Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства icon

Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства



НазваниеДиректива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства
Дата конвертации18.06.2013
Размер189.91 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

15.3. 2001 UA Офіційний вісник Європейських Співтовариств L75/


I

(Ати, публікація яких є обов’язковою)

Директива 2001/12/ЄC європейського парламенту і ради

від 26 лютого 2001 року,

що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/EEC про розвиток залізничниць Співтовариства.


ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,


Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства і, зокрема, його статтю 71,


Беручи до уваги пропозицію Комісії (1),


Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (2 ),


Беручи до уваги висновок Комітету регіонів(3),


Діючи відповідно до процедури, викладеної у статті 251(4) Договору, у світлі об’єднаного тексту, схваленого 22 листопада 2000 р. Погоджувальним комітетом,


Оскільки:

  1. Директива Ради 91/440/ЄЕС від 29 липня 1991 року про розвиток залізниць Співтовариства(5) має бути змінена з урахуванням досвіду її впровадження та розвитку залізничного сектору, що мали місце з часу її прийняття, з метою підтвердження досягення поставлених нею завдань.




  1. Має бути гарантований справедливий і недискримінаційній доступ до інфраструктури через відокремлення певних визначальних функцій і/або створення залізничного регулюючого органу для здійснення функцій контролю та впровадження, а також складання окремих звітів про фінансові результати та балансів




  1. Має бути гарантований справедливий і недискримінаційній доступ до інфраструктури також шляхом відокремлення функцій, пов’язаних з безпекою, та/або створення регулюючого органу для здійснення функцій контролю та впровадження. У будь-якому залізничні підприємства можуть бути залучені до виконання заходів недискримінаційного характеру з метою впровадження і моніторингу стандартів безпеки.




  1. Розширення прав доступу, як і у випадку інших видів транспорту, повинно здійснюватися разом з паралельним запровадженням необхідних супровідних заходів з гармонізації.




  1. Відповідно до завдання створення внутрішнього ринку, який передбачає можливість надання перевезень усіма ліцензованими залізничними підприємствами, що дотримуються вимог безпеки, право доступу повинно протягом семирічного перехідного періоду розповсюджуватися на ліцензовані залізничні підприємства ,для здійснення міжнародних товарів перевезень вантажів в межах визначеної мережі, яка називається Транс’європейська залізнична мережа вантажних перевезень, включаючи доступ до головних терміналів і портів та надання послуг. Після завершення цього перехідного періоду Транс’європейська залізнична мережа вантажних перевезень охоплюватиме усю Транс’європейську залізничну мережу вантажних перевезень, і тому залізничним підприємствам буде надано право доступу до міжнародних вантажних перевезень.




  1. Право доступу гарантується усім ліцензованим залізничним підприємствам, які відповідають умовам безпеки та прагнуть цього, незалежно від виду діяльності.




  1. На розсуд Держав-членів залишається надання права доступу ширших, аніж доступ для залізничних підприємств, що здійснюють міжнародні комбіновані перевезення,, для міжнародних об’єднань, що надають міжнародні перевезення, та залізничним підприємствам, які здійснюють міжнародні вантажні перевезення у межах Транс’європейської залізничної мережі вантажних перевезень. Використання таких прав більш широкого доступу може бути обмежено залізничними підприємствами, ліцензованими у Державах-членах, де надаються право доступу подібного характеру, за умови, що таке обмеження є сумісним з Договором.




  1. Для забезпечення ефективного управління інфраструктурою з урахуванням державних інтересів, керівникам інфраструктури має бути надано статус незалежності від Держави і свобода керівництва своїми внутрішніми справами, тоді як держави-члени повинні вжити необхідних заходів для розвитку й безпечного використання залізничної інфраструктури.




  1. З метою сприяння ефективному виконанню пасажирських і вантажних перевезень та забезпечення прозорості фінансової діяльності, включаючи надання будь-яких фінансових компенсацій або допомоги, що оплачуються державою, необхідно відокремити фінансову звітність пасажирських і вантажних перевезень.




  1. Є необхідним виконати низку заходів з метою впровадження кращого контролю за розвитком залізничного сектору і змінами на ринку, оцінки результатів прийнятих заходів і аналізу впливу заходів, передбачених Комісією.




  1. Мають бути засновані органи з достатнім рівнем незалежності для регулювання конкуренції на ринку залізничних послуг там, де немає установ, що виконують такі функції.




  1. Комісія повинна звітувати про виконання цієї Директиви і вносити відповідні пропозиції.




  1. Заходи, необхідні для виконання цієї Директиви, схвалюються відповідно до рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, в якій зазначено процедури виконання повноважень, наданих Комісії (6).




  1. Спеціальні заходи потрібні також для врахування особливого геополітичного і географічного положення певних держав–членів, так само, як і для особливої організації залізничного сектору в різних державах-членах, при забезпеченні цілісності внутрішнього ринку.




  1. Відповідно до засад субсідіарності і пропорційності, зазначених у статті 5 Договору, завдання цієї Директиви, а саме: розвиток залізниць Співтовариства, не може бути достатньо реалізована державами-членами з точки зору забезпечення справедливих і недискримінаційних умов доступу до інфраструктури, а також з огляду на незаперечно міжнародні масштаби, пов’язані з експлуатацією важливих елементів залізничних мереж, і тому, у зв’язку з необхідністю координованої транснаціональної діяльності, може бути краще досягнута Співтовариством. Ця Директива не виходить за межі того, що потрібно для досягнення цієї мети.




  1. До Директиви 91/440/ЄЕС повинні бути внесені відповідні зміни.



^ УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:


Стаття 1


Цим до Директиви 91/440/ЄЕС вносяться такі зміни:


  1. назва Розділу 1 замінюється назвою „Сфера застосування і визначення”;




  1. стаття 1 скасовується;


3) до статті 2 додається наступний параграф:


‘3. Підприємства, діяльність яких обмежена забезпеченням човникових перевезень автомобілів через тунель під Ла-Маншем, виключаються зі сфері дії цієї Директиви за винятком частини першої статті 6, статей 10 та 10 а.”;


  1. Стаття 3 змінюється наступним чином:




  1. перший і другий абзаци замінюються таким тестом:


— залізничне підприємство” означає будь-яке державне або приватне підприємство, основна підприємницька діяльність якого полягає у наданні послуг з перевезення вантажів та/або пасажирів залізницею, за умови, що підприємство само повинно забезпечити надання тяги; це визначення включає також підприємства, які надають виключно тягу


— орган управління інфраструктурою” означає будь-який державний орган або підприємство, відповідальне, зокрема, за створення і утримання залізничної інфраструктури, а також за управління системами контролю і безпеки.Функції органу управління інфраструктурою на мережі або на частині мережі можуть надаватися різним органам або підприємствам”.


b) після четвертого абзацу вноситься такий абзац:


— „міжнародні вантажні перевезення” означають транспортні послуги, при яких потяг перетинає, щонайменш, один кордон держави-члена; потяг може бути зчеплений, та/або розчеплений, і його окремі секції можуть мати різні місця відправлення та призначення, за умови, що усі вагони перетинають, щонайменш, один кордон”;


5) назва розділу ІІ замінюється назвою: „ Незалежність управління”;


6) Стаття 4 замінюється такою:


Стаття 4


1. Держави-члени вживають заходів, необхідних для надання залізничним підприємствам незалежного статусу щодо управління, адміністрування та внутрішнього контролю за адміністративними, економічними і бухгалтерськими питаннями відповідно до якого вони матимуть, зокрема, активи, кошториси і рахунки, відокремлені від активів, кошторисів і рахунків держави.


2. Дотримуючись структури і особливих правил стягнення та розподілення коштів, встановлених державою-членом, орган управління інфраструктурою відповідає за власне управління, адміністрування і внутрішній контроль”;


7) Стаття 6 замінюється наступною :


Стаття 6


1. Держави-члени вживають заходів, необхідних для забезпечення ведення та публікації окремих фінансових звітів та балансів, , з одного боку, щодо діяльності, пов’язаної з наданням транспортних послуг залізничним підприємствами, і, з іншого боку, щодо діяльності, пов’язаної з управління м залізничною інфраструктурою. Державні кошти, що виплачуються для однієї з цих двох сфер діяльності, не можуть передаватися іншій.

2. Держави-члени можуть також передбачити, що таке відокремлення вимагатиме організації окремих підрозділів у структурі одного підприємства або здійснення управління інфраструктурою окремим підприємством

3. Держави-члени вживають заходів, необхідних для забезпечення того, щоб функції, які визначають неупереджений і недискримінаційний доступ до інфраструктури, наведеної у Додатку ІІ, були довірені організаціям або фірмам, які самі не надають жодних залізничних перевезень. Незалежно від організаційних структур, необхідно засвідчити, що цих задач було досягнуто.


Держави-члени можуть, проте, доручити залізничним підприємствам або будь-якій іншій організації стягнення платежів і наділити іх відповідальністю за управління залізничною інфраструктурою, зокрема інвестування, експлуатацію і фінансування.


4. Застосування параграфу 3 повинно бути предметом звіту Комісії відповідно до пункту (b) статті 10, який повинен бути поданий до 15 березня 2006 р.”;


8) Стаття 7 замінюється наступною:


Стаття 7


1. Держави-члени вживають необхідні заходи для розвитку своєї національної інфраструктури, беручи до уваги, у разі необхідності, загальні потреби Співтовариства


2. Держави-члені повинні гарантувати розробку стандартів і правил безпеки, відповідну сертифікацію рухомого складу і залізничних підприємств та розслідування нещасних випадків. Ці завдання виконуються організаціями або підприємствами, які самі не надають послуг залізничних перевезень і є незалежними організаціями або підприємствами, які здійснюють це у спосіб, який гарантує неупереджений недискримінаційний доступ до інфраструктури.


Ці стандарти і правила безпеки застосовуються залізничними підприємствами. Якщо держави-члени не надали незалежним органам повноваженням щодо контролю за дотриманням та нагляду за стандартами і правилами безпеки, вони можуть вимагати від залізничних підприємств участі в забезпеченні такого контролю на нагляду, або дозолити їм брати в ньому участь, гарантуючи при цьому незацікавлене і недискримінаційне виконання таких функцій.


3. Держави-члени можуть також дозволити органу управління інфраструктурою, відповідно до статей 73, 87 і 88 Договору здійснювати фінансування, сумісне із завданнями, розміром і фінансовими вимогами, зокрема, для цілей покриття нових капіталовкладень.


4. У контексті загальної політики, визначеної державою, орган управління інфраструктурою складає бізнес-план із визначенням в ньому інвестувань і фінансових програм. План призначається для забезпечення оптимального і ефективного використання та розвитку інфраструктури при забезпеченні збалансованого фінансування і умов для досягнення таких цілей.”;


9) частина 3 статті 9 замінюється наступним:


‘3. Допомога, призначена державами-членами для погашення заборгованостей, передбачених цією статтею, надається згідно із статтями 73, 87 і 88 Договору”;


10) до статті 9 додається наступний параграф:


‘4. У випадку залізничних підприємств, звіти про фінансові результати та або баланс, або звіт про активи і пасиви повинні вестися та публікуватися щодо діяльності, пов’язаної з наданням вантажних залізничних перевезень. Кошти, сплачені за діяльність, пов’язану з наданням пасажирських перевезень як суспільно важливі послуги, показуються у відповідних звітах окремо як передані державні послуги и не можуть бути віднесені до діяльності, пов’язаної з наданням інших транспортних послуг або будь-якої іншої діяльності.


11) Стаття 10 замінюється наступною:


Стаття 10


1. Міжнародним об’єднанням повинні надаватися права доступу і транзиту в державах-членах заснування залізничних підприємств, які входять до їх складу, а також права транзиту в інших державах-членах, для надання міжнародних перевезень між державами-членами, в яких засновані підприємства, які входять до складу відповідних об’єднань

2. Залізничні підприємства у контексті дії статті 2 отримують доступ на рівних умовах до інфраструктури інших держав-членів з метою надання міжнародних комбінованих залізничних перевезень вантажів.


3. Незалежно від режиму діяльності, залізничним підприємствам у контексті дії Статті 2, повинен надаватися, на підставі права справедливості, доступ, який вони прагнуть отримати, до Транс’європейської залізничної мережі вантажних перевезень, як зазначено у частині (а) статті 10 і в Додатку 1, а після 15 березня 2008 р., до всієї залізничної мережі з метою здійснення міжнародних вантажних перевезень.


4. На запит держави-члена або за власною ініціативою Комісія у кожному конкретному випадку розглядає застосування і виконання цієї статті, і протягом двох місяців з часу отримання такого запиту і після консультацій з Комітетом, зазначеним у статті 11а(2), приймає рішення щодо продовження застосування заходів, про які йдеться. Комісія повідомляє про своє рішення Європейський Парламент, Раду і держави-члени.


Не применшуючи дію статті 226 Договору будь-яка держава-член може звернутися до Ради щодо рішення Комісії протягом одного місяця. Рада від імені кваліфікованої більшості може у виключних випадках протягом одного місяцю прийняти інше рішення.


5. Будь-яке залізничне підприємство, що надає послуги залізничних перевезень згідно з параграфами 1, 2 і 3, укладає необхідні адміністративні, технічні і фінансові угоди з органами управління інфраструктурою на підставі державного або приватного права з метою запровадження регулювання контролю за рухом та питань безпеки щодо цього виду транспорту. Умови, що регулюють такі угоди, мають бути недискримінаційними і, у разі застосування, відповідати положенням Директиви 2000/14/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 26 лютого 2001 р. про розподіл пропускної здатності залізничної інфраструктурі і зборів стягнення платежів за використання залізничної інфраструктурі та сертифікацію безпеки (7 ).


6. Доступ колій до портів і терміналів і надання послуг, пов’язаних з залізничною діяльністю, зазначеною в параграфах 1, 2 і 3, яка надається або може потенційно надаватися більш ніж одному кінцевому споживачеві, повинна надаватися всім залізничним підприємствам у недискримінаційний спосіб і може бути предметом обмежень тільки у разі альтернативних існування життєздатних альтернатив за ринкових умов.


7. Не применшуючи дію нормативних положень Співтовариства і окремих держав щодо конкурентної політики й інституцій, сфер що відповідають за цю сферу, регуляторний орган, заснований згідно зі статтею 30 Директиви 2000/14/ЄС, або будь-який інший орган, що користується таким самим ступенем незалежності, здійснює моніторинг конкуренції на ринку залізничних послуг, в тому числі на ринку залізничних вантажних перевезень.


Такий орган засновується відповідно до правил, наведених у частині першій статті 30 зазначеної Директиви. Будь-який заявник або заінтересована сторона може звернутися із скаргою до цього органу, якщо він вважає, що стосовно нього допущено несправедливість, він став об’єктом дискримінації або постраждав в інший спосіб. На підставі скарги і, у разі потреби, за власною ініціативою, регуляторний орган приймає рішення, у якомога короткий термін, про відповідні заходи на виправлення небажаної ситуації на такому ринку. З метою забезпечення необхідних можливостей контролю за єдиним правопорядком і співробітництвом між національними органами, у цьому контексті застосовуються частина 6 статті 30 і стаття 31 зазначеної Директиви.


8. Відповідно до статті 14, яка передбачає звіт про виконання цієї Директиви разом з відповідними пропозиціями щодо продовження діяльності Співтовариства стосовно розвитку залізничного ринку і рамок правової бази його регулювання, і, у будь-якому разі, через сім років після 15 березня 2008 року Транс’європейська мережа залізничних вантажних перевезень, визначена у частині (а) статті 10 і Додатку 1, що гарантує доступ до міжнародних вантажних перевезень для залізничних підприємств, визначених у статті 3, буде розширена до масштабів охоплення всієї Європейської залізничної мережі. Залізничним підприємствам надаватиметься гарантований доступ і транзит для здіснення міжнародних вантажних перевезень у межах усієї мережі і за справедливих умов


12) у Розділі V „Доступ до залізничної інфраструктури” додається така стаття:


^ Стаття 10а


1. Транс’європейська залізнична мережа вантажних перевезень складається з таких елементів:


а) залізничних шляхів, зазначених на картах

у Додатку І.


  1. обхідних маршрутів, у разі потреби, переважно, навколо перевантаженої інфраструктури у контексті значення Директиви 2000/14/ЄС. Якщо пропонуються такі машрути має бути збережений, наскільки це можливо, час перебування у дорозі




  1. під’їзних колій до терміналів обслуговування або потенційного обслуговування більш ніж одного кінцевого споживача і до інших місць, в тому числі до під’їзних ліній і від них.




  1. під’їзних колій до і від портів, зазначених у Додатку 1, в тому числі до під’їзних ліній.


2. Під’їзні лінії, зазначені у частині 1(с) і (d) , включають 50км на кожному кінці поїздки або 20% довжини поїздки залізничними лініями, про які йдеться у параграфі 1(а), залежно від того, що довше.


Бельгія і Люксембург як держави-члени з відносно малою або сконцентрованою мережею можуть протягом першого року після 15 березня 2003 р. обмежити довжину під’їзної лінії щонайменше 20 км і протягом другого року щонайменш 40 км.”;


13) після Розділу V „Доступ до залізничної інфраструктури ” додається наступний розділ:


‘Розділ Vа


^ Моніторинг завдань Комісії


Стаття 10b


1. Не пізніше, ніж 15 вересня 2001 року Комісія повинна вжити необхідних заходів з метою перевірки технічних і економічних умов та ринкових досягнень європейського залізничного ринку. Комісія забезпечить відповідні ресурси для проведення ефективного контролю сектору за цим сектором.


2. У цьому контексті Комісія активно залучатиме представників держав-членів і галузей, що зацікавлені в її роботі, включаючи користувачів, оскільки вони можуть краще перевірити стан розвитку залізничного сектору и ринку ринкові процеси, оцінити результати прийнятих заходів і проаналізувати вплив заходів, запланованих Комісією.


3. Комісія перевірятиме використання мережі і розвиток рамкових умов у залізничному секторі, особливо систему стягнення оплати за інфраструктури, виділення потужностей, стандарти безпеки та ступінь гармонізації, яка розвивається. Вона забезпечує активне співробітництво між відповідними регуляторними органами держав-членів.


4. Комісія подає звіт Європейському Парламенту та Раді про:


а) розвиток внутрішнього ринку залізничних послуг

в) рамкові умови

с) стан Транс’європейської залізничної мережі вантажних перевезень

d) використання права доступу

е) перешкоди на шляху надання більш ефективних залізничних послуг

f) обмеження інфраструктури і

g) потреби законодавчого оформлення.


14) Стаття 11 замінюється такою:


Стаття 11


1. Держави-члени можуть звертатися до Комісії з будь-яких питань щодо виконання цієї Директиви. Відповідні рішення ухвалюються згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 11а(2).


2. Поправки, необхідні для адаптації Додатків, приймаються за допомогою регуляторної процедури, зазначеної у статті 11а (3).”;


15) включено наступну статтю:


Стаття 11а

1. Комітет надає допомогу Комісії .


2. У разі посилання на частину цей параграф, застосовуватимуться статті 3 і 7 Рішення 1999/468/ЄС, що стосуються положень статті 8 цієї Директиви


3. У разі посилання на цей параграф застосовуються статті 5 і 7 Рішення 1999/468/ЄС, що стосуються положень статті 8 цієї Директиви.


Період, зазначений у статті 5 (6) Рішення 1999/468/ЄС, складає три місяці.


4. Комітет схвалює процедурні правила”;


16) стаття 14 замінюється наступною:

Стаття 14


До 15 березня 2005 р. Комісія подає Європейському Парламентові, Економічно-соціальному комітету, Комітету регіонів і Раді звіт про виконання цієї Директиви разом з відповідними пропозиціями щодо продовження діяльності Комісії у частині розвитку залізничного ринку і рамок нормативно-правової бази, що його регулює”;


17) внесено наступну статтю:


‘Стаття 14а


1. Протягом п’ятилітнього періоду, починаючи від 15 березня 2003 р. такі держави-члени, як:


— Ірландія, як держава-член, що розташована на острові і має залізничне сполучення лише з однією державою-членом

— Сполучене Королівство, щодо Північної Ірландії, на тієї самій підставі і

— Греція, держава-член, яка не має прямого залізничного сполучення з жодною іншою Державою-членом


не повинні застосовувати вимогу про передачу незалежному органові функцій, які визначають неупереджений і недискримінаційний доступ до інфраструктури, як це передбачено першим підпараграфом частини 3 статті 6, і завдань, наведених у першому підпараграфі частини 2 статті 7, оскільки ці статті зобов’язують держави члени призначати незалежні органи для виконання завдань, передбачених зазначеними статтями.


2. Проте, якщо


а) більш ніж одне залізничне підприємство, ліцензоване згідно із статтею 4 Директиви 95/18/ ЄС, або, у випадку Ірландії чи Північної Ірландії, залізнична компанія, ліцензована таким чином в іншому місці, звертаються с офіційним проханням надавати конкурентні залізничні послуги на території Ірландії, Північної Ірландії або Греції, до них / або у зворотному напрямку, рішення про продовження дії цієї часткової відміни закону буде прийнято відповідно до дорадчої процедури, зазначеної у статті 11а(2) або


b) залізничне підприємство, що надає залізничні послуги в Ірландії, Північній Ірландії або Греції, звертається з офіційним проханням про надання залізничних послуг на, до або з території іншої держави-члена (у випадку Ірландії або Сполученого Королівства стосовно Північної Ірландії, або іншої держави-члена за межами їх територій), часткова відміна закону, зазначена у параграфі 1 не поширюється.


Протягом одного року після отримання рішення, зазначеного у підпункті (а), ухваленого відповідно до дорадчої процедури, зазначеної у статті 11а(2), або повідомлення про офіційне застосування, зазначене у підпункті (b), держава-член або держави, яких це стосується (Ірландія, Сполучене Королівство стосовно Північної Ірландії або Греції) приймуть законодавство з метою впровадження статті, зазначеної у частині 1.


3. Часткова відміна закону, зазначена у частині 1, може поновлюватися на періоди не більше п’яти років. Не пізніше, ніж за 12 місяців до дати закінчення терміну дії часткової відміни закону, ,держава-член, яка користується з цієї часткової відміни закону, може звернутися до Комісії з проханням по поновлення цієї часткової відміни. Кожне подібне прохання повинно бути обґрунтоване. Комісія повинна вивчити це прохання і прийняти рішення відповідно до дорадчої процедури, зазначеної у статті 11а (2). Зазначена дорадча процедура застосовується до будь-якого рішення, що стосується прохання.


Під час прийняття рішення Комісія бере до уваги хід розвитку геополітичної ситуації і розвиток залізничного ринку у державі-члені, що звертається з проханням про поновлення часткової відміни, або у напрямку до неї чи від неї.


4. До 31 серпня 2004 року Люксембург як держава-член з відносно малою залізничною мережею не повинна виконувати вимогу про призначення незалежного органу з функціями визначення неупередженого і недискримінаційного доступу до інфраструктури, зазначеного у першому підпункті статті 6(3), настільки, наскільки вона зобов’язує держави-члени призначати незалежні органи, що виконують завдання, зазначені у цієї статті.


Стаття 2


Держави-члені приймають закони, правила і адміністративні положення, необхідні для виконання Директиви до 15 березня 2003 року Вони негайно повідомляють про це Комісію.


Якщо держави-члени вживають такі заходи, вони мають робити посилання на цю Директиву, або супроводжувати їх таким посиланням під час офіційного оприлюднення.


Стаття 3


Директива набирає чинності у дату її оприлюднення в „Офіційному віснику Європейських Співтовариств”.


Стаття 4


Цю Директиву адресовано державам-членам.


Вчинено в Брюсселі 26 лютого 2001 року


За Європейський Парламент За Раду


Голова Голова


^ Н. ФОНТЕЙН А. ЛІНД


ПЕРЕКЛАДУ ДОДАТКУ НЕМАЄ

__________


1() ОВ С 321, 20.10.1998 року, С.6 і

2 ОВ С 116 Е , 26.4.2000 року,С.21.

() ОВ С 209, 22.7.1999 року,С.22.

3() ОВ С 57, 29.2.2000 року,С.40.

4() Думка Європейського Парламенту від 10 березня 1999 року (ОВ С 54, 21.6.1999 року, С. 115), Спільна позиція Ради від 28 березня 2000 року (ОВ С. 288, 11.10.2000 року,С.1) і Рішення Європейського Парламенту від 5 липня 2000 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику). Рішення Європейського Парламенту від 1 лютого 2001 року і рішення Ради від 20 грудня 2000 року.

5()ОВ L 321, 24.8.1991 року, С.25.

6() ОВ L 184, 17.7.1999, С.23

7() Див. Стор.29 цього Офіційного вісника.




Похожие:

Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДиректива 2001/13/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, яка вносить зміни до Директиви Ради 95/18/єc про ліцензування залізничних підприємств
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства і, зокрема, його статтю 71
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconВиправлення директивИ 2004/51/єc європейського парламенту І ради від 29 квітня 2004 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/єec про розвиток залізниць Співтовариства
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства і, зокрема, його статтю 71 (1)
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДиректива комісії 2005/23/ес від 8 березня 2005 р що вносить поправки до Директиви Європейського Парламенту І Ради 2001/2557/ec щодо мінімального рівня навчання моряків
На підставі Директиви Європейського Парламенту І ради 2001/25/ec щодо мінімального рівня навчання моряків (1), І зокрема, Статті...
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДиректива 2001/95/єс європейського парламенту та ради від 3 грудня 2001 року про загальну безпеку продукції
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства та, зокрема, його статтю 95
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДиректива комісії №2010/26/єс від 31 березня 2010 року що вносить зміни до Директиви №97/68/єс європейського Парламенту та Ради про наближення законодавства
Директиви №97/68/єс європейського Парламенту та Ради про наближення законодавства держав-членів стосовно заходів по боротьбі з викидами...
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДиректива 2003/103/єс європейського парламенту І ради від 17 листопада 2003 р яка вносить поправки до Директиви 2001/25/єc щодо мінімального рівня навчання моряків
На підставі Договору, що ним створено Європейське Співтовариство, і, зокрема, Статті 80(2) Договорів
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДиректива 2004/39/єс європейського Парламенту та Ради
Про ринки фінансових інструментів, що вносить зміни в Директиви Ради 85/611/єес І 93/6/єес та Директиву 2000/12/ЄС
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДиректива ради 2001/110/єс від 20 грудня 2001 року стосовно меду
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема, його статтю 37
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДирективи директива європейського парламенту та ради 2009/139/єс від 25 листопада 2009 року
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, і зокрема, його статтю 95
Директива 2001/12/єc європейського парламенту І ради від 26 лютого 2001 року, що вносить зміни до Директиви Ради 91/440/eec про розвиток залізничниць Співтовариства iconДиректива 2001/25/єс європейського парламенту та ради від 4 квітня 2001 року про мінімальний рівень підготовки моряків
Цей документ слугує виключно інструментом документації та укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов