Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» icon

Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»



НазваниеОбгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
Дата конвертации30.06.2013
Размер215.74 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>


Додаток до листа УКБС

від 13.01.2010 № 24-ЕП


Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз»

щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»



з/п

Положення проекту Закону

Позиція УКБС

Обгрунтування позиції УКБС

1

2

3

4

І.

Щодо проекту Закону в цілому


1.

Чинним законодавством передбачені різноманітні засоби, методи та важелі для здійснення всебічного, якісного податкового і валютного контролю. Зокрема: надання суб’єктами господарювання усіх форм власності звітів стосовно нарахування та сплати податків; виконання юридичними особами функцій податкових агентів за досить широким переліком операцій; виконання банками функцій агентів валютного контролю тощо.


2.

Сучасна державна політика у сфері економіки та розвитку підприємництва спрямована на зменшення втручання державних (регулюючих та контролюючих) органів у стратегічну та поточну діяльність приватних підприємців, всебічне сприяння та підтримку розвитку малого та середнього бізнесу, підприємницької ініціативи населення, зменшення податкового тиску та детінізацію економіки. А головне - на підвищення інвестиційної привабливості країни, інтеграцію економіки держави у європейську та міжнародну спільноту, а також гармонізацію вітчизняного законодавства із законодавством ЄС.

Також постійно декларується підтримка з боку держави впровадження практики цивілізованого підприємства, що, зокрема, передбачає збільшення витрат на мінімізацію ризиків (наприклад, широке застосування страхування майна від різноманітних ризиків тощо) та непохитність права власності (у т.ч. й на грошові кошти, що належать юридичним та фізичним особам).


3.

В умовах фінансової кризи та суттєвого економічного падіння, посилення фіскального тиску, непродумана зміна порядку розрахунку та сплати деяких податків, замість очікування наповнення бюджету призведе до вимивання оборотних коштів суб’єктів господарювання, падіння обсягів виробництва та зменшення податкової бази і розмірів податків, що сплачуються до бюджету.





ІІ.

Щодо положень проекту Закону


1.

Зміни до Господарського кодексу України (Розділ І частина 1 проекту Закону)

1.1.

1. У Господарському кодексі України:

1) статтю 55 доповнити пунктом 6 такого змісту:

„6. Керівний орган суб’єкта господарювання може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Керівником (директором, генеральним директором, головним бухгалтером) не може бути призначено фізичну особу, яка раніше була засновником, директором чи головним бухгалтером іншого підприємства, якщо таке підприємство припинило діяльність за рішенням суду (за позовом про банкрутство, скасування реєстрації (визнання реєстрації недійсною), або такою особою раніше скоєно при веденні підприємницької діяльності економічні злочини установленні судом”.


^ Недієва норма внаслідок відсутності реального механізму отримання відповідної інформації.



Така норма, після набрання чинності залишиться недієвою, оскільки реального механізму для отримання інформації щодо означених осіб в Україні не існує.

Крім того, Національним класифікатором України «Класифікатор професій. ДК 003:2005», затв. наказом Держспоживчстандарту України від 26.12.2005 № 375, передбачені інші найменування посад першого керівника суб’єкта господарювання, ніж директор, генеральний директор. Фактично запропоноване нововведення спричинить додаткові витрати суб’єктів господарювання для внесення змін до статутіів та їз реєстрації, а також проведення інших змін.


2.

Зміни до Закону України «Про інформацію» (Розділ І частина 3 проекту Закону)

2.1.

3. У статті 37 Закону України „Про інформацію”:

1) в абзаці сьомому після слів „або нормативними актами” доповнити словами „крім запитів органів державної податкової служби з питань оподаткування або валютного контролю”;

2) в абзаці восьмому після слів „контрольно-фінансових відомств” доповнити словами „крім запитів органів державної податкової служби з питань оподаткування або валютного контролю”.

Виключити

Режим документів та інформації, що не підлягає наданню для ознайомлення за запитами, встановлено у зв’язку з тим, що цей режим є спеціальним та регулюється відповідними нормативно-правовими актами. Пропозиція щодо надання органам ДПС права отримувати документи та інформацію, що згідно Закону не підлягають наданню для ознайомлення за запитами, не узгоджується з законодавчо визначеним напрямком контролю та нагляду органів ДПА України. Це може призвести до негативних наслідків у діяльності відповідних установ, адже секретна інформація щодо них буде відкритою.



3.

Зміни до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (Розділ І частина 5 проекту Закону)

3.1.

5. У Законі України „Про державну податкову службу в Україні” :

1) у статті 10:

а) пункт 11 викласти у такій редакції:

„11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-платників податків про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (у т.ч. зі сплати коштів бюджетного фонду), а також про зобов’язання фізичних осіб-платників податків до подання декларацій про майновий стан і доходи (податкової декларації)”;

б) доповнити пунктом 19 такого змісту:

„19) обстежують будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення (території), засоби виробництва, транспортні засоби та інші об’єкти, які використовуються для здійснення господарської діяльності та одержання доходів платниками податків”;

2) у статті 11:

а) пункт 1 доповнити абзацом такого змісту:

„обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення (території), засоби виробництва, транспортні засоби та інші об’єкти, які використовуються для здійснення господарської діяльності і одержання доходів платниками податків, та складати відповідний акт про результати такого обстеження”;

3) у статті 111:

а) пункт 9 частини шостої викласти у такій редакції:

„9) платником подано декларацію з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., або подано декларацію, у якій заявлено до відшкодування від’ємне значення податку на додану вартість, за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства”;




Виключити

Безпідставне та необгрунтоване суттєве розширення повноважень органів Державної податкової служби (далі – ДПС), як в частині здійснення перевірок, так й отримання та накопичення інформації (у т.ч. й персональних відомостей про фізичних осіб) стосовно юридичних осіб та їх керівників.

Впровадження таких змін призведе до дублювання ДПС повноважень та функцій інших державних органів. Зокрема, уповноваженого органу з питань фінансового моніторингу та низки спеціалізованих органів і підрозділів по боротьбі зі злочинністю (зокрема, в економічній сфері), які здійснюють аналіз та узагальнюють інформацію щодо трансакцій юридичних і фізичних осіб, які стали об’єктом фінансового моніторингу; вчиняють відповідні слідчі дії та здійснюють оперативно-пошукову роботу спрямовану на боротьбу та упередження економічних злочинів, у тому числі у сфері сплати податків. Про ефективність існуючої системи фінансового моніторингу свідчить її визнання спеціалізованою міжнародною організацією - FATF, як однієї з найкращих у світі.


В запропонованих змінах до підстав та порядку проведення органами ДПС планових і позапланових виїзних перевірок відсутній чіткий перелік підстав, за яких податковий орган може здійснити планову чи позапланову виїзну перевірку. Це може призвести до необмежених зловживань та порушення прав і законних інтересів сумлінних платників податків.


Зміни щодо надання податковим органам права «обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення (території) …» допускають широке трактування поняття «обстеження». Чинне законодавство містить визначення понять «обстеження», але в даному випадку їх застосування неможливе, оскільки вони за своїм змістом не відповідають суті вказаних пунктів. До того ж, якщо «обстеження» буде проводитися по аналогії з «оглядом» (як слідчої дії), то такі дії не відповідатимуть Кримінально-процесуальному кодексу України, а якщо по аналогії з «особистим оглядом та оглядом речей» – Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставами невідповідності є обмеження кола осіб, що можуть здійснювати відповідні дії.

Тому запропоновані зміни не відповідають чинному законодавству України, передбачають отримання незаконних повноважень, шляхом підміни понять, та можуть призвести до зловживань і тиску на суб’єктів господарювання.



4.

Зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» (Розділ І частина 7 проекту Закону)

4.1.

2) у статті 7:

а) підпункт 7.2.1 пункту 7.2 доповнити абзацами такого змісту:

„При здійсненні операцій з поставки товарів (послуг) платник податку- продавець товарів (послуг) зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.





Виключити



Запропоновані зміни обмежують права платників податку на проведення відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за придбані товари, роботи, послуги.

Крім того, передбачають розкриття конфіденційної інформації про господарську діяльність та постачальників товарів і послуг по кожному платнику податків. Це негативно вплине на рівень інвестиційної привабливості та діяльність суб’єктів господарювання і може бути розцінено як втручання у внутрішню політику платників податків. Податкові органи мають контролювати правильність нарахування та повноту сплати податків, а не перекладати свої функції на самих платників податку, щоб проводити моніторинг податкових накладних, зареєстрованих в електронних реєстрах.

Крім того, враховуючи досвід запровадження в Україні подання звітності в електронному вигляді, який з безкоштовного сервісу (безпосередньо до ДПІ) почав перетворюватися в платний (через посередника), слід на законодавчому рівні ввести обмеження щодо порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та безкоштовне право платника податку на даних використання цього Реєстру.

4.2.

в) у підпункті 7.2.6 пункту 7.2:

перше речення абзацу першого викласти у такій редакції:

„Незалежно від того, яка з подій відбулася раніше, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з поставки товарів (послуг), на вимогу отримувача лише за умови фактичного відвантаження (надання) таких товарів (послуг) та є підставою для нарахування податкового кредиту”;




Виключити

Зміни додають складності в обліку ПДВ, оскільки пропонується незалежно від того, яка з подій відбулася раніше, податкову накладну (яка є підставою для нарахування податкового кредиту) видавати на вимогу отримувача (покупця) лише за умови фактичного відвантаження (надання) таких товарів (послуг). Згідно п. 7.3 ЗУ “Про ПДВ”, податкові зобов'язання з ПДВ виникають при сплаті авансу за товари (послуги). Запропоновані зміни позбавляють покупця товарів (послуг) права на податковий кредит з ПДВ до того моменту, поки такі товари (послуги) не будуть фактично отримані, хоча продавець податок вже сплатить до бюджету. Норма фактично створює механізм кредитування бюджету за рахунок суб'єктів господарювання.

4.3.

ґ) у підпункті 7.4.5 пункту 7.4:

абзац перший замінити двома абзацами такого змісту:

„Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені погашеними податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) або підтверджені податковими накладними, складеними з порушенням вимог підпункту 7.2.1 цього пункту.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом двох звітних періодів з дати виписки податкової накладної”;

Виключити

Зміни суттєво обмежать право платника податку на податковий кредит (Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом двох звітних періодів з дати виписки податкової накладної).

На сьогодні платник податку має право на використання податкового кредиту протягом 1095 днів з дати його виникнення (ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Це обмежує права платників податків, передбачені податковим і цивільним законодавством.


Щодо відображення у складі декларації податкового кредиту з податку на додану вартість по погашеним податковим накладним слід зазначити, що платник податку не несе відповідальності та немає повноважень до контролю за сплатою податку контрагентом.



4.4.

д) підпункт „а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 викласти у такій редакції:

„а) при від’ємному значенні суми, розрахованої як різниця суми податкового зобов’язання наступного звітного податкового періоду та податкового кредиту такого звітного податкового періоду (від’ємна різниця), що виникла у результаті здійснення операцій з поставки товарів (послуг) на митній території України, така різниця зараховується у рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість.




Виключити



Зазначене положення обмежує права платника податку на отримання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за придбані товари, роботи, послуги.

На сьогодні платник податку має право на відшкодування податку як в рахунок майбутніх платежів, так і на поточний рахунок для поповнення обігових коштів.

Крім того, подібні зміни не сприятимуть збільшенню валового внутрішнього продукта країни (ВВП) та подоланню економічної кризи.


5.

Зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Розділ І частина 8 проекту Закону)

5.1.

1) у статті 5:

а) підпункт 5.2.4 виключити

Виключити

Вважаємо неприпустимим виключення із Закону норми підпункту 5.2.4, що призведе до протиріч норм вимог ст.12 Закону про оподаткування прибутку підприємств. Недосконалість та суперечливість ст. 5 та ст.12 законопроекту призведе до перевищення та зловживання наявними повноваженнями з боку працівників податкових органів. А також до появи суперечливих роз’яснень стосовно даних і тих самих питань оподаткування в залежності від поточного виконання бюджету, тощо.


5.2.

1) у статті 5:



б) абзац третій підпункту 5.4.6 пункту 5.4 викласти у такій редакції:

„Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків об’єкта оподаткування за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік”;

в) пункт 5.6 доповнити підпунктом 5.6.3 такого змісту:

„5.6.3 До складу валових витрат, пов’язаних із веденням господарської діяльності, включаються витрати на оплату праці за умови обов’язкового перерахування (сплати) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого з доходів фізичних осіб згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб”;

2) у статті 6:

а) у пункті 6.1:

у першому реченні слова „першого календарного кварталу” виключити;

друге речення виключити;

б) пункт 6.3 викласти у такій редакції:

„6.3. У разі коли від’ємне значення об’єкта оподаткування декларується платником податку, податковий орган має право провести позачергову перевірку правильності визначення об’єкта оподаткування”;

3) у статті 7:

а) абзац четвертий підпункту 7.2.1 пункту 7.2 викласти у такій редакції:

„Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі – сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування ризиків на території України або за її межами”;

б) підпункт 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 викласти у такій редакції:

„У разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів”;



Виключити

Вважаємо неприпустимим ініційоване посилення фіскального тиску. Зокрема, запропоноване встановлення обмежень щодо віднесення до валових витрат платника податку витрат із страхування, створення резервів під заборгованість (пропонується відносити на витрати лише резерви, що створені під безнадійну заборгованість); істотні зміни порядку розрахунку та сплати податку на прибуток (уведення лише річного звітного періоду, подання тільки річної декларації з податку на прибуток та щомісячну сплату податку, у поточному році за результатами попереднього звітного року, скоригованого на індекс інфляції, заборону зменшення податкових зобов’язань поточного року на суму зайво сплаченого податку) мають на меті лише вирішення поточної проблеми наповнення бюджету.


Аналіз цих нововведень дозволяє зробити висновки, що вплив цих ініціатив на обсяг оборотних коштів суб’єктів господарювання, рівень зменшення страхового ринку (як наслідок зменшення сум надходжень до бюджету податку на прибуток від страхових компаній), на фінансовий стан та стан ліквідності ослаблених фінансовою кризою банків (в частині заборони віднесення на валові витрати більшості сум сформованих резервів в умовах погіршення фінансового стану та рівня обслуговування боргу позичальниками) не досліджувався.


Така непродумана податкова політика (наповнення бюджету будь-якою ціною) призведе до банкрутства значної кількості суб’єктів господарювання та фінансових інститутів, збільшення обсягів тінізації економіки, падіння як поточних так й перспективних надходжень до бюджету і є неприйнятною в умовах кризового стану фінансових ринків та економіки.


Також законопроект у цій частині суперечить нещодавно прийнятому Закону № 1533, що взагалі ставить під сумнів обізнаність органу ДПС (як суб’єкта законодавчої ініціативи) із сучасною законодавчою базою та податковою політикою, що реалізується державою, що спрямована на подолання наслідків важкої кризи.

Недоцільним є і обмеження щодо віднесення до валових витрат платника податку витрат на оплату праці, якщо до бюджету не перераховано податок з доходів фізичних осіб. Враховуючи, що податок з доходів фізичних осіб навіть при невиплаті заробітної плати має утримуватися не пізніше 30 днів з дати нарахування зарплати, запропоновані зміни тільки ускладнять і без того занадто складний податковий облік платників податків.


5.3.

4) у статті 8:

а) у пункті 8.3:

абзац перший підпункту 8.3.1 викласти у такій редакції:

„Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду”;



Виключити

Викликає занепокоєння і запровадження нового механізму визначення амортизаційних відрахувань у податковому обліку, який, фактично зсуває на календарний рік право платника податку амортизувати в податковому обліку витрати на придбання основних фондів.


5.4.

6) пункт 12.2 статті 12 доповнити пунктом 12.2.6 такого змісту:

„12.2.6. Віднесення до складу валових витрат сум коштів, віднесених до страхових резервів є виправданим лише щодо безнадійної заборгованості, визначеної пунктом 1.25 статті 1 цього Закону”;


Виключити

Відповідно до 12 ст. Закону сума страхового резерву формується та має відноситись до складу валових витрат відповідно до методики НБУ, а не лише стосовно безнадійної заборгованості, адже у банка при видачі кредиту вже виникає ризик неповернення своїх грошових коштів. Безнадійна заборгованість має списуватись за рахунок страхових резервів, а не тільки відноситись до складу валових витрат. Якщо буде прийнято таку норму законопроекту, це призведе до порушення балансу прав банків та спровокує руйнівні тенденції як у банківській системі так і в економіці в цілому.

5.5.

7) у статті 16:

а) абзаци перший та другий пункту 16.4 викласти у такій редакції:

„16.4. Протягом звітного року платники податку, за винятком нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету щомісячно податок на прибуток, визначений як 1/12 суми нарахованого податку на прибуток за попередній календарний рік, проіндексований на індекс інфляції попереднього календарного року.



У разі коли сума сплаченого податку перевищує суму податкових зобов'язань цього платника податку за звітний період, різниця не переноситься у зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів”;

б) в абзаці першому пункту 16.11 слово „щоквартально” замінити словами „за підсумками року”;

Виключити

Вважаємо недоцільними запропоновані зміни. Є невірним підходом, якщо оплата буде проводитись за підсумками попереднього року, (за результатами Декларації попереднього періоду), сплата цих авансових внесків не буде відповідати дійсним результатам діяльності платників податків в поточному періоді. Це призведе до податкового тиску та додаткового податкового навантаження з боку податкових органів на платників податків.

Крім того, слід враховувати, що весь поточний рік платник податку має сплачувати податок на прибуток за підсумками минулого року. У випадку, якщо платник податку сплачував податок на прибуток більший, ніж потрібно, цей податок йому не повертається ні за яких умов.



6.

Зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Розділ І частина 10 проекту Закону)

6.1.

У статті 62 пункт 4 частини першої викласти у такій редакції:

„4) органам державної податкової служби України – у частині надання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до Закону України „Про систему оподаткування”, а також на їх письмову вимогу - з питань оподаткування або валютного контролю стосовно обсягу та призначення платежів, операції за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи за конкретний проміжок часу, а також інформація, яка надається відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”;


Виключити

Вважаємо неприпустимим запропоноване розширення обсягу банківської таємниці, яку мають право отримувати податкові органи (наприклад, про обсяг та обіг коштів на рахунках, у т.ч. про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності). Це суперечить статті 22 Конституції України, адже банківська таємниця – це перш за все інформація про клієнта, а звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається. Крім того, при розкритті банківської таємниці надається пріоритет суду, а всі інші суб’єкти мають однакові повноваження. Підстав для надання переваг органам ДПС перед іншими немає.

Пропозиція не містить обгрунтування доцільності подібних нововведень та призведе до значних трудових і матеріальних витрат платників податків. А також перетворить банки на податкових агентів практично за усім колом операцій, що здійснюються підприємцями через банківські установи. Подібні новації руйнівно впливають на інститут банківської таємниці, який є головною передумовою існування довіри до банків з боку клієнтів (особливо фізичних осіб). І призведуть до зниження рівня інвестиційної привабливості України та рівня довіри міжнародних інвесторів.


7.

Зміни до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Розділ І частина 12 проекту Закону)

7.1.

статтю 1 доповнити пунктом 1.39 такого змісту:

„1.39. списання без згоди клієнта банку – списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законодавством документів у випадках передбачених законодавством України”.


Виключити

Запропоновані зміни є зазіханням податкових органів на інститут приватної власності шляхом відновлення безакцептного списання без наявності рішень суду та суперечать нормам Цивільного кодексу України (ст. 1071, ст.1074), за якими підставами списання грошових коштів з рахунка клієнта без його розпорядження є рішення суду.



8.

Зміни до Закону України «Про фінансові послуг та державне регулювання ринків фінансових послуг»

(Розділ І частина 13 проекту Закону)

8.1.

У пункті 2 статті 31 («Обов’язковість збереження професійної таємниці») доповнити словами:

„а також органам державної податкової служби для забезпечення контролю за додержанням податкового та валютного законодавства платниками податків”.



Виключити

Вважаємо неприпустимим запропоноване надання податковим органам права доступу до інформації щодо юридичних і фізичних осіб, яка є професійною таємницею. А також неприйнятним скасування відповідальності податкових органів за несанкціоноване розкриття податковими органами професійної таємниці і яка може бути використана лише для здійснення спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг його функцій, включаючи випадки щодо законодавчо встановленого порядку обміну інформацією.


Інформація щодо розкриття якої зазначеним Законом вводяться певні обмеження, є спеціальною, що характеризується відповідним режимом. Отримання доступу до цієї інформації з боку органів ДПС може стати підставою для його отримання з боку інших органів державної влади, що може призвести до негативних наслідків у діяльності відповідної установи.



9.

Зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Розділ І частина 15 проекту Закону)

9.1.

1) у статті 4:

а) підпункт 4.2.11 пункту 4.2 викласти у такій редакції:

„4.2.11. сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.

При цьому податковим агентом є суб’єкт господарювання, в тому числі комерційний банк та небанківська фінансова установа, стосовно якої виникла така заборгованість”;



2) підпункт 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 викласти у такій редакції:

„8.1.2. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом утриманий з усієї суми, отримуваної для виплати доходу у порядку, визначеному центральним податковим органом за погодженням із Національним банком України. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. У разі прийняття банківською установою платіжних документів на виплату доходу без сплати (перерахування) або неповної слати (неповного перерахування) податку, така установа сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми виплаченого доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду”;




Виключити


Вважаємо неприпустимим покладання на банки непритаманних їм функцій контролю за своєчасністю сплати податків юридичними та фізичними особами. А також встановлення відповідальності - великих штрафів, що мають стягуватися з банків, у разі неякісного здійснення ними такого контролю.


Це суперечить суті та принципам ринкової економіки в умовах якої кожен суб’єкт оподаткування має самостійно відповідати за коректне нарахування та своєчасну сплату податків за власною діяльністю. І призводить до перекладання на банківські установи безпосередніх функцій податкових органів.

У частині посилення контролю за операціями фізичних осіб, також прогнозованим є значне зменшення кількості приватних клієнтів та доходів банків від послуг, що надаються фізичним особам, оскільки більша частина розрахунків за участю фізичних осіб буде здійснюватися поза банківською системою. Що призведе до зменшення доходів Державного бюджету та збільшення частки тіньової економіки.




_______________________________________________

Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз»




Похожие:

Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconДодаток 4 до листа Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України від 19. 01. 2009 р. №17 Обгрунтування необхідності відкликання проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», реєстр номер 3045
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», реєстр номер 3045
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconПояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо попередження виникнення професійних захворювань у працівників»
Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо попередження виникнення
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconЗакон україни про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) Верховна Рада України постановляє
Проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconПояснювальна записка до проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування виконання
України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо фінансування виконання виконавчою дирекцією Фонду загальнообов’язкового...
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconПояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування певних видів господарської діяльності»
Их видів господарської діяльності» розроблено з метою сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та у відповідності до Закону...
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconПояснювальна записка до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування
Законопроектом передбачено внести зміни до деяких законодавчих актів з метою недопущення погіршення умов діяльності суб’єктів господарювання...
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconПоложення (норми) запропонованого проекту акону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо приведення у відповідність із Законом України „Про соціальний діалог в Україні") Зауваження та пропозиції зофр
Зміст положення (норми) запропонованого проекту акону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconЗакону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння будівництву" Лист Державного комітету України із земельних ресурсів
Щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння будівництву"
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconЩодо проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на руйнування схем ухилення від оподаткування”
Українська асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» розглянула проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих...
Обгрунтування позиції Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» щодо неприйнятності проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» iconВідповідальність за порушення антикорупційного законодавства України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-vi...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов