Обґрунтування необхідності прийняття акта icon

Обґрунтування необхідності прийняття акта



НазваниеОбґрунтування необхідності прийняття акта
Дата конвертации30.06.2013
Размер386.32 Kb.
ТипОбґрунтування
скачать >>>
1. /20 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА у редакц_х 2010 року итог1.docОбґрунтування необхідності прийняття акта


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Податкового кодексу України


  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта


Проект Податкового кодексу України розроблено на виконання Програми економічних реформ Президента України на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», на виконання доручень Кабінету Міністрів України: від 29 березня 2010 р. №15028/1/1-10, 5 травня 2010 р. №3569/76/1-10, протоколу наради у Віце-прем’єр-міністра України С.Тігіпка від 6 травня 2010 р. та постанови Кабінету Міністрів України «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік» від 19 квітня 2010 р. № 315.

2. Мета і шляхи її досягнення


Місія (головна ціль) побудова сучасної, справедливої фіскальної політики, що забезпечує стабільність оподаткування, рівність усіх платників податків перед законом, досягнення стратегічних цілей сталого розвитку в оновленій системі державного регулювання економіки

Законопроект має на меті регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів, визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства.


Цілі, що стосуються розвитку України відносно зовнішнього середовища

  • підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

  • створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, активізації інвестиційно - інноваційної діяльності;

  • забезпечення сталого економічного розвитку, формування людського капіталу на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів;

  • покращення позицій України у глобальному рейтингу «простоти ведення бізнесу» за показником «Cплата податків»;

  • подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС з урахуванням перспективи поглиблення економічної інтеграції з Європейськими Співтовариствами;

  • реалізація збалансованої бюджетної політики на середньо- і довгострокову перспективу.


Цілі, що забезпечують розвиток у внутрішньому середовищі

  • забезпечення раціонального використання природних ресурсів;

  • створення фіскальних умов для легалізації доходів;

  • формування відповідального ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов'язань, забезпечення суттєвого зменшення масштабів ухилення від сплати податків;

  • демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами;

  • запровадження єдиного соціального внеску та покращення процедури його адміністрування;

  • запровадження «податкових канікул» для малого бізнесу.


Основні положення проекту Податкового кодексу України


Розділ І. Загальні положення


Запропоновані методологічні засади, викладені у цьому розділі, створюють єдиний підхід в сфері оподаткування, забезпечують однакове розуміння всіма учасниками податкових відносин своїх прав та обов’язків, принципів побудови податкового законодавства. Розділ визначає компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування в частині запровадження, зміни та скасування податків, перелік основних прав та обов’язків платників податків. Запроваджується єдине розуміння податків та зборів, їх обов’язкових елементів, визначається перелік загальнодержавних і місцевих податків та зборів. Визначаються методи перевірки обґрунтованості визначення трансфертної ціни, що застосовується в операціях між пов’язаними особами.

В цілому запропоновані в розділі норми створюють підґрунтя для стабільного існування податкової системи України.


Розділ ІІ. Адміністрування податків, зборів та податкових платежів


Запроваджуються правові основи для справляння податків і зборів, що включені до податкової системи України. Визначаються механізми виконання податкового обов’язку платників податків, шляхом визначення порядку розрахунку, декларування і сплати податкових зобов’язань.

Закріплюється перелік контролюючих органів та межі їх компетенції, затверджуються на рівні закону умови повернення помилково та/або надмірне сплачених грошових зобов’язань платників податків, вдосконалюються процедури адміністрування податку з доходів фізичних осіб, які нараховуються та сплачуються податковими агентами.

Скорочення термінів процедури оскарження рішень контролюючих органів шляхом запровадження дворівневої системи оскарження рішень контролюючих органів замість трирівневої, що сприятиме прискоренню надходжень узгоджених зобов’язань платників до бюджету.

Встановлюються правові засади податкового контролю з чітким визначенням переліку способів такого контролю (облік платників податків, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби, контрольно-перевірочна робота, склади зі спеціальним режимом функціонування), деталізацією функцій, що виконують в межах податкового контролю, визначення вичерпного переліку прав контролюючих органів при реалізації цих функцій.

Запроваджуються єдині правила примусового виконання податкового обов’язку платників податків.

Вводиться вичерпний перелік фінансових санкцій, що можуть бути застосовані до платників податків у зв’язку із порушенням податкового законодавства.

Законодавчо закріплюється порядок застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Крім уніфікації податкових процедур, що вже передбачені у діючому законодавстві, запроваджується ряд принципово нових підходів:


1. Суттєво вдосконалюється система обліку платників податків:

1.1 Передбачено створення системи обліку в розрізі платників податків, їх відокремлених підрозділів та матеріальних об’єктів оподаткування.

1.2 Розроблено систему реєстрації фізичних осіб – платників податків та уніфіковано правила податкового обліку цієї категорії платників.

1.3 Запроваджено заміну ідентифікаційного номера особи, що викликало багато нарікань з боку платників податків, на реєстраційний номер облікової картки такого платника. При цьому, з метою усунення незручностей для платників податків, раніше надані платникам ідентифікаційні номери будуть прирівняні до номерів реєстраційних карток.

1.4 Створюється правове забезпечення системи автоматичної реєстрації громадян України як платників податків за даними органів реєстрації актів громадянського стану. Це дозволить спростити процедури реєстрації і, відповідно, покращити систему адміністрування.


2. Створюється цілісна система інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної податкової служби.

На сьогодні правового забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державної податкової служби, як одного з пріоритетних напрямів роботи контролюючих органів, не існує. Право на отримання інформації відображено епізодично в різних законодавчих актах, і спрямовано, в основному, на проведення попередніх податкових розслідувань щодо окремих платників податку.

Запропоновані норми дозволять створити інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної податкової служби як цілісну систему, спрямовану на загальний аналіз результатів господарської діяльності платників податків. Це забезпечить покращення адміністрування, дозволить спрямувати податковий контроль на тих платників податків, що ухиляються від виконання податкового обов’язку, і зменшити навантаження на сумлінних платників податків.

Передбачається чітке визначення джерел надходження інформації до органів державної податкової служби, перелік такої інформації та періодичність її надання іншими органами державної влади і місцевого самоврядування.


3. Підвищення рівня ефективності контрольно-перевірочних заходів.


3.1. Передбачено розширення прав органів державної податкової служби під час здійснення податкового контролю, зокрема:

- право на обстеження житла громадян або іншого володіння фізичної особи, якщо воно зазначене в реєстраційних документах, як зареєстроване місцезнаходження платника податків або використовується таким платником для отримання доходів;

- право опечатувати приміщення та технічні пристрої, які використовуються для зберігання основних фондів, ТМЦ, коштів, у разі відмови платника від проведення їх інвентаризації.

3.2. Передбачено зміну підходу до проведення контролюючими органами дій, що обмежують права платника податку.

Запроваджується механізм отримання судового дозволу (аналогічний механізм використовується у кримінально-процесуальному законодавстві). В розділі «Загальні адміністративні положення» такий механізм використовується, зокрема, при розкритті банківської таємниці, проведенні обстежень приміщень громадян (з письмового їх дозволу або за рішенням суду), блокуванні розрахункових рахунків платника у випадку невиконання ним законних вимог органів державної податкової служби. Цей механізм, з одного боку, створює умови для нерозповсюдження інформації про звернення органу державної податкової служби до суду за отриманням дозволу на проведення відповідних заходів, з іншого – гарантує платнику податку, що рішення, про застосування заходів, які можуть істотно обмежити права такого платника, буде прийматися неупередженою особою.

3.3. Збільшено :

- терміни проведення планових і позапланових виїзних документальних перевірок: загалом до 30 робочих днів, а для малого бізнесу - до 20 днів;

- терміни продовження планових і позапланових виїзних документальних перевірок: загалом до 60 днів робочих днів, а для малого бізнесу до 10 робочих днів, для ВПП.

3.4. Передбачена можливість призупинення планових та позапланових виїзних перевірок на загальний термін, що не перевищує 30 робочих днів, а для ВПП – 60 робочих днів.


4. Запроваджується надання податкової звітності великими та середніми підприємствами виключно в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.


5. Впорядковано систему податкових консультацій та роз’яснень податкового законодавства.

Передбачено, що податкові консультації з питань адміністрування податків та зборів надаватимуться контролюючими органами індивідуально платнику податку і використовуватимуться виключно таким платником.

Податкові роз’яснення надаватимуться контролюючими органами виключно за погодженням з Міністерством фінансів України, як органом, відповідальним за реалізацію податкової політики держави. При цьому контролюючі органи за самостійним рішенням можуть приймати узагальнююче податкове роз’яснення, яке затверджуватиметься відповідним наказом центрального контролюючого органу за погодженням з Міністерством фінансів України.


6. Здійснено розмежування правоохоронної та контрольної функцій органів державної податкової служби.

Пропонується визначити, що у разі коли правоохоронними органами виявлятимуться ознаки податкового злочину, кримінальна справа порушуватиметься за такими ознаками, а не за фактом наявності рішення органу державної податкової служби. Факт скоєння податкового злочину має доводитись засобами, передбаченими кримінально-процесуальним законодавством, а не в межах адміністративного процесу. Рішення про нарахування платнику податків податкового зобов’язання прийматиметься за результатами розгляду кримінальної справи судом. Одночасно пропонується визначити, що у разі відшкодування платником податків завданих податковим злочином збитків, кримінальна справа підлягає закриттю (на сьогодні така норма не розповсюджується на ухилення від сплати податків, скоєні в особливо великих розмірах, хоча саме ця категорія злочинів є найбільш привабливою з точки зору забезпечення відшкодування збитків).

При цьому захист прав платників податків від необґрунтованого кримінального переслідування гарантуватиметься запровадженим в кримінально-процесуальному законодавстві механізмом оскарження постанов про порушення кримінальних справ.


7. Змінено підхід до захисту інтересів платника податків, який оскаржуватиме суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом.

Існуюча нині система передбачає категорії узгодженого та неузгодженого податкового зобов’язання платника податків. Такий підхід створює умови несумлінним платникам затягувати термін сплати нарахованих зобов’язань шляхом їх оскарження, одночасно здійснюючи відчуження своїх активів. Замість цього пропонується запровадити систему, яка не звільняє такого платника від обов’язку сплатити нараховане грошове зобов’язання та не зупиняє застосування права податкової застави і надіслання податкових вимог, але зупиняє стягнення грошового зобов’язання та пені, зазначених у податковому повідомленні–рішенні, що оскаржується, до закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Завдяки цьому виключатиметься можливість прихованого отримання безоплатної відстрочки сплати податків за рахунок використання процедур оскарження та усувається нерівність умов стосовно сумлінних платників податків, що нарахували, але в силу об’єктивних причин не змогли сплатити податкове зобов’язання, яким нарахована пеня з дати декларування суми податкового зобов’язання.


8. Встановлено мінімальну (двократну) та максимальну (трьохкратну) межі розміру податкової застави від суми податкового боргу платника податків.


9. Визначено:

- порядок застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

- порядок стягнення податкового боргу за запитами компетентних органів інших країн.

В цілому запропонованими нормами створюється правова база для ефективного адміністрування податків, з дотриманням законних прав платників податків.

Розділ ІІІ. Податок на прибуток підприємств


На сьогодні податок на прибуток підприємств є одним із основних джерел наповнення Державного бюджету України (у 2009 році 32,5млрд.грн.).

У процесі реформування податку на прибуток передбачається, що зміни у конструкції податку не повинні нести ніякого фіскального навантаження, а сам податок має виконувати виключно регулятивно-стимулюючу функцію, для того, щоб не стримувати розвиток виробництва.


Наближення податкового та бухгалтерського обліку.

Запропоновано впровадити методологічні засади визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, максимально наближені до бухгалтерського обліку, які передбачають, що визнання та класифікація доходів і витрат, здійснюється за принципом „нарахування та відповідності доходів та витрат” прийнятим у бухгалтерському обліку, тобто, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів, з урахуванням певних обмежень.

При розрахунку об’єкта оподаткування доходи від реалізації товарів (послуг) звітного періоду зменшуються на витрати, пов’язані із реалізацією таких товарів (послуг), які за своїм складом є аналогічними до собівартості реалізованої продукції, а також інших витрат звітного податкового періоду, прийнятих у діючих положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (адміністративні витати, витрати на збут та інших).

Витрати, як і за діючим порядком, будуть нараховуватись з певними обмеженнями для окремих видів витрат та для витрат подвійного призначення, що формуватимуть постійні та тимчасові різниці, на які і буде відрізнятися прибуток, визначений за правилами бухгалтерського обліку, від податкового. При цьому, кількість податкових різниць знижується до мінімуму.


Стимулювання інвестицій і інновацій

Інвестиційно-інноваційна складова реформування цього податку: забезпечуватиметься зниженням ставки податку на прибуток з 25 до 20 відсотків (2011 році – 20 відсотків, 2012 році – 19 відсотків, 2013 році – 18 відсотків, 2014 році – 17 відсотків).

Крім того, передбачається надання спеціальних інвестиційних пільг, зокрема:

- у вигляді інвестиційно–інноваційного податкового кредиту;

- пільги на інвестування об’єктів інфраструктури, які передаються у державну або комунальну власність.

Також передбачені пільги з енергозбереження:

- звільнення від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу деяких енергозберігаючих товарів власного виробництва промислового призначення;

- звільнення від оподаткування 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергозберігаючих заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, які займаються розробленням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів.


Удосконалення амортизаційної політики.

Розширена класифікація основних засобів у податковому обліку передбачено 16 груп основних фондів замість 4 груп у діючому законодавстві. При цьому облік балансової вартості основних засобів кожної групи вестиметься за кожним із об'єктів, що входить до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду), та в цілому за групою, як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

До зазначених груп основних засобів, запропоновано більш рівномірний розподіл вартості основних засобів за основними методами, що базуються на застосуванні строків корисного використання.

Для окремих груп основних засобів може застосовуватися прискорена амортизація за методом прискореного зменшення залишкової вартості, який дозволяє удвічі скоротити мінімальні терміни корисного використання основних засобів.

З метою нарахування амортизації нематеріальних активів у проекті Податкового кодексу запроваджено класифікацію таких активів (6 груп) і встановлено строки нарахування амортизації для кожної з цих груп.

Розділом передбачається за аналогією із діючим законодавством, встановлення окремого порядку оподаткування сільгоспвиробників.


Реформування оподаткування фінансового сектору.

В проекті розділу запропоновано механізм оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, за яким прибуток (збиток) визначається за кожною окремою операцією.

Крім того, запропоновано у перші два роки здійснити перехід на змішану систему оподаткування страхових організацій, зокрема передбачено визначення податкового зобов’язання, виходячи із загальних правил та ставки, але не менше суми податку, розрахованої за системою, аналогічною діючій у вигляді оподаткування валових внесків за ставкою 3 відсотки.

Для банків пропонується залишити порядок формування страхових резервів для покриття можливих втрат, встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прийнятий 20.05.2010.

Врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, що дозволить надати нових стимулів цій формі інвестування. Відтепер платіж за користування майном, згідно із договорами фінансового лізингу, розглядатиметься як проценти, аналогічні процентам банківської установи. При фінансовому лізингу будуть оподатковуватися тільки проценти, які отримає інвестор-нерезидент в якості винагороди.

З метою залучення інвестицій та для запобігання відтоку капіталів за кордон, упередження схем мінімізації податку на прибуток, розширено перелік пов’язаних осіб та обмежено врахування у складі витрат нарахування процентного доходу, який перераховується на користь пов’язаних компаній по заборгованості, яка виникла між ними: останній буде враховуватись у витратах шляхом забезпечення визначення співвідношення заборгованості компанії до частки у власному капіталі платника податку (за діючим законодавством від розміру оподатковуваного прибутку).

Поряд з цим, запропоновано зміни, щодо оподаткування операцій із резидентами держав з преференційним режимом оподаткування. Так у разі укладання договорів, які передбачають здійснення оплати на користь таких резидентів або здійснення розрахунків через таких резидентів за такими договорами до складу витрат платника податку у сумі, що дорівнює 0,85 суми, зазначеної в договорі, а до доходів, отриманих за договорами застосовуватиме коефіцієнт 1.15.

Реформування податку на прибуток також передбачає посилене стимулювання інвестицій у людський капітал, без обмежень включатимуться витрати на:

первинну професійну підготовку працівників робітничих професій безпосередньо на виробництві;

навчання, перепідготовка та підвищення професійної кваліфікації фахівців інженерно-технічного складу.

На стимулювання підприємницької активності направлено скасування 10-відсоткового ліміту при врахуванні витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованого товару.

Запропоновано, з метою стимулювання підприємницької активності, встановити суми добових на витрати у відрядженні – до 20% від суми місячного прожиткового мінімуму на добу. Такі пропозиції не стосуються відряджень державних службовців та працівників бюджетних установ. При цьому, скасовується необхідність робити відмітки у посвідченні про відрядження, для врахування у складі витрат сум добових достатньо буде підтверджуючих документів.

Одночасно з 2012 року передбачається запровадження річного податкового періоду із сплатою щоквартальних авансових платежів, що сприятиме скороченню витрат та часу на ведення податкового обліку, та сприятиме підвищенню рейтингу України на міжнародному рівні щодо додержання податкового законодавства.

Регулююча функція податку полягає у зменшенні кількості пільг, що не пов’язані з господарською діяльністю, зокрема, передбачається новий механізм перерахування коштів на користь неприбуткових організацій. Такі відрахування здійснюватимуться не за рахунок витрат (собівартості), а виключно за бажанням платника податку за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.


Розділ ІV. Податок на доходи фізичних осіб


Положення розділу ІV враховують досвід застосування протягом 2004-2009 років діючої редакції Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та напрями реформування податку з доходів фізичних осіб, які направлені на:

  • підвищення ефективності справляння податку;

  • удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою посилення регулюючої функції податку та забезпечення нейтральності прибуткового оподаткування;

  • удосконалення системи оподаткування доходів самозайнятих осіб, доходів з операцій з продажу нерухомого та рухомого майна, спадщини, подарунків;

  • кореляцію розмірів податкових пільг та майнового рівня платників, які потребують їх у зв’язку із здійсненням витрат на підтримання мінімально необхідного рівня життєзабезпечення та соціально-культурного розвитку.

З цією метою у розділі передбачається розширення податкової бази шляхом запровадження малопрогресивного (за ставкою 17%) оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді зарплати, сум винагород та інших виплат за умовами трудового або цивільно-правового договору, дивідендів та роялті, процентів по депозитних (вкладних) рахунках у фінансових установах, які перевищують 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також оподаткування за ставкою 15 відсотків частини суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, які виплачуються платнику податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, що перевищує законодавчо встановлену станом на 1 січня звітного податкового року граничну суму заробітної плати, з якого сплачуються страхові внески.

З метою вирівнювання диспропорцій (дискримінації) в розмірі наданих податкових соціальних пільг для осіб, які мають двох та більше дітей, запроваджується 100-відсоткова податкова соціальна пільга на кожну дитину (50% мінімальної заробітної плати) кожному з батьків з одночасним вилученням права на додаткову стандартну податкову соціальну пільгу одному з батьків.

Крім того, з метою зниження податкового навантаження для населення пропонується: встановлення нульової ставки оподаткування для успадкованих сум знецінених грошових заощаджень, що ліквідуватиме штучні перепони для оформлення громадянами спадщини; звільнення від оподаткування вартості орденів, медалей, кубків тощо, якими відзначаються переможці змагань, конкурсів, та незначних подарунків, якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року; скасування вимоги щодо права платника податку на податкову соціальну пільгу при звільненні від оподаткування нецільової благодійної допомоги.

Також проектом передбачається коригування алгоритму нарахування податкової знижки (податкового кредиту) – при її обрахунку. Загальний річний дохід зменшуватиметься на суму відрахувань, сплачених до фондів пенсійного та соціального страхування.

У розділі чітко врегульовано правила визначення бази оподаткування та порядок оподаткування доходів самозайнятих осіб, включаючи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

З метою стимулювання інвестицій у будь-яких секторах економіки у розділі запропоновано уніфікацію підходів до оподаткування пасивних доходів. Наприклад, для деривативів при визначенні інвестиційного прибутку передбачено застосування однакових правил із цінними паперами, а до складу податкової знижки включатиметься частина суми процентів, сплачених за іпотечним кредитом, окремо у випадку купівлі готового житла та у разі сплати процентів протягом його будівництва.

Норми розділу матимуть вплив на скорочення тіньових доходів, зокрема, шляхом встановлення контролю податкових органів за нарахуванням і сплатою податку на основі щоквартальної звітності роботодавців, встановлення обов’язку для податкового агента утримати податок у джерела, якщо відносини між сторонами цивільно-правових договорів можуть бути прирівняні до трудових відносин у встановленому порядку; встановлення функції податкового агента для юридичних осіб, що займаються організацією та проведенням гастрольних заходів зарубіжних гастролерів.

При здійсненні операцій з майном пропонується встановити обов'язки для посередників, надавати органам ДПС інформацію щодо таких цивільно-правовий дій.

Також цим розділом проекту Кодексу встановлюються нові
обов'язки для банків та небанківських фінансових установ, а саме,
щодо інформування податкових органів про доходи у вигляді виплачених процентів (з ідентифікацією особи, яка отримала дохід).

Вищезазначені заходи дозволять створити необхідний фіскальний простір для заходів, що пропонуються для зменшення податкового навантаження та покращення умов оподаткування.

З метою уникнення недопущення правових колізій, виявлених під час аналізу судової практики щодо оподаткування доходів фізичних осіб, врегульовані питання:

  • неоподаткування представницьких витрат;

  • утримання податку з будь-яких доходів податковим агентом тільки в момент виплати, а не нарахування;

  • враховано необхідність розробки підзаконного нормативного акту щодо переліку витрат на оплату праці, що є одночасно базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб та нарахування внесків до соціальних фондів.


Розділ V. Податок на додану вартість


В основу розділу V покладено діючий порядок оподаткування податком на додану вартість з урахуванням напрямів його реформування та вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість.

Проектом Кодексу передбачено подання платниками податку податковому органу копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді одночасно з подачею декларації за звітний податковий період. Такий механізм пропонується запровадити з метою покращення адміністрування податку на додану вартість; своєчасного виявлення безпідставно заявлених сум до відшкодування з бюджету; запобігання мінімізації податкових зобов’язань; прискорення здійснення податковими органами перевірки достовірності даних податкової декларації.

Впровадження електронної системи адміністрування податку на додану вартість відповідає вимогам Директиви ЄС.

З метою забезпечення дієвості механізму подання Реєстру податкових накладних у електронному вигляді пропонується запровадити єдиний звітний період – один місяць.

Пропонується запровадити механізм, передбачений згаданою Директивою, стосовно реверсної сплати податку за операціями з металобрухтом, згідно з якими, відповідальною за сплату ПДВ до бюджету є особа, котрій здійснюється постачання металобрухту.

Такий же порядок нарахування та сплати цього податку діятиме по операціях з постачання послуг нерезидентами на митній території України.

Приведено у відповідність до вимог Директиви 2006/112/ЄС місце постачання послуг, базуючись на принципі місця фактичного здійснення постачання послуг і застосування до таких операцій загальної ставки податку, у разі, коли такі операції здійснюються на митній території України. Запропоновано уточнення визначення місця постачання товарів; місця фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном; місця фактичного знаходження нерухомого майна, для тих послуг, які пов’язані з нерухомим майном.

Стосовно визначення бази оподаткування:

- для операцій, що здійснюватимуться на митній території України, база оподаткування визначається на рівні договірної (контрактної) вартості, але не нижче фактичних витрат на їх виготовлення (придбання);

- по товарах (супутніх послугах), ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту (реімпорту), база оподаткування визначатиметься на рівні не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення (з метою недопущення поставки товарів за фактурною вартістю, що є значно нижчою за митну вартість таких товарів).

Знімається заборона на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні легкового автомобіля.

Створюються передумови інвестиційної привабливості країни шляхом встановлення права на відшкодування податку на додану вартість за результатами двох звітних періодів для платників, що мають інвестиційні витрати на придбання основних засобів та сезонний характер виробництва.

Для інших операцій - термін відшкодування дванадцять звітних періодів.

В частині пільгового оподаткування дотримані основні вимоги Ради ЄС та СОТ, стосовно недискримінаційного підходу під час встановлення пільг при постачанні вітчизняних товарів та ввезенні товарів іноземного виробництва.

Пропонується впровадження маржинального оподаткування за договорами комісії, по операціях з постачання туристичних послуг та діяльності з виробами мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату.


Розділ VI. Акцизний податок


Положення розділу VI спрямовані на наближення законодавства України, в частині оподаткування акцизами, до норм і стандартів ЄС та на забезпечення ефективного застосовування податкового законодавства як платниками податку, так і контролюючими органами.

Нині оподаткування акцизним збором регулюється шістьма законодавчими актами, зокрема Законами України:

«Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»,

«Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»,

«Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»,

«Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»,

«Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» та Декретом Кабінету Міністрів «Про акцизний збір». Норми цих законів лягли в основу проекту розділу "Акцизний податок".

Розділ має чітку і зрозумілу структуру, якою визначені перелік підакцизних товарів, об’єкт, база оподаткування, особливості справляння податку з окремих товарів.

З метою забезпечення фіскальної функції акцизного податку запроваджується індексація, виражених у гривнях, ставок акцизного податку. Оскільки діючим законодавством вже запроваджена індексація на алкогольні напої та тютюнові вироби, дана норма поширює індексацію до ставок акцизного збору на пиво, електроенергію та природний газ.

Регулююча функція проекту полягає у:

стимулюванні зменшення споживання товарів, шкідливих для здоров’я людини таких як алкоголь і тютюн; обмеження використання товарів, які призводять до забруднення навколишнього природного середовища, а саме палив моторних та автомобілів; підвищення енергоефективності виробництва шляхом запровадження з 2014 року податку на газ та електроенергію;

збереженні пільг в оподаткуванні легкових автомобілів для інвалідів, швидкої медичної допомоги та для потреб підрозділів МінЧАЕС),

біоетанолу, який використовується для виробництва біопалив та біокомпонентів.

У відповідності до діючих міжнародних норм та з метою реалізації регулюючої функції акцизу щодо енергозбереження з 2014 року запроваджується акцизний збір на природний газ та електроенергію. Одночасно скасовуються 2 спеціальні збори: у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію та у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ – у акцизний податок. Сума акцизного податку не перевищуватиме платежів із зазначених зборів.

Норми проекту направлені на забезпечення контролю за сплатою акцизного збору та скорочення тіньового обігу:

  • на підприємствах – виробниках спирту та горілки діють акцизні склади, на яких представники органу державної податкової служби здійснюють постійний контроль за обігом спирту;

  • продавці автомобілів, які ввезені або реалізовані за пільговими умовами стають платниками акцизного збору.

  • удосконалення, акцизного законодавства передбачене розділом, полягає в адаптації законодавства України до норм і правил Директив Ради ЄС.
Розділ VIІ. Податок на транспортні засоби


В основу розділу VIІ покладено Закон України від 11 грудня 1991 р. № 1963 «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Основними нововведеннями цього розділу є:

- запровадження щорічної індексації ставок податку для компенсації впливу інфляційних процесів на їх розмір;

- введення додаткової диференціації ставок податку для легкових автомобілів, об’єм циліндрів двигуна яких перевищує 3500 куб. см;

- включення до об’єктів оподаткування літаків і вертольотів.


Розділ VIІІ. Екологічний податок

В розділі VIІІ передбачено оподаткування екологічним податком результатів діяльності суб’єктів господарювання та фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства), що призводить до забруднення навколишнього природного середовища (на заміну збору за забруднення навколишнього природного середовища).

Враховуючи останні тенденції в податковій політиці європейських країн, щодо необхідності перенесення податкового навантаження на екологічні платежі, у проекті Кодексу передбачено збільшення ставок екологічного податку удвічі (порівняно з нормативами чинного збору за забруднення навколишнього природного середовища).


Розділ ІХ. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами,

транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України


Україна є визнаною у Європі транзитною державою.

За користування об’єктами трубопровідного транспорту в Україні запроваджено рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Платниками рентної плати є суб’єкти господарювання, які надають послуги з транспортування продукції трубопроводами України.

Незважаючи на обмежене коло платників, надходження рентної плати у 2009 році становили 2,2 млрд. грн., на 2010 рік надходження рентної плати заплановано у розмірі 2,6 млрд. гривень.

Суттєвих змін у справлянні рентної плати не передбачено. Розділ підготовлено на основі діючого законодавства.

Передбачається, що ставки рентної плати встановлюватимуться на рівні діючих. При цьому пропонується, що у разі зміни тарифів на транспортування продукції магістральними трубопроводами України до ставок рентної плати застосовуватиметься коригуючий коефіцієнт, який обчислюватиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Розділ Х. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат,

що видобуваються в Україні


В основу цього розділу покладено діючий порядок оподаткування рентною платою за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

Розділом визначено платників, об’єкт, ставки, порядок обчислення і сплати рентної плати та контроль за її справлянням.

Ставки рентної плати диференційовані в залежності від глибини залягання покладів вуглеводнів, а для природного газу – також від напряму його реалізації або використання (для потреб населення або для інших цілей).

З метою коригування ставок рентної плати відповідно до зміни цін на вуглеводневу сировину передбачено застосування до них коригуючих коефіцієнтів.

Розділ ХІ. Плата за користування надрами


Розділ підготовлено на основі діючого законодавства.

Основними нововведеннями цього розділу є:

– об’єднання в один податковий платіж – плату за користування надрами для видобування корисних копалин – двох діючих податкових платежів (платежі за користування надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету);

– встановлення ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відсотках до вартості видобутих корисних копалин та визначення порядку справляння цієї плати.


Розділ ХІІ. Місцеві податки і збори

Майже всі місцеві податки і збори справляються за правилами, встановленими більше 15-ти років тому, не відповідають вимогам сьогодення і, відповідно, не забезпечують місцеві бюджети надійними джерелами фінансування. Крім того, до місцевих податків і зборів належать такі, що не відіграють істотної ролі у наповненні місцевих бюджетів.

У зв’язку з викладеним, проектом Кодексу передбачено зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів, з одночасним скасуванням неефективних місцевих податків і зборів.

Зокрема, у проекті Кодексу пропонується:

1. Скасувати десять неефективних місцевих зборів (комунальний податок; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збір за право використання місцевої символіки; збір з власників собак; збір за видачу ордера на квартиру; збір за участь у бігах та іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей).

2. Запровадити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з 1 січня 2012 року – на житлову нерухомість площею понад 300 кв. м, з 1 січня 2014 року – на нежитлову нерухомість). Для фізичних осіб ставку податку запропоновано встановити за кожен квадратний метр загальної площі нерухомості в розмірі 2% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (або близько 18,5 грн. на початок 2011 року). З юридичних осіб податок справлятиметься за ставкою 0,5% балансової вартості нерухомості.

3. Відмовитись від фіксованих ставок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (плати за торговий патент), перейшовши до визначення їх у відсотках від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня звітного року.

4. Перейти на нову базу оподаткування збором за місця для паркування транспортних засобів (замість години парковки – площа парковки), що запобігатиме ухиленню від сплати збору.

5. Запровадити туристичний збір, який справлятиметься на всій території країни (замість курортного збору, який має обмежене застосування). Ставку податку встановити у розмірі від 0,5% до 1 % вартості проживання у готелях, мотелях.

6. Ринковий збір справлятиметься до 2014 року без змін, згідно з Указом Президента України від 28.06.1999 №761 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору».

З 2014 року ринковий збір, а також збір за місця для паркування транспортних засобів, передбачено скасувати. Одночасно органам місцевого самоврядування буде надано право застосовувати підвищуючи коефіцієнти до ставок земельного податку для земельних ділянок під ринками та парковками.


Розділ ХІІІ. Плата за землю


Редакцією розділу ХІІІ «Плата за землю» збережено важливий концептуальний принцип щодо встановлення ставок земельного податку у відсотках від нормативної грошової оцінки земель, яка є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки і, таким чином, забезпечує рентну суть плати за землю.

Поряд з цим, розділом:

- запроваджено ставку податку за землі (за межами населених пунктів), нормативну грошову оцінку яких проведено (чинним законодавством така ставка не передбачена, але є необхідною);

- при оподаткуванні сільськогосподарських угідь, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у разі відсутності більше 3-х років ведення такого виробництва, до ставок земельного податку застосовується підвищуючий коефіцієнт. Зазначене зумовлене тим, що останніми роками знизилась ефективність використання цих земель і, як наслідок, погіршення родючості ґрунтів;

- збережено фіксовані ставки податку (у грн. за 1 кв. м в залежності від чисельності населеного пункту), які застосовуються для оподаткування земель (у межах населених пунктів), нормативна грошова оцінка яких не проведена, (оскільки станом на 01.01.2010 р. така оцінка не встановлена по 13,4% площ земель);

- обмежено застосування пільгових ставок при оподаткуванні земель, наданих залізницям (залишається - під смугами відведення) та гірничодобувним підприємствам (залишається - під видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин), що відповідає одному із напрямків реформування податкової системи щодо розширення бази оподаткування за рахунок скасування податкових преференцій;

- передбачено норми, якими визначено платників та підстави для нарахування орендної плати за землі державної та комунальної власності, розміри, періоди і терміни її сплати, а також порядок адміністрування зазначеної плати.


Розділ ХІV. Спеціальні податкові режими


Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва


На сьогодні оподаткування суб’єктів малого підприємництва регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», виданого Президентом України відповідно до пункту 4 Перехідних положень Конституції України.

Реформування діючої спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності здійснюється відповідно до сучасних напрямків реформування податкової політики держави, в тому числі щодо стимулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва на етапі започаткування власного бізнесу.

На виконання положень Програми Президента України "Україна – для людей" щодо запровадження податкових канікул на 5 років для малого бізнесу проектом передбачено на період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року встановити нульову ставку єдиного податку для:

- фізичних осіб, які провадять господарську діяльність виключно з надання побутових послуг та обсяг річного доходу яких не перевищує 300 тис. гривень,

- юридичних осіб, обсяг доходу яких за рік не перевищує 100 тис. гривень.

З метою забезпечення розвитку суб’єктів господарювання шляхом зростання обсягів діяльності та усунення дроблення середніх підприємств збільшено граничний обсяг виручки від реалізації продукції, до досягнення якого, суб’єкт малого підприємництва має право реєструватись платником єдиного податку.

Для окремих видів господарської діяльності (високорентабельних, доходи від яких є пасивними або, які за своєю суттю не потребують державної підтримки у вигляді сплати єдиного податку) запропоновано обмежити сферу застосування спрощеної системи оподаткування. Зазначені обмеження викликані необхідністю усунення існуючих схем мінімізації податкових зобов’язань та сплати внесків до державних цільових фондів.

Іншою принциповою відмінністю є зміна переліку податків і зборів (обов’язкових платежів), які входять до складу єдиного податку. Зокрема, з метою сприяння раціональному використанню природних ресурсів та забезпечення рівноправності застрахованих осіб щодо виконання обов’язків стосовно сплати пенсійних внесків, а також соціальних гарантій платників – спрощенців зі складу єдиного податку виключено ресурсні платежі та внески до державних цільових фондів.

З метою запобігання використання платників єдиного податку у схемах ухилення від оподаткування, для фізичних осіб – платників єдиного податку запроваджено оподаткування суми перевищення граничного обсягу доходу за ставкою 15%, що забезпечить контроль та ефективність фіскальної складової спрощеної системи оподаткування.


Фіксований сільськогосподарський податок


На сьогодні оподаткування сільгосппідприємств фіксованим сільськогосподарським податком визначається Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Проектом Кодексу передбачається збереження діючого порядку оподаткування ФСП сільськогосподарських товаровиробників.


Спеціальний режим оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон.

Метою запровадження спеціального режиму оподаткування суб’єктів спеціальних (вільних) економічних зон є активізація інвестиційної діяльності, стимулювання створення експортоорієнтованих виробництв, приведення національного законодавства до міжнародних стандартів, зокрема до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (м. Кіото).

Зокрема, для суб’єктів спеціальних (вільних) економічних зон, де запроваджено митний режим спеціальної митної зони, в проекті Кодексу передбачено особливий порядок сплати ПДВ при переміщенні через межі СЕЗ товарів, передбачених інвестиційними проектами (за винятком транспортних засобів, підакцизних товарів та товарів 1-24 груп за УКТ ЗЕД).

Такий режим базується на положеннях вищезазначеної Конвенції, згідно з якими в цілях оподаткування товари, які знаходяться у таких зонах спеціальних митних зонах, вважаються такими, що перебувають поза межами митної території України.


Спеціальний режим оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку.

Метою запровадження спеціального режиму оподаткування суб’єктів територій пріоритетного розвитку є вирівнювання існуючих диспропорцій в темпах регіонального розвитку, стимулювання розвитку дійсно депресивних територій, приведення національного законодавства до міжнародних стандартів, зокрема до Угоди про субсидії і компенсаційні заходи системи угод ГАТТ/СОТ.

В проекті Кодексу запропоновано:

- вексельну форму сплати ПДВ при імпорті устаткування, обладнання та комплектуючих до них (строк погашення векселя 90 днів та передбачено право Кабінету Міністрів продовжувати його термін в залежності від технологічних особливостей конкретного виробництва);

- зарахування на спецрахунки, відкриті в територіальних органах Держказначейства, 50% суми нарахованого податку на прибуток, протягом 5 років з моменту отримання першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту та з цільовим використанням отриманих коштів;

- можливість надання місцевими органами самоврядування додаткових пільг з податків, зборів (обов’язкових платежів), які зараховуються до відповідних місцевих бюджетів, крім податку на доходи фізичних осіб;

При цьому передбачено, що загальна сума податкових пільг не повинна перевищувати суму інвестицій, фактично внесену суб’єктом ТПР у реалізацію інвестиційного проекту.

Пільговий податковий режим поширюватиметься на території міст і районів зі статусом ТПР за умови, якщо на таких територіях протягом трьох років поспіль: середньомісячний розмір заробітної плати становив не більше 85% середнього рівня по Україні, рівень безробіття перевищував 110% від середнього показника по Україні.

Спеціальний режим оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків.

В проекті Кодексу зберігається чинний спеціальний режим оподаткування податком на прибуток підприємств та ПДВ технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків. Передбачається також, що спецрахунки, на які зараховуються суми податку на прибуток підприємств, відкриватимуться технопарками в територіальних органах Державного казначейства України.


Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України

Розділом передбачено встановити базові ставки збору за користування радіочастотним ресурсом України на рівні діючого законодавства та передбачити їх щорічну індексацію наростаючим підсумком на індекс споживчих цін.


Розділ XVІ. Збір за використання води водних об’єктів

Розділом передбачається проводити щорічну індексацію ставок збору за спеціальне використання води наростаючим підсумком на індекс цін виробників промислової продукції.


Розділ XVІІ. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

Розділом передбачається:

- привести порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів у відповідність із прийнятою новою редакцією Лісового кодексу України;

- запровадити щорічну індексацію ставок збору за спеціальне використання лісових ресурсів наростаючим підсумком на індекс цін виробників промислової продукції.


Розділ ХVІІІ. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції


Податкові норми Закону України «Про угоди про розподіл продукції» включено до проекту Податкового кодексу окремим розділом, що врегульовує податкові відносини, які виникають в процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, зокрема, особливості сплати під час виконання угоди про розподіл продукції податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та плати за користування надрами.

Основні напрями удосконалення полягають в наступному:

передбачено сплату податків під час виконання угоди про розподіл продукції, виключно у грошовому еквіваленті;

покращено адміністрування в процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції;

адаптовано положення законодавства України до норм міжнародних стандартів, зокрема оподатковуваний прибуток інвестора визначатиметься виходячи з вартості реалізованої продукції (за світовими цінами відповідної продукції (товару) на світових біржах) з урахуванням умов поставки.


  1. Правові аспекти


Указ Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;

Водний кодекс України від 06.06.1995 № 213/95;


Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852 (в редакції Закону України від 08.02.2006р. N 3404);

Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ;


Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР;


Закон України про Державний бюджет України від 19.12.2006 № 489-V;


Закон України від 25.06.1991 №1251-XII «Про систему оподаткування»;

Закон України від 30.11.2006 № 398 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»;


Закон України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;


Закон України від 28.12.1994 №334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств»;


Закон України 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»;


Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»;


Закон України від 15.09.1995 № 329 «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»;


Закон України від 07.05.1996 №178 «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»;


Закон України від 06.02.1996 № 30 «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»;


Закон України від 11.06.1996 № 313 «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»;


Закон України від 24.05.1996 № 216 «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»;

Закон України від 11.12.1991 № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»;


Закон України від 23.03.1996 №98 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»;


Закон України від 17.12.1998 №320 «Про фіксований сільськогосподарський податок»;


Закон України від 05.02.2004 № 1456-IV «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат»;


Закон України від 16.07.1999 № 991 «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» в частині питань оподаткування (крім питань сплати мита);

Закон України від 10.07.2003 № 1115 «Про гастрольні заходи в Україні»;

Закон України від 24.06.2004 № 1876 «Про внесення змін до Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

Закон України від 25.06.1991 № 1264 «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Закон України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (із змінами і доповненнями);

Закон України від 06.10.1998 № 161-ХІV «Про оренду землі» (із змінами і доповненнями);

Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори»;

Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (розділ IV);

Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори»;

Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №18 «Про акцизний збір»;

Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 № 424 "Про обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України";

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 № 115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння»;


Постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1682 «Про плату за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.11.2003 № 1735 «Про проведення індексації нормативів плати (збору) за використання природних ресурсів».

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 № 1494 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.1998 № 1012 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1150 «Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України».

4.Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Податкового кодексу України надасть можливість уникати безсистемного внесення змін в податкове законодавство, забезпечить його стабільність, сприятиме інвестиційно-інноваційному розвитку економіки, зниженню податкового тиску на платників податків, системності надання податкових пільг та збільшення надходжень до бюджету за рахунок розширення бази оподаткування та поліпшення адміністрування.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних порушень.

8. Громадське обговорення

Законопроект потребує проведення обговорень з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Прийняття проекту Податкового кодексу сприятиме зручному та зрозумілому застосуванню його норм як платниками, так і контролюючими органами, оскільки об’єднує та кодифікує всі податкові закони. Схвалення цього проекту, є запорукою створення в Україні справедливої, прозорої та стабільної податкової системи, яка забезпечуватиме достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів та сприятиме створенню умов для ефективного функціонування економіки та подальшої інтеграції України у Європейське Співтовариство.


Міністр фінансів України Ф.О. Ярошенко


«____»______________ 2010 р.




Похожие:

Обґрунтування необхідності прийняття акта iconОбґрунтування необхідності прийняття акта
Прийняття нового Закону про вищу освіту передбачено загальнодержавними програмами соціально-економічного розвитку України останніх...
Обґрунтування необхідності прийняття акта icon1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Міністерства праці та соціальної політики України „Про внесення змін до Порядку надання допомоги по безробіттю
Обґрунтування необхідності прийняття акта iconОбґрунтування необхідності прийняття акта
Закону України «Про недопущення погіршення пенсійного забезпечення громадян України»
Обґрунтування необхідності прийняття акта icon1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
«Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості...
Обґрунтування необхідності прийняття акта iconОбґрунтування необхідності прийняття акта
Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо убезпечення пенсійних активів)"
Обґрунтування необхідності прийняття акта iconОбґрунтування необхідності прийняття акта
У сучасних умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій у комерційній діяльності, актуальним є питання щодо належного...
Обґрунтування необхідності прийняття акта iconОбґрунтування необхідності прийняття акта
Все це дає власникам нерухомого майна спокійно жити і користуватися своєю власністю. Але попри всі відзначені позитиви, невирішених...
Обґрунтування необхідності прийняття акта icon1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для...
Обґрунтування необхідності прийняття акта iconОбґрунтування необхідності прийняття акта
Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних...
Обґрунтування необхідності прийняття акта icon1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на...
Обґрунтування необхідності прийняття акта iconОбґрунтування необхідності прийняття акта
Закону України “Про внесення зміни до статі 71 Закону України "Про пенсійне забезпечення "
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©gua.convdocs.org 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов