Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет icon

Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет



НазваниеНавчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет
страница1/9
Дата конвертации05.01.2014
Размер1.66 Mb.
ТипНавчальний посібник
скачать >>>
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


І.С. Полторак

Л.О. Колісник

Я.О. Лаптурова


СОЦІОЛОГІЯ


Навчальний посібник


Міністерство освіти та науки України

Національний гірничий університет


І.С. Полторак

Л.О. Колісник

Я.О. Лаптурова


СОЦІОЛОГІЯ


Навчальний посібник


Дніпропетровськ

НГУ

2008

УДК 32 (082.24)

ББК 60.5 я 73

П 52


Рецензенти:

Городяненко В.Г. д-р іст. наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії соціології Дніпропетровського національного університету;

Гілюн О.В. канд. філос. наук, доцент кафедри теорії та історії соціології Дніпропетровського національного університету;


^ Полторак І.С., Колісник Л.О., Лаптурова Я.О.

Соціологія. Навч. посібник. – Д.: Національний гірничий університет, 2007. – 112 с.

Автори:

І.С. Полторак, доцент (розділи 1 – 3);

Л.О. Колісник, канд. соціол. наук, доцент (розділи 4 – 6);

Я.О. Лаптурова, асистент (розділи 7 – 9).

ISBN


Ця книга – призначена для студентів несоціологічних вузів. Вона може бути також корисною для викладачів і вчителів, учнів старших класів шкіл, гімназій, ліцеїв та коледжів; а також для спеціалістів, які використовують соціологічні знання і методи.

У посібнику розкривається становлення і розвиток соціології як теоретичної та прикладної науки. Проаналізовано концепції найбільш відомих представників соціологічної думки. Включено основні поняття соціології, значна частина яких подається у формі схем і таблиць.

Кожний розділ супроводжується завданнями для самостійної роботи і семінару, рекомендованою літературою, приблизною тематикою доповідей, рефератів та есеїв. Крім того, у посібнику наводяться приклади соціологічного інструментарію та орієнтовні теми соціологічних досліджень.


УДК 32 (082.24)

ББК 60.5


ISBN © І.С. Полторак, Л.О. Колісник, Я.О. Лаптурова, 2007.

© Національний гірничий університет, 2007.


Присвячується 110-річчю

Національного гірничого університету



ЗМІСТ





ВСТУП



5

^ РОЗДІЛ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ЇЇ ПРЕДМЕТ, ФУНКЦІЇ. МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ


7

1.1. Предмет соціології. Структура соціологічного знання

7

1.2. Виникнення та розвиток соціології як науки

16

1.3. Програма й методи соціологічного дослідження

30







^ РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

50

2.1. Поняття суспільства, соціальна структура суспільства, соціальні групи та спільноти


50

2.2. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність соціальний статус та соціальна роль. Соціальна нерівність


59

2.3. Соціальні інститути й соціальні організації

66







^ РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНА ДІЙСНІСТЬ

71

3.1. Соціальна взаємодія, соціальні зміни, соціальні процеси, конфлікт, соціальний процес


71

3.2. Особистість у системі соціальних зв’язків. Соціалізація як процес становлення особистості


82

3.3. Соціологічне розуміння культури. Цінності й норми, соціальний контроль і соціальні відхилення


91







^ РОЗДІЛ 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ВИМОГИ ДО СТУДЕНТІВ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬ ДИСЦИПЛІНУ «СОЦІОЛОГІЯ»


103

4.1. Теми для написання рефератів, творчих робіт, есеїв

103

4.2. Загальна література (підручники)

104

4.3. Рекомендації до проведення соціологічного дослідження

112

ВСТУП

Підготовлений викладачами кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету навчальний посібник з дисципліни «Соціологія» допоможе студентам самостійно підготуватися до занять, проконтролювати свої знання за допомогою творчих завдань. Структура посібника розроблена відповідно до програми курсу «Соціологія».

На початку кожної теми акцентується увага студента на тому, що він повинен знати і вміти після вивчення лекційного матеріалу, який викладено у підручниках й посібниках з соціології. Один з таких підручників створений викладачами кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету (див. Сурмин Ю.П., Полторак И.С., Липовская Н.А. // Проблемы социологической науки, общества, человека в трьох частинах, видання 2002 року).

Усі теми курсу «Соціологія» подано через опорний конспект, тобто за логічними схемами й таблицями. Щоб поглибити соціологічні знання та залучити студентів до оригінальних соціологічних концепцій, тверджень та аргументів, краще ознайомити їх з сучасними досягненнями науки про суспільство, в кожну тему включено додаткові підрозділи, які надають можливість студентам ознайомитись з соціологічними роботами різних авторів. До наведених фрагментів цих робіт подано конкретні питання та завдання, покликані сформувати у студентів зацікавленість до власної їх інтерпретації кожного дослідження.

Навчальний посібник містить теми рефератів, доповідей, есеїв1, творчих завдань.

При написанні посібника були використані матеріали, підготовані викладачами кафедри історії та політичної теорії НГУ, а також матеріали інших посібників і підручників з соціології, створені українськими, російськими та білоруськими соціологами.

Мета курсу: формування у студентів соціологічного мислення, навичок критичного розуміння феноменів повсякденного життя з позицій соціологічної науки.

Завдання курсу:

  • ознайомлення з понятійним та аналітичним апаратом соціологічної науки;

  • ознайомлення з основними теоретичними соціологічними концепціями та результатами сучасних вітчизняних соціологічних досліджень;

  • актуалізація повсякденного знання та його аналіз за допомогою наукового соціологічного апарату;

  • формування вмінь критичного осмислення запропонованих концепцій і публікацій;

  • розгляд широкого спектра методів соціологічних досліджень;

  • формування умінь аналізу, інтерпретації та створення наукових текстів.

Після успішного завершення вивчення курсу студенти повинні:

  • добре розуміти розуміти і вміти використовувати в повсякденному житті ключові соціологічні категорії та поняття;

  • уміти окреслити поле дискусій навколо термінів «суспільство», «особистість», «соціальні процеси», «соціальні інститути»;

  • розуміти, що вивчені феномени не є простими теоретичними абстракціями, а існують реально. Вміння аналізувати соціологічні категорії з точки зору повсякдення формує у студентів сучасну соціальну та політичну культуру;

  • володіти необхідною теоретичною та методологічною основою для критичного осмислення суспільних реалій;

  • володіти комунікативними навичками, навичками концептуалізації, створення власних інтерпретаційних моделей, аргументованої презентації й захисту власної позиції;

  • уміти самостійно планувати й проводити соціологічні дослідження, підбирати необхідні тактики в їх проведенні, робити вторинний аналіз опублікованих даних;

  • уміти користуватись такими розумовими операціями як аналіз, синтез, оцінка, вибір;

  • вміти застосовувати теоретичні положення до конкретних дослідницьких завдань.


^ РОЗДІЛ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ЇЇ ПРЕДМЕТ, ФУНКЦІЇ. МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

    1. ПРЕДМЕТ СОЦІОЛОГІЇ. СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ




  • Специфіку соціологічного вівчення вивчення суспільства соціологією, відмінність соціології від інших соціальних наук;

  • основні структурні елементи і рівні соціологічного знання;

  • основні функції соціології.




  • охарактеризувати основні риси об’єкта й предмета соціології;

  • відрізняти поняття теоретичної, прикладної та емпіричної соціології;

  • розкрити сутність методів і прийомів соціологічного вивчення соціальної реальності.




  • об’єкт соціології;

  • теоретична соціологія;

  • спеціальні соціологічні теорії;

  • емпірична соціологія;

  • функції соціології;

  • предмет соціології;

  • прикладна соціологія;

  • мікросоціологія;

  • макросоціологія;

  • соціальні спільноти.




      1. Пояснення основних категорій теми за допомогою

структурно-логічних схем і таблиць

Соціологія (від лат. societas – суспільство і гр. logos – слово, вчення) – це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему, соціальні відносини та соціальну поведінку людей. Специфіка і відмінність соціології від інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає соціальні відносини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на її свідомість і поведінку, залежність особистості від соціальної організації і культури, залежність соціальної організації і культури від особистості.


^ Визначення предмета соціології різними вченими

Автор

Основний зміст поняття

П. Сорокін

Соціологія – це наука, яка вивчає поведінку людей у середовищі собі подібних

Н. Смелзер

Соціологія – це наукове вивчення суспільства та соціальних відносин. Вона знаходить факти з реального життя і пояснює їх на основі наукового аналізу

В. Ядов

Соціологія – це наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільнот, соціальних організацій та соціальних процесів, наука про соціальні відносини як механізми взаємозв’язку і взаємодії між багатьма соціальними спільнотами; наука про закономірності соціальних проявів масової поведінки

Г. Осипов

Соціологія – це наука про загальні й специфічні закони та закономірності розвитку й функціонування історичних соціальних систем; про механізми дії та форми прояву цих законів і діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів

А. Кравченко

Соціологія – система наукового знання, що викладає основи впорядкування і тенденції поведінки людей як представників великих соціальних груп

^ Взаємодія макро- і мікрорівнів соціології



Макросоціологія вивчає соціальну дійсність на рівні великих спільнот (місто, страта, нація, клас) або на рівні абстрактного розуміння соціальних систем і соціальних структур.



Мікросоціологія – це сукупність соціологічних знань з пізнавальною орієнтацією на вивчення так званих «мікрооб’єктів»: міжособистісних взаємодій і стосунків, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінки особи, мікросоціальних явищ і процесів.




^ Об’єкт соціології – це соціальна реальність, тобто реальне суспільне життя, суспільство як цілісний організм. Суспільство є обєктом вивчення також інших соціальних наук – філософії, історії, політології, економічної теорії, права тощо, але кожна з них має свій предмет вивчення.


^ Предмет соціології – це певні сторони, аспекти, зв’язки, закономірності становлення й розвитку будь-якого суспільства. Тобто предметом соціології як науки є соціальні відносини, соціальні спільноти, соціальні інститути, явища та процеси, а також механізми їх взаємодії. Це те, на що спрямовані соціологічні дослідження, тобто вся сукупність властивостей, зв’язків, відносин, які мають назву «соціальних».

^ Елементи структури соціологічної науки (статична модель)

Структура соціологічного знання може бути подана у вигляді трьох елементів: теоретичної соціології, теорій середнього рівня, емпіричної соціології.



^ Теоретична соціологія – це теорії, концепції, які розробляються різними вченими з метою пояснення, інтерпретації загальних аспектів соціального розвитку суспільства.

^ Теорії середнього рівня – це галузеві теорії соціологічного знання, предмет дослідження яких спрямований на окремі самостійні підсистеми суспільного цілого (праця, релігія, освіта, політика тощо); спеціальні соціологічні теорії (теорія девіантної поведінки, соціологія конфлікту).

^ Емпірична соціологія – це окремі методи й технології збору, обробки та аналізу первинної соціологічної інформації, які спрямовані на виявлення й узагальнення соціальних фактів.

Нерідко виділяють ще один елемент структури соціологічного знання – прикладну соціологію. ^ Прикладна соціологія – це практична частина соціологічної науки про специфічні закони, становлення, розвиток і функціонування конкретних соціальних підсистем, процесів, структур, організацій та їх елементів. Вона ставить завдання знайти засоби для досягнення практичних цілей суспільства, шляхи й методи використання здобутої емпіричної інформації, вивчення конкретних соціологічних теорій, тобто вона спирається на спеціальні соціологічні теорії та емпіричні соціологічні дослідження.

^ Функції соціології



Теоретико-пізнавальна функція – забезпечує пізнання суспільства, пояснення, поповнення та збагачення існуючих соціологічнтих набуттів, розробка соціологічних законів і категорій.

^ Описова функція – це систематизація, опис, нагромадження отриманого дослідницького матеріалу у вигляді наукових звітів, статей.

Інформаційна функція – збір, систематизація та нагромадження соціологічної інформації, отриманої у результаті соціологічних досліджень.

^ Прогностична функція – розробка на основі проведених соціологічних досліджень короткострокових або довгострокових соціальних прогнозів.

Управлінська функція – сприяння вдосконаленню соціальних процесів.

Ідеологічна (світоглядна) – розширення світогляду людини, сприяння його розвитку.

^ Соціологія в системі суспільних наук







Історія

Встановлює вірогідність соціальних фактів у минулому й узагальнює їх




Соціологія

Наука, яка генералізує, вивчає закономірності виникнення суспільного життя людей як представників соціальних груп і спільнот













Політологія

Вивчають окремі галузі суспільного життя




^ Філософія, соціальна філософія

Абстрактне світосприйняття, яке базується на раціональному поясненні природи і суспільства

















^ Юридичні науки



















^ Економічні науки



















Антропологія




1.1.2. Творчі завдання та вправи до теми

Завдання 1

Предмет соціології розкривається на двох рівнях: макро- та мікро-. Спробуйте самостійно розібратися і висловити свою думку з приводу того, до якого рівня можна віднести перелічені нижче явища та процеси? Поясніть свій хід думок.

Революція. Міжнаціональний конфлікт. Сварка друзів. Вибори президента держави. Самоврядування студентів. Вивчення соціально-психологічного клімату в групі. Інфляція. Страйк. Боротьба класів. Сімейний конфлікт.

Завдання 2

Які з нижче наведених тверджень про те, які явища вивчає соціологія, неправильні? Поясніть, чому.

      1. Соціальна поведінка людей.

      2. Ставлення студентів до навчання.

      3. Теорії походження людини.

      4. Економічні відносини в суспільстві.

      5. Процеси формування політичних партій.

      6. Ставлення населення до політичних партій.

      7. Соціальне життя людини, спільноти, суспільства.

Завдання 3

Які з поданих нижче тверджень відповідають дійсності? Аргументуйте свою відповідь.

    1. Соціальна спільність розглядається як основоположна категорія соціологічного аналізу.

    2. Первинною клітиною суспільства взагалі є людина. Розуміння людини як суб’єкта соціальних відносин і діяльності дозволяє вважати сукупність соціальних відносин її сутністю, тому від аналізу людини можна перейти до вивчення всього суспільства.

    3. Найважливішим, ключовим для соціології є поняття «соціального».

Завдання 4

Які з перелічених нижче чинників зумовлюють особливе місце соціології в системі суспільних наук? Які ще чинники також вказують на особливе місце соціології в цій системі?

      1. Перетворення соціології у філософську науку.

      2. Безпосередній зв'язок соціології з технічними та природничими науками.

      3. Методи соціального виміру, які розробляються соціологією і використовуються іншими суспільними науками.

      4. Наявність загальної соціологічної теорії (або теорії суспільства), що виступає як теорія і методологія решти суспільних і гуманітарних наук.

Завдання 5

Які з поданих нижче соціологічних теорій можна віднести до галузевих, а які до спеціально-соціологічних?

Соціологія медицини, соціологія натовпу; соціологія конфлікту; соціологія політики; соціологія культури; соціологія міста; соціологія молоді; економічна соціологія; соціологія праці.

Завдання 6

Напишіть есей на одну із запропонованих тем.

  1. Що мені дає вивчення соціології?

  2. Соціологія – це одна наука чи система наук?

  3. Соціологія як елемент духовної культури.

  4. Як я уявляю предмет соціології?

  5. Моє уявлення про «соціальне» як найважливішу соціологічну категорію.

Завдання 7

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

Ю.А. Левада.

Якщо виходити з об'єктів, на вивчення яких спрямована соціологія, то варто почати із суспільства як цілого, тому що людина, як і будь-яка соціальна група, соціальні організації та інститути, матеріальна й духовна культура – словом, усе, що існує в суспільстві, є продуктом його розвитку і має соціальну природу. Та й до природи люди ставляться, виходячи переважно зі своїх соціально-економічних, естетичних та інших потреб і інтересів. Навіть потреби людини в їжі або продовженні роду не відносяться до чисто природних. Це її біосоціальні за своїм змістом потреби. Вони мають біологічну основу, але виступають у соціальній формі й задовольняються соціальними засобами на основі розвитку матеріального виробництва і найчастіше в межах родини.

Левада Ю.А.. Лекции по социологии. – М., 1969.

Питання для роздумів

  1. Чому Ю. Левада пропонує виділити в ролі основного об’єкта соціології не людину, а суспільство?

  2. Яким чином Ви можете пояснити запропонований Ю. Левадою метод соціології, згідно з яким кожне соціальне явище розглядається як елемент суспільства?

Завдання 8

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

В. Ядов

Протягом півтора сторіччя у визначенні предмета соціології існують дві протилежні тенденції, джерела яких – у класичній філософській антиномії. Мова йде про те, що в соціології паралельно розвиваються дві теоретичні парадигми, що погано узгоджуються: макро- і мікросоціологічна.

«Макротеоретики» оперують поняттями суспільства, культури, соціальних інститутів, соціальних систем і структур, глобальних соціальних процесів. «Мікротеоретики» працюють із поняттями соціальної поведінки, акцентуючи увагу на її механізмах, включаючи міжособистісну взаємодію, мотивацію, стимули до групових дій.

Звідси два зовсім різних підходи до визначення соціології: один полягає у розгортанні її предмета як науки про цілісність суспільного організму, про соціальні організації й соціальну систему, інший розглядає як науку про масові соціальні процеси та масову поведінку. Було б помилково вважати перший теоретичним, а другий прикладним: вони реалізують обидві функції науки. При першому підході соціологія близька до демографічних, економічних і політичних наук, при другому – до соціальної психології.

Щоб підійти до визначення предмета соціології, треба знайти основне, ключове поняття. Що виступає такою ключовою категорією в нашій науці? Може поняття суспільства? Ні, це занадто висока абстракція, що сама є підсумком багатьох визначень, скоріше, кінцевим пунктом аналізу, а не вихідним його моментом. Соціальна система? Так, поняття соціальної системи виступає ключовою соціологічною категорією в багатьох макросоціологічних теоріях. Це поняття є основним у теорії структурно-функціонального аналізу.

Тим часом, форми соціальної організації є формами буття соціального суб'єкта – соціальних спільнот, і саме соціальна спільнота може розглядатися в ролі ключової, основної категорії соціологічного аналізу.

Соціальна спільнота – такий взаємозв'язок людських індивідів, який зумовлений спільністю їх інтересів завдяки подібності умов буття й діяльності людей, що становлять дану спільноту, їх матеріальної, виробничої та іншої діяльності, близькості їхніх поглядів, вірувань, суб'єктивних уявлень про цілі й засоби діяльності.

Поняття соціальної спільноти уявляється нам ключовим у визначенні предмета соціології, тому що містить якість саморуху. Це джерело зіткнення інтересів суб'єктів, класів, інших утворень.

Соціологія – це наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільнот, соціальних організацій і соціальних процесів як модусів їхнього існування, наука про соціальні відносини як механізми взаємозв'язку та взаємодії між різними соціальними спільнотами, між особистістю й спільнотами, наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки.

Як наука про соціальні спільноти соціологія досліджує масові соціальні процеси та поведінку, стани й форми соціальної взаємодії і соціальних взаємозв'язків, сукупну життєдіяльність людей, які утворюють соціальні спільноти.

Ядов В. Предмет социологии // Социологические исследования. – 1990. – № 2.

Питання для роздумів

  1. Визначте, чому протягом тривалого часу соціологи не можуть дати однозначного тлумачення поняття соціології?

  2. Яке поняття, на думку В. Ядова, має бути ключовою соціологічною категорією?

  3. Знайдіть у наведеному фрагменті визначення соціології як науки і порівняйте його з визначеннями інших авторів, прокоментуйте переваги і недоліки цих тверджень.

Завдання 9

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

Е. Гідденс

Соціологія – це вивчення соціального життя людини, груп людей і суспільств. Це надзвичайно цікава й захоплююча справа, оскільки йдеться про нашу власну поведінку як суспільних істот. Поле соціологічних досліджень надзвичайно широке – від аналізу випадкових зустрічей між окремими індивідами на вулиці і до вивчення глобальних соціальних процесів.

Соціологія показує, що треба мати набагато ширший погляд на те, чому ми є такі, які ми є, і чому ми поводимося так, а не інакше. Вона вчить нас, що те, що ми сприймаємо як природне й неминуче, добре або істинне, може й не бути таким, і що наші «нахили» формуються під потужним впливом історичних і суспільних сил.

Соціологічна уява вимагає від нас передусім уміння «усвідомлювати себе» поза звичним перебігом особистого повсякденного життя, щоб поглянути на нього по-новому. Уявіть собі таку просту дію: ви п'єте чашку кави. Що ми можемо сказати про таку начебто нецікаву, з соціологічної точки зору, дію? Надзвичайно багато. По-перше, ми зауважимо, що пити каву — це не просто тамувати спрагу. Пиття кави має символічну цінність, і є невід'ємним елементом нашої повсякденної суспільної діяльності. Часто ритуал, пов'язаний з питтям кави, має набагато більшу вагу, аніж сам акт споживання напою. Двоє людей, домовляючись про зустріч за кавою, мабуть, більше зацікавлені в тому, щоб зійтися й погомоніти, а не в тому, що збираються пити. Власне, в усіх відомих нам суспільствах споживання їжі та напоїв є нагодою для соціального спілкування і здійснення ритуалів. Ця тема взагалі багата на матеріал для соціологічного вивчення.

По-друге, кава – наркотик, який містить у собі кофеїн, що збуджує діяльність мозку. Проте тих, хто захоплюється кавою, більшість людей західної культури не сприймає як наркоманів. Подібно до алкоголю, кава вважається суспільно прийнятним наркотиком, тоді як марихуана – ні. Проте є суспільства, які терпимо ставляться до споживання марихуани чи навіть кокаїну, але не схвалюють споживання ані кави, ані алкогольних напоїв. Соціологи прагнуть з'ясувати причини таких контрастів.

По-третє, індивід, який випиває чашку кави, долучається до надзвичайно складної структури суспільних та економічних відносин, що пронизують увесь світ. Виробництво, транспортування і розподіл кави вимагають безперервного здійснення ділових операцій та укладання контрактів між людьми, що живуть за тисячі кілометрів від споживача кави. Вивчення таких глобальних трансакцій є важливим завданням соціології, оскільки багато аспектів нашого життя сьогодні визначаються впливами та комунікаціями, що діють у масштабах усього світу.

І, нарешті, кожен індивідуальний акт споживання кави зумовлюється тривалим процесом попереднього суспільного й економічного розвитку. Разом з багатьма іншими, нині звичними складовими компонентами західної дієти – такими як чай, банани, картопля та білий цукор – каву стали широко споживати лише з кінця дев'ятнадцятого століття. Хоча цей напій походить із Середнього Сходу, проте його масове споживання в Європі поширюється під час західної колоніальної експансії, що особливо активно здійснювалась півтора століття тому. Фактично вся кава, яку споживають у країнах Заходу сьогодні, завозиться з територій (Південної Америки та Африки), колонізованих європейцями. Отже, її аж ніяк не можна вважати природною складовою західної дієти.

Гідденс Е. Соціологія. – К., 1999.

Питання для роздумів

  1. Як Е. Гідденс визначає роль соціології у новітній інтелектуальній культурі?

  2. Що є, на думку Е. Гідденса, фундаментальним для соціологічного світогляду?

  3. Який зміст вкладає Е. Гідденс у поняття «соціальна уява» і як вона формується в процесі розвитку особистості?

Завдання 10

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

М. Вебер

Соціологія конструює типові поняття і встановлює загальні правила явищ і процесів. Цим вона відрізняється від історії, яка прагне дати каузальний аналіз і каузальне пояснення індивідуальних дій, інститутів і діячів, які мають культурну значимість. Для утворення своїх понять соціологія бере в ролі парадигми матеріал значною мірою (хоча і не виключно) з тих самих реальних компонентів поведінки, які є релевантними також з точки зору історії. Соціологія розробляє свої поняття і виявляє закономірності також і з тієї точки зору, чи допоможе це історичному каузальному аналізу важливих культурних явищ. В соціології, як і у будь-якій генералізуючій науці, своєрідність соціологічних абстракцій призводить до того, що її поняття в порівнянні з конкретною реальністю історії неминуче (відносно) позбавлені повноти змісту. Замість того соціологія дає більшу однозначність понять. Така однозначність досягається найвищою смисловою адекватністю, що є метою утворення соціологічних понять. Зазначена мета може бути з найбільшою повнотою реалізована в раціональних поняттях і узагальненнях. Однак соціологія намагається висловити в теоретичних, адекватних смислу поняттях також ірраціональні (містичні, пророцькі, духовні, емоційні) явища.

Як соціальну ми розуміємо таку дію, що орієнтована на іншого (інших). Соціальна дія може бути орієнтована на минулу, сучасну і очікувану в майбутньому поведінку інших. Вона може бути помстою за колишні образи, захистом від небезпеки в сучасному або майбутньому. «Інші» можуть бути окремими особами, знайомими або невизначеною множиною цілком незнайомих людей.

Вебер М. Основные социологические понятия // Избранные произведения. – М., 1990.

Питання для роздумів

  1. З'ясуйте, яку відмінність між соціологією і історією констатує М. Вебер?

  2. Яким чином М. Вебер визначає «соціальну дію»? Чому не кожна людська дія є соціальною?

  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Похожие:

Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconДержавний вищий навчальний заклад «національний гірничий університет»
Півняк Геннадій Григорович – співголова, ректор Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет», академік...
Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconДержавний вищий навчальний заклад «національний гірничий університет»
Півняк Геннадій Григорович – співголова, ректор Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет», академік...
Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconБудівельні матеріали бітуми дорожні, модифіковані полімерами технічні умови дсту б в 7-135: 2007 Київ Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
О. М. Марзєєва Академії медичних наук України (ігме амн україни); Національний транспортний університет (нту) Міністерства освіти...
Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «острозька академія» Загальні положення Національний університет «Острозька академія»
Національний університет «Острозька академія» за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводить Всеукраїнський...
Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області
Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconНтуу "кпі" /навчально-методичний посібник/ Київ-2007 Міністерство освіти І науки України Національний технічний університет України
Рекомендовано до видання науково – методичною комісією факультету фізичного виховання І спорту нтуу “кпі”
Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconДержавний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет"

Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconДержавний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет"

Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconДержавний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет"

Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет iconДержавний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов