Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів icon

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



НазваниеНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
страница4/50
Дата конвертации26.04.2013
Размер10.23 Mb.
ТипНавчальний посібник
скачать >>>
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   50
Уповноважуючі норми закріплюють право суб'єктів державно- правових відносин виконувати відповідні дії, визначають межі їх повноважень. Такий характер мають норми, які встановлюють компе­тенцію України, Автономної Республіки Крим, кожного державного органу. До категорії уповноважуючих норм належать також норми- принципи, норми-цілі (наприклад: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава» -ст. 1 Конституції Украї­ни). норми-завдання тощо.

Зобов 'язуючі конституціїто-правові норми закріплюють обов'язки відповідних суб'єктів діяти в межах норми. До цієї групи норм консти- § 3. Конституційно-правові норми: поняття, особливості, види

туційного права України належать насамперед норми, які закріплю­ють конституційні обов'язки громадян: захитати Вітчизну, неухиль­но додержуватися Конституції України і законів України, не завдавати шкоди природі, культурній спадщині, сплачувати податки, шанувати державні символи (ст. 65, 66,67 Конституції України).

До цієї групи відносять також норми, які встановлюють обов'язки органів державної влади: «Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом деся­ти днів» (ст. 94 Конституції України).

За характером втілених приписів норми конституційного права поділяються на імперативні і диспозитивні.

До імперативних належать норми, які не дають суб'єктам держав­но-правових відносин свободу вибору своєї.поведінки. У них одно­значно вказуються варіант поведінки, дії суб'єкта у відповідних обставинах. Так. — Ст. 27 Закону України «Про громадянство Украї­ни» встановлює, що зміна громадянства дітей віком від 16-ти до 1 8-ти років у разі зміни громадянства їх батьків, а також у разі їх усинов­лення може відбуватися тільки за згодою дітей. Без їхньої згоди це не може відбутись.

Диспозитивні норми дають можливість суб'єктам державно-право­вих відносин вибирати варіант поведінки з урахуванням вказаних у нормі умов і обставин.

За функціональною спрямованістю норми конституційного права України поділяються на регулятивні й охоронні. Більша частина їх є регулятивними, наприклад:

«Порушення особою правил комендантської години тягне за собою затримання до закінчення комендантської години. Затри­мані за порушення правил комендантської години підлягають особис­тому огляду й оглядові їхніх речей, про що складається протокол» (ст. 29 Закону України «Про надзвичайний стан»). Охоронні консти­туційно-правові норми являють собою заборону. Так. - Ст. 14 цього Закону, наприклад, встановлює, що у період дії надзвичайного стану не можуть бути розпущені Верховна Рада України та Верховна Рада Автономної Республіки Крим, зупинена діяльність їх та Президента України.

§ 4. Конституційио-правова відповідальність

На сучасному етапі розвитку конституційного права України акту­альною є Проблема підвищення якості конституційно-правового регу­лювання, відповідності Діючих нормативних актів реальним політико- правовим процесам в Україні. Значною мірою це залежить від рівня правової культури законодавця, чіткої урегульованості законодавчого процесу, а також від ефективності застосування санкцій конституцій- но-правової відповідальності.

Конституційно-правова відповідальність визнана в юридичній науці особливим видом юридичної відповідальності, яка виступає як один із важливих елементів механізму забезпечення правової охорони Конституції України. Це одна із системоутворюючих, кваліфікаційних ознак конституційного права, невід'ємний складовий елемент соці­альної відповідальності особи, асоціацій, різноманітних формальних і неформальних суспільних інституцій.

Зміст, характер, особливості та види конституційно-правової відпо­відальності, як одного із видів юридичної відповідальності, обумовлю­ються насамперед провідним місцем та роллю, що належить конститу­ційному праву України у всій системі національного права.

Юридичній відповідальності, як одному з найважливіших різнови­дів соціальної відповідальності, притаманно ряд характерних ознак, основними серед яких є, зокрема: а) юридична відповідальність невід­дільна від правопорушення, - є його наслідком; б) вона пов'язана із реалізацією санкцій, що встановлені в нормах права. Таким чином, юридична відповідальність - це застосування до правопорушника захо­дів державного примусу, що передбачені санкцією правової норми.

Констнтуиійно-правовій відповідальності, як самостійному виду юридичної відповідальності, притаманні риси й ознаки, що власти­ві юридичній відповідальності в цілому. Вона передбачає настання несприятливих наслідків для суб'єктів конституційно-правових відно­син у випадках порушення ними вимог Конституції України та інших джерел конституційного права. В той же час конституційно-право- вій відповідальності притаманні також і специфічні характерні озна­ки, основними серед яких є, зокрема, такі: а) конституційно-правова відповідальність спрямована на правову охорону Конституції. Вона виступає як одна із найважливіших складових механізму гарантуван­ня реалізації положень Конституції; б) розглядуваний вид юридичної відповідальності часто тісно межує із політичною відповідальністю, зокрема, за суб'єктами, підставами її настання, негативними наслідка­ми. Отже, конституційно-правова відповідальність часто носить полі­тичний характер.1

Проте, необхідно зазначити, що політичний характер конституційно- правової відповідальності проявляється саме щодо тих суб'єктів консти­туційних правовідносин, діяльність яких пов'язана із участю у здій­сненні політичної влади - Президент України, Верховна Рада України, народні депутати, Кабінет Міністрів, політичні партії та інші інституції.

Разом з тим, конституційно-правову відповідальність немає підстав ототожнювати із політичною. Остання не має тих характерних ознак, що притаманні юридичній відповідальності, про які йшлося раніше.2

Так, порушення норм, які регулюють відносини у сфері грома­дянства, не може носити політичного характеру, оскільки саме право на громадянство не є політичним правом і реалізація його особою не пов'язана із політичною діяльністю. Тому і конституційно-правова відповідальність у даному разі не може мати політичного забарвлення. Теж саме можна сказати і стосовно конституційно-правової відпові­дальності, що наступає при порушенні норм, які передбачають право людини на освіту, на охорону здоров'я, на шлюб, на житло й ін.

Підсумовуючи викладене можна сформулювати наступне визна­чення поняття конституційно-правової відповідальності:

Конституцііто-прсівова відповідальність це самостійний, вста­новлений в нормах конституційного права України вид юридич­ної відповідальності, що спрямований насамперед на забезпечення правової охорони Конституції України, який передбачає необхідність для суб'єктів конституційного правопорушення відповідати за свою юридично значиму поведінку, що реалізується у сфері конституційно- правових відносин.

В літературі існують й інші визначення поняття конституційно- правової відповідальності, що розкривають різні її ознаки.5


Специфічні характерні ознаки та риси, що є властивими для конституційно-правової відповідальності, обумовлюють доцільність її класифікації на певні види.

Критерії класифікації конституційно-правової відповідальності можуть бути різні. Вона може поділятися на види, зокрема, в залежнос­ті: а) від джерел, у яких передбачено відповідальність за порушення норм конституційного права; б) від правових інститутів на які поді­ляється вся сукупність конституційно-правових норм; в) від суб'єктів конституційно-правової відповідальності, тобто від того, хто може притягатися до такої відповідальності; г) від підстав розглядуваної відповідальності, тобто від того, за що повинен нести відповідальність суб'єкт конституційного правопорушення; д) від інстанцій, тобто від того, перед ким встановлено відповідальність суб'єкта такого право­порушення. Поділ конституційно-правової відповідальності на види може здійснюватися також за формами контролю, які застосовуються з метою забезпечення додержання вимог, що містяться в нормах консти­туційного права, особливостями конституційних правопорушень та специфікою мір відповідальності за них.

В науковій літературі конституційно-правову відповідальність прийнято також розглядати у двох аспектах - позитивному та ретро­спективному. В залежності від цього виділяються відповідно два її види - позитивна та ретроспективна конституційно-правова відпо­відальність. Позитивною відповідальністю прийнято вважати відпо­відальну поведінку, відповідальне ставлення суб'єкта конституцій- но-правових відносин до своїх обов'язків, належне їх виконання. Вважається, що підставами позитивної відповідальності є належне здійснення суб'єктом конституційних правовідносин певних функцій. Отже, державний орган, посадова особа несуть відповідальність вже з огляду на те, що до цього зобов'язує їх правовий статус. Ретроспектив­ною вважається конституційно-правова відповідальність за протиправні дії або бездіяльність, які мали місце в минулому. Підставою ретроспек­тивної відповідальності є вчинення конституційного правопорушення.3

Стосовно класифікації конституційно-правової відповідальності за останнім критерієм, то в юридичній літературі немає єдиної думки.


МЬ (

і
Якщо розглядати юридичну відповідальність як явище загально- соціальне. яке, зокрема, передбачає сумлінне виконання специфіч­

ного юридичного обов'язку, то, очевидно, є підстави для виділення такого її виду як позитивна юридична і в тому числі конституційно- правова відповідальність. В даному разі йде мова не про відповідаль­ність за правопорушення, а про правомірну поведінку, яка характери­зується відповідальним ставленням суб'єкта до покладених на нього обов'язків.

Що ж стосується такого виду конституційно-правової відповідаль­ності, як ретроспективна відповідальність - відповідальність за мину­ле, го це питання, трактується в науковій літературі по-різному.

Відомо, що вчинення правопорушення не завжди є обставиною, яка мала місце в минулому. Воно може продовжуватися, тривати. Тому немає переконливих підстав для того, щоб вважати відповідальність за вчинення правопорушення відповідальністю за минуле, тобто ретро­спективною. Це, скоріше негативна реакція суб'єкта правовідносин, який уповноважений контролювати додержання вимог права на діян­ня суб'єкта, що порушує правові приписи незалежно від того, чи таке мало місце в минулому, чи воно продовжується, триває.

Таким чином, розглядуване питання, як уявляється, вимагає більш глибокого наукового дослідження.

Конституційно-правову відповідальність споріднюють з іншими видами юридичної відповідальності (адміністративною, цивільно- правовою, кримінальною та ін.) такі риси й ознаки, як: а) негативна оцінка дій органів державної влади, місцевого самоврядування. їхніх посадових осіб, дій громадян України, іноземців та осіб без грома­дянства та ін.; б) застосування до суб'єкта, що вчинив конституційне правопорушення санкції правової норми. Відомо, що коли не перед­бачена санкція, правова норма перестає бути масштабом поведінки, оскільки в такому випадку, недотримання її не буде мати своїм наслід­ком відповідної реакції з боку уповноважених установ та структур, тобто державного осуду та державного примусу, що необхідно для врегулювання порушених суспільних відносин.4

Норми конституційного права забезпечуються як «своїми» санкці­ями, так і санкціями інших галузей права - адміністративного, трудо­вого, кримінального і т. ін. В цьому проявляється одна із специфічних характерних рис конституційно-правової відповідальності, яка відріз­няє її від інших видів юридичної відповідальності.

Своєрідність санкцій конституційного права обумовлює те, що конституційно-правова відповідальність виступає у таких проявах, як: а) відповідальність, санкції якої містяться в нормах конституцій­ного права-власні конституційно-правові санкції; б) відповідальність, санкції якої містяться в нормах інших галузей права, до яких відсила­ють констигуційно-правові норми.

До
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   50



Похожие:

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №4/18-г-1228 від 30. 05. 2008 р.)
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №4/18-г-1228...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Львів: „Новий Світ 2000, 2004. 296 с
А. Ф. Потіш, В. Г. Медвідь, О. Г. Гвоздецький, З. Я. Козак Екологія: основи теорії і практикум. Навчальний посібник для студентів...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
М 17 Загальна психологія: Навчальний посібник. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ: «Центр навчальної літератури»,...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Педагогіка вищої школи», лист №1/11 12102 від 22. 12. 2011
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів
Посібник розрахований для студентів зі спеціальності 'правознавство' юридичних вузів, правників, криміналістів, а також може бути...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №14J 18. 2-391 від 04. 03. 04)
Стилістика англійської мови І дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник. Вінниця: нова книга, 2004. 240 с
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Л. Г. Вельчева, В. В. Молодиченко. – Мелітополь: Вид-во „ Мелітополь”, 2010. – 148 с
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Видавничий центр "Академія"
Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Видавничий центр "Академія"
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: "Академвидав", 2006. 456 с
Обсяг модуля: загальна кількість годин – 54 (кредитів єктс – 1,5); аудиторні години – 18 (лекцій – 10, практичних занять – 8)
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Синьов В. М. доктор педагогічних наук, професор, дійсний член апн україни, директор Інституту корекційної педагогіки І психології...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов