Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року icon

Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року



НазваниеРегламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року
страница1/3
Дата конвертации18.06.2013
Размер481.46 Kb.
ТипРегламент
скачать >>>
  1   2   3

07.12.2006

UA

Офіційний вісник Європейського Союзу

L 341/




РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 1794/2006

від 6 грудня 2006 року

про встановлення загальної системи стягнення плати за аеронавігаційні послуги

(Текст дотичний ЄЕП)



КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства,

Беручи до уваги Регламент (ЄС) № 550/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про надання аеронавігаційних послуг в єдиному європейському повітряному просторі (Регламент про надання послуг) (1), зокрема, частину 4 його статті 15,

Беручи до уваги Регламент (ЄС) № 549/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про встановлення основи для створення єдиного європейського повітряного простору (Рамковий регламент) (2), зокрема, частину 2 його статті 8,

Оскільки:

  1. Комісія повинна встановити загальну систему стягнення плати за аеронавігаційні послуги на всій території Співтовариства. Регламент з безпосереднім застосуванням є найбільш придатним інструментом для гарантування єдиного застосування загальної системи стягнення плати в єдиному європейському повітряному просторі.

  2. Відповідно до частини 1 статті 8 Рамкового регламенту Євроконтроль уповноважений допомагати Комісії в розробленні правил упровадження загальної системи стягнення плати за аеронавігаційні послуги. Цей Регламент ґрунтується на остаточному мандатному звіті від 29 жовтня 2004 року.

  3. Розроблення загальної системи стягнення плати за аеронавігаційні послуги, які надаються на всіх етапах польоту, є дуже важливим для впровадження єдиного європейського повітряного простору. Система має сприяти підвищенню прозорості в частині визначення, накладення та примусового стягнення плати з користувачів повітряного простору. Система також має сприяти безпечному, кваліфікованому та ефективному наданню аеронавігаційних послуг користувачам аеронавігаційних послуг, які фінансують систему та стимулюють надання інтегрованих послуг.

(4) Відповідно до загальної цілі підвищення економічної ефективності аеронавігаційних послуг система стягнення плати має сприяти підвищенню рентабельності та ефективності.

  1. Для забезпечення доступу пасажирів до мережі повітряних перевезень та, зокрема, до аеропортів малого та середнього розміру, так само як і до аеропортів більшого розміру за прийнятною ціною, держави-члени повинні бути здатними застосовувати однакову одиничну ставку для аеропортових зборів за послуги в усіх аеропортах, що їх обслуговує один постачальник послуг з авіаперевезень, або в декількох групах таких аеропортів, залежно від випадку, для покриття загальних витрат на аеропортові послуги.

  2. Загальна система стягнення плати має відповідати положенням статті 15 Чиказької конвенції ІКАО про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.

  3. Оскільки більшість держав-членів є сторонами багатосторонньої угоди Євроконтролю про маршрутні збори від 12 лютого 1981 року, та Співтовариство підписало протокол приєднання до переглянутої Конвенції Євроконтролю, правила, розроблені в цьому Регламенті, мають відповідати системі маршрутних зборів Євроконтролю.

  4. Система стягнення плати має передбачати оптимальне використання повітряного простору, з урахуванням потоків повітряного руху, зокрема, в межах функціональних блоків повітряного простору, встановлених відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) № 551/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про організацію та використання повітряного простору в єдиному європейському повітряному просторі (Регламент про повітряний простір) (3).

  5. Відповідно до Заяви, доданої до Регламенту про повітряний простір (4), до 2008 року Комісія повинна скласти звіт про досвід створення функціональних блоків повітряного простору. На цей час Комісія повинна оцінити складнощі, які можуть виникнути в результаті застосування окремих одиничних ставок у межах одного функціонального блоку повітряного простору.

  6. Необхідно встановити вимоги для того, щоб вичерпна та прозора інформація про базову вартість була доступною в належний час для представників користувачів повітряного простору та компетентних органів.

  7. Розмір зборів, якими обкладаються, зокрема, повітряні судна невеликої маси, не повинен знеохочувати використання обладнання та послуг, необхідних для забезпечення безпеки або впровадження нових методів та процедур.

  8. Формула визначення плати за аеронавігаційні послуги аеропортів має відображати відмінний характер таких послуг порівняно з аеронавігаційними послугами на маршруті.

  9. Держави-члени повинні бути здатними спільно встановлювати свої одиничні ставки, зокрема, якщо платні зони простягаються крізь повітряний простір більш ніж однієї держави-члена, або якщо вони є сторонами спільної системи маршрутних зборів.

  10. Для покращення ефективності системи стягнення плати та зменшення обсягу адміністративних та облікових робіт держави-члени повинні бути здатними спільно стягувати маршрутні збори в межах спільної системи маршрутних зборів шляхом застосування єдиного збору за політ.

  11. Слід посилити правові заходи, необхідні для забезпечення вчасної та повної сплати зборів за аеронавігаційні послуги користувачами аеронавігаційних послуг.

  12. Збори, якими обкладаються користувачі аеронавігаційного простору, мають встановлюватися та застосовуватися у справедливий та прозорий спосіб після консультації з користувачами. Такі збори мають переглядатися на постійній основі.

  13. Положення, передбачені в цьому Регламенті, відповідають висновку Комітету єдиного повітряного простору.



^ УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:


ГЛАВА І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет та сфера застосування

  1. Цей Регламент встановлює необхідні заходи для розроблення системи стягнення плати за аеронавігаційні послуги, яка має відповідати системі маршрутних зборів Євроконтролю.

  2. Цей Регламент застосовується до аеронавігаційних послуг, які надаються постачальниками послуг з авіаперевезень, призначеними відповідно до статті 8 Регламенту (ЄС) № 550/2004, та постачальниками метеорологічних послуг, якщо вони призначені відповідно до частини 1 статті 9 такого Регламенту, для загальних повітряних перевезень у межах регіонів Європи, Африки та Індійського океану ІКАО, в яких держави-члени відповідають за надання аеронавігаційних послуг.

  3. Держави-члени можуть застосовувати цей Регламент до аеронавігаційних послуг, які надаються в повітряному просторі за їх відповідальності в межах інших регіонів ІКАО, за умови, що вони повідомлять про це Комісії та іншим державам-членам.

  4. Держави-члени можуть застосовувати цей Регламент до постачальників аеронавігаційних послуг, які отримали дозвіл на надання аеронавігаційних послуг без сертифікації, відповідно до частини 5 статті 7 Регламенту про надання послуг.

  5. Держави-члени можуть вирішити не застосувати цей Регламент до аеронавігаційних послуг, які надаються в аеропортах, комерційні авіаперевезення яких складають менше ніж 50 000 на рік, незалежно від максимальної злітної маси та кількості пасажирських місць, причому кількість авіаперевезень береться як сума зльотів та посадок та обчислюється як середнє значення за останні три роки.

Держави-члени повинні повідомити про це Комісії. Комісія повинна періодично публікувати оновлений перелік аеропортів, звільнених від плати.

  1. Без шкоди застосуванню принципів, зазначених у статтях 14 та 15 Регламенту про надання послуг, держави-члени можуть вирішити не обчислювати аеропортові збори, передбачені у статті 11 цього Регламенту, і не встановлювати аеропортові одиничні ставки, зазначені в статті 13 цього Регламенту, для аеронавігаційних послуг, які надаються аеродромами, комерційні авіаперевезення яких складають менше ніж 150 000 на рік, незалежно від максимальної злітної маси та кількості пасажирських місць, причому кількість авіаперевезень береться як сума зльотів та посадок та обчислюється як середнє значення за останні три роки.

Перед тим, як прийняти рішення, держави-члени повинні оцінити, якою мірою виконуються умови, викладені в Додатку І, включаючи консультацію з представниками користувачів повітряного простору.

Остаточна оцінка того, чи виконуються умови, та рішення держави-члена публікуються та повідомляються Комісії з наданням повного обґрунтування висновків держав-членів, включаючи результат консультації з користувачами.

Стаття 2

Визначення

У контексті цього Регламенту застосовуються визначення, наведені в статті 2 Рамкового регламенту.

Крім того, застосовуються такі визначення:

(а) «користувач аеронавігаційних послуг» означає експлуатанта повітряного судна на момент виконання польоту, або, якщо особа експлуатанта не встановлена, власника повітряного судна, якщо він не доведе, що на той момент експлуатантом була інша особа;

(b) «представник користувачів повітряного простору» означає будь-яку юридичну особу або суб’єкта, який представляє інтереси однієї або декількох категорій користувачів аеронавігаційних послуг;

(с) «ППП» означає правила польотів за приладами, визначені в Додатку 2 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (Десяте видання – липень 2005 року);

(d) «ПВП» означає правила візуальних польотів, визначені в Додатку 2 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (Десяте видання – липень 2005 р.);

(е) «платна зона на маршруті» означає повітряний простір, для якого встановлені єдина базова вартість та єдина одинична ставка;

(f) «платна зона аеропорту» означає аеропорт або групу аеропортів, для яких встановлені єдина базова вартість та єдина одинична ставка;

(g) «комерційні авіаперевезення» означає будь-яку експлуатацію повітряного судна, яка передбачає перевезення пасажирів, вантажу або пошти за винагороду або орендну плату.

Стаття 3

Принципи системи стягнення плати

  1. Система стягнення плати повинна відображати витрати, понесені прямо або опосередковано в процесі надання аеронавігаційних послуг.

  2. Витрати, пов’язані з маршрутними послугами, фінансуються шляхом нарахування маршрутних зборів, які накладаються на користувачів аеронавігаційних послуг.

  3. Витрати, пов’язані з аеропортовими послугами, фінансуються шляхом нарахування аеропортових зборів, які накладаються на користувачів аеронавігаційних послуг, та/або за допомогою інших доходів, у тому числі перехресного субсидіювання відповідно до законодавства Співтовариства.

  4. Частини 2 та 3 не повинні завдавати шкоди фінансуванню звільнення певних користувачів аеронавігаційних послуг від сплати за допомогою інших джерел фінансування відповідно до статті 9.

  5. Система стягнення плати має гарантувати прозорість та консультацію стосовно базової вартості та розподілу витрат між різними послугами.

Стаття 4

Встановлення платних зон

  1. Держави-члени встановлюють платні зони в повітряному просторі, які підпадають під їх відповідальність, де користувачам повітряного простору надаються аеронавігаційні послуги.

  2. Платні зони визначаються у спосіб, який відповідає операціям та послугам з управління повітряним рухом, після консультації з представниками користувачів повітряного простору.

  3. Платна зона на маршруті простягається від поверхні землі до верхнього повітряного простору включно, при цьому держави-члени можуть встановлювати особливі зони для комплексної аеропортової зони після консультації з представниками користувачів повітряного простору.

  4. Якщо платні зони простягаються крізь повітряний простір більш, ніж однієї держави-члена, відповідні держави-члени повинні вжити необхідних заходів для забезпечення відповідності та однаковості застосування цього Регламенту до такого повітряного простору. Вони повинні повідомити про це Комісії та Євроконтролю.



ГЛАВА ІІ

^ ВИТРАТИ НА НАДАННЯ АЕРОНАВІГАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Стаття 5

Відповідні послуги, обладнання та діяльність

  1. Постачальники аеронавігаційних послуг, зазначені в частинах 2 та 4 статті 1, установлюють витрати, понесені в процесі надання аеронавігаційних послуг стосовно обладнання та послуг, передбачених і запроваджених відповідно до Регіонального аеронавігаційного плану ІКАО в Європейському регіоні в платних зонах за їх відповідальності.

Ці витрати включають адміністративні накладні витрати, витрати на підготовку, дослідження, тестування та випробування, а також наукові дослідження та розробки, притаманні таким послугам.

  1. Держави-члени можуть установлювати такі витрати, якщо вони здійснюються у зв’язку з наданням аеронавігаційних послуг:

  1. витрати, понесені відповідними національними органами;

  2. витрати, понесені визнаними організаціями, зазначеними в статті 3 Регламенту про надання послуг;

  3. витрати, що походять з міжнародних угод.

3. Без шкоди для інших джерел фінансування та з огляду на високий рівень безпеки, рентабельності та надання послуг, збори можуть використовуватися для фінансування проектів, створених для підтримки певних категорій користувачів повітряного простору та/або постачальників аеронавігаційних послуг з метою покращення спільних аеронавігаційних інфраструктур, надання аеронавігаційних послуг та використання повітряного простору відповідно до законодавства Співтовариства.

Стаття 6

Обчислення витрат

  1. Витрати на відповідні послуги, обладнання та діяльність у межах значення статті 5 встановлюються у такий спосіб, що забезпечує відповідність до звітності, зазначеної у статті 12 Регламенту про надання послуг, за період з 1 січня до 31 грудня. Однак разові наслідки впровадження Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку можуть поширюватися на період, який не перевищує 15-ти років.

  2. Витрати, зазначені в частині 1, включають витрати на персонал, інші операційні витрати, амортизаційні витрати, вартість капіталу та надзвичайні витрати, в тому числі виплачені безповоротні податки та митні збори, а також усі інші відповідні витрати.

Витрати на персонал включають винагороду брутто, виплати за понаднормові години, внески до систем соціального та пенсійного забезпечення, а також інші компенсаційні виплати.

Інші операційні витрати включають витрати, понесені в результаті придбання товарів та послуг, що використовуються для надання аеронавігаційних послуг, зокрема, послуги сторонніх організацій, такі як передача інформації, позаштатні працівники, наприклад, консультанти, матеріали, енергія, комунальні послуги, оренда будівель, пристроїв та обладнання, технічне обслуговування, витрати на страхування та дорожні витрати. Якщо постачальник аеронавігаційних послуг придбає інші аеронавігаційні послуги, постачальник послуг повинен включити фактичні витрати на такі послуги до своїх інших операційних витрат.

Амортизаційні витрати стосуються загальних основних активів, які використовуються для надання аеронавігаційних послуг. Основні активи амортизуються згідно з їх очікуваним строком служби за допомогою прямолінійного методу, що застосовується до первісної вартості активів, які амортизуються. Якщо активи належать постачальнику аеронавігаційних послуг, який підпорядковується системі матеріального заохочення, зазначеній у частині 2 статті 12, для обчислення амортизації може бути використаний облік за поточною вартістю замість обліку за первісною вартістю. У процесі амортизації метод не змінюється.

Вартість капіталу дорівнюється добутку:

  1. суми середньої чистої балансової вартості основних активів, які використовуються постачальником аеронавігаційних послуг під час експлуатації або на етапі будівництва, та середньої вартості чистих оборотних активів, які є необхідними для надання аеронавігаційних послуг; та

  2. середньозваженої вартості відсоткової ставки на заборгованість та доходності капіталу;

Надзвичайними витратами є разові витрати, пов’язані з наданням аеронавігаційних послуг, що здійснювалися впродовж року.



  1. У контексті п’ятого пункту частини 2 вагові коефіцієнти базуються на кількісному співвідношенні фінансування за допомогою заборгованості або капіталу. Відсоткова ставка на заборгованість дорівнює середній відсотковій ставці на заборгованість постачальника аеронавігаційних послуг. Доходність капіталу має враховувати фінансовий ризик постачальника аеронавігаційних послуг, беручи за орієнтир національну облігаційну ставку. Якщо постачальник аеронавігаційних послуг підпорядковується системі матеріального заохочення, зазначеній у частині 2 статті 12, для забезпечення належного розгляду певного фінансового ризику, що бере на себе постачальник, може бути використана додаткова страхова премія.

Якщо активи не належать постачальнику аеронавігаційних послуг, але включені до обчислення вартості капіталу, держави-члени повинні забезпечити, щоб вартість цих активів не була сплачена двічі.

Стаття 7

Розподіл витрат

  1. Витрати на відповідні послуги, обладнання та діяльність у межах значення статті 5 розподіляються у прозорий спосіб між платними зонами, стосовно яких вони були фактично понесені.

Якщо витрати були понесені в різних платних зонах, вони розподіляються пропорційно на прозорій основі, як вимагається у статті 8.

  1. Вартість аеропортових послуг застосовується до таких послуг:

  1. послуги аеродромного диспетчерського обслуговування, послуги аеродромних служб польотної інформації, в тому числі послуги консультативних органів з управління повітряним рухом та служб аварійного сповіщення;

  2. послуги диспетчерського обслуговування, пов’язані із заходом на посадку та відправленням повітряного судна в межах певної відстані від аеропорту на основі експлуатаційних вимог;

  3. відповідний розподіл усіх інших компонентів аеронавігаційних послуг, що відображає пропорційний розподіл між маршрутними та аеропортовими послугами;

  1. Вартість маршрутних послуг застосовується до витрат, зазначених у частині 1, за винятком витрат, зазначених у частині 2.

4. Якщо ПВП звільняються від плати відповідно до статті 9, постачальник аеронавігаційних послуг повинен визначити витрати на аеронавігаційні послуги, які надаються для ПВП, окремо від витрат на ППП. Ці витрати можуть бути встановлені за допомогою методу пропорційного розподілу витрат з урахуванням пільг для ППП, що походять з послуг, які надаються для ПВП.


Стаття 8

Прозорість базової вартості

  1. Без шкоди для статті 18 Регламенту про надання послуг, держави-члени та/або постачальники аеронавігаційних послуг повинні організувати обмін інформацією про базову вартість, заплановані інвестування та очікувані перевезення представників користувачів повітряного простору, якщо останні вимагатимуть цього. Отже, вони повинні зробити свої відповідні витрати, визначені згідно зі статтею 5, доступними у прозорий спосіб для представників користувачів повітряного простору, Комісії та, у відповідних випадках, Євроконтролю, принаймні на щорічній основі.

  2. Інформація, зазначена в частині 1, ґрунтується на таблицях звітування та докладних правилах, викладених у Додатку ІІ, або, якщо держава-член прийняла рішення, зазначене в частині 6 статті 1, або зазначила Комісії, що вона розглядає можливість прийняття такого рішення, в частині 1 Додатка ІІІ.



^ ГЛАВА ІІІ

ФІНАНСУВАННЯ НАДАННЯ АЕРОНАВІГАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ШЛЯХОМ СТЯГНЕННЯ ПЛАТИ ЗА АЕРОНАВІГАЦІЙНІ ПОСЛУГИ

Стаття 9

Звільнення від плати за аеронавігаційні послуги

  1. Держави-члени звільняють від маршрутних зборів:

  1. польоти, які здійснюються повітряним судном, максимальна злітна маса якого є меншою за дві метричні тонни;

  2. комбінацію ПВП/ППП у платних зонах, якщо вони здійснюються виключно за ПВП, і якщо з ПВП не стягується плата;

  3. польоти, які здійснюються виключно для перевезень, з офіційними цілями, монарха, що править, та його найближчих родичів, глав держав, глав уряду та членів уряду; в усіх випадках це має бути підтверджено відповідною позначкою статусу на плані польоту;

  4. пошукові та рятівні польоти, санкціоновані відповідним компетентним органом.

  1. Держави-члени можуть звільняти від маршрутних зборів:

  1. військові польоти, які здійснюються військовим повітряним судном будь-якої країни;




  1. учбові польоти, які здійснюються виключно з метою отримання ліцензії або оцінки за наявності льотного екіпажу в кабіні, якщо це підтверджується відповідною позначкою на плані польоту; польоти мають здійснюватися виключно у межах повітряного простору відповідної держави-члена; польоти не призначені для перевезення пасажирів та/або вантажу, а також розміщення або перебазування повітряного судна;

  2. польоти, які здійснюються виключно з метою перевірки або тестування обладнання, що використовується або призначене для використання як наземні аеронавігаційні засоби, за винятком польотів відповідного повітряного судна з метою перебазування;

  3. польоти, які завершуються в аеропорті, з якого злітало повітряне судно, та протягом яких не було здійснено жодних проміжних посадок;

  4. ПВП;

  5. польоти з гуманітарною допомогою, санкціоновані відповідним компетентним органом;

  6. польоти з метою митного та поліцейського огляду.

  1. Держави-члени можуть звільнити від аеропортових зборів польоти, зазначені в частинах 1 та 2.

  2. Витрати, понесені для польотів, звільнених від плати, не беруться до уваги при обчисленні одиничних ставок.

Ці витрати складаються з:

  1. витрат на ПВП, звільнених від плати, як визначено в частині 4 статті 7; та

  2. витрат на ППП, звільнених від плати, які обчислюються як добуток витрат, понесених для ППП, та співвідношення між кількістю звільнених одиниць послуг та загальною кількістю одиниць послуг; витрати, понесені для ППП, дорівнюють загальним витратам за вирахуванням витрат на ПВП.

Держави-члени повинні забезпечити, щоб постачальники аеронавігаційних послуг отримували винагороду за послуги, які вони надають для польотів, звільнених від плати.

Стаття 10

Обчислення маршрутних зборів

1. Маршрутний збір для певного польоту у певній платній зоні на маршруті має дорівнювати добутку одиничної ставки, встановленої для такої платної зони на маршруті, та одиниць послуг на маршруті для такого польоту.

  1. Без шкоди для впровадження державами-членами системи матеріального заохочення для постачальників аеронавігаційних послуг відповідно до частини 2 статті 12, одинична ставка в платній зоні на маршруті обчислюється шляхом ділення прогнозованої кількості одиниць послуг на маршруті, на які нараховується плата, за відповідний рік на прогнозовані витрати на аеронавігаційні послуги. Прогнозовані витрати включають залишок, що є результатом надмірного або недостатнього погашення минулих років.

  2. Одиниці послуг на маршруті обчислюються згідно з Додатком IV.

Стаття 11

Обчислення аеропортових зборів

  1. Без шкоди для можливості відповідно до статті 3 фінансування аеронавігаційних послуг аеропортів через інші джерела фінансування, аеропортовий збір для певного польоту в певній платній зоні аеропорту дорівнює добутку одиничної ставки, встановленої для такої платної зони аеропорту, та одиниць послуг аеропорту для такого польоту.

  2. Без шкоди для впровадження державами-членами системи матеріального заохочення для постачальників аеронавігаційних послуг відповідно до частини 2 статті 12, одинична ставка в платній зоні аеропорту обчислюється шляхом ділення прогнозованої кількості одиниць послуг аеропорту, на які нараховується плата, за відповідний рік на прогнозовані витрати на аеронавігаційні послуги. Прогнозовані витрати включають залишок, що є результатом надмірного або недостатнього погашення минулих років.

  3. Одиниці послуг аеропорту обчислюються згідно з Додатком V.

Стаття 12

Системи матеріального заохочення

  1. Держави-члени можуть встановлювати або затверджувати системи матеріального заохочення, що складаються з фінансових переваг або недоліків, які застосовуються на недискримінаційній та прозорій основі для сприяння поліпшенню надання аеронавігаційних послуг, що призводить до відмінного обчислення зборів, як викладено в частинах 2 та 3. Ці заохочення можуть застосовуватися до постачальників аеронавігаційних послуг та/або користувачів повітряного простору.

2. Якщо держава-член вирішить застосовувати систему матеріального заохочення для постачальників аеронавігаційних послуг, вона після проведення консультації, зазначеної в статті 15, має завчасно визначити умови для встановлення максимального рівня одиничної ставки або доходу для кожного року протягом періоду, який не перевищує п’яти років. Ці умови визначаються на основі прогнозованого рівня витрат (у тому числі вартості капіталу) на такий період і можуть також передбачати фінансові зміни (вище або нижче очікуваних витрат) на основі певних аспектів діяльності постачальників аеронавігаційних послуг, які можуть включати ефективність, якість обслуговування, реалізацію певних проектів, етапи чи компетенцію або рівень взаємодії з іншими постачальниками аеронавігаційних послуг з огляду на врахування мережевих ефектів.

3. Якщо держава-член вирішить застосовувати систему матеріального заохочення, включаючи нічні модуляції, до користувачів аеронавігаційних послуг, вона після проведення консультації, зазначеної в статті 15, повинна змінити розмір зборів, понесених ними, з метою відображення зусиль цих користувачів для оптимізації використання аеронавігаційних послуг, зменшення загальних витрат на такі послуги та підвищення їх ефективності, зокрема, шляхом зменшення зборів відповідно до бортового обладнання, що підвищує продуктивність, або усунення незручності вибору менш переповнених маршрутів.

Система матеріального заохочення є обмеженою за часом, сферою застосування та сумою. Очікувані заощадження, створені внаслідок покращення експлуатаційної ефективності, щонайменше компенсують вартість пільг протягом відповідного періоду часу. Система підлягає регулярному перегляду із залученням представників користувачів повітряного простору.

  1. Держави-члени, які встановили або ухвалили системи матеріального заохочення, повинні здійснювати моніторинг належного виконання таких систем матеріального заохочення постачальниками аеронавігаційних послуг.

Стаття 13

Установлення одиничних ставок для платних зон

  1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб одиничні ставки встановлювалися для кожної платної зони на щорічній основі. Вони можуть також забезпечити, щоб одиничні ставки були встановлені наперед для кожного року на період, який не перевищує п’яти років.

  2. У разі непередбачуваних значних змін у перевезеннях або витратах, одиничні ставки можуть бути змінені протягом року.

  3. За необхідності, держави-члени повинні повідомляти Комісії та Євроконтролю про одиничні ставки, встановлені для кожної платної зони.

Стаття 14

Стягнення зборів

  1. Держави-члени можуть стягувати збори шляхом стягування єдиної плати за політ.

  2. Користувачі аеронавігаційних послуг повинні своєчасно та повністю сплачувати всі аеронавігаційні збори.

3. Держави-члени повинні забезпечити застосування ефективних примусових заходів. Ці заходи можуть включати відмову в наданні послуг, затримання повітряного судна або інші примусові заходи згідно із застосовним законодавством.


Стаття 15

Прозорість механізму стягування плати

  1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб представники користувачів повітряного простору були поінформовані про політику стягування плати на постійній основі. Для цього вони повинні надавати їм усю необхідну інформацію про їх механізм стягування плати, як установлено в Додатку IV, або, якщо держава-член прийняла рішення, зазначене в частині 6 статті 1, необхідну інформацію, як встановлено в частині 2 Додатка ІІІ, та повинні провести ефективне та прозоре консультаційне слухання для представлення цієї інформації, а також інформації, зазначеної в статті 8, у присутності зацікавлених постачальників аеронавігаційних послуг.

  2. Без шкоди для статті 18 Регламенту про надання послуг, відповідна документація має бути надана в розпорядження представників користувачів повітряного простору, Комісії, Євроконтролю та державних наглядових органів за три тижні до консультаційного слухання.



  1   2   3



Похожие:

Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРегламент комісії (ЄС) №730/2006 від 11 травня 2006 року
Беручи до уваги Регламент (ЄС) Європейського Парламенту і Ради від 10 березня 2004 року №551/2004 про організацію та використання...
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРегламент комісії (ЄС) №1032/2006 від 6 липня 2006 року
Беручи до уваги Регламент (ЄС) №552/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про експлуатаційну сумісність...
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРегламент комісії (ЄС) №1033/2006 від 4 липня 2006 року
Беручи до уваги Регламент (ЄС) №552/2004 Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2004 року про експлуатаційну сумісність...
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРегламент комісії (ЄС) №62/2006 від 23 грудня 2005 року
Беручи до уваги Директиву 2001/16/єс європейського Парламенту та Ради від 19 березня 2001 року про експлуатаційну сумісність трансєвропейської...
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРегламент (ЄС) №1900/2006 європейського парламенту І ради від 20 грудня 2006 р
Регламенту Ради (єес) №3922/91 про гармонізацію технічних вимог І адміністративних процедур в галузі цивільної авіації
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРегламент (ЄС) №1107/2006 європейського парламенту та ради від 5 липня 2006 року
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства та, зокрема, частину 2 його статті 80
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРішення Комісії Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 жовтня 2006 р. N 14-26-4/7436
Комісії з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони...
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРозпорядження голови районної державної адміністрації від 3 грудня 2008 року м. Шумськ №636 Про внесення змін до розпоряджень голови районної державної адміністрації від 12. 2006 №543, від 22. 12 2006 №575, від 27. 12. 2006 №586
Про внесення змін до розпоряджень голови районної державної адміністрації від 12. 2006 №543, від 22. 12 2006 №575, від 27. 12. 2006...
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconDirective 2006 87 ua
Директива Європейського Парламенту І ради від 12 грудня 2006 року, що встановлює технічні вимоги для суден внутрішнього плавання...
Регламент комісії (ЄС) №1794/2006 від 6 грудня 2006 року iconРегламент комісії (ЄС) №68/2009 від 23 січня 2009 року
Беручи до уваги Регламент Ради (єес) №3821/85 від 20 грудня 1985 року про записуюче обладнання дорожнього транспорту (1) та, зокрема,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов