблиця 1

Рік

1995 (і=1)

2000 (і=2)

2001(і=3)

2002 (і=4)

2003 (і=5)

Народжуваність

(∆yі)

9.6

7.8

7.7

8.1

8.5

Смертність (Fі)

15.4

15.4

15.3

15.7

16.0


Використовуючи метод найменших квадратів, знайдемо параметри р та b, виходячи з даних таблиці 1. Функціонал, який необхідно мінімізувати для знаходження параметрів р і b, має вигляд:

(3)

Ступінь довіри будемо визначати виходячи з виразу



Параметри р і b визначаються з вирішення системи рівнянь

(5)


Розрахунки проведемо для варіантів:

1: n1=1, n2=5; 2: n1=2, n2=5; 3: n1=3, n2=5
^

Виходячи з рішення (5), отримано:


варіант 1 ;

варіант 2 ;

варіант 3 .

З результатів випливає, що співвідношення справедливе з високим ступенем довіри (98 %) для України.

При врахуванні даних 1995 року (варіант 1), довіра різко зменшується (91,5 %), що говорить про те, що на етапі „травматичних подій” закони не працюють.

Для кількісної оцінки впливу травматичних подій на демографічні показники, виходячи з аналізу даних Росії (1950 – 1990 рр. ), України (1950 – 1990 рр.), США (1950 – 1990 рр.), пропонується ввести показник

λ=m/n (6)

де m і n, відповідно, показники смертності і народжуваності. На етапі стабільності в державі параметр λ близький до сталого, а його значення залежить від багатьох факторів: соціальних, економічних, політичних тощо.

Для прикладу, користуючись даними про народжуваність і смертність в Україні за період з 1950 по 2000 рік, побудуємо графік функції (t) - графік 1.


Графік 1



З графіка видно, що з початком 1990 року розпочалося різке зростання параметра λ, що свідчить про наявність травми в суспільстві.

^ Закон частоти міжнаціональних шлюбів

В якості моделі використуємо закон Харді – Вайнберга, згідно з яким частка міжнаціональних шлюбів дорівнює

М = 2,(7)

де і - частки двох національностей в популяції.

Оцінимо частку україно-російських шлюбів в Україні. За даними перепису населення 2001 року, в Україні проживає 37,5 мільйона українців та 8,3 мільйона росіян. Виходячи з (7), маємо:

М = 29,67 %.

Цей показник близький до даних соціологічних опитувань різних років. Отже, на нього мало вплинули травматичні події.


^ Закон надсуїцидності чоловіків

Співвідношення 1:3 в кількості самогубств жінок і чоловіків обумовлене генетичними факторами, а відхилення – факторами соціальними. За даними ВООЗ, 2004 року в Україні було зареєстровано 14558 самогубств, що на 4377 більше, ніж 1990 року. Це пов’язано, насамперед, з соціально-економічною кризою.

Суттєво вплинули травматичні чинники і на наведене вище співвідношення. Якщо 1990 року воно справджувалося (1:2,98), то 2000 року це співвідношення мало вже інший вигляд – 1: 3,5.


^ Закон соціальної дисгармонії

В соціальних системах частка соціальної дисгармонії складає в середньому 6 % [1]. Довгострокові кризи в соціальних системах можуть призвести до підвищення цього відсотка до величини 8,4 %.

Розглянемо дію цього закону на прикладі різниці тривалості життя чоловіків і жінок. Методика розрахунку:

(8)

де - очікувана тривалість життя жінок та чоловіків.
^

Використавши дані про тривалість життя в Україні за період 1991 – 2003 років [2], маємо:



Таблиця 2

Рік

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

Η%

7.2

7.4

7.6

8.1

8.4

8.2

7.9

7.85

8.15

8.25

8.35

8.35

8.35


Дані таблиці 2 ще раз підтверджують справедливість твердження, що при сталій дії в суспільстві травматичних чинників дія законів соціальних систем порушується.

Отже, проводячи аналогію з порушенням стійкості фізичних систем, можна зробити висновок, що за умов швидких кардинальних зрушень в суспільстві (так званих травматичних впливів) дія законів соціальних систем в тій чи іншій мірі порушується.

Література:


1. Давыдов А. А. Системный подход в социологии. - М.: Едиториал УРСС, 2004. – 256 с.

2. Україна у цифрах у 2003 році. Державний комітет статистики України, 2004.

3. Штомпка П. Социальное изменение как травма. // Социологическое исследование. - 2001. - №1.

4. Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки. Изд-во „Наука”. М. – 1978.

5. Васильев Ф. П. Численные методы решения экстремальных задач. - М.: Наука, 1980.



Похожие:

Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconНазва події (об'єкту) Повний опис події (об'єкту)
Виконання соціальних ініціатив Президента України В. Ф. Януковича за 9 місяців 2013 року
Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconЧерняк Татьяне Павловне Рассмотрев заявление Черняк Татьяны Павловны от 14. 12. 2012г и предоставленные документы, учитывая следующее: решение
Данное решение утратило силу 27 ноября 2010г., а разработанный в соответствии с этим решением проект землеустройства по отводу земельного...
Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconУчебное пособие для высших учебных заведений. М., 1994. Маковецький А. М. Соціологія. Чернівці, 2000
Тема Соціологія як наука. Проблема наукового статусу та специфіки соціологічного знання
Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconКонтрольні завдання для самостійного опрацювання Варіант № План. Охарактеризуйте підхід до визначення соціології права у працях Ж. Карбоньє «Юридична соціологія»
Ж. Карбоньє «Юридична соціологія», В. Туманова «Буржуазна правова ідеологія», А. Підгурецького «Нарис соціології права»; В. Казмірука...
Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconСтруктура програми навчальної дисципліни «Соціологія постмодерну» Опис предмета навчальної діяльності «Соціологія постмодерну»

Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconСтатистична ймовірність події
Що називають абсолютною частотою елементарної події в даній серії випробувань? Наведіть приклад
Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconПрограма державного комплексного екзамену з дисципліни «Соціологія» для студентів спеціальності 040201
«Соціологія» / Укладачі: доктор філософ н., професор Шкода В. В., к філософ н., доцент Афанасьєва Л. В., кандидат філософ н., доцент...
Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconПрограма навчальної дисципліни «Соціологія девіантної поведінки»
Вивчення курсу “Соціологія девіантної поведінки” має своїм завданням дати студентам знання про сутність та види девіантної поведінки,...
Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconРобоча програма дисципліни «Соціологія релігії»
Робоча програма розроблена на основі навчальної програми дисципліни «Соціологія релігії», затвердженою вченою радою
Соціологія Посттравматичні події в Україні в розрізі законів соціальних систем Дарина Черняк iconРобоча програма дисципліни «Соціологія повсякденності»
Робоча програма розроблена на основі навчальної програми дисципліни «Соціологія повсякденності», затвердженою вченою радою
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов