Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів icon

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



НазваниеНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
страница9/50
Дата конвертации26.04.2013
Размер10.23 Mb.
ТипНавчальний посібник
скачать >>>
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   50
Неписані конституції являють собою ряд окремих, прийня­тих у різні часи та в різному порядку законів, що мають самостійне значення, а також правових звичаїв, традицій, судових прецедентів. Вони в своїй сукупності оголошуються конституцією держави. Такі конституції визначають також змішаними, тобто частково писаними у формі звичайних законів, частково не писаними — у формі правових звичаїв, судових прецедентів.

Наприклад, Конституція Великобританії вбирає низку законів, перший з яких - «Велика хартія вільностей» - був прийнятий ще в 1215 р.. а останній «Закон про місцеве правління» в 1985 р.

У сучасний період такі конституції існують у Великобританії. Новій Зеландії, Ізраїлі. Проте, і в названих країнах, значна частина питань що пов'язані із організацією і функціонуванням державної влади, регламентуються законодавчо, при всьому великому значенні конституційних звичаїв та судових прецедентів, особливо у Велико­британії та Новій Зеландії.

Слід мати на увазі, що формальні конституції завжди є писани­ми, матеріальні конституції завжди є неписаними - змішаними. Тому застосовуючи цей критерій поділу конституцій, слід завжди зазначати про яку конституцію йде мова - формальну чи матеріальну.

Необхідно зазначити, що наявність неписаної конституції може призвести до недостатньо чіткого правового регулювання найважли­віших суспільних відносин. Це дає заінтересованим силам можливість поводитися довільно, по-різному витлумачувати неузгодженість, а то й суперечності у змісті таких конституцій. Тому вони загалом поцінову­ються як менш демократичні порівняно з конституціями писаними.

Формальні конституції поділяються на кодифіковані і не кодифі­ковані.

Кодифікованими є конституції, що являють собою єдиний норма­тивний акт, прийнятий у спеціальному порядку, який має найвищу юридичну силу стосовно інших законодавчих актів держави. Таких конституцій переважна більшість.

Нєкодифікованими є конституції, які являють собою сукупність нормативних актів, що в однаковій мірі мають найвищу юридичну силу стосовно інших нормативних актів держави. Прикладом неко- дифікованих конституцій є конституції Швеції, Фінляндії. Канади, Австрії.

У практичному значенні кодифіковані конституції безумовно мають перевагу перед нєкодифікованими основними законами. Застосування на практиці некодифікованих конституцій значно ускладнено порів­няно із кодифікованими конституціями, особливо, коли конституційні положення розміщені у численних актах, що має місце, наприклад, в Австрії.

Однією із важливих юридичних властивостей конституції є її стабільність. Проте, це не означає, що конституція не повинна зміню­ватися ні за яких обставин. В ній завжди мають знаходити відображен­ня якісні зміни, що відбуваються у суспільних відносинах і станов­лять предмет конституційного регулювання. Інакше, конституція може швидко перетворитися на історичний документ, зв'язок із реальною дійсністю та юридичну силу.

Юридичною гарантією стабільності конституцій є особливий поря­док внесення до них змін. Такий порядок покликаний забезпечити як стабільність, так і динамізм основного закону.

В науці конституційного права традиційно, конституції, а способом внесення до них змін, поділяються на гнучкі та жорсткі.

Жорсткими визначаються конституції, зміни до яких вносяться у особливому порядку, який є більш складним порівняно із звичайною законодавчою процедурою, тобто - із процедурою прийняття звичай­них законів. Тут потрібна не тільки більшість голосів депутатів, а й виконання низки додаткових процедур. Так, поправки до Конститу­ції США приймаються голосами двох третин членів палат Конгресу (парламенту) або спеціально скликаного Конституційного конвенту. В обох випадках поправки мають бути ратифіковані законодавчими зборами або конвентами трьох четвертих штатів. У 1917 р. був вста­новлений строк для збору необхідної кількості голосів штатів. У випад­ку його недодержання поправка вважається відхиленою. Раніше проце­дура ратифікації розтягувалася надовго. Наприклад, процес збирання голосів штатів на користь XXVII поправки був розпочатий у 1789 р., а необхідних 38 голосів штатів було набрано лише в 1992 р. Таким чином, процес ратифікації, тобто затвердження законодавчими збора­ми штатів вказаної поправки, тривав аж 203 роки.

Гнучкими визначаються конституції, порядок внесення змін до яких мало чим відрізняється від порядку, передбаченого для всіх інших законів. Здебільшого різниця полягає лише в кількості голосів депу­татів парламенту, необхідної для внесення змін до конституції. Якщо для поточного закону достатньо простої більшості (50 % + 1) голо­сів, то для конституції цього замало - необхідно зібрати кваліфіковану більшість (не менше як дві третини голосів ).

Слід мати на увазі, шо при здійсненні поділу конституцій на жорсткі та гнучкі, необхідно зазначати про яку саме конститу­цію йде мова - формальну чи матеріальну. Формальні конституції, як правило, є жорсткими. Матеріальні конституції завжди є гнучки­ми. Практичне значення має лише класифікація формальних консти­туцій у залежності від ступеню складності їхньої зміни, на дуже жорсткі, наприклад, конституція США 1787 року, Конституція Укра­їни 1996 року, та менш жорсткі, наприклад. Основний Закон ФРН 1949 року. Конституція Казахстану 1995 року. Конституція Іспанії 1978 року та ін.

Аналіз засобів та процедур внесення змін до конституцій, що виро­блений світовою конституційною практикою, дає підстави для висно­вку про те, що для більшості сучасних держав характерною є тенденція до посилення юридичних гарантій стабільності конституцій, що забез­печується через підвищення ступеню його жорсткості. Про це свідчить збільшення кількості конституцій, у яких передбачається недоторка­ність їх основних положень, або встановлюється ускладнена проце­дура їхньої зміни. Це вважається одним із важливих правових засобів захисту конституцій.

Порядок внесення змін до Конституції України встановлено у розді­лі XIII Конституції України. Відповідно до цього розділу, зміни до Конституції України здійснюються лише в особливому, передба­ченому Конституцією порядку. Цей порядок значно відрізняється від порядку, що встановлений для внесення змін до поточного законодав­ства.

Встановлений порядок внесення змін до Конституції України дає підстави для висновку про те. що Конституцію України слід відне­сти до жорстких, про що переконує, зокрема, розгляд її XIII розді­лу. Ускладнений порядок зміни Конституції України встановлений з метою забезпечення стабільності Конституції, як основного зако­ну України. Водночас, він спрямований на забезпечення поєднання стабільності та динамізму Конституції. Це дає можливість своєчасно реагувати на конституційному рівні на об'єктивні потреби розвитку суспільства та вдосконалення державного управління.

Характерними рисами порядку внесення змін до Конституції Укра­їни є такі:

-Конституція передбачає обмежене коло суб'єктів законодавчої ініціативи щодо внесення змін до неї. Характерно, що це суб'єкти, які обрані безпосередньо народом України і є представниками наро­ду України та Української держави: не менш як дві третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради Украї­ни, Президент України.

В Конституції України встановлено не однаковий порядок внесен­ня змін до її розділів. З метою забезпечення стабільності і непоруш­ності основних конституційних засад суспільного і державного ладу України, гарантування прав і свобод людини і громадянина, реально­го народовладдя, в Конституції встановлено досить складна і відпо­відальна процедура внесення змін до розділів І. 111, XIII Конституції.

яка завершується всеукраїнським референдумом. Щодо інших розділів Конституції, то внесення до них змін також проводиться досить склад­ним шляхом, але вже на рівні самої Верховної Ради України. Крім того, в конституції встановлено, у яких конкретно випадках до неї взагалі не можливо вносити зміни.

Конституція України гарантує конституційність законопроектів про внесення змін до неї. Це забезпечується через встановлення вимоги наявності висновку щодо них Конституційного Суду України.

Таким чином, вся система процесуальних конституційних норм, що регулюють процедуру внесення змін до Конституції України, спрямо­вана на захист Конституції як такої, що є історичним надбанням Укра­їнського народу і відповідає його прагненню до збереження і розвитку держави та зміцнення громадянської злагоди.

Прийнято поділяти конституції на види за формою державного устрою країни. Відповідно до державного устрою конституції поділяють­ся на федеративні (США, ФРН та ін.) та унітарні (Франція, Україна та ін.).

Отже, виходячи з викладеного. Конституцію України можна визначити, як формальну, писану, жорстку, реальну, унітарну.

§ 3. Способи прийняття конституцій та внесення до них змін

Конституції, як вже було з'ясовано, приймаються та змінюються, як правило, в особливому порядку.

Конституційна доктрина розрізняє законодавчу та установчу владу. Слід зазначити, що звичайні закони приймаються і змінюються у порядку здійснення законодавчої влади. Конституції приймаються і змінюються у порядку здійснення установчої влади. Законодавча влада є підпорядкованою установчій владі. Конституційні тексти є породжен­ням не законодавчої, а установчої, вищої влади.

Прийняття нових конституцій, внесення змін, доповнень до чинних конституцій обумовлюється факторами соціально-економічного та політичного характеру. Як правило, серед обставин, що зумовлюють необхідність прийняття конституцій, основними є наступні.

По-перше, утворення нової держави. У цьому випадку конституція є не лише основним законом. Вона виступає насамперед, як акт уста- § 3. Способи прийняття конституцій та внесення до них змін

новчого характеру, що юридично оформляє утворення нової держави. Прикладом можуть бути держави, що утворилися у наслідок розпад} колишнього СРСР, ЧСРР тощо.

Наступною обставиною, яка зумовлює необхідність прийняття конституції, є зміна політичного режиму, що відбувається у резуль­таті соціальної революції будь-якого характеру. Наприклад, утворен­ня Російської Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки 1918 року.

Ще однією обставиною, що вимагає прийняття нової конституції, є неможливість приведення чинної конституції у відповідність з реаль­ними обставинами шляхом її часткової зміни. Мова йде про найістот­ніші зміни, що відбулися у політичному, економічному, соціальному житті суспільства.

Зазначені обставини впливають на процедуру прийняття консти­туцій.

Світовій конституційній практиці відомо декілька способів прийняття конституцій. Ці способи розрізняються у залежності від того, який суб'єкт здійснює установчу владу. У залежності від цього розріз­няють такі основні способи прийняття конституцій. Конституція може прийматися: - по-перше, - представницьким органом; - по-друге,— виборчим корпусом; - по-третє, - главою держави, ці способи засто­совуються яку чистому вигляді так і у різних комбінаціях. Найбільш поширеними способами прийняття конституцій у сучасний період є прийняття їх представницькою установою або виборчих! корпусом.

До
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   50



Похожие:

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №4/18-г-1228 від 30. 05. 2008 р.)
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №4/18-г-1228...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Львів: „Новий Світ 2000, 2004. 296 с
А. Ф. Потіш, В. Г. Медвідь, О. Г. Гвоздецький, З. Я. Козак Екологія: основи теорії і практикум. Навчальний посібник для студентів...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
М 17 Загальна психологія: Навчальний посібник. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ: «Центр навчальної літератури»,...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Педагогіка вищої школи», лист №1/11 12102 від 22. 12. 2011
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів
Посібник розрахований для студентів зі спеціальності 'правознавство' юридичних вузів, правників, криміналістів, а також може бути...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №14J 18. 2-391 від 04. 03. 04)
Стилістика англійської мови І дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник. Вінниця: нова книга, 2004. 240 с
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Л. Г. Вельчева, В. В. Молодиченко. – Мелітополь: Вид-во „ Мелітополь”, 2010. – 148 с
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Видавничий центр "Академія"
Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Видавничий центр "Академія"
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: "Академвидав", 2006. 456 с
Обсяг модуля: загальна кількість годин – 54 (кредитів єктс – 1,5); аудиторні години – 18 (лекцій – 10, практичних занять – 8)
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Синьов В. М. доктор педагогічних наук, професор, дійсний член апн україни, директор Інституту корекційної педагогіки І психології...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов