Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» icon

Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини»



НазваниеНемирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини»
Дата конвертации08.01.2013
Размер269.55 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Немирівська районна державна адміністрація

Відділ освіти

Районний методичний кабінет











Немирів

2012-2013 навчальний рік


Інформаційно-методичний бюлетень

«Освіта Немирівщини», №1, вересень 2012 р.


Відповідальний за випуск:

Шевчук І.В.


Редакційна колегія:

Собченко Т.В., Шевчук І.В.,

Поліщук Т.М., Хоменко Л.Д.,


^ Комп’ютерна верстка та набір:

Політаєва Г.О.


Нормативно-правове забезпечення та методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, фахівцям психолого-медико-педагогічних консультацій, педагогам, що впроваджують інтегровану та інклюзивну форму навчання дітей з психофізичними вадами в умовах ЗОШ; практичним психологам та учителям-логопедам НЗ, батькам дітей з ООП.


Тираж 20 примірників


^ Діти з особливими потребами у школах


Ідея навчання дітей з особливими потребами у звичайній школі заснована на концепції інтеграції, розуміння того, що їх не треба відділяти від ровесників, поміщати в умови тривалої ізоляції. Спільне навчання батьки і спеціалісти сприймають по-різному: як педагогічну проблему, організаційне питання, проблему моральних, громадянських прав.

Фактором соціалізації є школа. У нашому суспільстві довго домінувала установка на виховання і навчання дітей з особливими потребами в рамках державної системи спеціальних шкіл і закладів інтернатного типу. Це, на думку спеціалістів, призвело до створення кризової ситуації, для якої характерні:

  • соціальне «маркування» (стигматизація) — як дитини з дефектом;

  • штучна ізоляція в особливому соціумі, яка найчастіше не сприяє подальшій адаптації в суспільстві;

  • майже повне виключення сім'ї з процесу виховання і навчання дитини з особливими потребами;

  • жорсткість і безваріантність форм отримання освіти у системі спеціальних закладів.

Нині ситуація дещо покращилася, проте слід зазначити, що окреме навчання дітей з особливими потребами і здорових у поточному вигляді має негативні наслідки як для перших, так і для других. У здорових малят, котрі не мають достатніх контактів із дітьми з особливими потребами, формуються психологічні бар'єри, негативні установки, які потім зберігаються і в старшому віці. У 14—16 років бар'єр, що роз'єднує підлітка-інваліда та його здорового однолітка, практично нездоланний, а в 7—12 років він майже непомітний і може бути легко знятий.

Переваги для дітей. Освітні програми дають змогу малятам із вадами взаємодіяти зі звичайними дітьми, спостерігати за ними, наслідувати їх. Інакше кажучи, учні з особливими потребами можуть отримувати такий же соціальний досвід, як і їхні здорові товариші. Перебування у класі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідні її віку комунікативні та соціальні навички.

Досвід успішного перебування у спільному середовищі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя. Діти з особливими потребами можуть брати участь у різноманітних громадських програмах, які допомагають їм опанувати вміння, необхідні для успішного самостійного життя у суспільстві.

Переваги для родин. Коли маля з вадами починає відвідувати інклюзивний клас у звичайній школі, батьки бачать, що їхня дитина вже не така ізольована від навколишнього світу, і відчувають полегшення. Поступово життя таких родин стає наближеним до життя більшості звичайних сімей.

Переваги для вчителів. Спільне навчання звичайних малят і дітей із вадами допомагає вчителям краще усвідомити ефективність різних педагогічних підходів, дізнатися про сильні риси та специфічні потреби дитини.

Переваги для суспільства. Діти з особливими потребами, залучені до звичайного життя, стають повноцінними членами соціуму і часто вже не лише не потребують підтримки громади, а й, навпаки, роблять свій внесок у загальну справу.

^ Законодавчі та нормативно-правові акти, на основних засадах яких ґрунтується запровадження інклюзивної освіти:


  • Загальна декларацією прав людини оголошеною ООН 10 грудня 1948 р.;

  • Декларація прав дитини. 1959 р.;

  • Декларація про права інвалідів проголошена ООН 9 грудня 1975 року;

  • Конвенція ООН про права дитини;

  • Всесвітня декларація «Освіта для всіх»-1990 р.;

  • Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів, прийняті резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї від 20 грудня 1993 року;

  • Саламанська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у галузі освіти осіб з особливими потребами (Саламанка - Іспанія) 7-10 червня 1994 року;

  • Програма дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами -1994р.;

  • Дакарська Декларація - 2000 р.;

  • Конвенція ООН про права інвалідів 2006 р. ст.24 (ратифікована Україною 16.12.09);

  • Резолюція 48 сесії ЮНЕСКО «Інклюзивна освіта: шлях у майбутнє»;


Законодавчого визнання права на здобуття освіти громадянами України, в тому числі і дітей з особливими освітніми потребами, набуло у:

    • Конституції України;

    • Законі України «Про освіту»;

    • Законі України «Про загальну середню освіту»;

    • Законі України «Про дошкільну освіту»;

    • Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України»;

    • Законі України «Про охорону дитинства»;

    • Законі України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»;

    • Державній національній програмі «Освіта» (Україна 21 століття);

    • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1482-р. «Про затвердження плану заходів .щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року».




  • наказ МОН України від 11.09.2009 р. 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки»;

  • наказ МОН України від 20.01.2010 року «Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 року № 1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної, середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»;

  • наказ МОН України від 01.10.2010 р. № 912 «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання».



Якими діти народжуються, це ні від кого не залежить,

але щоб вони шляхом правильного виховання

зробилися хорошими - це в нашій владі.


Плутарх


Інклюзивне навчання - це включення дітей з особливими потребами в звичайний клас загальноосвітньої школи, (пристосування навчального закладу до дитини).


Інтегроване навчання (залучення) - це створення спеціальних класів, груп для дітей з особливими потребами при ЗНЗ (пристосування дитини до навчального закладу).


Індивідуальна форма навчання - передбачає діяльність учнів, спрямовану на виконання загальних для всього класу завдань без контакту з іншими школярами, але в єдиному для всіх темпі.


Термін «особа з вадами» вживається до дітей, яким установлено відповідний медичний діагноз і в яких:

  • спостерігаються фізичні або розумові порушення, що суттєво обмежують їхню життєдіяльність (наприклад, порушення зору, слуху, мови, опорно-рухового апарату, самообслуговування, здатність до навчання, роботи тощо);

  • були такі порушення в минулому.


Термін «особливі потреби» означає:

  • будь-які розлади, нервової, серцево-судинної, дихальної, репродуктивної, травної, сечостатевої, ендокринної, кров’яної системи тощо;

  • будь-які розумові чи психічні розлади, приміром, затримка психічного розвитку, органічні порушення мозку, психічні хвороби, нездатність до навчання тощо.




    • Відповідно до узагальнених даних із ЦРЛ, Управління праці і соціального захисту, Управління пенсійного фонду Немирівської РДА - на обліку перебуває 186 дітей-інвалідів, віком від 0 до 18 років.




    • Згідно соціального паспорта в ЗОШ району навчається 80 дітей- інвалідів та 10 - виховується в ДНЗ.



«Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання»

Шляхи впровадження інклюзивного навчання визначено Концепцією розвитку інклюзивної освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 01.10.2010 № 912, а саме, в частині навчально-методичного забезпечення освітнього процесу передбачається реалізація корекційно-розвиткової складової особистісно-орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання.

З урахуванням основних тенденцій щодо змін у системі освіти дітей з особливими освітніми потребами окреслено напрями діяльності, які потребують підвищеної уваги, одним з яких є психологічний і соціальний супровід інклюзивного навчання в Україні.

Зміст та основні завдання участі психологічної служби системи освіти з питань впровадження інклюзивного навчання визначено низкою нормативно-правових документів, зокрема, наказом Міністерства освіти і науки від 11.09.2009 № 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009 - 2012 роки».

З метою залучення дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір передбачено різні форми їх навчання, зокрема, у спеціальних класах у загальноосвітніх навчальних закладах, що регламентується Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.12.2010 р. за № 18707.

Зазначеним нормативним документом визначено завдання психолого-педагогічного супроводу:

а) актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини;

б) формування позитивних міжособистісних стосунків учнів з порушеннями психофізичного розвитку та їх ровесників у процесі внутрішкільної інтеграції;

в) консультування батьків або осіб, які їх замінюють, щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації їх дитини тощо.

Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011р. № 872, визначено, що у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами цих закладів та відповідними педагогічними працівниками.

Діяльність працівників психологічної служби координується центрами практичної психології і соціальної роботи, міськими, районними методичними кабінетами.

Вищезазначеним документом передбачено також організацію корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами вчителями-дефектологами та практичними психологами.

З огляду на те, що питання визначення функцій і повноважень спеціалістів психологічної служби (практичного психолога і соціального педагога) є актуальним, звертаємо увагу на недопущення покладання адміністрацією навчальних закладів на цих спеціалістів обов’язків, що не належать до їх професійної компетентності.

Зокрема, це стосується заміни корекційних занять вчителя-дефектолога корекційними заняттями, які проводить практичний психолог.

Питання психологічного і соціального супроводу дітей знаходиться на перетині функцій багатьох спеціалістів, а тому не можуть бути віднесені до сфери професійної діяльності виключно одного з них.

Кваліфікаційна характеристика та основні функціональні обов’язки соціального педагога в умовах інклюзивної освіти визначені наказом Міністерства освіти і науки від 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України».

Визначаючи основні завдання на 2012-2013 навчальний рік практичним психологам і соціальним педагогам рекомендовано звернути посилену увагу на проблеми психологічного і соціального супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання, що сприятиме пристосуванню освітнього середовища до потреб дитини з урахуванням її особливостей та можливостей, забезпеченню соціальних потреб.

З цією метою проводиться вивчення індивідуальних особливостей учня, його можливостей і потреб, рівня сформованості у нього пізнавальних процесів і дій.

Таким чином, діагностична робота має бути спрямована на вивчення:

  • співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми;

  • рівня розвитку когнітивної сфери;

  • особливості емоційно-вольової сфери;

  • індивідуально-типологічних особливостей;

  • рівня сформованості мотивації до навчання;

  • рівня розвитку комунікативних здібностей;

  • розумової працездатності та темпу розумової діяльності.


Під час вивчення психічного розвитку дитини психолог виявляє фактори, які зумовлюють труднощі пізнавальної діяльності, спілкування та соціальної адаптації, а також ті резерви, які можна використовувати у корекційно-розвитковій роботі.

Визначення рівня і особливостей пізнавальної діяльності повинно передувати будь-яким іншим психологічним дослідженням, щоб з’ясувати труднощі та обмеження, які можуть виникати при виконанні діагностичних завдань і призводити до неправильного тлумачення отриманих результатів.

Під час вивчення індивідуальних особливостей дитини важливо враховувати особливості її розвитку та фізичні обмеження.

Наприклад, працюючи з дитиною, хворою на дитячий церебральний параліч, слід пам’ятати, що через мовленнєві труднощі, порушення міміки, тощо може скластися неправильне враження щодо інтелектуальних можливостей дитини. Психічний стан такої дитини можна визначити тільки шляхом уважного спостереження за її діяльністю та шляхом спілкування з нею та за допомогою спеціальних методів діагностики.

Психофізіологічні особливості дитини, рівень її розвитку, потенційні можливості щодо опанування навчальним матеріалом є основними індикаторами, які беруться до уваги при розробленні індивідуальної програми розвитку.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Така програма розвитку містить загальну інформацію про учня, визначає систему додаткових послуг інших спеціалістів, засоби і шляхи щодо необхідної адаптації навчального середовища, модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.

Завдання психолога – надати до програми узагальнену інформацію за результатами проведеного вивчення та рекомендації стосовно врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі та взаємодії зі шкільним оточенням.

Практичний психолог в інклюзивному середовищі формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, вчителів, представників адміністрації) до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

Така психологічна готовність формується через проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, виступів тощо, зміст яких спрямований на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, руйнування міфів і стереотипів, стигматизації та дискримінації.

Оскільки вчитель своїм ставленням моделює очікувану від учнів поведінку, важливо розпочати проведення таких занять саме з педагогами навчального закладу.

Необхідно працювати з педагогами щодо уникненням використання медичної термінології, що застосовується в педагогічній практиці для характеристики дітей з особливими освітніми потребами.

Зміст занять з учнями слід спрямувати на формування у них вміння бачити та цінувати відмінності, слухати та враховувати різні точки зору, висловлювати свою думку, поважаючи думку інших, оволодівати навичками співпраці з різними дітьми. Формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами сприятиме гармонізації стосунків в учнівському колективі та допоможе педагогічним працівникам створити сприятливе середовище для розкриття потенціалу кожної дитини.

При проведенні індивідуальної роботи психолог працює безпосередньо з дитиною з особливостями психофізичного розвитку, щодо збереження її здоров’я, пошуку та реалізації її всебічного розвитку, формування позитивної мотивації до навчання.

Актуальним залишається питання застосування психодіагностичного інструментарію та корекційних програм у роботі з вказаною категорією дітей, які, як правило, потребують адаптації (зміна характеру подачі матеріалу, без зміни змісту або концептуальної складності завдання), рідше, модифікації відповідно до індивідуальних особливостей дитини.

Зокрема, відповідно до потреб дитини можуть використовуватись такі види адаптації:

адаптація середовища (збільшення інтенсивності освітлення в кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається дитина з порушенням слуху, забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкових класів; забезпечення архітектурної доступності для дитини з порушенням опорно-рухового апарату);

адаптація змісту, методів і форм навчальної діяльності (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності);

адаптація методичних матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів тощо).

Ознайомившись із особливостями психофізичного розвитку дитини та готуючись до роботи з нею, психолог аналізує, перш за все, відповідність інструментарію (стимулів) та вибрані методики.

Для дітей із сенсорними порушеннями очевидним є прилаштування інструментарію (стимулів) до можливостей дитини та критичного вибору методик, які дозволяють використати потенціал дитини. Наприклад, для дитини з порушенням зору малюнки (методика «Четвертий – зайвий») мають бути контрастнішими та більшими за розміром.

Для дитини зі спастикою кінцівок є проблематичним використання малюнкових методик, при використанні яких необхідно домовитися з дитиною про сигнали, що відповідають певному вибору (стимульний матеріал до тесту тривожності Р. Теммпл, В. Амен, М. Дорки).

Оскільки можуть виникнути труднощі зі сприйманням малюнків, вони не повинні бути надміру стилізованими та складними. Необхідно передбачати можливі труднощі, пов’язані з процесом сприймання самих зображень, та відрізняти їх від розуміння чи нерозуміння сюжету, логічних зв’язків у ньому.

Для дітей з порушеннями мовлення будуть мало прийнятними вербальні методики. При цьому важливо розрізняти труднощі активного мовлення через порушення артикуляції та розуміння зверненого мовлення.

Обмеження у використанні діагностичних методик також можуть бути пов’язані зі способом життя обстежуваних, обмеженістю їхніх соціальних зв’язків і відповідних знань та уявлень про навколишній світ. У зв’язку із цим, не можна беззастережно використовувати певні проективні методики, що в цілому за процедурою виконання могли б відповідати технічним можливостям обстежуваного. Наприклад, методика Рене Жіля, яка часто і успішно застосовується для виявлення проблем, пов’язаних зі спілкування та самовизначенням підлітків, не завжди може бути адекватною в роботі з підлітком, фізичні обмеження якого не дозволяють сприймати ситуації, наведені в методиці, як проективні на себе. Причиною є те, що спосіб життя виключає, наприклад, відвідання кінотеатру, прогулянки за місто разом із друзями тощо. Тому перш ніж застосовувати таку методику, потрібно переконатися, що у дитини є відповідний життєвий досвід, пов’язаний із зображеними ситуаціями.

Таким чином, психолог приймає рішення, які методики включити при діагностичному вивченні та яким чином мають бути адаптовані стимульні матеріали. Водночас, рекомендовано провести обговорення методик та способів їх адаптації під час засідання методичного об’єднання практичних психологів.

Разом із тим, звертаємо увагу, що відповідно до «Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 № 330, має бути проведена експертиза всіх діагностичних методик, психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і технологій, соціологічних та соціально-психологічних опитувальників.

З урахуванням вади розвитку та потенційних можливостей дитини організовується й психокорекційна робота. Більшість дітей з особливими освітніми потребами можуть бути долучені до роботи в корекційній групі. Однак, психологу необхідно заздалегідь оцінити та продумати альтернативні вправи, з урахуванням потреб розвитку дитини.

Корекційна робота має бути спрямована на розвиток усіх видів сприймання, особливо зорового і слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції.

З розвитком сприймання збагачуються різноманітні знання про навколишній світ і розуміння зв’язків між предметами та явищами, отже, розвивається мислення і мовлення дітей. Під час корекції розвитку та навчання дитини необхідно дбати про зміцнення її працездатності, уміння зосереджувати увагу, цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати.

Особливої уваги потребує розвиток навчальної мотивації, бажання вчитися, формувати віру дитини у власні можливості, що можливо завдяки усвідомленню і оцінці реальних досягнень.

У разі, якщо мова йде про корекцію чи розвиток окремих пізнавальних процесів краще організовувати індивідуальні заняття. Результати діагностичної роботи слугують орієнтирами для роботи психолога, педагогів, батьків і самої дитини. Водночас ступінь інтегрованості дитини в освітнє середовище є індикатором ефективності і адекватності психокорекційного впливу.

Соціально-педагогічний супровід базується на створенні сприятливих умов для взаємодії учня з соціальним середовищем з метою попередження виникнення або усунення вже існуючих дестабілізуючих розвиток факторів та формування стійкості до ситуацій дезадаптації.

Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога, в умовах інклюзивної освіти включає:

1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіду з представником психолого-медико-педагогічної консультації;

2. Бесіду з дитиною та її батьками, метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо);

3. Оцінку освітнього середовища, визначення щодо його відповідності до потреб і можливостей дитини. Психолог надає пропозицію щодо здійснення організаційних, функціональних, методичних змін.

4. Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини.

5. Проведення психолого-педагогічного консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку.

6. Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (школи), педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

7. Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості.

8. Відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу дитини в групі.

9. Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення в позакласну і позашкільну діяльність.

10. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості учня, адаптація відповідних індивідуальних програм, планів.

Успішність навчання дитини з особливими освітніми потребами залежить від ранньої діагностики та вчасно наданої відповідної допомоги фахівцями. Велика роль в цьому належить фахівцям психолого-медико-педагогічної консультації, діяльність якої регламентується Положенням про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженим спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145.

Головним завданням психолого-медико-педагогічних консультацій є надання консультативно-методичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами та батькам, які їх виховують, педагогам.

Водночас, завданнями психолого-медико-педагогічних консультацій є визначення за якою навчальною програмою має навчатися дитина, без визначення типу навчального закладу.

За результатами психолого-педагогічного вивчення дитини надається психолого-педагогічний висновок та рекомендації, які фіксуються у витязі з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

Звертаємо увагу, що зміст психолого-педагогічного висновку не містить медичного, зокрема, психіатричного, діагнозу, а передбачає формулювання, щодо особливостей психічного розвитку дитини та її психологічний стан з використанням лексичних засобів у контексті психолого-педагогічної термінології.

При цьому у висновку у стислому викладі зазначаються ті основні показники, які мають значення для розрізнення станів розумового розвитку дитини. Рекомендації психолого-медико-педагогічних консультацій відображають напрямки психолого-педагогічної роботи з дитиною, спрямовані на реалізацію потенціалу розвитку і виховання, враховуючи її індивідуальні особливості засвоєння знань, навичок, практичного та соціального досвіду.


^ Рекомендації для написання психолого-педагогічної характеристики на дитину з ООП.


У психолого-педагогічній характеристиці мають бути відображені наступні відомості про дитину:

  • загальні відомості (П.І.П, школа, клас; скільки років навчається у цьому класі; соціально-побутові умови в сім’ї; у скільки років вступив до школи і як був до неї підготовлений);

  • стан шкільних знань і навичок дитини (успішність з кожного предмету, що саме утруднює дитину у засвоєнні того чи іншого предмета; ставлення дитини до невдач у навчанні; види допомоги, які надавались дитині у подоланні труднощів, і якими є наслідки цієї допомоги);

  • працездатність та поведінка дитини (розуміння дитиною вимог вчителя, участь у роботі колективу; стан працездатності дитини у класі: цілеспрямованість, ступінь розвитку уваги, темп роботи, наполегливість, доведення розпочатої роботи до завершення, що саме втомлює .питану);

загальна характеристика особистості дитини (негативні та позитивні риси характеру дитини; загальний рівень розвитку, інтереси та потреби, взаємини з колективом).


^ Соціально-психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії







Психолого-педагогічне вивчення


ПМПК Психологічна служба



  1. Збір інформації про особливості психофізичного розвитку дитини;

  2. Аналіз цієї інформації;

  3. Вироблення рекомендацій щодо реалізації навчально-виховного процесу.








Створення соціально - Створення спеціальних

психологічних умов соціально-психологічних умов







ПМПК Психологічна ПМПК Психологічна

служба служба


Просвітницько-

консультативна

робота


Супровід всіх учасників інклюзивної освіти


1. Забезпечення спеціальною програмою.

2. Корекційна робота з дітьми.


1. Супровід дитини з особливим потребами.

2. Корекційна робота з дітьми.


С К Л А Д

Немирівської районної психолого-медико-педагогічної консультації

1.Шевчук Ірина Василівна – завідувач Немирівською районною психолого-медико-педагогічною консультацією.

2. Поліщук Таїса Мусіївна - консультант ПМПК, учитель-дефектолог, логопед Немирівського логопедичного пункту.

3.Хоменко Людмила Дмитрівна - консультант ПМПК, практичний психолог НВК № 2 м. Немирова.

4. Cтрілецька Тетяна Василівна - консультант ПМПК, лікар-психіатр Немирівської ЦРЛ.

5. Корнелюк Марія Людвігівна - консультант ПМПК, дитячий педіатр ПМСД.




Список рекомендованої літератури


  1. Освіта осіб з інвалідністю в Україні. Тематична національна доповідь, (розроблено на виконання Указу Президента України від 18.12.2007 р. №1228/2007 «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», відповідного доручення Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 р. №2405/0/1-09).




  1. Про інклюзивне навчання /3 доповіді Міністра освіти і науки України І.Вакарчука //Практика управління закладом освіти №10/2009 р.с.4.




  1. Досвід впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі /С.Сабельнікова //Практика управління закладом освіти №10/2009 р.с.15.




  1. Інтегроване навчання дітей з особливими потребами у просторі загальноосвітньої школи / під ред. Головань Л.П., Гавриленко Л.І.,Мушинський В.П.




  1. Як допомогти дітям з особливими потребами у ЗОШ//Психолог Т.Ілляшенко №37 (373) 2009 с.6.




  1. Концепція розвитку інклюзивної освіти// Соціальний педагог, №4 (40), квітень 2010, с.З.




  1. Всеукраїнський круглий стіл «Психолого-соціально-педагогічні аспекти інклюзивної освіти: за і проти». Репортаж із роботи круглого столу//Соціальний педагог, №4 (40), квітень 2010 р, с.7.




  1. Дегтяренко Т.М., Вавіна Л.С. Корекційно-реабілітаційна робота в спеціальних дошкільних закладах для дітей з особливими потребами: навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2008 р.-302 с.




  1. Основи корекційної педагогіки: навчальний посібник/Миронова С.П., Гаврилов О.В., Матвєєва М.П.; за заг. ред. С.П.Миронової.- Кам’янець- Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет ім. І.Огієнка, 2010 р.- 264 с.




  1. Виховання дитини зі зниженим інтелектуальним розвитком в умовах сім’ї / За ред., докт.психол.наук Т.В.Сак.- ІС.Наук.світ, 2008 р.-156 с.




  1. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Корекційна педагогіка і психологія / За ред. О.В.Гаврилова, В.І. Співака.- Вип. II.- Кам’янець-Подільський. Аксіома, 2009 р.- 272 с.

Г Р А Ф І К

проведення стаціонарних та виїздних засідань

Немирівською П М П К

на 2012-2013 н.р.


п/п

Дата проведення

Місце проведення

1

27.08.12

ЦРЛ, каб. ЛФК

2

10.09.12

ЦРЛ, каб. ЛФК

3

24.09.12

ФАП с. Кароліна

4

01.10.12

ФАП с. Рубань

5

08.10.12

ЦРЛ, каб. ЛФК

6

15.10.12

Ситковецька лікарня

7

22.10.12

ЦРЛ, каб. ЛФК

8

05.11.12

ФАП, с. Байраківка

9

19.11.12

ЦРЛ, каб. ЛФК

10

26.11.12

ФАП, с. Ковалівка

11

10.12.12

Брацлавська лікарня

12

17.12.12

ЦРЛ, каб. ЛФК

13

14.01.13

ФАП, с. Кірово

14

21.01.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

15

28.01.13

ФАП, с. Мухівці

16

04.02.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

17

11.02.13

ФАП, с. Гостинне

18

18.02.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

19

25.02.13

ФАП, с. Сокілець

20

04.03.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

21

11.03.13

ФАП, с. В.Бушинка

22

18.03.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

23

25.03.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

24

01.04.13

ФАП, с. Бугаків

25

08.04.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

26

15.04.13

ФАП, с. Ометинці

27

22.04.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

28

06.05.13

ФАП, с. Обідне

29

13. 05.13

ЦРЛ, каб. ЛФК

30

20.05.13

ФАП, с. Дубовець

31

27.05.13

ЦРЛ, каб. ЛФК






Похожие:

Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconВолодарська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет
«Шкільна родина», всього 21 орган шкільного самоврядування. У травні 2007 року утворилася районна рада дітей Володарщини, поштовхом...
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconКомунальний заклад «Районний методичний кабінет» Немирівської районної ради Немирів 2012-2013 навчальний рік
Завдання методичної служби – досягти оптимальної організації впливу самоосвіти на розвиток особистості вихователя, створення умов...
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconВідділ освіти Коломийської райдержадміністрації Інформаційно-методичний кабінет
З 1 вересня 2012-2013 н р початкова школа розпочне роботу за оновленим Державним стандартом (тільки 1 класи)
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconКіцманська районна державна адміністрація відділ освіти районний методичний кабінет
Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу – це вершина його мрії. Орач, сіяч, хлібороб через кілька місяців милується...
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconКіцманська районна державна адміністрація відділ освіти, молоді та спорту
«Про підготовку та відзначення у 2012 році 70-річчя від дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія»» відділ...
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconНемирівська районна державна адміністрація вінницької області
Внести зміни до Календаря проведення Спартакіади учнів Немирівщини наступним чином
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconДодаток до рішення районної ради від 16 липня 2013 року №353 статут комунальної установи «Зборівський районний методичний кабінет» Зборівської районної ради І
Комунальна установа «Зборівський районний методичний кабінет» Зборівської районної ради (далі методкабінет) створено на підставі...
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconПлан роботи Комунального закладу «Районний методичний кабінет Немирівської районної ради» на 2012-2013 навчальний рік
Методична робота протягом року була спрямована на впровадження і реалізацію нової проблемної теми, яка визначена на найближчих 5...
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconРішення №124 27 квітня 2012 року 14 сесії 6 скликання Про затвердження Плану роботи Комунальної установи «Вінницький районний методичний центр закладів освіти» Вінницької районної ради на 2012 рік
Про затвердження Плану роботи Комунальної установи «Вінницький районний методичний центр закладів освіти» Вінницької районної ради...
Немирівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний методичний кабінет Немирів 2012-2013 навчальний рік Інформаційно-методичний бюлетень «Освіта Немирівщини» iconКозятинська районна державна адміністрація
Плану роботи воцппср на 2012 рік, плану роботи ркмц з метою вивчення та аналізу ризиків виникнення різних форм насильства серед дітей...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов