Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) icon

Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.)



НазваниеНавчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.)
страница38/45
Дата конвертации26.04.2013
Размер6.18 Mb.
ТипНавчальний посібник
скачать >>>
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   45
1. /Цив_льне право Украхни, Панченко М._..docНавчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.)
правила відповідного договору.

У разі неможливості сповіщення заінтересованої особи, той, хто почав дії без доручення, зобов'язаний довести їх до кінця, вживаючи всіх залежних від нього заходів щодо по­передження негативних майнових наслідків для такої осо­би. При цьому особа, яка діє без доручення, зобов'язана взяти на себе все, що пов'язане з веденням справи, у тому числі обов'язки щодо вчинених правочинів.

Якщо особа, яка діє в інтересах іншої особи без доручення, при першій нагоді не сповістить про це заінтересовану особу, вона не має права вимагати відшкодування понесених витрат. Вкладена у ведення чужої справи праця підлягає оплаті в межах фактично понесених витрат, якщо вони були ви­правдані обставинами ведення справи. Після закінчення ве­дення справи особа повинна негайно надати заінтересованій особі звіт про свої дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Який зміст зобов'язань, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи?

Шкода, що їі зазнала особа, яка без відповідних повно­важень запобігала реальній загрозі здоров'ю та життю фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі

державою.

Суб'єктами цього зобов'язання є громадянин, який має право на відшкодування понесеної шкоди і виступає в особі кредитора (потерпілого), та інша фізична особа, за яку дер­жава зобов'язана цю шкоду відшкодувати.

Право вимагати відшкодування шкоди, якої зазнано при рятуванні здоров'я та життя іншої особи, належить будь-якому громадянинові, котрий, виконуючи свій громадян­ський обов'язок, зазнав цієї шкоди. До того ж важливо, щоб дії становили здійснення громадянського обов'язку, а не здійснювалися під час виконання трудових обов'язків. Пра­ва на відшкодування за цим правилом не мають так звані професійні рятувальники, оскільки такі працівники зобо­в'язані ризикувати своїм життям і здоров'ям у силу трудо­вих (службових) обов'язків і ризик шкідливих наслідків по­винен падати на них.

Зміст зобов'язання, що виникає внаслідок рятування здоров'я та життя іншої фізичної особи, становить право потерпілого одержати відшкодування шкоди, якої він за­знав, і обов'язок держави відшкодувати цю шкоду.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпі­лому, якої він зазнав при рятуванні здоров'я та життя іншої фізичної особи.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здо­ров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних по­вноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується дер­жавою в повному обсязі.

Інша шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні май­на, що має істотну цінність, від реальної загрози повинна бути відшкодована власником (володільцем) цього майна з урахуванням матеріального становища і самого власника (володільця), і такого громадянина.

Небезпека, що загрожує майну, повинна бути реальною та наявною, об'єктивно існувати і фактично бути на момент вчинення дії із запобігання шкоді.

Для виникнення обов'язку відшкодувати шкоду необхід­но, щоб між діями потерпілого із запобігання загрози шкоди майна і шкодою, якої він зазнав, був причинний зв'язок.

Відшкодування шкоди можливе, якщо особа має змогу його надати, а також якщо майно, від якого було відверну­то реальну загрозу шкоди, мало істотну цінність. При цьо­му відшкодування шкоди не повинне перевищувати вартості цього майна.

Що означає зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави?

Безпідставне збагачення — це недоговірне зобов'язання, в основі вчинення якого лежать врешті-решт дозволені дії, проте мотиви їх здіснення неправомірні або через помилку, або через інші фактори. Між зобов'язаннями з договорів і зобов'язаннями з безпідставного збагачення є суттєві від­мінності. Вони полягають у тому, що в договорах передача майна здійснюється на законній підставі (угода сторін), і тому одержане за договором майно не може визнаватися безпідставним збагаченням.

Зобов'язання з безпідставного збагачення виникає саме через те, що певна особа одержала майно за рахунок іншої, тобто збагатилася без достатніх для цього правових підстав.

Цивільний кодекс України встановлює: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (по­терпілого) без достатньої правової підстави (безпідстав­но набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій його було набуто, згодом відпала.

Ці правила застосовують незалежно від того, чи стало безпідставне збагачення результатом поведінки набувача майна, самого потерпілого або третіх осіб, чи наслідком події.

Учасником цих зобов'язань можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Предметом зазначених зобов'язань є дії зобо­в'язальних осіб. Наприклад, у результаті помилки залізниця видала вантаж організації, яка не є вантажоодержувачем. У цьому разі зазначена організація придбала не належне їй май­но і зобов'язана повернути безпідставно придбане майно.

У разі невиконання цього обов'язку безпідставно одержа­не майно підлягає стягненню із зазначеної організації в при­мусовому порядку через суд або господарський суд. Для за­стосування цієї цивільно-правової санкції достатньо встано­вити об'єктивний факт придбання чи збереження майна без достатньої правової підстави. Наявності вини в діях зобов'я­зальної особи не вимагається. Це пояснюється тим, що, як зазначалося вище, безпідставно придбане майно може бути не лише результатом поведінки зобов'язальної особи, а й резуль­татом поведінки самого потерпілого чи результатом подій.

Те саме стосується характеру обов'язку особи, яка без­підставно зберегла майно за рахунок іншої особи. Напри­клад, електролічильник, встановлений у комунальній квар­тирі, записаний на ім'я одного з мешканців цієї квартири, який сплачує за користування електроенергією за всіх меш­канців цієї квартири. Однак останні при цьому не відшко­довують платникові свою частку. Ці співмешканці зберіга­ють своє майно (гроші) за рахунок володільця електролі­чильника, і тому вони зобов'язані відшкодувати йому ви­трати, пов'язані з оплатою кількості електроенергії, що спо­живається ними.

Такі правила підлягають застосуванню також до вимог:

• щодо повернення виконаного за недійсним правочи-ном;

• щодо витребування майна власником з чужого неза­конного володіння;

• однієї сторони у зобов'язанні до іншої щодо повернен­ня виконаного у зв'язку з цим зобов'язанням;

• відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Безпідставно набуте майно має бути повернене набува­чем потерпілому в натурі. В разі неможливості повернути безпідставно набуте майно в натурі, повинна бути відшко­дована його вартість, яка визначається на момент розгляду справи в суді про повернення майна.

Особа, яка безпідставно набула чи зберегла майно, зобо­в'язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона одержала або повинна була одержати від цього майна відтоді, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення. Від цього часу вона відповідає за допущення нею погіршення майна. На суму безпідстав­ного грошового збагачення підлягають нарахуванню також проценти за користування чужими коштами.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті:

• заробітна плата і прирівняні до неї платежі, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої жит­тю та здоров'ю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо виплата сум проведена юридичного чи фізичною особою добровільно, за відсутності розрахункової помилки з її боку і недобросовіс­ності з боку набувача;

• інше майно, якщо це передбачено законом.

Як відвернути загрозу, створену життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи?

Юридичні та фізичні особи при здійсненні підприємни­цької та іншої господарської діяльності, можуть вчиняти неправомірні дії — завдавати шкоду довкіллю, порушува-

ти умови безпеки і створювати, як наслідок, загрозу життю і здоров'ю громадян, їхньому майну та майну інших юри­дичних осіб.

Для заборони таких дій, що створюють небезпеку. Ци­вільний кодекс України дає можливість заінтересованій особі звернутися з позовом до суду. Вимогу про усунення небезпеки (загрози) мають право висунути будь-які фізичні та юридичні особи, які їй піддаються або інтересам яких вона загрожує. Такі вимоги можуть висунути й опікуни та піклувальники для захисту інтересів неповнолітніх.

У разі неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну інших юридичних осіб суд має право з урахуванням конкретних обставин спра­ви ухвалити рішення:

• щодо вжиття належних заходів для усунення загрози в строк, передбачений у рішенні суду;

• щодо стягнення збитків, фактично зазнаних особою, яка піддавалася небезпеці (загрозі) і своїми діями запобігла цій небезпеці;

• щодо повної заборони діяльності, яка створює небез­пеку (загрозу).

У разі відмови в позові про заборону згаданої діяльності у зв'язку з тим, що це суперечить громадським інтересам, відповідач зобов'язаний таким чином задовольнити варті уваги вимоги особи, яка піддається небезпеці (загрозі), щоб було виключено подальший вплив на неї обставин, що ство­рюють цю небезпеку (загрозу).

Шкода, завдана внаслідок неусунення небезпеки (загро­зи) життю і здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб, підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

Що розуміють під зобов'язаннями за завдання шкоди?

Однією з підстав виникнення зобов'язань є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від інших зобов'язань, які виникають із правомірних актів (наприклад договору, одно­стороннього правочину, адміністративного акта), цей вид зобов'язання виникає з неправомірних актів, яким є саме правопорушення, тобто протиправне винне заподіяння шко­ди деліктоздатною особою. Зобов'язання внаслідок заподі-яння шкоди називають деліктними (від лат. (іеіісіит — правопорушення). Воно виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від наявних між сторонами зобов'язальних відносин.

Деліктне зобов'язання — це зобов'язання, в якому особа, що протиправне і винно (неправомірними рішеннями, дія­ми чи бездіяльністю) заподіяла шкоду особистим немай-новим правам фізичної чи юридичної особи або шкоду їхньо­му майну, зобов'язана її відшкодувати в повному обсязі.

У цій формі виражена формула генерального делікту:

"Хто зі своєї вини заподіяв іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодувати". Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоро­в'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Зміст деліктного зобов'язання становлять право кре­дитора та обов'язок боржника. Зокрема, обов'язком борж­ника є вчинення дій, за допомогою яких була б поновлена майнова сфера до такого рівня, в якому вона перебувала до порушення, а право кредитора — одержати таке відшко­дування.

Недоговірній відповідальності властиві риси, притаманні договірній відповідальності:

• майновий характер;

• реалізуються примусово, силами юрисдикційних органів;

• виконують виховну, попереджувальну функції.

Недоговірна відповідальність характеризується та­кими ознаками:

• настає у випадках, передбачених законом, тоді як підстави договірної відповідальності можуть бути передба­чені як у законі, так і в договорі;

• настає лише за наявності шкоди, тоді як договірна може мати місце і за її відсутності (наприклад, постачальник зобо­в'язаний сплатити неустойку за порушення строків поставки Продукції за договором і в разі відсутності збитків у покупця);

• має форму відшкодування шкоди в натурі чи повного відшкодування спричинених збитків, тоді як договірна може мати форму пені, неустойки, штрафу (наприклад, штраф за поставку неякісної продукції);

• це завжди новий обов'язок замість невиконаного (осо­ба протиправне заподіяла шкоду чужому майну), а догові­рна відповідальність становить додаткове зобов'язання, яке приєднується до невиконаного (у разі недопоставки про­дукції постачальник зобов'язаний сплатити за це штраф і допоставити продукцію);

• покладається на порушника чи на особу, яка за зако­ном несе за нього відповідальність (батьки, опікуни, медич­ний заклад) або взагалі на третю особу, в інтересах якої діяв заподіювач шкоди. До договірної відповідальності притя­гається безпосередньо порушник договору чи особа, яка відповідає за нього за договором (порушник).

Зобов'язання в результаті завдання шкоди виникають досить часто. Деліктні зобов'язання можуть виникати з різноманітних правопорушень. Наприклад, у побуті, бага­

тьом громадянам доводиться засмучуватись від мокрої стелі своєї щойно відремонтованої квартири і відмовою особи, яка завдала шкоду, відшкодувати її в повному обсязі. Для за­хисту своїх особистих, а також майнових прав, порушених неправомірними діями, особа вимушена звертатися до суду.

Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири

До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська

Позивач:

Олійник Василь Петрович, який мешкає за адресою:

м. Дніпропетровськ, вул. Герцена, 11/10

Відповідач:

Копиця Андрій Трохимович, який мешкає за адресою:

м. Дніпропетровськ, вул. Герцена, 11/12

Третя особа:

ЖБК "Зоря-1", юридична адреса:

М.Дніпропетровськ, пр-т Пушкіна, 6

Ціна позову:

2000 (дві тисячі) грн

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Я, Олійник Василь Петрович, є власником вказаної вище квар­тири, розташованої у будинку ЖБК "Зоря-1".

Відповідач Копиця А.Т. проживає поверхом вище. 5 травня 2004 р., близько 19-ої години моя квартира була залита водою.

У результаті залиття квартири мені завдана матеріальна шкода:

1) зіпсований паркет підлоги на площі 10 кв. м;

2) квартира потребує поновлювального ремонту;

3) на 25 % втратили товарний вигляд килимові покриття.

Згідно з актом комісії ЖБК залиття сталося з вини мешканців квартири № 12, власником якої є Копиця А.Т., в результаті за­лиття заподіяна шкода моїй квартирі та моєму майну.

Відповідач Копиця А.Т. не бажає відшкодовувати завдану шкоду.

Згідно зі складеним кошторисом, вартість робіт з ремонту квартири становить 1500 гривень.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи вартість відновлення товарного вигляду килимового покриття становить 300 гривень; проведення самої експертизи коштує 200 гривень.

Таким чином, матеріальна шкода, що повинна бути відшкодо­вана, становить 2000 гривень.

На підставі ст. 1166, 1192 Цивільного кодексу України

ПРОШУ:

— Стягнути з Копиці Андрія Трохимовича завдану мені мате­ріальну шкоду в сумі 2000 грн.

— Покласти на відповідача витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Додаток:

1. Акт комісії ЖБК.

2. Кошторис проведення поновлювального ремонту та заміни паркету.

3. Висновок товарознавчої експертизи.

4. Квитанція прихідного касового ордеру про вартість товаро­знавчої експертизи.

5. Копія позовної заяви.

6. Викопіювання плану квартири.

7. Квитанція про сплату державного мита.

1 липня 2004 р. Підпис (Олійник В.П.)

Які є види зобов'язань за завдання шкоди?

Той, хто завдав шкоду, звільняється від її відшкоду­вання, якщо доведе, що шкоду завдано не з його вини. Не

підлягає відшкодуванню шкода, завдана особою при здій­сненні нею права на самозахист, у тому числі у стані необ­хідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі. Якщо при здійсненні права на самозахист особа завдала шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована осо­бою, яка вчинила протиправну поведінку.

Шкода, завдана у стані крайньої необхідності (тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам чи правам фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за цих обставин не можна було усунути іншими засобами), має бути відшкодована особою, яка її завдала. Враховуючи обстави­ни, за яких було завдано шкоду, суд може покласти обов'я­зок її відшкодування на третю особу, або зобов'язати від­шкодувати шкоду частково як того, хто її завдав, так і тре­тю особу, або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як третю особу, так і того, хто її завдав.

Як зазначалося вище, зобов'язання, які виникають за завдання шкоди, — найбільш поширений вид недоговірних зобов'язань.

Умови виникнення зобов'язання за завдання шкоди такі:

1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; 3) причинний зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, за якого протиправність є причиною, а шкода — наслідком; 4) вина особи, яка завдала шкоду.

Залежно від підстав виникнення зобов'язань за завдан­ня шкоди можна виділити окремі види, які мають відповідні особливості. До зобов'язань за заподіяння шкоди Цивіль­ний кодекс України відносить:

• відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;

• відшкодування шкоди, завданою особою у разі здій­снення нею права на самозахист, а також завданої у стані крайньої необхідності;

• відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно;

• відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою;

• відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або міс­цевого самоврядування;

• відшкодування шкоди, завданої посадовою або служ­бовою особою органу державної влади Автономної Респуб­ліки Крим або місцевого самоврядування;

• відшкодування шкоди, завданої органом державної вла­ди, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності;

• відшкодування шкоди, завданої незаконними рішен­нями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

• відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину;

• відшкодування шкоди, завданої малолітньою, непов­нолітньою особою та неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності;

• відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізич­ною особою;

• відшкодування шкоди, завданої особою, цивільна діє­здатність якої обмежена;

• відшкодування шкоди батьками, позбавленими бать­ківських прав;

• відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керу­вати ними;

• відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;

• відшкодування ядерної шкоди;

• відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Як відшкодовують матеріальну шкоду?

Цивільний кодекс України передбачає два способи відшкодування майнової шкоди: відшкодування в натурі (на особу, яка заподіяла шкоду, накладається обов'язок надати річ такого ж роду і якості, усунути за свій рахунок пошкодження та ін.) або повне відшкодування завданих збитків.

Вибір конкретного способу відшкодування належить потерпілому. Якщо відшкодувати шкоду в натурі немож­ливо або це не відповідає інтересам потерпілого, то збитки відшкодовують шляхом виплати відповідної грошової ком­пенсації. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконан­ня робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під збитками розуміють: понесені потерпілим витрати;

вартість знищеного чи пошкодженого майна; нестримані доходи.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позо­вами по відшкодуванню шкоди" від 27 березня 1992 р. пе­редбачено, що у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі потерпілому збитки відшкодовуються в повному об­сязі відповідно до реальної вартості на час розгляду справи про втрачене майно або робіт, які необхідно виконати, щоб усунути негативні наслідки неправомірних дій особи, яка завдала шкоду.

Захищаючи інтереси потерпілого власника в умовах інфляції. Пленум Верховного Суду України в Постанові "Про судову практику в справах по позовам про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 р. у п. 12 підкреслює, що коли виконання рішення суду буде затри­мано з вини боржника і за цей час ціни на майно збільша­ться, кредитор вправі пред'явити з цих підстав додаткові вимоги про відшкодування збитків.

На практиці найбільш поширений спосіб відшкодуван­ня шкоди — відшкодування завданих збитків.

Позовна заява може бути такого змісту.

Зразок позовної заяви про відшкодування завданих збитків

До Кіровського місцевого районного суду М.Дніпропетровська

Позивач: Кирпа Микола Степанович, який мешкає за адресою:

1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   45



Похожие:

Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №4/18-г-1228 від 30. 05. 2008 р.)
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №4/18-г-1228...
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіта І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист Ne 4/18-г-1111...
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Педагогіка вищої школи», лист №1/11 12102 від 22. 12. 2011
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів...
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconАвер'янов В. Б
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №4/18-г-660 від 26. 04. 2007р.) Рекомендовано Вченою радою Інституту законодавства...
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconКомарницький В. М., Шевченко В.І., Єлькін С. В. Екологічне право: Навчальний посібник. 3-є вид Центр навчальної літератури, К.: 2006. 224 с
Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист №14/18. 2-1413 від 21. 06. 2005 р.)
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconНавчально-методичний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як посібник для вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Психолого-педагогічні та методичні засади розв’язування задач із основ фізики: Навч метод посіб для загальноосвітн та вищих навч...
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconБогданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч посіб. — К.: Знання, 2008. — 343 с. — (Бібліотека соціального педагога)
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №4/18-г-1215 від 30 травня 2008 р.)
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconЮ. О. Квашньова І М. І. Томчука Затверджено Міністерством освіти І науки України київ «вежа» 2005 ббк 68. 4(4 Укр)9 д 68 Затверджено Міністерством освіти І науки України (протокол
Затверджено Міністерством освіти і науки України (протокол №17 від 16 січня 1998 р.)
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconПрограма навчальної дисципліни
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчально-методичний комплекс (протокол засідання науково-методичної комісії...
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconПрограма з дисциплини «основи соціалізації особистості»
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчально-методичний комплекс (протокол засідання науково-методичної комісії...
Навчальний посібник удк 347(075. 8) Ббк67. 99(4укр)2я73 П16 Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) iconПостанова м. Київ >01. 03. 2011 Пл
Міністерством освіти І науки України та ЦК профспілки працівників освіти І науки України на 2007-2009 роки, продовженої на 2010 рік,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов