Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! icon

Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги!



НазваниеШановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги!
Дата конвертации28.06.2013
Размер67.03 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

ВИСТУП

Голови Ради підприємців при КМУ Л. Козаченка

на комітетських слуханнях 21.06.2011 р.

щодо нової редакції Митного кодексу України


Шановний Віталію Юрійовичу!

Шановні учасники слухань!

Шановні гості, колеги!


Сьогодні ми робимо внесок до наступного системного кроку в питанні реорганізації митної справи в Україні – ми маємо визначитись із обсягом змін і доповнень до Митного кодексу України – основного нормативно-правового акту цього сегменту державного управління, який Верховна Рада України запропонувала викласти у новій редакції.

На етапі обговорення проекту закону № 8130-д від 11.05.2011р і та підготовки цього документу до другого читання до нього внесено понад 800 змін і доповнень, спрямованих на надання Митному кодексу властивостей більш ефективного правового регулятора. Такий підхід відповідає концепції адміністративної реформи в Україні у частині оновлення та запровадження ефективної системи нормативно-правового регулювання, в тому числі й у сфері митних відносин. Скажу, що вектор руху правильний, але, на думку Ради підприємців, як артикулятора інтересів підприємництва, для ефективного досягнення мети та забезпечення позитивних наслідків впорядкування сфери митних відносин у новій редакції Митного кодексу України необхідно чітко, зрозуміло та юридично послідовно віддзеркалити системні питання, що сприятимуть гармонізації митного законодавства в цілому. Зупинюсь конкретно на нашому баченні таких змін.

  1. ^ Митна політика.

Нова редакція Митного кодексу України пропонує всього одну статтю (ст.2) щодо визначення цього основного системного поняття у сфері митної справи: «Митна політика – це система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави, спрямованих на забезпечення національних митних інтересів та безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення державного бюджету, які реалізуються через:

^ 1) механізми тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

2) участь у митних союзах, зонах вільної торгівлі та міжнародних угодах (конвенціях) з митних питань;

^ 3) встановлення порядку переміщення товарів через митний кордон України та здійснення їх митного контролю;

4) законодавство України з питань митної справи»

Із цієї загальної дефініції неможливо чітко усвідомити, які саме принципи, функції, напрями, засоби та механізми діяльності держави спрямовані на забезпечення національних митних інтересів та безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення державного бюджету. Який правовий, організаційний та значний економічний ефект справляє таке загальне формулювання сутності митної політики? Зі свого управлінського досвіду можу сказати, що існує небезпека знівелювання позитивного ефекту, оскільки при прийнятті управлінських рішень завжди є спокуса і можливість сховатись за загальними формулюваннями.

Альтернативна точка зору полягає в тому, що митна політика, як системний фактор у сфері митної справи, має бути законодавчо визначена і деталізована на рівні окремого закону або ж структурно має бути виділена у окремий розділ Митного кодексу України. Тому Рада підприємців пропонує виділити питання законодавчого визначення МИТНОЇ ПОЛІТИКИ у окремий розділ Митного кодексу України, в якому дати правове визначення та перелік принципів, функцій, напрямів, засобів та механізмів діяльності держави у сфері митної справи – це юридична гарантія законності діяльності всіх суб’єктів митно-правового регулювання, фактор стабільності здійснення господарської діяльності суб’єктами митних відносин, а також політична гарантія визначеності ролі держави у сфері митної справи.

^ 2. Реорганізація Державної митної служби України.

У новій редакції Митного кодексу України необхідно чітко визначити правовий статус Митної служби України, який в подальшому можна конкретизувати у спеціальному законі. На нашу думку, Державна митна служба України має стати органом державного управління, уповноваженим здійснювати весь комплекс заходів митно-правового регулювання, а не бути державним органом, основне завдання якого – наповнення державного бюджету. Підміна функцій призводить до того, що питання ефективності митного регулювання відсуваються на другий план, а обов’язок наповнення державного бюджету є головним кваліфікуючим фактором, по якому оцінюють ефективність роботи митників. Як свідчить світова практика організації митної справи, її ефективність залежить від дотримання митною службою чітких принципів митної політики, яка визначає адекватність поєднання заходів правового та адміністративного впливу, що застосовуються у митній справі, а жорсткий адміністративно-фіскальний підхід, який має місце в організації митної справи в Україні, може забезпечити лише короткочасний ефект, оскільки з часом суб’єкти митних стосунків знаходять варіанти вирішення проблем, що зміцнюють лише корупційні прояви у цій царині. На думку Ради підприємців, Державну митну службу України слід реорганізувати, оптимізувавши її функції для здійснення ефективного митного регулювання, не орієнтуючи митників головно на обов’язок наповнення державного бюджету.

Важливим елементом ефективної зміни іміджу Державної митної служби має стати також запровадження заходів, спрямованих на покращення різноманітних митних процедур: діяльність «єдиного вікна», спрощення митного контролю у пунктах пропуску через кордон, проведення догляду, вирішення проблем митного оформлення, запровадження спрощеного порядку для сумлінних суб’єктів ЗЕД. Можу ще раз констатувати соціальну аксіому: позитивна зміна іміджу Державної митної служби України сприйматиметься із задоволенням як українським суспільством, в тому числі і бізнесовим середовищем, так і міжнародним загалом, тим більше, що ЄВРО-2012 наступного року стане серйозним іміджевим випробуванням для українських митників.



  1. ^ Максимальне застосування норм прямої дії.

Чинна редакція Митного кодексу України часто базується на відсилочному принципі конструкції правових норм, тобто: кодифікована норма визначає принцип правового регулювання, а спосіб та межі його реалізації визначає підзаконний акт. Наприклад, Митний кодекс України визначає поняття митного тарифу, окреслює його кваліфікуючі ознаки, але всі інші параметри митного тарифу визначає окремий закон. Але й це ще не все у цій ланці правового впливу: розмір митного тарифу – основний показник – визначається підзаконними нормативними документами Уряду: декретами, постановами, розпорядженнями. Який же ми маємо ефект практики правового регулювання у цьому питанні? Відповідь очевидна: неоднозначний і причина в тому, що розмір митного тарифу можна змінювати «в ручному режимі» залежно від ситуації, тоді як сутнісні засади поняття «митний тариф», визначені на законодавчому рівні колегіально Верховною Радою України і змінити їх непросто. Добре коли «ручний режим» регулювання митного тарифу відповідає економічним потребам держави, а коли він спрямовується на задоволення економічних потреб окремого громадянина цієї держави, чиї інтереси не завжди співпадають з інтересами держави, це вже виглядає серйозною індивідуально-правовою преференцією. Тому й розуміння ефективності такого правового механізму є неоднозначним. Виправити цей правовий нонсенс можна суто на юридичному рівні – треба прибрати «ручний механізм управління», а якщо це недоцільно, то законодавчо мінімізувати підстави для його застосування. Втім, найефективнішим вирішенням цієї проблеми є віднести питання регулювання митного тарифу до компетенції закону – тоді можна буде планувати довгострокову зовнішньоекономічну діяльність та інші економічні стратегії.

Враховуючи те, що нова редакція Митного кодексу вбачається масштабним і системним нормативним документом (20 розділів, Перехідні положення та понад 600 статей), Рада підприємців наполягає на максимальному розширенні принципу прямої дії норм Митного кодексу України – це забезпечить прозорість та передбачуваність митних процедур, звузить підґрунтя для корупції, визначить чіткі межі пільгових митних режимів, забезпечить здоровий консерватизм передбачуваності санкцій, покладе край конфліктним ситуаціям, пов’язаним із визначенням митної вартості, розміром митного тарифу, мінімізує кількість підзаконних нормативних актів, пов’язаних із реалізацією окремих положень Митного кодексу як кодифікованого документа.


  1. ^ Митна вартість.

Питання митної вартості залишається конфліктним, оскільки

методика її визначення сприймається власниками товарів, як фіскально-агресивна дія держави, спрямована на забезпечення лише інтересів останньої. Методика встановлення індикативної ціни, яка переважно закладена у визначення митної вартості товару, наче навмисно застосовується для перевірки правової аксіоми: ігнорування принципу адекватності інтересів учасників правовідносин призводить до маловтішних економічних наслідків та зовсім не жалюгідних протиправних адміністративно- та кримінально-караних проявів, оскільки в цьому питанні необмежене поле для службових зловживань. Підприємці глибоко переконані, що у питанні митної вартості необхідно законодавчо встановити принципи її визначення, засновані на реальній вартості товарів, робіт, послуг, а не цінових аналогій.

Крім того, залишається неврегульованим питання відсутності чітких правил включення роялті в митну вартість, а також механізмів корегування митної вартості та податкових зобов’язань. З огляду на це, пропонуємо створити ad hoc робочу групу при Комітеті ВР, до якої увійшли б експерти Ради підприємців при КМУ, Американської Торговельної Палати, Європейської Бізнес Асоціації, інших громадських організацій та об’єднань підприємців з метою нормативного врегулювання даної проблеми в проекті Митного кодексу до другого читання.


Шановні учасники слухань!

Сподіваюсь, ми зможемо фахово визначити ефективні шляхи вирішення проблем, пов’язаних із підготовкою нової редакції Митного кодексу України і плекатимемо надію, що Верховна Рада дослухається до наших аргументів.


Дякую за увагу!



Похожие:

Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconШановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виносяться дуже важливий і складний закон
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! icon«Роль Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України у створенні правових, економічних та організаційних умов для розвитку соціального підприємництва» Шановні учасники Всеукраїнської наради! Шановні гості, колеги!
Всеукраїнській нараді: «Соціальне підприємництво: перспективи розвитку в Україні»
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconВиступ Коваль В. М. 20. 05. 2009 на пленарному засіданні вру шановний Головуючий! Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань!
Невід’ємною передумовою успішного соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства є міцне здоров’я його громадян, в збереженні...
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconЗлочини щодо дітей
Шановний пане Президенте, шановні представники російської влади, шановні депутати парламенту!
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconДотації з єс = окупація
Шановний пане Президенте, шановні представники української влади, шановні депутати Верховної Ради України!
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconШановні колеги, присутні, гості нашої конференції!
Розвиток кпі в ближчому майбутньому має базуватися на платформі, побудованій нами протягом 2-х останніх десятиріч. Головне, що нам...
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconПринцип укладання угод з єс
Шановний пане Президенте, шановні представники української влади, шановні депутати Верховної Ради України!
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconЗаступник Голови Верховної Ради України
Доброго дня, шановні колеги! Вітаю вас в українському парламенті з нагоди проведення парламентських слухань з питань оздоровлення...
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconХомутинніку В. Ю. Шановний Віталію Юрійовичу!
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу і бажаємо успіхів у Вашій професійній діяльності
Шановний Віталію Юрійовичу! Шановні учасники слухань! Шановні гості, колеги! iconПану хомутинніку в. Ю. Шановний Віталію Юрійовичу!
Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов