Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право icon

Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право



НазваниеПоняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право
страница1/3
Дата конвертации26.04.2013
Размер0.53 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
  1   2   3

ПОНЯТТЯ, МЕТОД, ПРИНЦИПИ ТА ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО

ПРАВА

Трудове право - це сукупність правових норм, які регулюють трудові правовідносини працівників всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності.



Предмет правового регулювання трудового права України

Це - суспільні трудові відносини, що виникають із застосування робітниками і службовцями здатності до праці в суспільному виробництві, відносини по працевлаштуванню, колективні правові відносини і відносини по матеріальному забезпеченню працівників у випадку тимчасової або постійної втрати працездатності, безпосередні трудові відносини між працівником і роботодавцем.

Порядок виникнення, зміни і припинення трудових відносин працівників, міру їх праці і міру винагороди за працю, основи внутрішнього трудового розпорядку підприємств, правил охорони праці, порядок розгляду трудових спорів і укладання колективних договорів.

^ Метод правового регулювання трудового права

Визначається нормативним регулюванням трудових відносин, особливим режимом виконання взаємних обов'язків з підпорядкуванням працівника роботодавцю в процесі застосування праці, поєднанням централізованого та локального порядку встановлення правових норм, участю профспілок та трудових колективів у їх прийнятті та контролі за дотриманням трудового законодавства.

1) державно-нормативний метод виражається в тому, що держава розробляє і приймає закони та інші форми нормативних актів, що спрямовані на здійснення всієї системи державного управління суспільством.

2) колективно-договірний (локальний) - проявляється у формі колективного договору, що вміщує основні положення з питань праці і заробітної плати, робочого часу, часу відпочинку, охорони праці, що розроблені власником або уповноваженим ним органом і профспілковим комітетом або уповноваженим трудовим колективом-органом у межах наданих йому повноважень.

^ Функції трудового права - напрям правового впливу на суспільні відносини, що визначає службове призначення права в житті суспільства.



1. Економічна функція трудового права впливає на економічні відносини шляхом встановлення міри праці та міри споживання, стимулювання матеріальними засобами високопродуктивної праці.

2. ^ Соціальна функція (виховна) трудового права проявляється у тому, що з його допомогою формується особистість працівника в напрямку, необхідному для суспільства. Проявом розвитку особистості працівника є його сумлінне ставлення до праці, участь у справах трудового колективу та громадських організаціях.

3. ^ Управлінська функція, охоронна (захисна) - це напрям правого впливу, спрямований на охорону законних прав і інтересів працівників в трудових правовідносинах, на захист їх честі, гідності в реалізації права на працю.

^ Принципи трудового права

Закріплені в нормативних актах економічні закономірності у формі основних керівних положень, основних засад правового регулювання трудових відносин:

1. Добровільність і свобода праці.

2. Рівноправності в галузі праці.

3. Договірного характеру праці.

4. Визначеності трудових функцій.

5. Стабільності трудових відносин.

6. Матеріальної зацікавленості.

7. Безпеки праці.

8. Участі трудових колективів і профспілок у вирішення питань умов праці і здійсненні контролю, за додержанням законодавства про працю.

9. Принцип об'єднання для здійснення і захисту своїх прав і свобод.

10. Матеріальної забезпеченості у випадках непрацездатності, старості, хвороби, материнства.

^ Система трудового права – це об"єктивний розподіл в логічній послідовності взаємозв'язаного нормативного матеріалу за відповідними структурними частинами і правовими інститутами, що регулюють обособлену сферу суспільних відносин - трудові відносини.



загальна - відносяться норми, що є єдиними для всіх трудових відносин, які визначають принципи правового регулювання, джерела трудового права, класифікують суб'єктів трудового права, визначають правове становище профспілок і трудових колективів, дають поняття, порядок підготовки І укладення колективних договорів;

особлива - норми, що регулює певні елементи трудових відносин, порядок виникнення, зміни і припинення трудових відносин, тривалість праці та відпочинку, види оплати праці.

Правові інститути:

1. Колективні договори та угоди.

2 Працевлаштування громадян

3. Трудовий договір.

4. Робочий час.

5. Часу відпочинку.

6. Нормування праці

7. Оплата праці.

8. Дисципліни праці.

9. Матеріальна відповідальність сторін трудових відносин.

10. Охорони праці.

11. Праця молоді.

12. Праця жінок.

13. Пільги і права працівників, які поєднують роботу з навчанням.

14. Трудові спори.

15. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

Джерела трудового права

Це - офіційний акт нормотворчості держави або прийнятий з її дозволу, яким встановлюються, змінюються і скасовуються правові норми, що регулюють відносини, які є предметом трудового права:

• Конституція України;

• Міжнародні правові акти про працю;

• Закони України, що містять норми трудового права;

• Кодекс законів про правдо України (далі КЗпП);

• Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини;

• Локальні правові акти.


^ Трудові правовідносини

Виникають при наявності певного юридичного факту, регулюють комплекс суспільних відносин, що стосуються трудового договору, виробничого навчання, підвищення кваліфікації, охорони праці. Трудові правовідносини - це відносини, які формуються між працівником і власником чи його уповноваженим органом і базуються на змісті трудового договору, породжують цілий комплекс юридичних прав і обов'язків сторін, закріплених у трудовому законодавстві, правилах внутрішнього трудового розпорядку і колективному договорі.



^ Суб'єктом правовідносин

3 одного боку виступає власник або уповноважений ним орган, або фізична особа які є юридичними особами і мають можливість запропонувати певну роботу. З другого боку виступає працівник. Він повинен бути правоздатним і дієздатним. Трудова дієздатність особи наступає з 16 років, в окремих випадках, передбачених законом - 14-15 років.

^ Об'єктом правовідносин

Виступає сам процес праці, а також його результати. Крім результатів праці, об'єктом можуть виступати умови праці, процес роботи, трудова дисципліна та інші об'єкти, які регламентовані Типовим правилом внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором і КЗпП.

^ Зміст трудових правовідносин

Це юридичні суб' єктивні права і обов'язки учасників трудових відносин, а саме: права і обов'язки, які має власник або уповноважений ним орган і працівник. Сторони повинні взаємно поважати і виконувати юридичні обов'язки, які виникли в результаті укладання трудового договору.


^ КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ

Це - основний нормативний акт. До нього вносилися численні зміни та доповнення, пов'язані з переходом України до ринкових відносин, ринкової економіки.

^ Кодекс законів про працю України - регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючі зростанню продуктивної праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня трудящих, зміцненню трудової дисципліни, поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Кодекс законів про працю складається з 18 глав:

• Глава І. Загальне положення

• Глава II. Колективний договір

• Глава III. Трудовий договір

• Глава ІІІ-А Забезпечення зайнятості вільних працівників

• Глава IV. Робочий час

• Глава V. Час відпочинку

• Глава VI. Нормування праці

• Глава VII. Заробітна плата

• Глава VIII. Гарантії і компенсації

• Глава IX. Гарантії при покладанні на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації

• Глава X. Трудова дисципліна

• Глава XI. Охорона праці

• Глава XII. Праця жінок

• Глава XIII. Праця молоді

• Глава XIV. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

• Глава XV. Індивідуальні трудові спори

• Глава XVI. Професійні спілки, участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями

• Глава XVI.А. Трудовий колектив

• Глава XVII. Державне соціальне страхування

• Глава XVIII. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.



Кодекс законів про працю визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.


^ КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР

Колективний договір - укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

^ Сторони колективного договору

Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою) з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом, органами, а в разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

^ Зміст колективного договору

Встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

• зміни в організації виробництва і праці;

• забезпечення продуктивної зайнятості;

• нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інші види трудових виплат;

• встановлення гарантій, компенсації, пільг;

• участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);

• режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку; '

• умов і охорони праці;

• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

• гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;

• умов регулювання фондів оплати та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

^ Дія колективного договору

Набирає чинність з дня його підписання представниками сторін або з дня зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності, колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий, або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір. У разі реорганізації підприємств, установ, організації колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який укладено або може бути переглянутий за згодою сторін. У разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року.

У разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір дії протягом усього строку проведення ліквідації. На новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається з ініціативи однієї із сторін у тримісячний строк після реєстрації або після рішення про застосування підприємств, установ, організацій, якщо не передбачено їх реєстрацію. Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади. Порядок реєстрації колективних договорів визначається Кабінетом Міністрів України.

Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами, становище працівників, є недійсними.

Укладанню колективного договору передують колективні переговори. Будь-яка із сторін не раніше як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору письмово повідомляє інші сторони про початок переговорив. Для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад комісії визначається сторонами. Сторони можуть перервати переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання необхідних даних для вироблення відповідних рішень і пошуку компромісів.

^ Укладання колективного договору

Сторони колективних переговорів зобов'язані надавати учасникам переговорів всю необхідну інформацію щодо змісту колективного договору. Учасники колективних переговорів не мають права розголошувати дані, що є державною або комерційною. Таємницею і підписують відповідні зобов'язання. Робоча комісія готує проект колективного договору з урахуванням пропозицій, що надійшли від трудових колективів, галузей, регіонів, громадських організацій і приймає рішення, яке оформлюється відповідним протоколом.

^ Вирішення розбіжностей

Для врегулювання розбіжностей під час ведення колективних переговорів сторони використовують примирні процедури. Якщо в ході переговорів сторони не дійшли згоди з незалежних від них причин, то складається протокол розбіжностей. Протягом трьох днів після складання протоколу розбіжностей, сторони проводять консультації, формують із свого складу примирну комісію, а в разі недосягання згоди звертаються до посередника, обраного сторонами. Примирна комісія або посередник у термін до семи днів розглядає протокол розбіжностей і вносить рекомендації щодо суті спору. У разі недосягання згоди між сторонами відносно внесення рекомендацій допускається організація та проведення страйку у порядку, що не суперечить законодавству України.

^ Контроль за виконанням колективного договору

Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, що його укладали, чи уповноваженими ними представниками. Сторони, що підписали колективний договір, щорічно в строки, передбачені колективним договором, звітують про його виконання.

^ Відповідальність за ухилення від участі в переговорах

На осіб, які представляють власників або уповноважені ним органи чи профспілки, або інші уповноважені трудовим .колективом органи і ухиляються від участі в переговорах, або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

^ Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору

На осіб, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору, накладається штраф до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

^ Відповідальність за ненадання інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю

Особи, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і винні в ненаданні інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, несуть дисциплінарну відповідальність або підлягають штрафу до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

^ Порядок притягнення до відповідальності

Порядок і строки накладання штрафів, передбачених Законом України «Про колективні договори і угоди», регламентуються Кодексом України про адміністративні правопорушення. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору, відповідних комісій або з ініціативи прокурора.


^ ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

Трудовий договір

Відповідно до ст.21 КЗпП - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якого працівник зобов'язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором або угодою сторін.

Укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладанні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладанні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладанні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладанні трудового договору з неповнолітніми;

6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Види трудового договору Згідно з ст.23 КЗпП за строком іх дії поділяються:



^ Трудовий договір на невизначений строк

Безстрокові договори укладаються на невизначений строк. Сторони не обумовлюють строк дії, саме це дає змогу працівникові розірвати його за власним бажанням у будь-який час і з будь-якої причини.

^ Строковий трудовий договір

Це - договір укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строкові договори можуть бути такими:

• На визначений строк, якщо в договорі встановлюється конкретна дата його закінчення.

• На час виконання певної роботи - час закінчення, пов'язаний з моментом закінчення роботи, для виконання якої укладається договір.

• Трудові договори на тимчасову роботу (2-4 місяці).

• Трудові договори на сезонну роботу (протягом 6 місяців).

Умови трудового договору

1. Необхідні умови трудового договору.

2. Додаткові умови трудового договору.

3. Випробувальний термін при прийнятті на роботу.

4. Зміни істотних умов праці. Переведення на іншу роботу. Переміщення.

Особливості укладання різних видів договорів

1. Укладання договорів на тимчасові і сезонні роботи та порядок їх регулювання.

2. Особливості укладання строкового трудового договору.

3. Виконання робіт за сумісництвом.

Переміщення працівника

Не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті в межах спеціальності, кваліфікації, посади, обумовленої трудовим договором, а також переміщення працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я (Ст.32 ч.2 КЗпП).

^ Переведення на іншу роботу

Вважається переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статтях 33 і 34 КЗпП.

^ Тимчасове переведення

Це - переведення в разі виробничої потреби для підприємства, установи, організації власник або уповноважений ним орган має право за згодою працівників переводити їх на строк до одного місяця на не обумовлену трудовим договором роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації або на іншому підприємстві, в установі, організації, але в тій же місцевості з оплатою праці за виконаною роботою, але не нижчою від середнього заробітку за попередньою роботою. Таке переведення допускається для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків; для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування державного або громадського майна та інших виняткових випадках, а також для заміни відсутнього працівника.

Тривалість переведення на іншу роботу для зміни відсутнього працівника не може перевищувати одного місяця протягом календарного року.

^ Тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою

У разі простою працівники переводяться з урахуванням їх спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або в інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Відмова без поважних причин від такого переведення вважається порушенням трудової дисципліни. При переведенні на нижчеоплачувану роботу внаслідок простою за працівниками, які виконують норми виробітку, зберігається середній заробіток за попередньою роботою, а за працівниками, які не виконують норми або переведеш на почасове оплачувану роботу зберігається їх тарифна ставка (оклад).

^ Тимчасові працівники

Приймаються на строк до 2-х місяців, а для заміщення тимчасового працівника у зв'язку з хворобою до 4-х місяців.

Умови роботи

При укладанні договору таких працівників повинні попередити про тимчасову роботу. Випробування не проводиться. Тимчасовий працівник має право розірвати договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за З дні. Власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір уразі:

1. Зупинка робіт на строк більше одного тижня в зв'язку з причиною виробничого характеру.

2. Непоява на роботі працівника більше 2-х тижнів підряд у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

3. Невиконання працівником без поважних причин трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.



Трудовий договір є продовженням на невизначений строк коли:

1) працівник проробив більше 2-4 місяців та не одна зі сторін не наполягала на розірванні договору;

2) звільнений працівник приймається на роботу після перерви на те ж підприємство, якщо перерва не перевишує одного тижня.

^ Умови роботи сезонних працівників

Сезонні роботи - це роботи в зв'язку з кліматичними, природними умовами виконуються не цілий рік, а протягом періоду, який не перевищує 6 місяців.

Такі працівники повинні бути попереджені при укладанні трудового договору про сезонні роботи.

Сезонні працівники мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника або уповноваженого ним органу за 3 дні.

Власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір при:

• зупинці роботи на строк більше 2-х тижнів;

• непояві на роботі більше 1 місяця в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Стаж роботи сезонних працівників вважається безперервним, якщо вони відробили сезон повністю та стали до роботи в зазначений строк.

Час перерви між сезонними роботами не враховується, але й не переривається.

Перелік сезонних робіт визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. № 278 "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей".

СПИСОК сезонних робіт і сезонних галузей:

1. Лісова промисловість і лісове господарство. Добування живиці, барасу і ялинкової сірки. Заготівля тіньового осмолу. Заготівля лика. Лісокультурні роботи - підготовка грунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках. Лісозахисні і протипожежні роботи -боротьба з шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів. Заготівля насіння. Збирання і переробка харчових продуктів лісу. Польові лісовпорядні роботи.

2. ^ Торф' яна промисловість. Болотяно-підготовчі роботи. Добування, сушіння та збирання торфу. Ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.

3. ^ Сільське господарство. Робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур. Робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.

4. ^ Переробні галузі промисловості Робота на підприємствах переробки плодовоовочевої продукції. Робота на підприємствах цукрової галузі промисловості. Первинне виноробство.

5. ^ Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку. Роботи, пов'язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.

Сумісництво

Це - виконання працівником, крім своєї основної роботи, іншої, регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.

Особливості:

1. Згода власника чи уповноваженого ним органу і профспілкового комітету за основним місцем роботи не потрібна.

2. Керівники державних підприємств, установ, організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники не мають право роботи за сумісництвом.

3. Оплата праці проводиться за кінцевим результатом за фактично викопаний обсяг робіт.

4. Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

5. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства.

^ КОНТРАКТ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Відповідно до статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.

^ Прийняття (наймання) на роботу працівників

Прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином (надалі - роботодавець) може здійснюватись у випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

^ Контракт як особлива форма трудового договору

Повинен спрямуватися на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності, правову і соціальну захищеність працівника.

Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.

Роботодавець зобов'язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту.

^ Укладання контракту

Відповідно до статті 24 КЗпП України контракт укладається у письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін контракту.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений тільки за згодою сторін, складеною у письмовій формі.

Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.

У контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання зобов'язань, взятих на себе сторонами, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

У контракті можуть також визначатися умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, , встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період.

^ Типова форма контракту

З працівником у контракті можуть бути зафіксовані (в межах норм, що не суперечать цьому Положенню) особливі умови праці по окремих професіях і видах робіт, з урахуванням їх специфіки, професійних особливостей.

Якщо умовами контракту передбачається переїзд працівника на роботу в іншу місцевість, сторони визначають у контракті умови, гарантії та компенсації такого переїзду та умови забезпечення працівника (у разі необхідності і членів його сім'ї) житловою площею або оплату витрат за найом (піднайом) житлового приміщення чи користування готелем.



^ Умови, які не можуть бути визначені контрактом:

1) тривалість відпустки працівника меншою від встановленої законодавством для цієї категорії працівників;

2) змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів;

3) запроваджено по відношенню до працівника повної матеріальної відповідальності, крім випадків, передбачених статтею 134 КЗпП України.

^ Розірвання контракту

У разі розірвання з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством звільнення провадиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.

У разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.

Контракт піддягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за контрактом, порушення роботодавцем законодавства про працю, невиконання чи неналежного виконання робо­тодавцем зобов'язань, передбачених контрактом, та з інших поважних причин.

За два місяці до закінчення строку чинності контракту за уродою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.

У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання.

Контракт повинен передбачати зобов'язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту:

працівником - з причин невиконання чи неналежного виконання робо­тодавцем зобов'язань, передбачених контрактом;

роботодавцем - з підстав, не передбачених чинним законодавством та контрактом.

Контрактом може бути встановлено додаткові гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин.


^ ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Підставами припинення трудового договору є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

8) підстави, передбачені контрактом. Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

^ ПІДСТАВИ РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ ПРАЦІВНИКА

Трудовий договір на невизначений строк (стаття 38 КЗпП) - див.схему 1

а) за власним бажанням;

б) за власним бажанням, коли неможливе продовження роботи:

• переїзд на нове місце проживання;

• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

• вступ до навчального закладу;

• неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком.;

• вагітність;

• догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;

• догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;

• вихід на пенсію;

• прийняття на роботу за конкурсом;

• з інших поважних причин;

в) якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного та трудового договору.

Строковий трудовий договір (стаття 39 КЗпП) підлягає розірванню достроково:

- див. схему 2

а) за угодою сторін;

б) за власним бажанням, коли неможливе продовження роботи:

• переїзд на нове місце проживання;

• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

• вступ до навчального закладу;

• неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;

• вагітність;

• догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;

• догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;

• вихід на пенсію;

• прийняття на роботу за конкурсом;

• з інших поважних причин;

в) в разі хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором;

г) порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або «трудового договору.

Продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк (Стаття 39і КЗпП) можливо якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 стат­ті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, наприклад, сезонні, тимчасові роботи.

^ РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ ВЛАСНИКА АБО УПОВНОВАЖЕНОГО НИМ ОРГАНУ

Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника у випадках (стаття 40 КЗІІП)

- див.схему З



• зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

• виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

• прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

• поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

• появи на роботі працівника в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

• нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

• вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.



Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов (Стаття 41 КЗпП)

- див. схему 4

У випадках:

• одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєні, персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

• винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

• вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.


^ РОБОЧИЙ ЧАС ТА ЙОГО ВИДИ

Робочий час - це час, встановлений законом, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати свої трудові функції згідно з трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку в певний календарний період. Робочий час має конкретне вираження в робочому дні, робочій зміні, робочому тижні, місяці, році.



Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Скорочений робочий час встановлюється:

1. Для працівників віком від 16-18 років - 36 годин на тиждень, учнів віком від 14-15 років, які працюють у період канікул - 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, встановленої для осіб відповідного віку.

2. Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами - не більше 36 годин на тиждень.

3. Для окремих категорій працівників (вчителі, лікарі та ін.)

4. Для осіб, що виконують роботу у нічний час (з 22 години до 6 години ранку) (КЗпП ст. 51).

Скорочений робочий час не тягне за собою відповідного зменшення заробітної плати.

^ Неповний робочий час (неповний робочий тиждень) може бути встановлений: (Ст. 56 КЗІЛІ) - за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. На прохання вагітної жінки, жінки, що має дитину до 14 років або дитину-інваліда, здійснює нагляд за хворим членом сім'ї, власник або уповноваженим ним орган зобов'язаний встановити їй неповний робочий день. Оплата праці при неповному робочому часі проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота в умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

^ Ненормований робочий час. Для регулювання робочого часу певних категорій працівників може встановлюватися режим ненормованого робочого часу. Працівники у випадках виробничої необхідності можуть в окремі дні виконувати роботу за межами нормальної тривалості робочого часу, що не визначається надурочною ця робота компенсується додатковою відпусткою, або збільшенням тривалості щорічної відпустки.

^ Надурочні роботи

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Надурочні роботи, як правило, не допускаються (Ст.62 КЗпП).

^ Випадки застосування надурочних робіт, що визначені законодавством:

1. При проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків.

2. При проведенні громадське необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування.

3. При необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена у нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих.

4. При необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

5. Для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

^ Заборона залучення до надурочних робіт

До надурочних робіт (стаття 62 КЗпП) забороняється залучати:

1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176 КЗпП);

2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192 КЗпП);

3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220 КЗпП).

Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою (стаття 177 КЗпП). Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172 КЗпП). Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.


^ ЧАС ВІДПОЧИНКУ

Час відпочинку - час, протягом якого працівник вільний від виконання своїх трудових обов'язків і яким він має користуватися на власний розсуд. Тривалість щотижневого відпочинку повинна бути не менше 42 годин.



^ Щорічні основні відпустки надаються працівникам тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік.

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими умовами праці тривалості до .із календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з неминучим впливом на здоров'я за списком виробництв, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

^ Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

1) категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищенням нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням - тривалістю до 35 календарних днів;

2) працівникам з ненормованим робочим днем, - тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списком посадових відпусток.

Відпустки працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальних школах, професійно-технічних закладах, вищих закладах освіти та в аспірантурі.

^ Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертацій, написання підручників та в інших випадках, передбачених законом.

Соціальні відпустки надаються на підставі:

• медичного висновку у зв'язку з вагітністю та пологами;

• для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

• додаткові відпустки працівнику, який має 2 або більше дітей до 15 р. або дитину-інваліда.

^ Відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові в обов'язковому порядку - матері (або батьку, що виховує дітей без матері), ветеранам війни, інвалідам, пенсіонерам і таке інше; за згодою сторін за сімейними обставинами та інші причини.


^ ОПЛАТА ПРАЦІ

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вираженні, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.



^ Основна заробітна плата • це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, премії).

^ Мінімальна заробітна плата - це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

^ Тарифна система - є основою організації оплати праці і складається:

• Тарифні сітки становлять шкалу, яка визначає співвідношення ставок оплати працівників за одиницю робочого часу;

• Тарифні ставки - тарифна ставка, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

• Схеми посадових окладів співвідношення розмірів тарифних ставок;

• Тарифно-кваліфікаційні характеристики-довідники, що розробляються Міністерством праці України.



^ Почасова форма включає - просту почасову та почасову преміальну. Провадиться за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячним окладом.

^ Договірна система регулювання оплати праці здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральні), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори та угоди».

^ Середня заробітна плата обчислюється за спеціальними правилами розмірів заробітної плати працівника, який відображає регулярні виплати, обумовлені системою заробітної плати і який є типовим та нормальним для даного працівника (Постанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»).

Відрахування із заробітної плати поділяються на З групи:

1. Для погашення зобов'язань перед державою (бюджетом) (податки, внески від страхування при виправних роботах, штрафи);

2. Для погашення зобов'язань працівників перед підприємством, організацією, установою, в якій вони працюють;

3. Для погашення зобов'язань працівників перед іншим підприємством, третіми особами, організаціями.

^ Оплата праці в разі відхилення від нормальних умов здійснюється у підвищеному розмірі у випадках під час виконання робіт:

• з шкідливими і небезпечними умовами праці;

• у нічний час;

• у надурочний час;

• у святкові та вихідні дні.

^ Оплата праці при невиконанні норм виробітку

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплачується фактично виконана робота.

Оплата продукції, що виявилась браком не з вини працівника здійснюється за зниженими розцінками але не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Час простою не з вини працівника оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Простой і брак з вини працівника не оплачується.


^ ГАРАНТИ ПРИ ПОКЛАДЕННІ НА ПРАЦІВНИКІВ

МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ШКОДУ,

ЗАПОДІЯНУ ПІДПРИЄМСТВУ, УСТАНОВІ, ОРГАНІЗАЦІЇ

Матеріальна відповідальність являє собою обов'язок працівника відповісти перед роботодавцем за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків і відшкодувати збиток.

^ Умови і підстави наявність відносин між тим, хто завдав збитку і власником. Наявність прямого дійсного збитку (втрачена вигода, нестриманий прибуток за трудовим законодавством не відшкодовується).'Збиток заподіяно винними, протиправними діями працівника (провину особи доведено).



Обмежена матерільна відповідальність

(*) полягає в обов'язкові працівника відшкодувати заподіяний збиток у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Обмежену матеріальну

відповідальність несуть у випадках:

• працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів; за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу, виданих підприєм­ством, установою, організацією; 1 керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню, зіпсуттю матеоіальних чи пюшових цінностей.

Повна матеріальна відповідальність

(**) полягає в обов'язку працівника відшкодувати заподіяні збитки у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі,

організацій.

Повна матеріальна відповідальність настає у випадках, коли:

1. Про це укладено письмовий договір між власником і працівником.

2. Майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або ін. разовими документами.

3. Шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

4. Шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

5. Шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, спеціального одягу, вимірювальних приладів виданих підприємством працівникові в користування.

6. Шкоди заподіяно при виконанні трудових обов'язків (після роботи).

7. Відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду при виконанні трудових обов'язків.

8. службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Кратна матеріальна

відповідальність

(***) полягає у тому, що особа, звинувачена у завданні збитку, відшкодовує його у розмірі, який перевищує його номінальний розмір (стосовно дорогоцінних металів, каменів, хутра, рідкісних тварин, книг та ін.).

Колективна (бригадна)

матеріальна

відповідальність)

(****) настає при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із збереженням, обробкою, продажем, перевезенням, застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір.

Укладається письмовий договір між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).

Перелік робіт, при виконанні яких запроваджується колективна матеріальна відповідальність, розробляється профспілковими об'єднаннями України і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Покриття шкоди, заподіяної працівниками, проводиться з

розпорядження власника, з

розпорядження вищого у порядку підлеглості органу чи за рішенням районного (міського) суду.
  1   2   3



Похожие:

Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Поняття і значення основних принципів трудового права Розділ : Трудове право України Поняття і значення основних принципів трудового права
Принципи — це ідеї. На яких будується система права (Черданцев А. Ф. Тео­рия государства и права: Учеб для вузов. — М.: Юрайт, 1999....
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Міжгалузеві та галузеві принципи трудового права Розділ : Трудове право України Міжгалузеві та галузеві принципи трудового права
Правові принципи поділяються між собою не тільки за змістом, але й за глибиною, ступенем охоплення правової матерії
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Предмет трудового права Розділ : Трудове право України Предмет трудового права
Трудове право займає одне з провідних місць серед галу­зей сучасного права України. Його значення визначається роллю праці в суспільстві....
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Трудове право Розділ : Трудове право України Трудове право I. Суб’єкти трудового права. В юридичній літературі під суб'єктами права розуміють учасників суспільних
Суб'єктів трудового права наділено правовим статусом, до змісту якого входять такі основні елементи: 1) трудова правосуб'єктність;...
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Система трудового права і система трудового законодавства Розділ : Трудове право України Система трудового права і система трудового законодавства
Систему трудового права утворюють всі діючі юридичні норми, що регулюють суспільні відносини, які становлять предмет даної галузі...
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Функції трудового права Розділ : Трудове право України Функції трудового права
Численні точки зору зводяться до того, що під функцією права розуміють або соціальне при­значення права, або напрями правового впливу...
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Поняття та види часу відпочинку Розділ : Трудове право України Поняття та види часу
Законодавство про працю не дає визначення часу відпо­чинку. Наукою трудового права традиційно під часом відпо­чинку розуміється час,...
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період Розділ : Трудове право України Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період
Назва реферату: Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Єдність та диференціація в правовому регулюванні праці Розділ : Трудове право України Єдність та диференціація в правовому регулюванні праці
Однією з особливостей трудового права є застосування принципу єдності й диференціації в правовому регулюванні праці. Відповідно норми...
Поняття, метод, принципи та джерела трудового права трудове право iconРеферату : Лекції по трудовому праву України Розділ : Трудове право України Лекції по трудовому праву України Тема І тема І. Предмет, метод І система трудового права
Задоволення матеріальних потреб забез­печується в процесі їх виробництва, що виник разом з існуванням людини і досяг розвитку від...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов