Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. icon

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) "Про схвалення Концепції реформування податкової системи" (Офіційний вісник України, 2007 р.



НазваниеРозпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) "Про схвалення Концепції реформування податкової системи" (Офіційний вісник України, 2007 р.
страница1/3
Дата конвертации16.11.2012
Размер414.13 Kb.
ТипРозпорядження
скачать >>>
  1   2   3







КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 23 грудня 2009 р. N 1612-р Київ



Про схвалення Стратегії реформування податкової системи
( Текст взято з сайта BPУ - zakon.rada.gov.ua )

1. Схвалити Стратегію реформування податкової системи, що
додається.

2. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження
Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56
( 56-2007-р ) "Про схвалення Концепції реформування податкової
системи" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 13, ст. 481).
^ Текст документа підготовлено у Верховній Раді України

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 34
( ДЖEРEЛО тексту - zakon.rada.gov.ua

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 грудня 2009 р. N 1612-р

^ СТРАТЕГІЯ
реформування податкової системи
( Тeкcт взято з сайту ВPУ

Загальна частина

Ця Стратегія розроблена з урахуванням завдань, передбачених
Програмою діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу
світової фінансової-економічної кризи та поступальний розвиток".

Метою цієї Стратегії є проведення у період до 2018 року
податкової реформи, спрямованої на побудову сучасної
конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки,
інтегрованої в ЄС, забезпечення сталого економічного зростання на
інноваційно-інвестиційній основі, реалізація збалансованої
бюджетної та соціальної політики на середньострокову перспективу.

Досягнення зазначеної мети можливе лише за умови реалізації
виваженої державної податкової політики, що передбачає прийняття
Податкового кодексу України для забезпечення балансу інтересів
держави та платників податків.

Міжнародні аспекти проведення податкової реформи

Розвиток національних податкових систем європейських країн,
до яких належить Україна, відбувається під вирішальним впливом
таких зовнішніх факторів, як міжнародна податкова конкуренція і
європейська податкова гармонізація.

Пов'язане з розширенням ЄС загострення економічної
конкуренції наприкінці XX - початку XXI століть поставило
більшість європейських країн перед необхідністю реформування своїх
податкових систем, яке відбувається передусім у напрямі зниження
податкового навантаження на працю і капітал. З метою створення
сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій та
прискорення економічного зростання проведено поетапне зниження
ставок податку на прибуток корпорацій (підприємств), зокрема в
Польщі з 34 у 1999 році до 19 відсотків у 2004 році, Словаччині
відповідно з 40 до 19 відсотків, Чехії - з 35 до 28, Латвії - з 25
до 15, Литві - з 29 до 15 відсотків.

У ряді європейських країн запроваджено єдину ставку податку з
доходів фізичних осіб: у Литві, Латвії та Естонії відповідно 33,
25 і 26 відсотків, у Словаччині - 19 відсотків. У 2005-2006 роках
Естонія знизила ставку податку до 23 відсотків, Литва - до
27 відсотків. У решті країн - нових членів ЄС податок з доходів
фізичних осіб має прогресивний характер, однак у ході його
реформування ступінь податкової прогресії зменшувався внаслідок
зниження величини ставок та зменшення їх кількості, зокрема в
Угорщині, Польщі та Чехії.

Податкові реформи, що проводяться в розвинутих європейських
країнах, спрямовані на лібералізацію системи оподаткування з метою
запобігання відтоку капіталу і кваліфікованих спеціалістів. За їх
результатами максимальна ставка податку на прибуток корпорацій за
період з 2000 по 2006 рік знизилася в середньому в розвинутих
країнах - членах ЄС з 35,3 до 29,5 відсотка.

У більшості країн ЄС протягом 1996-2006 років ставки податку на додану вартість на відміну від податків з доходів були стабільними. В окремих країнах здійснювався їх перегляд як з метою підвищення (Кіпр, Словенія, Німеччина, Греція, Італія, Нідерланди, Португалія), так і з метою зниження (Чехія, Словаччина, Угорщина і Франція).

Відмова багатьох постсоціалістичних країн від реалізації
політики щодо зниження податкових ставок зумовлена
неконтрольованим зростанням дефіциту бюджетів та низьким висхідним
рівнем ставок основних податків і податкового навантаження на
економіку в цілому, що стало наслідком проведення ліберальних
податкових реформ за останні роки і робить не лише неможливим їх
подальше зниження, а змушує робити кроки у зворотному напрямі.
Такі кроки з 2006 року здійснює, зокрема, Литва, запровадивши
додатковий до податку на прибуток підприємств (з 2002 року
справляється за ставкою 15 відсотків) так званий соціальний
податок (його базою є оподатковуваний прибуток) із ставками
4 відсотки у 2006 році і 3 відсотки у 2007 році. Крім того, з 1 січня 2009 р. Уряд Литви прийняв рішення про підвищення ставки податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість до 20 відсотків.

Загострення економічної конкуренції серед країн - членів ЄС
призвело до поглиблення процесу уніфікації національних податкових
систем за складом, структурою, механізмом справляння основних
податків. Одним із факторів такої уніфікації є гармонізація
податкового законодавства країн - членів ЄС, яка найвищого рівня
розвитку сягнула стосовно податку на додану вартість і специфічних
акцизів, щодо яких розроблено зазначені у відповідних Директивах
Ради ЄС єдині правила справляння.

Згідно із статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво
між Україною та європейськими співтовариствами і їх
державами-членами ( 998_012 ) наша держава має зобов'язання
наблизити законодавство щодо непрямого оподаткування і
оподаткування прибутку підприємств до норм і стандартів
податкового права ЄС. За час дії Угоди ( 998_012 ) у сфері
непрямого оподаткування враховано основні вимоги базових
нормативних актів ЄС - Директиви Ради ЄС від 28 листопада 2006 р.
N 2006/112/ЄС ( 994_928 ) про спільну систему податку на додану
вартість та Директиви Ради ЄС від 25 лютого 1992 р. N 92/12/ЄС
( 994_361 ) про загальний режим для підакцизних товарів та
зберігання, переміщення і моніторинг таких товарів.

Водночас податкова система України створюється з урахуванням
норм європейського податкового законодавства, а також аспектів
податкової політики ГАТТ/СОТ, Організації економічного
співробітництва та розвитку, ООН.

Україною укладено міжнародні договори про уникнення
подвійного оподаткування практично з усіма країнами СНД, Європи,
багатьма країнами Азії, Північної та Південної Америки і кількома
країнами Африки, що є найбільшими торговельними та інвестиційними
партнерами України.

Починаючи з 1995 року для національної податкової системи
характерним є зниження податкового навантаження на платників
податків. У результаті вжиття необхідних заходів знижено ставку
податку на додану вартість з 28 до 20 відсотків та податку на
прибуток підприємств з 30 до 25 відсотків, запроваджено плоску
шкалу оподаткування доходів громадян за ставкою 15 відсотків.
Однак податкові ставки, за якими справляється акцизний збір і
податок з доходів фізичних осіб, на сьогодні в Україні значно
нижчі, ніж у країнах - членах ЄС. Ставка податку на прибуток
підприємств є нижчою, ніж у розвинутих країнах - членах ЄС, але
вищою, ніж у країнах - нових членах ЄС. Ставка податку на додану
вартість перевищує середній рівень розвинутих країн і країн -
нових членів ЄС.

Зниження законодавчо встановлених ставок за основними
податками не привело до відповідних змін рівня оподаткування
капіталу і споживання в Україні. Відбулося зниження лише
ефективної ставки податку на працю, тоді як ставки податків на
капітал і споживання зросли. У результаті зазначеного зростання
ефективна ставка податків на споживання в Україні встановилася
практично на рівні середнього показника у країнах - нових членах
ЄС. Ефективна ставка податку на працю є нижчою за її середній
рівень у зазначеній групі країн. Водночас рівень оподаткування
капіталу в Україні є значно вищим, ніж у країнах - нових членах ЄС.

Податкова система України має також інші особливості.

Частка валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється
через податкову систему (податковий коефіцієнт), зменшилася з
35,5 відсотка в 1998 році до 31,8 відсотка в 2004 році, тобто до
рівня, що нижчий не лише порівняно з розвинутими європейськими
країнами, а і з країнами - новими членами ЄС, середній рівень
податкового коефіцієнта в яких становив 33,1 відсотка. Протягом
2005-2008 років податковий коефіцієнт в Україні значно зріс - з
36,7 до 39,1 відсотка відповідно, наблизившись до середнього рівня
в розвинутих європейських країнах, і перевищив показник
у країнах - нових членах ЄС.

Протягом останніх десяти років у податковій системі України
відбулося кілька значних змін загального рівня оподаткування,
зокрема у 1999 році, коли податковий коефіцієнт за рік знизився на
4,4 відсоткового пункту, і в 2005 році, коли в результаті
посилення заходів щодо боротьби з корупцією та ухиленням від
оподаткування зазначений коефіцієнт зріс на 4,9 відсоткового
пункту. Водночас у європейських країнах розвиток системи
оподаткування, зокрема зміни фіскальної ефективності окремих
податків і загального рівня оподаткування, відбувався поступово.
Протягом 1995-2005 років лише в країнах - нових членах ЄС
спостерігалися значні коливання податкового коефіцієнта, однак
його річні коливання в зазначеній групі країн не перевищували
3-3,3 відсоткового пункту, а в розвинутих країнах були меншими.

У структурі податкової системи України протягом 1998-2003 років переважали прямі податки. За розрахунками, проведеними із застосуванням методологічних підходів Європейської комісії, лише з 2004 року частка непрямих податків у загальній сумі податків та у валовому внутрішньому продукті перевищила частку прямих, становивши щодо валового внутрішнього продукту в 2005 році 14,3 і 10 відсотків відповідно. У структурах податкових систем країн - нових членів ЄС переважають непрямі податки, зокрема в 2005 році у середньому їх частка у валовому внутрішньому продукті в 1,8 раза перевищила частку прямих податків. Така структура податкової системи вважається сприятливішою для економічного зростання, ніж податкова система, що значною мірою ґрунтується на прямих податках.

Перетворення податкової системи ряду європейських країн
відбувається у напрямі перенесення податкового навантаження з
мобільних факторів виробництва, передусім праці, на природні
ресурси. Відповідні податкові реформи, в ході яких відбувається
узгоджена різновекторна зміна ставок екологічних податків і
внесків до соціальних фондів, проведені у Данії, Італії,
Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Великобританії, Фінляндії,
Швеції та Швейцарії. Згідно з Директивою про реструктуризацію
Концепції ЄС з питань оподаткування енергоносіїв та
електроенергії, втрати бюджету від зниження рівня оподаткування
праці та капіталу повинні компенсуватися шляхом підвищення
податкового навантаження на природні ресурси. У результаті
зниження податкового навантаження на капітал у країнах - нових
членах ЄС підвищується податкове навантаження на природні ресурси,
про що свідчить збільшення протягом 1995-2006 років частки
відповідних податків у валовому внутрішньому продукті у середньому
з 2,1 до 2,7 відсотка. В Україні при значних запасах природних
ресурсів розвиток екоресурсних платежів незначний, зокрема їх
частка у валовому внутрішньому продукті в 2006-2007 роках
становила лише 1,9 відсотка, а в 2008 році зросла до 2 відсотків.

Цілісність податкової системи України порушується внаслідок
співіснування в ній стандартної та спрощеної підсистем
оподаткування. У країнах - членах ЄС замість спрощеної системи
оподаткування суб'єктів малого підприємництва використовуються
такі форми державної підтримки зазначеного типу підприємств, як
звільнення деяких видів підприємств від необхідності ведення
звітності про результати провадження господарської діяльності та
запровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку і
звітності, а також спеціальних режимів обкладення податком на
додану вартість для деяких типів підприємств, передусім
фермерських господарств і сільськогосподарських кооперативів.

^ Внутрішні причини реформування податкової системи



На даний час питання оподаткування регулюються, крім
спеціальних законів, іншими нормативно-правовими актами. Разом з
тим існує значна кількість норм так званої непрямої дії, що також
ускладнює застосування норм податкового законодавства.

Безсистемність податкового законодавства, значна кількість і
частота внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів
істотно ускладнює роботу контролюючих органів із забезпечення
виконання платниками податків податкових зобов'язань та негативно
позначається на діяльності суб'єктів підприємництва, а також
знижує привабливість національної економіки для іноземних
інвесторів, зокрема внаслідок обмежених можливостей щодо
формування їх власної політики на середньо- та довгостроковий
період. У зв'язку з цим економічні ризики залишаються досить високими.

Унаслідок відсутності єдиної термінології у податковому
законодавстві застосовуються терміни, що значно збільшують ризик
виникнення конфліктів між платниками податків та контролюючими
органами.

Окремим проблемним питанням є неузгодженість податкового та
галузевого законодавства, про що свідчить надання чисельних
податкових пільг (преференцій) без імплементації у відповідні
закони з питань оподаткування.

Недостатньо обґрунтоване зниження ставок податку на додану
вартість і податку на прибуток підприємств без відповідної
компенсації втрат бюджету за рахунок коштів, що надійшли до
бюджету від сплати податків, пов'язаних з вилученням надприбутків
від видобутку та використання природних ресурсів, та акцизних
зборів, значною мірою спричиняє напруження під час формування
дохідної частини бюджету. Так, підходи до справляння платежів за
спеціальне використання природних ресурсів застаріли, що зумовлює
зменшення з 2000 року їх частки в доходах зведеного бюджету, а
також у вартості товарної продукції (близько 1 відсотка),
нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу.
Внаслідок безсистемного, без достатнього наукового обґрунтування
перегляду нормативів платежів порушуються економічно доцільні
співвідношення між такими нормативами.

Фіскальна ефективність податку з доходів фізичних осіб за
п'ять років після запровадження становила 4,8 відсотка валового
внутрішнього продукту в 2008 році (2003 році - 5 відсотків). Це
свідчить про відсутність істотного прогресу в досягненні цілей
реформування податку - розширенні його бази шляхом виведення
доходів з "тіні".

Незважаючи на зростання фіскальної ефективності податку на
додану вартість протягом 2004-2008 років з 4,9 до 9,7 відсотка
валового внутрішнього продукту, співвідношення сум такого податку
з вироблених в Україні ("внутрішній" податок на додану вартість)
та ввезених у країну товарів ("зовнішній" податок на додану
вартість) погіршилося, зокрема в 2004 році "зовнішній" податок на
додану вартість перевищував "внутрішній" у 2,5, а в 2008 році - у
7,6 раза, тобто 88 відсотків надходжень податку отримано за
рахунок імпорту. Така ситуація склалася внаслідок погіршення стану
торгового балансу, недоліків у адмініструванні податку на додану
вартість та збільшення кількості ухилень від сплати податку і
пред'явлення незаконних вимог щодо його відшкодування.

Наявність економічно необґрунтованих розбіжностей у підходах
до визначення та оцінки доходів і витрат для встановлення об'єкта
оподаткування податком на прибуток підприємств та
нормативно-правовою базою бухгалтерського обліку в частині
розрахунку фінансового результату сприяє створенню умов для
порушення принципу платоспроможності, що проявляється у
невідповідності сум податкових платежів підприємств реальному
результату їх господарської діяльності. Внаслідок зазначеного у
фінансово збиткових підприємств можуть виникати як податкові
зобов'язання, що уповільнює виведення економіки із стану рецесії,
так і різна спрямованість динаміки фіскальної ефективності податку
на прибуток таких підприємств та їх фінансового результату.
Зокрема, в 2007 році частка податку на прибуток у валовому
внутрішньому продукті порівняно з попереднім роком не змінилася,
незважаючи на збільшення на 65,4 відсотка фінансового результату
від провадження звичайної діяльності до оподаткування підприємств, що отримали прибуток, а в 2008 році - частка податку на прибуток збільшилася, при цьому фінансовий результат зменшився на 23 відсотки.

Установлення нижчих ставок акцизного збору, ніж у
європейських країнах та сусідніх країнах, не сприяє обмеженню
споживання населенням алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

До системи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів)
включені неефективні податки і збори (обов'язкові платежі),
витрати на адміністрування яких перевищують суму їх надходжень до
місцевих бюджетів. Так, надходження від зборів за видачу ордера на
квартиру, з власників собак, за участь у бігах на іподромі, за
виграш на бігах на іподромі, за право проведення кіно- і
телезйомок, за проведення місцевого аукціону, конкурсного
розпродажу і лотерей, збору з осіб, які беруть участь у грі на
тоталізаторі на іподромі, в 2008 році становили 0,8 млн. гривень
при податкових надходженнях до місцевих бюджетів без урахування
міжбюджетних трансфертів обсягом 59281,4 млн. гривень. Питома вага
таких податків у загальній сумі надходжень від місцевих податків і
зборів (обов'язкових платежів) становить 0,1 відсотка, в доходах місцевих бюджетів від податкових надходжень - 0,001 відсотка. У цілому кошти від сплати місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) забезпечують лише 0,6 відсотка надходжень до місцевих бюджетів.

Проблемою місцевих бюджетів є також недостатнє фінансове
забезпечення і їх істотна залежність від субвенцій, дотацій та
інших трансфертів з державного бюджету.

Недосконалість механізму оподаткування суб'єктів малого
підприємництва за спрощеною системою є причиною:

створення несприятливих умов для розвитку ринкової
конкуренції у підприємницькому середовищі з перенесенням
податкового навантаження на суб'єктів господарювання, які
використовують загальну систему оподаткування, та фізичних осіб -
споживачів товарів і послуг;

незаінтересованості суб'єктів малого підприємництва у зміні свого статусу, внаслідок чого уповільнюються їх розвиток, зростання обсягів діяльності, що призводить до дроблення середніх підприємств;

створення умов для застосування схем уникнення оподаткування внаслідок нечіткого законодавчого врегулювання спрощеної системи
оподаткування;

використання суб'єктів малого підприємництва - платників єдиного податку під час формування схем мінімізації податкових зобов'язань підприємств, які застосовують загальну систему оподаткування.

Зазначені недоліки та наявність системних прорахунків у процесі адміністрування податків призвели до виникнення таких проблем, як:

зневажливе ставлення з боку платників податків до
конституційного обов'язку щодо сплати податків;

низький рівень податкової культури;

широке застосування схем мінімізації податкових зобов'язань
та ухилення від сплати податків;

значна бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість;

наявність значної кількості податкових пільг (преференцій),
що порушують нейтральність податкової системи, знижують
ефективність сплати основних податків.

Таким чином, існуюча податкова система недостатньо ефективна,
не забезпечує на належному рівні становлення конкурентного
середовища та економічне зростання.

^ Основні напрями реформування податкової системи



Відповідно до статті 1 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
Україна є соціальна, правова держава, податкова система якої
повинна відповідати рівню фінансування суспільних благ та
перерозподілу валового внутрішнього продукту через податкову та
бюджетну систему, що забезпечує формування фінансових ресурсів,
необхідних для виконання конституційно закріплених функцій держави
та додержання конституційних прав громадян на достатньому
життєвому рівні.

Реформування податкової системи здійснюватиметься одночасно з
упорядкуванням та оптимізацією системи державних видатків,
поетапно, системно, прозоро та науково обґрунтовано шляхом
прийняття відповідних нормативно-правових актів, базовим з яких
буде Податковий кодекс України.

Характеристика реформованої податкової системи

Реформування податкової системи здіснюватиметься шляхом:

забезпечення принципу нейтральності податків;

зміщення акцентів з прямих податків на непрямі, зокрема
перенесення податкового навантаження з праці і капіталу на
споживання, ресурсні та екологічні платежі;

вирівнювання умов прямого оподаткування доходів (прибутку)
юридичних осіб та особливо великих доходів фізичних осіб з метою
поступового наближення ставки податку на прибуток підприємств до
ставки податку з доходів фізичних осіб;

розширення повноважень органів місцевого самоврядування у
сфері стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності шляхом
установлення ними ставок місцевих податків і зборів (обов'язкових
платежів);

оптимізації міжбюджетних відносин, посилення фінансового
самозабезпечення органів місцевого самоврядування;

усунення подвійного оподаткування доходів;

скорочення податкових пільг (преференцій) юридичним особам та
надання пільг фізичним особам виключно з урахуванням рівня їх
річного доходу незалежно від професійної або галузевої ознаки;

створення рівних умов господарювання для суб'єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності;

забезпечення економічної ефективності, фіскальної
достатності, соціальної справедливості та рівності усіх перед
законом, запобігання будь-яким проявам податкової дискримінації;

забезпечення уніфікації та спрощення звітності, зокрема
зменшення обсягу та періодичності її подання;

забезпечення адміністративної простоти, економічності і
стабільності системи оподаткування;

гармонійного поєднання інтересів держави та платників податків;

регулювання податкових правовідносин з урахуванням:

- забезпечення гарантованих Конституцією України
( 254к/96-ВР ) прав і свобод громадянина - неприпустимість
установлення податків, а також вчинення податковими
адміністраторами дій, що перешкоджають реалізації конституційних
прав і свобод громадян;

- розв'язання конфлікту інтересів учасників податкових
правовідносин, що виникає внаслідок неоднозначного трактування
прав і обов'язків платників податків або податкових адміністраторів, на засадах пріоритету інтересів платників податків;

- неприпустимості вирішення податковими адміністраторами
питань на свій розсуд, крім передбачених податковим законодавством
випадків (реформування системи податкових роз'яснень);

- застосування до платника податку принципу презумпції
невинуватості в поєднанні з гнучкою системою впливу на порушників
податкового законодавства;

- дотримання балансу прав і обов'язків усіх учасників
податкових правовідносин та підвищення рівня їх відповідальності;

- розмежування повноважень органів державної влади у сфері
податкового адміністрування.

Створення моделі податкової системи, що відповідає наведеним
умовам, дасть змогу забезпечити збалансованість бюджету в умовах
проведення податкової реформи із зниженням податкового
навантаження без втрат бюджетних надходжень.

Основними напрямами реформування податкової системи є:

удосконалення інституційного середовища оподаткування,
сприятливого для активізації підприємницької діяльності та
забезпечення рівності усіх платників податків перед законом;

формування відповідального ставлення платників податків до
виконання податкових зобов'язань;

усунення неточностей в алгоритмах визначення бази оподаткування;

підвищення ступеня цілісності та нейтральності податкової
системи та мінімізація податкових пільг (преференцій);

уніфікація норм податкового законодавства;

упровадження механізму донарахувань податкових зобов'язань за
непрямими методами;

спрощення податкової системи шляхом скорочення кількості
податків і зборів (обов'язкових платежів);

поетапне зниження рівня податкового навантаження на
національну економіку в умовах забезпечення збалансованості
бюджетної системи;

підвищення фіскальної ефективності податків шляхом розширення
податкової бази, удосконалення системи адміністрування, передусім
у частині усунення корупційних схем і суб'єктивізму під час
адміністрування податку на додану вартість та декриміналізації
процесів бюджетного відшкодування такого податку, зменшення
масштабів ухилення від сплати податків;

підвищення регулюючого потенціалу податкової системи шляхом:

- забезпечення спрямованості інструменту податкового
регулювання на створення та підтримку національних конкурентних
переваг;

- запровадження системи оподаткування європейського зразка з
метою зниження рівня споживання алкогольних напоїв і тютюнових
виробів;

зміцнення конкурентних позицій вітчизняних підприємств шляхом
зниження податкового навантаження, що впливає на збільшення
собівартості товару або послуги;

створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних
інвестицій, активізації інвестиційної діяльності з одночасним
розробленням і застосуванням інструменту податкового регулювання
для стимулювання економічної діяльності;

установлення чітких правил взаємовідносин органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування і платників податків,
здійснення дієвого контролю за дотриманням таких правил;

удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників
податків шляхом створення ефективної системи розв'язання спорів з
податкових питань під час проведення процедури адміністративного
оскарження, а також у судовому порядку;

гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного,
зовнішньоекономічного та цивільного законодавства;

приведення функцій і структури органів державної податкової
служби у відповідність із світовими вимогами і стандартами шляхом:

- підвищення рівня інформаційного забезпечення та
автоматизації органів державної податкової служби;

- створення системи інформаційної взаємодії між Мінфіном,
ДПА, Держмитслужбою, Державним казначейством, іншими органами
виконавчої влади, а також органами, які здійснюють державне
регулювання із застосуванням дозвільної та ліцензійної системи;

- упорядкування правил і вдосконалення процедури проведення
податкових перевірок, їх планування та аналітичне супроводження;

забезпечення дотримання принципу рівності, недопущення
будь-яких проявів дискримінації платників податків, істотне
підвищення ефективності роз'яснень з питань оподаткування з метою
запобігання неоднозначному застосуванню податкового законодавства
шляхом надання зазначеними органами необхідних консультацій, а
Мінфіном як органом, що відповідає за реалізацію податкової
політики держави, - податкових роз'яснень;

розроблення єдиних правил здійснення контролю за нарахуванням
та сплатою податків і зборів, (обов'язкових платежів);

формування закритого (остаточного) переліку прав контролюючих
органів, обов'язків і відповідальності платників податків та
контролюючих органів з метою запобігання розширенню функцій і прав
однієї сторони та обмеженню таких функцій і прав іншої;

заміна кримінальної відповідальності за незначні порушення
податкового законодавства адміністративною з компенсацією
заподіяної шкоди та сплатою адміністративних штрафів після
визначення критеріїв правопорушення;

внесення змін до податкового законодавства з метою зміцнення
фінансових основ місцевого самоврядування;

гармонізація національного податкового законодавства із
законодавством ЄС з урахуванням перспективи поглиблення
економічної інтеграції з ЄС;

забезпечення стабільності та передбачуваності податкової
системи.

Деякі аспекти податкової реформи щодо окремих податків і зборів (обов'язкових платежів)

  1   2   3



Похожие:

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconРозпорядження від 30 липня 2008 р. №1052-р Київ Про затвердження плану дій з реалізації Концепції реформування системи соціальних послуг на період до 2012 року
Затвердити план дій з реалізації Концепції реформування системи соціальних послуг на період до 2012 року, схваленої розпорядженням...
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconКабінет міністрів україни п о с т а н о в а від 2 квітня 2009 р. N 298 Київ
Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, використовуються відповідно до Порядку, затвердженого постановою...
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconПостанова від 31 жовтня 2011 р. №1124 Київ Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. №978 І від 8 серпня 2007 р. №1019
Офіційний вісник України, 2001 р., №32, ст. 1491) і від 8 серпня 2007 р. №1019 “Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг”...
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconПостанова від 23 травня 2011 р. №551 Київ Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. №1396 Кабінет Міністрів України постановляє
Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. №1396 “Про ліцензування певних видів господарської діяльності...
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconРозпорядження від 18 квітня 2006 р. N 208-р Київ Про схвалення Концепції реформування та розвитку лісового господарства Схвалити Концепцію реформування та розвитку лісового господарства, що додається
Концепції реформування та розвитку лісового господарства, стосовно внесення змін до Державної програми "Ліси України" на 2002-2015...
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconРозпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1035-р «Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства»,
Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1035-р «Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку...
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconПоложення про Міністерство економіки України Кабінет Міністрів України постановляє
Внести до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р....
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconПро затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки сільськогосподарської дорадчої служби Кабінет Міністрів України постановляє
Державна підтримка сільськогосподарської дорадчої служби, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів...
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconАналітичні матеріали успп до Концепції реформування податкової системи України
Міністерства фінансів України спільно з Державною податковою службою України на тему: «Зміни податкової системи України». Метою засідання...
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 ( 56-2007-р ) \"Про схвалення Концепції реформування податкової системи\" (Офіційний вісник України, 2007 р. iconПостанова від 10 серпня 2011 р. N 865
Внести до Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов