Закон україни про господарські товариства icon

Закон україни про господарські товариства



НазваниеЗакон україни про господарські товариства
страница3/4
Дата конвертации09.11.2012
Размер0.51 Mb.
ТипЗакон
скачать >>>
1   2   3   4
Глава 2. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ


Стаття 50. Поняття товариства з обмеженою відповідальністю


Товариством з обмеженою відповідальністю визнається

товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір

яких визначається установчими документами.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх

вкладів.

У випадках, передбачених установчими документами, учасники,

які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями

товариства також у межах невнесеної частини вкладу.


Стаття 51. Особливості змісту установчих документів

товариства з обмеженою відповідальністю


Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю,

крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні

містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір,

склад та порядок внесення ними вкладів.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески

учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді,

вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не

передбачено установчими документами.


Стаття 52. Статутний фонд товариства з обмеженою

відповідальністю


У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється

статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми,

еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із

ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення

товариства з обмеженою відповідальністю. ( Частина перша статті

52 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3709-12 від

16.12.93, N 622-XIV ( 622-14 ) від 05.05.99 )

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю

кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше

30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до

статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими

банківською установою. ( Частина друга статті 52 в редакції Закону

N 1987-III ( 1987-14 ) від 21.09.2000 )

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше

року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього

зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено

установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків

річних з недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який

повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.


Стаття 53. Відступлення частки (її частини) у статутному

фонді товариства з обмеженою відповідальністю


Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за

згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному

чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не

передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники

товариства користуються переважним правом придбання частки (її

частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у

статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними

розмірі.

Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки

після повного внесення вкладу учасником, який її відступає.

При передачі частки (її частини) третій особі відбувається

одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали

учаснику, який відступив її повністю або частково.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після

повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством.

У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим учасникам або

третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього

періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення

кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки,

придбаної товариством.


Стаття 54. Оплата вартості майна при виході учасника з

товариства з обмеженою відповідальністю

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю

йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна

його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після

затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в

строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою

товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в

натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка

прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його

виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в

користування, повертається в натуральній формі без винагороди.


Стаття 55. Правонаступники (спадкоємці) учасника товариства

з обмеженою відповідальністю


При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у

зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства,

правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до

цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до

товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у

прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у

грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала

реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю),

вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації

(смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду

товариства підлягає зменшенню.


Стаття 56. Строк набрання чинності рішенням про зменшення

статутного фонду товариства з обмеженою

відповідальністю


Рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення

його статутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці

після державної реєстрації і публікації про це у встановленому

порядку.


Стаття 57. Звернення стягнення на частку учасника у

товаристві з обмеженою відповідальністю


Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з

обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не

допускається.

При недостатності майна учасника для покриття його боргів

кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника у

порядку, передбаченому статтею 55 цього Закону.


Стаття 58. Вищий орган товариства з обмеженою

відповідальністю


Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори

учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених

ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або

призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час

замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це

інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі

передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або

представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх

часток у статутному фонді.

Збори учасників товариства обирають голову товариства.


Стаття 59. Компетенція зборів учасників товариства з

обмеженою відповідальністю


До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю

крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г-ж", "и-ї" статті 41

цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками

додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки

учасника;

в) виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього

Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з

товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього

проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як

50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

( Частина друга статті 59 в редакції Закону N 3095-III ( 3095-14 )

від 07.03.2002 )

З решти питань рішення приймається простою більшістю

голосів.


Стаття 60. Порядок прийняття рішень зборами учасників

товариства з обмеженою відповідальністю


Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні

учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш

як 60 відсотками голосів. ( Частина перша статті 60 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 3095-III ( 3095-14 ) від

07.03.2002 )

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени

виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники

зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням

кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік

підписується головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю

вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що

воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку

зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або

затвердженими товариством правилами процедури, допускається

прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення

або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у

письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10

днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника

голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про

прийняте рішення. ( Частина четверта статті 60 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 3095-III ( 3095-14 ) від

07.03.2002 )

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга

протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства.

На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги

протоколів.


Стаття 61. Періодичність скликання зборів учасників

товариства з обмеженою відповідальністю.

Позачергові збори


Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю

скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено

установчими документами.

Позачергові збори учасників скликаються головою товариства

при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі

неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому

випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому,

зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного

фонду.

Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу

виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20

відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових

зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що

стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова

товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі

скликати збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники

повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і

місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно

бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання

на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не

пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до

скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути

надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до

порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку

денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх

учасників, присутніх на зборах.


Стаття 62. Виконавчий орган товариства з обмеженою

відповідальністю


У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється

виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий

(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами

виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками

товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності

товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції

зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести

рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до

компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує

виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати

рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах,

встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії

від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути

наділені цим правом.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно

головою зборів учасників товариства.


Стаття 63. Контроль за діяльністю дирекції (директора)

товариства з обмеженою відповідальністю


Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з

обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що

утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості,

передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени

дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства

проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної

ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія

вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх

необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та

особистих пояснень.

Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею

перевірок вищому органу товариства.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та

балансах. Без висновку ревізійної комісії збори учасників

товариства не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання

позачергових зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим

інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами

товариства.


Стаття 64. Виключення з товариства з обмеженою

відповідальністю


Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який

систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки,

або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може

бути виключено з товариства на основі рішення, за яке

проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50

відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При

цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

( Частина перша статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3095-III ( 3095-14 ) від 07.03.2002 )

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків,

передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.


Глава 3. ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ


Стаття 65. Поняття товариства з додатковою відповідальністю


Товариством з додатковою відповідальністю визнається

товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених

установчими документами розмірів. Учасники такого товариства

відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду,

а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в

однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного

учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в

установчих документах.

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються

норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливостей,

передбачених даною статтею.


^ Глава 4. ПОВНЕ ТОВАРИСТВО


Стаття 66. Поняття повного товариства


Повним визнається таке товариство, всі учасники якого

займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну

відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.


Стаття 67. Зміст установчого договору про повне товариство


Установчий договір про повне товариство, крім умов,

передбачених статтями 4 і 66 цього Закону, повинен визначати

розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок

внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.


Стаття 68. Ведення справ повного товариства


Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною

згодою всіх учасників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма

учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені

товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників

визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою

учасників товариства.

Якщо в установчому договорі визначаються декілька учасників,

які наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то

передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства

самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі

учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.

Учасники, яким було доручено ведення справ повного

товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу

повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах

товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства

припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого

товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи

скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи

повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою

учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати

витрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство

зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю

понесені товариством витрати.


Стаття 69. Відступлення частки (її частини) учасника

повного товариства


Передача учасником повного товариства своєї частки (її

частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може

бути здійснена лише за згодою всіх учасників.

З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється

одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали

учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину

своєї частки.

При реорганізації юридичної особи, учасника повного

товариства, або смерті громадянина, учасника повного товариства,

правонаступник (спадкоємець) має переважне право вступу до

товариства за згодою решти учасників.

Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги

учасника, що виникли за час діяльності товариства, перед повним

товариством, а також за борги товариства перед третіми особами.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до

повного товариства або відмови товариства у прийнятті

правонаступника (спадкоємця) йому виплачують вартість частки, що

належить реорганізованій юридичній особі (спадкоємцю), розмір якої

визначається на день реорганізації (смерті) учасника. В цих

випадках відповідно зменшується розмір майна товариства, вказаний

в установчому договорі.


Стаття 70. Про заборону учасникам повного товариства

конкурувати з повним товариством


Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в

своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності

товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім

акціонерних товариств), які мають однорідну з повним товариством

мету діяльності.

У разі порушення правил, встановлених цією статтею, учасники

повного товариства зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні

товариству цими діями.


Стаття 71. Вихід учасника з повного товариства


Учасник повного товариства, що було створено на невизначений

строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це

не пізніш як за 3 місяці.

Вихід із товариства, що було створено на визначений строк,

допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що

попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців.

Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство

зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску

відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу

учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто

повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина

прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане

учасникам товариства тільки для користування, повертається в

натуральній формі без винагороди.


Стаття 72. Виключення учасника з повного товариства


Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи

неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями

досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства в

порядку, передбаченому установчими документами.

Виключення учасника з повного товариства призводить до

наслідків, передбачених статтею 71 цього Закону.


Стаття 73. Звернення стягнення на частку учасника в повному

товаристві


Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві

за його власними зобов'язаннями не допускається. При

недостатності майна учасника для покриття боргів за

зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку

ліквідації товариства або виділення частки учасника-боржника.

Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити

частку учасника-боржника в грошовій або натуральній формі

відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника

з товариства.


Стаття 74. Відповідальність учасників за борги повного

товариства


Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного

майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у

недостатній частині несуть солідарну відповідальність його

учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства

України може бути звернено стягнення. Учасник товариства

відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони

після чи до його вступу до товариства.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі

звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти

учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй

частці у майні товариства.


1   2   3   4



Похожие:

Закон україни про господарські товариства iconЗакон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Закон України „Про Кабінет Міністрів України", Кримінальний кодекс України, Закон України „Про господарські товариства",
Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної...
Закон україни про господарські товариства iconЗакон україни про господарські товариства Закон введено в дію з 1 жовтня 1991 року Постановою Верховної Ради України
З 1 травня 2011 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 17 вересня 2008 року n 514-vi
Закон україни про господарські товариства iconЗакон україни про господарські товариства Закон введено в дію з 1 жовтня 1991 року Постановою Верховної Ради України від 19 вересня 1991 року n 1577-xii
З 1 травня 2011 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 17 вересня 2008 року n 514-vi
Закон україни про господарські товариства iconРоз'яснення
України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" роз'яснює питання порядку застосування окремих положень Закону...
Закон україни про господарські товариства iconРішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №
Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законів України «Про господарські товариства»,...
Закон україни про господарські товариства iconЗ а к о н у к р а ї н и про господарські товариства

Закон україни про господарські товариства iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо порядку використання прибутку акціонерного товариства)
Внести до Закону України «Про акціонерні товариства» (Відомості Верховної Ради України, 2008, №50-51, ст. 384) такі зміни
Закон україни про господарські товариства iconЗакон «Про акціонерні товариства» (далі Закон про ат)
Аналіз змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств
Закон україни про господарські товариства iconЗакон україни про господарські об'єднання

Закон україни про господарські товариства iconРішення 2010 м. Київ № Про затвердження Змін до Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому
Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про акціонерні товариства», «Про господарські...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов