Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів icon

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



НазваниеНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
страница8/50
Дата конвертации26.04.2013
Размер10.23 Mb.
ТипНавчальний посібник
скачать >>>
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   50
Як політичний документ, конституція регулює важливі політико- правові інститути, встановлює основні засади внутрішньої та зовніш­ньої політики держави, соціально-економічного розвитку країни, закладає основи політичних, економічних, культурних, національних відносин, основи духовного життя. Вона визначає джерело всієї влади, носіїв влади, межі її розповсюдження та механізм здійснення тощо.

Таким чином, конституцію - найважливіший правовий та політич­ний документ держави, характеризують окремі властивості, що мають певну самостійність, але, взяті в сукупності, можуть дати досить повне уявлення про неї. До них можна віднести наступні.

    1. Верховенство конституції, яке визначається її особливим місцем у системі законодавства, безумовною необхідністю для законів і підза- конних актів відповідати конституційним приписам.

    2. Програмність. Крім закріплення існуючих суспільних відно­син, конституція може визначати основні цілі розвитку держави та суспільства, а також шляхи досягнення цих цілей, тобто містити в собі програму дальшого розвитку країни, сформульовану в найзагальніших рисах. Такі програмні положення, як правило, викладені в преамбулах конституцій. Вони є й у преамбулі Конституції України.

    3. Нормативність, яка характеризує конституції як єдиний юридичний документ, що складається із загальнообов'язкових правил (норм), що визначають основи діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, політичних партій, поведінку громадян та інших суб'єктів.

    4. Установчість. Ця властивість конституції полягає у її здат­ності засновувати державні і суспільні інституції, наділяти певних суб'єктів (органів, організацій, фізичних осіб) відповідними правами та обов'язками, чітко окреслювати їхню компетенцію.

    5. Стабільність — покликана підкреслити стійкість визначених у Конституції суспільних відносин і означає, що закріплені в ній прин­ципові положення мають діяти протягом більш-менш тривалого часу. Але суттєва частина її приписів може змінюватися відповідно до потреб розвитку суспільства й держави (наприклад, адміністративно-територі­альний поділ, норми представництва в законодавчих органах).

Той факт, що конституція покликана закріплювати й регулювати найважливіші суспільні відносини, зумовлює її провідне місце в систе­мі законодавства будь-якої країни. Перед поточними, тобто всіма інши­ми, крім конституції, законами, стоїть завдання конкретизувати й дета­лізувати конституційні положення. Кожна галузь законодавства має свій виток у тому чи іншому положенні конституції. Наприклад, така широка й багатогранна галузь, як трудове право, базується на статтях Конституції України, що закріплюють права на працю, відпочинок, підприємницьку діяльність.

Таким чином, конституція — це система загальнообов'язкових норм, що мають, як правило, вищу юридичну силу і регулюють осно­ви відносин між людиною і суспільством, з одного боку, та державою - з другого, а також засади організації самої держави та її відносин зі світовим співтовариством.8

В Сучасному світі Конституція є невід'ємним атрибутом держави, ознакою її суверенітету.

Таким чином, конституція - це політико-правовий документ, який в концентрованій і офіційній формі регулює найважливіші суспільні відносини.

Предметом конституційного регулювання є:

- основні засади суспільного і державного ладу країни;

  • права, свободи та обов'язки людини і громадянина, їх гарантії;

-засади внутрішньої та зовнішньої політики країни;

-основи економічного, соціального та культурного розвитку країни;

  • основи національних відносин;

  • влада, її джерело та носії;

  • механізм реалізації влади, система органів державної влади, як засобів здійснення державної влади, що функціонує на засадах поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки;

  • місцеве самоврядування, його система, засади функціонування;

-національно-державний та адміністративно-територіальний

устрій країни;

  • основи національної безпеки, захисту державного суверенітету та територіальної цілісності країни.

Виходячи із обсягу суспільних відносин, що становлять предмет конституційного регулювання, конституція - це основний закон держа­ви, що закріплює організацію державної влади та регулює відносини влади із суспільством та індивідом.

Конституція є актом установчого характеру. Вона становить основу і фундаментальну базу поточного законодавства. Конституція являє собою безпосереднє юридичне джерело всіх галузей національ­ного права. Її слід розглядати як юридичну основу розвитку законо­давства країни та всієї правової системи у цілому.

із поняттям «конституція» тісно пов'язане поняття «конституціо­налізм». Конституціоналіім суспільно-політичний режим, за якого функціонують держава та її інститути, взаємні стосунки людини і держави. Цей режим є системою правових зв'язків між суспіль­ством. державою та індивідом, що виникають у процесі реалізації норм конституції та інших джерел конституційного права. Це доктри- нальне поняття, що вживається як в юридичній науці, так і в суспіль­них науках у цілому.

§ 2. Юридичні види конституцій

У науці конституційного права поняття «конституція» розглядають, насамперед, у таких значеннях. Розрізняють: формальну конституцію, або конституцію у формальному розумінні та матеріальну конститу­цію, або конституцію у матеріальному розумінні.

Під формальною конституцією прийнято розуміти закон — єдиний законодавчий акт, який має найвищу юридичну силу, прийнятий в особливому порядку, зміни до якого вносяться у спеціальному, вста­новленому порядку.

Матеріальна конституція або - конституція у матеріальному розумінні - це сукупність норм, предметом регулювання яких є, пере­довсім, організація державної влади та права людини. При цьому вважається, що не має значення походження цих норм, тобто - не має значення чи містяться розглядувані норми в єдиному, особливому правовому акті, чи в декількох нормативних актах, чи вони взагалі є нормами не писаного судового або звичаєвого права. Основним тут є їхній зміст, предмет регулювання.

Конституції прийнято поділяти на фактичні та юридичні. Розгляда­ючи із цих позицій конституції, мова йде не про співвідношення форми і змісту, а про співвідношення формальної - юридичної конституції та реальної, тобто фактичної конституції. Такий підхід до розглядуваного питання переважає яку вітчизняній, так і в зарубіжній науці консти­туційного права.

Фактична конституція це конституція у матеріальному розу­мінні. тобто це реальний порядок здійснення державної влади, який може співпадати, а може і не співпадати із порядком, що встановле­ний у формальній, тобто юридичній конституції. Фактична конституція охоплює політичні, економічні, соціальні та інші основи суспільства, що органічно взаємопов'язані між собою. Ці відносини, а отже і сама фактична конституція-, існують не залежно від того, знайшли вони своє юридичне відображення у формальній, тобто юридичній конституції та законодавстві країни, чи ні.

Отже, фактична конституція - це конституційний лад, який реально існує і функціонує в державі, що знаходить свій вираз в об'єктивних суспільних відносинах з приводу організації та функціонування державної влади, що склались на практиці, у співвідношенні реаль­них соціальних сил.

Юридична конституція - це формальна конституція, тобто - осно­вний закон, який закріплює основи організації і здійснення держав­ної влади, правове становище людини і громадянина в суспільстві і державі. Як основний закон держави, юридична конституція має найвищу юридичну силу, приймається і змінюється в особливому порядку. Отже, юридична конституція - це конституційний лад, що встановлений, юридично закріплений у нормах формальної конститу­ції. Юридична конституція вносить в свої норми інститути фактичної конституції. Розробка, прийняття та реалізація юридичної конституції завжди спирається на фактичну конституцію, але залежить не лише від реальних суспільних відносин, а й від культури, моралі, свідомості членів суспільства, стану законності та інших обставин у суспільстві.

Коли фактична і юридична конституція, або, іншими словами, - коли реальна дійсність та основний закон співпадають, то можна говорити про реальність юридичної конституції. Коли ж на практи­ці юридична конституція не збігається із фактичною, то юридична (формальна) конституція є фіктивною.

Таким чином, за рівнем втілення приписів конституцій у життя суспільства та держави їх прийнято поділяти на фіктивні, положення яких не знаходять потрібної реалізації й підтвердження на практиці, та реальні, якщо суспільні відносини відповідають конституційним настановам.

Традиційно конституційна доктрина поділяє конституції за юридичною формою на писані та неписані, які визначають також як змішані.

Писані конституції являють собою єдиний законодавчий акт, що викладений у формі основного закону країни, який має найвищу юридич­ну силу порівняно з іншими нормативно-правовими актами, що прийня­тий у встановленому порядку, зміни до якого вносяться в спеціально встановленому порядку, який має чітку внутрішню структуру (розділи, глави, параграфи тощо). До цього виду належить абсолютна більшість конституцій, що діють у світі, в тому числі й Конституція України 1996 р.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   50



Похожие:

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №4/18-г-1228 від 30. 05. 2008 р.)
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №4/18-г-1228...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Львів: „Новий Світ 2000, 2004. 296 с
А. Ф. Потіш, В. Г. Медвідь, О. Г. Гвоздецький, З. Я. Козак Екологія: основи теорії і практикум. Навчальний посібник для студентів...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
М 17 Загальна психологія: Навчальний посібник. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ: «Центр навчальної літератури»,...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Педагогіка вищої школи», лист №1/11 12102 від 22. 12. 2011
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів
Посібник розрахований для студентів зі спеціальності 'правознавство' юридичних вузів, правників, криміналістів, а також може бути...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №14J 18. 2-391 від 04. 03. 04)
Стилістика англійської мови І дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник. Вінниця: нова книга, 2004. 240 с
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Л. Г. Вельчева, В. В. Молодиченко. – Мелітополь: Вид-во „ Мелітополь”, 2010. – 148 с
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Видавничий центр "Академія"
Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Видавничий центр "Академія"
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: "Академвидав", 2006. 456 с
Обсяг модуля: загальна кількість годин – 54 (кредитів єктс – 1,5); аудиторні години – 18 (лекцій – 10, практичних занять – 8)
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Синьов В. М. доктор педагогічних наук, професор, дійсний член апн україни, директор Інституту корекційної педагогіки І психології...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов